Ухвала

від 23.10.2020 по справі 160/10968/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2020 року

Київ

справа №160/10968/19

адміністративне провадження №К/9901/22863/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року

у справі № 160/10968/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вернаторг

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції 07 вересня 2020 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 вересня 2020 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Шипуліна Т.М., судді: Бившева Л.І., Хохуляк В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у розмірі 11 526,00 грн.

На виконання ухвали Верховного Суду від 23 вересня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 11 526,00 грн.

У зв`язку з відставкою судді Шипуліної Т.М. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2020 року визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Ханова Р.Ф., судді: Гончарова І. А., Олендер І.Я.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/10968/19 скаржник визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник зазначає про ухвалення рішень без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі № 280/1098/19, від 10 липня 2020 року у справі № 520/5168/19, від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18.

Разом з тим при подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Скаржником не доведено подібність правовідносин в ці справі та у справах на висновки Верховного Суду у яких посилається скаржник з обгрунтуванням предмету позову у кожній конкретній справі.

Разом із тим, скаржник не вказує, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329, пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 160/10968/19 залишити без руху.

Установити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер