Рішення

від 05.03.2020 по справі 160/10968/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Справа № 160/10968/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10968/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

05 листопада 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг (далі - ТОВ Вернаторг , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ Вернаторг (ЄДРПОУ 41907428) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом №404 від 20.11.2018 року, та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) виключити ТОВ Вернаторг (ЄДРПОУ 41907428) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1255830/41907428 від 19.08.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1255833/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №2 від 10.01.2019р. та №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем через електронний кабінет платника отримано інформацію про те, що з 20.11.2018 р. компанія відповідає критеріям ризиковості платника податків. У відповідь на звернення позивача від 23.10.2019 р. щодо виключення підприємства з переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідач надав рішення комісії регіонального рівня, затверджене протоколом за №404 від 20.11.2018 р. Позивач вказує, що зі змісту зазначеного рішення відповідача вбачається, що воно прийнято з порушенням встановленого порядку, оскільки не містить інформації конкретного критерію (ознаки) ризиковості платника податків, в тому числі при прийнятті рішення відповідач керувався листом який не є нормативно-правовим актом, оскільки носить лише інформаційний характер. При цьому, внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності підприємства з огляду на те, що всі податкові накладні, які останній реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняється, чим створюються додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій. Так, податкові накладні № 2 від 10.01.2019 року та № 3 від 15.01.2019 року було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації. Також, в рішеннях від про відмову в реєстрації податкових накладних вказано як підставу для відмови ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), тобто, не вбачається конкретної підстави відмови, при цьому всі первинні документи були надані відповідачу на підтвердження здійснення господарської операції, згідно повідомлень, а тому рішення, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/10968/19 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі №160/10968/19 позовну заяву ТОВ "Вернаторг" залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

22 листопада 2019 р. на виконання ухвали суду від 08 листопада 2019 р. позивач виправив відповідні недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі №160/10968/19 виправлено описки у назвах відповідачів, допущені судом в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 р. по справі №160/10968/19 про залишення позовної заяви без руху.

08 січня 2020 р. до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ Вернаторг до суду позовних вимог. Позиція відповідач 1 аргументована тим, що у разі якщо платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених Державною фіскальною службою України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р., то такий платник виноситься на розгляд Комісії (зокрема, Комісії головних управлінь ДФС в області) в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. За результатом розгляду інформації відповідного структурного підрозділу, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення позивача до відповідного переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, комісією було прийнято рішення про внесення підприємства до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №404 від 20.11.2018 р. Окрім того, щодо позовних вимог про виключення позивача з переліку ризикових платників податків, відповідача зазначає, що дії контролюючого органу по включенню позивача до переліку ризикових не створюють для останнього жодних правових наслідків, а отже, не порушують прав платника, а тому вказані позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають ч. 2 ст. 55 Конституції України. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач 1 також посилається на постанови Верховного Суду від 20.11.2019 р. по справі №480/4006/18, від 27.08.2019 р. по справі №540/2077/18 та рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011р. №19-рп/2011. При цьому, у даному відзиві відповідач 1 зауважив, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складених ТОВ Вернаторг податкових накладних були прийняті Комісією, що створена у складі Державної фіскальної служби України, а не Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Також 08 січня 2020 р. до суду надійшов відзив Державної податкової служби України, в якому відповідач 2 зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної позивачем податкової накладної - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями Державної податкової служби України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, відповідач зазначив, що з урахуванням змісту та доводів, викладених у позовній заяві, зважаючи на те, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації складених позивачем податкових накладних прийняте відповідною комісією, що створена у контролюючому органі на регіональному рівні у Дніпропетровській області, а зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну Єдиному реєстрі податкових накладних є похідною вимогою від вимоги щодо скасування спірного рішення про відмову у реєстрації відповідної накладної, а, отже, є самостійною підставою для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

17 січня 2020 р. до суду надійшла від ТОВ Вернаторг відповідь на відзиви, в якій позивач зазначив, що віднесення його до переліку ризикових платників податків прямо перешкоджає провадженню ТОВ Вернаторг господарської діяльності, оскільки усі без винятку виписані позивачем податкові накладні, які направляються ним на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних автоматично зупиняються системою, а на розблокування таких накладних й оскарження протиправних рішень щодо відмови у реєстрації останніх позивач втрачає багато часу, замість планування власної діяльності та належного виконання обов`язків перед контрагентами. Також позивач зауважив, що оскаржувані рішення є протиправними й з огляду на те, що у спірних рішеннях відсутній конкретний перелік документів, необхідних для реєстрації податкових накладних або складених з порушенням законодавства, а містять лише загальні формулювання. При цьому, позивач погодився, що ним помилково зазначено у позовній заяві, що оскаржувані рішення були прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області. Позивач звернув увагу суду на те, що відповідачами не надано жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 р. по справі №160/10968/19 суд ухвалив призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання по справі.

Крім того, у даній ухвалі суд запропонував позивачу надати до суду уточнений адміністративний позов із зазначенням у прохальній частині позову вірного відповідача, яким прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації виписаних ТОВ Вернаторг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також надати до суду докази направлення такого уточненого адміністративного позову іншим учасникам справи, а також суд зобов`язав Державну податкову службу України надати до суду письмові пояснення щодо прийняття Комісією Державної податкової служби України рішення від 19.08.2019 р. за №1255830/41907428 та рішення за №1255833/41907428, якими відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17 лютого 2020 р. представником ТОВ Вернаторг надано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Вернаторг (ЄДРПОУ 41907428) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом №404 від 20.11.2018 року, та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) виключити ТОВ Вернаторг (ЄДРПОУ 41907428) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України №1255830/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення комісії ДПС України №1255833/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №2 від 10.01.2019 р. та №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року по справі №160/10968/19 суд ухвалив прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ТОВ Вернаторг .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини не явки суд не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вернаторг (код ЄДРПОУ 41907428), зареєстровано 01.02.2018 р. як суб`єкта підприємницької діяльності - юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1 224 102 0000 084159. Позивач перебуває на податковому обліку у контролюючих органах від 02.02.2018 р. як платник податків та зборів (в т.ч. є платником податку на додану вартість).

За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ Вернаторг є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

ТОВ Вернаторг у позовній заяві зазначає, що купляє товар, який у подальшому реалізує на території України та власного імпорту не має.

Для здійснення господарської діяльності підприємство орендує у Колективного підприємства Дніпроуніверсал (код ЄДРПОУ 01881066) за договором оренди №1479 від 01.02.2018 р. офісне приміщення №307/11 площею 15.1 кв.м., розташоване за адресою: м.Дніпро, вул. Любарського, 143, що також підтверджується наданою позивачем до суду копією акту прийому-передачі (додаток №2 до договору №1479 від 01.02.2018 р.).

Рішенням комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що затверджене протоколом №404 від 20.11.2018 р., позивача включено до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості.

Зі змісту рішення від 20.11.2018 р. вбачається, що зазначеною вище комісією враховано інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах Алгоритму дій, та постановлено віднести (внести) ТОВ Вернаторг (код ЄДРПОУ 41907428) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ) як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

01 жовтня 2018 р. між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством Металлургпром (далі - ТОВ НВП Металлургпром ) укладено контракт за №13-Ф щодо поставки товару, а саме: броні та клинів.

Відповідно до п. 2.3. та 2.4. контракту №13-Ф від 01.10.2018 р. - оплата за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника передоплати у розмірі 100 %. Розрахунки ведуться у безготівковій формі.

На виконання зазначеного вище контракту та специфікації №1 від 09.10.2018 р. на поточний рахунок постачальника перерахована передоплата та за видатковою накладною №1 від 10.01.2019 р., позивачем було придбано товар - броню.

Реалізацію цього товару здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСР (далі - ТОВ ВЕСР ) (код ЄДРПОУ 42355843) на підставі договору поставки №1709 від 17.09.2018 р. та видаткової накладної №10/01-1 від 10.01.2019 р.

Протягом лютого - квітня 2019 року зазначений товар був оплачений ТОВ ВЕРС (код ЄДРПОУ 42355843) у безготівковій формі.

10 січня 2019 р. на виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ Вернаторг складено податкову накладну №2 на продаж броні та направлено її на реєстрацію.

Через систему електронного документообігу на електронну адресу позивача 30.01.2019 р. надійшла квитанція, згідно якої податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 серпня 2019 р. позивачем направлено повідомлення №1 про подання письмових пояснень (вих. №09/08-1 від 09.08.2019 р.) та копій первинних документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено (кількість додатків 33).

19 серпня 2019 р. рішенням комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) за №1255830/41907428 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

08 червня 2018 р. позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю БЕТА ГЛОБАЛ укладено договір за №0806/18-і щодо поставки товару, а саме: напівциліндри базальтові.

Відповідно до п. 1.3. додатку №50 від 19.11.2018 р. до зазначеного вище договору оплата за товар здійснюється шляхом передоплати у розмірі 100%

На виконання договору поставки №0806/18-і на поточний рахунок постачальника перерахована передоплата та за видатковою накладною №15/01-1 від 15.01.2019 р. позивачем придбано товар - напівциліндри базальтові різного розміру.

Реалізацію цього товару здійснювало ТОВ ВЕСР (код ЄДРПОУ 42355843) на підставі договору поставки №1709 від 17.09.2018 р. та видаткової накладної №5/01-1 від 15.01.2019 р.

Протягом січня - березня 2019 року зазначений товар був частково оплачений ТОВ ВЕСР (код ЄДРПОУ 42355843) у безготівковій формі.

15 січня 2019 р. на виконання приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ Вернаторг складено податкову накладну №3 на продаж напівциліндрів базальтових.

Через систему електронного документообігу на електронну адресу позивача 30.01.2019 р. надійшла квитанція, згідно якої податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 серпня 2019 р. позивачем направлено повідомлення №2 про надання письмових пояснень (вих. №09/08-2 від 09.08.2019 р.) та копій первинних документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено (кількість додатків 21).

19 серпня 2019 р. рішенням комісії №1255833/41907428 відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

23 жовтня 2019 р. ТОВ Вернаторг звернулось до в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою, в якій позивач, зокрема, просив контролюючий орган прийняти рішення щодо негайного виключення ТОВ Вернаторг із переліку ризикових суб`єктів господарювання.

У відповідь на дану заяву відповідач 1 направив позивачу лист за вих. №23533/10/04-36-04-01 від 29.10.2019 р., в якому повідомив про внесення (включення) до переліку ризикових контрагентів у відповідності до рішення Комісії, яке оформлено протоколом №404 від 20.11.2018 р., а також зазначив про неможливість прийняття рішення щодо виключення ТОВ Вернаторг з переліку ризикових платників податків з огляду на не надання позивачем переліку документів, що розкриває сутність ведення фінансово-господарської діяльності в цілому за останні звітні (податкові) періоди 2019 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями комісій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмові в такій реєстрації, ТОВ Вернаторг звернулось до суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1 статті187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1 статті188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку №1246 - за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 14, 15 Порядку №1246 передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, (далі комісії контролюючих органів), а також, права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Порядок №523).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим суд зазначає, що протокол № 404 є формою рішення суб`єкта владних повноважень.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок", як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв.

Позивач віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, як зазначено ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відзиві на позов.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18 затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18, тотожні Критеріям, які визначені у листі від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р. Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

Негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених листами ДФС України.

З рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом №404 від 20.11.2018 р., яким ТОВ Вернаторг віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, слідує, що воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р.

При цьому, як зазначалося вище, п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р. визначено різні критерії ризиковості платника податків, водночас зі спірного рішення про віднесення ТОВ Вернаторг до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, не можливо встановити що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.

Також, під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вживання контролюючим органом загального посилання на п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р., а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Разом з тим необхідно зазначити, що листи Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р. не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджені з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідають пункту 10 Порядку №117. З огляду на відсутність державної реєстрації вказані листи не можуть вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, є безпідставним.

При цьому, як наслідок прийняття рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Вернаторг (ЄДРПОУ 41907428) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом №404 від 20.11.2018 року, прийнято рішення комісії ДПС України №1255830/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення комісії ДПС України №1255833/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, фіскальним органом у квитанції № 1 зазначено, податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 "Критерії ризиковості платника податку".

Згідно п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15, п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Позивачем було подано відповідні письмові пояснення стосовно факту виписки податкових накладних з наданням первинних документів до письмових пояснень, що не спростовано відповідачами та підтверджується матеріалами справи.

Так, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими первинних документами, запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв, таких доказів до суду не надано.

Слід врахувати, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів та при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

При цьому, в рішеннях, що є предметом оскарження не конкретизовано, які саме первинні документи не були надані платником та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що здійснюється шляхом підкреслення відповідних документів серед наведеного переліку.

Крім того, в даних рішеннях рядок Додаткова інформація містить лише прочерк, не визначаючи, які документи має надати платник податків.

Таким чином, слід дійти висновку, що посилання на вищезазначені підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за умови не наведення та не надання комісією доказів того, що позивачем не надано всіх первинних документів, свідчить про протиправність такого рішення відповідача.

В той час як фактичні обставини справи свідчать, у відповідача 2 були наявні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

З урахуванням наведеного, Державною податковою службою України не доведено правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1255830/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1255833/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №2 від 10.01.2019р. та №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазнає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

В свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20 травня 2013р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладку.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд зобов`язує Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 10.01.2019 р. та №3 від 15.01.2019 р., в порядку встановленому чинним законодавством.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ Вернаторг позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 5763,00 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №24 та №25 від 25.09.2019 р. на суми 2007,00 грн., а також квитанцією №0.0.1530281634.1 від 20.11.2019 р. на суму 1749,00 грн., тобто на загальну суму 5763, 00 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 5763,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг (49034, м. Дніпро, вул. Любарського, 143, оф. 307/11, код ЄДРПОУ 41907428) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг (код ЄДРПОУ 41907428) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене протоколом №404 від 20.11.2018 р.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Вернаторг (код ЄДРПОУ 41907428) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1255830/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1255833/41907428 від 19.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №2 від 10.01.2019 р. та №3 від 15.01.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг (49034, м. Дніпро, вул. Любарського, 143, оф. 307/11, код ЄДРПОУ 41907428) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 881, 50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг (49034, м. Дніпро, вул. Любарського, 143, оф. 307/11, код ЄДРПОУ 41907428) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 881, 50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко