Рішення
від 27.02.2020 по справі 160/8597/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/8597/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

за участю секретаря судового засідання Терентенко О.О.

за участю:

представника позивача Яремчук Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перспектива звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-8451-2-3 від 14.08.2019 року.

В обгрунтування позивних вимог зазначено, що оскільки відповідачем не затверджено та не опубліковано нових критеріїв та уніфікованих актів відповідно до чинного законодавства України, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області не мала права здійснювати перевірку ТОВ Перспектива , складений за результатом перевірки акт не відповідає Додатку 2 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 року № 342. Планову перевірку здійснювали посадові особи - державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, однак припис підписано першим заступником начальника інспекції, який перевірку не проводив, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 7 закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Щодо п. 13 припису позивач вказує, що оскільки промислові майданчики не є об`єктами, які будують, переоснащують та щодо яких здійснюють реконструкцію, демонтаж, перепрофілювання, тобто позивач не здійснює будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення цих об`єктів, підстави для надання проектної документації з розділом ОВНС, з відповідним погодженням відсутні, вимоги п. 13 приписує безпідставними та необгрунтованими. Пункти 1-7 припису: звіт інвентаризації не надано інспекторам, оскільки його надання не передбачено ні формою акту, ні переліком питань до акту перевірки. Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря. Також відсутній законодавчо встановлений обов`язок позивача складати статзвітність за формою 2-ТП повітря та надавати розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря. Крім того, справляння податків і зборів є виключною компетенцією органів державної фіскальної служби України. Пункт 14 припису: позивачем отримано дозволи на спеціальне водокористування, останній з яких дійсний до 21.12.2024 року, які без розроблених норм водоспоживання та водовідведення підприємству видано б не було. Пункти 8-11: на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області відсутня каналізація як система централізованого водовідведення. Актом встановлено використання заглиблених ємностей для збору зливових стоків, але не встановлено та не доведено скидання стічних вод у водні об`єкти. До того ж стічні води після накопичення у заглиблені ємності використовуються у якості природних добрив. Тобто, позивачем здійснюється збирання зливових стоків, однак їх очищення та відведення не здійснюється, оскільки за відсутності у населеному пункті каналізації виконати такі вимог неможливо. Пункти 17-20 припису: з огляду на відсутність нормативно-правового регулювання деталізації виконання суб`єктами господарювання обов`язків, пов`язаних з інвентаризацією відходів, визначенням складу і властивостей відходів, що утворюються, та ступінь небезпечності, вимоги пп. 17-20 припису є безпідставними та необгрунтованими, такими, що підлягають скасуванню. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач під час складання припису діяв поза межами та не у спосіб визначений законом, у зв`язку з чим позивач вважає припис протиправним, який підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позовна заява прийнята до провадження та відкрито провадження у справі за правилами загального позивного провадження.

У судовому засіданні 24.09.2019 року за участю представника позивача підготовче засідання відкладено до 04.10.2019року.

Судом отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, вказує про його безпідставність та необгрунтованість. Зазначає, що уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 № 303, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.10.2017 за № 1289/31157. В єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів зазначений документ має статус: чинний. Наказ розміщено на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції. Акт, складений за результатом перевірки є уніфікованим та затвердженим наказом Мінприроди № 303 від 09.08.2017. Для розгляду питань, які передбачені уніфікованою формою акту у підприємства були запитані документи, які підлягають розгляду. Під час перевірки документи щодо користування земельними ділянками під господарським будівлями на розгляд надано не було. Проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування промислових майданчикі, з відповідним погодженням на розгляд не надано. Допущені товариством порушення зафіксовані у акті, на підставі якого винесено припис. Акт перевірки та припис є законними, відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні 04.10.2019 року за участю представників сторін розгляд підготовчого засідання відкладено на 24.10.2019 року.

11.10.2019 року судом отримано відповідь на відзив, наданий позивачем, в якому позивач наполягає на застосуванні відповідачем невідповідної форми уніфікованого акту, що є порушенням вимог чинного законодавства в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У судовому засіданні 24.10.2019 року за участю представників сторін розгляд підготовчого засідання відкладено на 01.11.2019 року.

Відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, де вказано, що Державна екологічна інспекція діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тож підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В судовому засіданні 01.11.2019 року за участю представників сторін строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 25.11.2019 року.

З 25.11.2019 року підготовче засідання відкладено на 28.11.2019 року.

У судовому засіданні 28.11.2019 року за участю представників позивача та відповідача закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті, відкладено розгляд справи до 24.12.2019 року.

В судовому засіданні 24.12.2019 року за участю представників позивача та відповідача розгляд справи відкладено до 21.01.2020 року.

20.01.2020 року судом отримано письмові пояснення Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в яких відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку складається відповідно до інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка не відповідає фактичному стану по кількості джерел утворення викидів та обсягам викидів. Таким чином, розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку складається не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст. 10 Закону України По охорону атмосферного повітря , ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього середовища та, що зафіксовано у акті перевірки. Відповідно до КНД 211.2.3.063-98 та положення про відділ інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів здійснюється лише від організованих стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря. Доводи позивача, що відповідачем застосована не уніфікована форма акту, є безпідставними та спростовуються наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року № 303, який на час проведення перевірки є чинний та не скасований.

В судове засідання 21.01.2020 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 04.02.2020 року.

04.02.2020 року позивачем до суду надано пояснення, в яких ТОВ Перспектива наполягає на задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи застосуванням відповідачем не уніфікованої форми акту.

У судовому засіданні 04.02.2020 року за участю представників позивача розгляд справи відкладено до 13.02.2020 року.

13.02.2020 року у судовому засіданні, за участю представників позивача, розгляд справи відкладено до 20.02.2020 року.

20.02.2020 року у судовому засіданні, за участю представника позивача, розгляд справи відкладено до 27.02.2020 року.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представник позивача підтримала доводи позову та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін суд, встановив наступне.

09.08.2019 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено акт за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 588/2/19. (а. с. 42-47)

В акті №588/2/19 від 09.08.2019 року відповідачем зазначено опис виявлених порушень, а саме:

- в порушення вимог ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності документи щодо користування земельними ділянками під господарськими будівлями на розгляд не надано;

- в порушення ст.ст. 20-2, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст. 3, 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля проектна документація з розділом ОВНС на влаштування промислових майданчиків, з відповідним погодженням на розгляд не надано;

- в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря під час проведення перевірки встановлено, що на підприємстві в наявності обладнання, яке є джерелом утворення викидів, а саме: витяжна вентиляція (2 од.); булер`ян (2 од.); склад зберігання мастил; піч (2 од.); металообробні верстати; свинарник (3 од.); дизбар`єр; майданчик компостування; бункер для кормів (2 од.); транспортер для навозу (2 од.); зварювальний пост; місце для зарядки акумуляторів; ванна мийки моторів; котел твердотопливний; склад зберігання зерна (5 од.); витяжка над кухонною піччю; ємність для зберігання пального (2 од.); заправна колонка (2 од.). Дозвіл на викиди забруднюючих речовин відсутній;

- в порушення ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності надано протокол від 11.03.2019 року № 23-01/03-В вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, результати контролю на розгляд не надано;

- в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності матеріали інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на інші промділянки, не надано, попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній;

- в порушення ст.ст. 10. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст.ст. 20-2, 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища матеріали первинного обліку в частині охорони атмосферного повітря не надані. Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря не ведеться. Статистична звітність по формі 2-ТП (повітря) та розрахунок податкових зобов`язань з екологічного податку не складається;

- в порушення ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України у період з 02.05.2015 року по 10.09.2015 року включно та в період з 02.09.2018 року по 20.12.2018 року підприємство здійснювало забір підземної води із свердловини № 1 без дозволу спеціального водокористування;

- в порушення ст.ст. 25, 40, 44, 49 Водного кодексу України звітність за формою 7-ГР не надано, індивідуальні питомі балансові норми водопостачання та водовідведення на підприємстві відсутні. Журнали первинного обліку водопостачання на розгляд не надано. Контроль кількості та якості стічних вод не проводиться;

- в порушення ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст. 42, 44, 70, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України на підприємстві в наявності заглиблені ємності. Локальні очисні споруди, відсутні. Контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні водоносні горизонти та грунти не ведеться, заходи щодо запобігання забруднення земель стічними водами, контроль кількості та якості стічних вод не запроваджені;

- в порушення ст.ст. 44, 70, 95, 101, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель , ст. 164 Земельного кодексу України територія має часткове тверде покриття збирання зливових вод не влаштовані, зливові стоки з території підприємства і крівель будівель відводяться по рельєфу місцевості очисні споруди зливових вод відсутні, заходи із запобігання забруднення водних об`єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводиться з території не запроваджені;

- ст.ст. 20-2, 52 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності , ст.ст. 11, 14 Закону України Про пестициди і агрохімікати , Державних санітарних правил транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98. Огляд спеціально виділених ділянок (стаціонарних розчинних вузлів або пунктів для зберігання, приготування розчинів пестицидів і заправки апаратури для їх застосування, спеціально відведених місць під навісом або спеціальних приміщень для машин та апаратів, які використовують для застосування пестицидів, під час проведення перевірки не забезпечено; інформацію про сповіщення населення, власників суміжних господарських угідь та об`єктів про місце, строки і методи застосування пестицидів на розгляд не надано;

- в порушення ст.ст. 20-2, 52 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності інформацію щодо руху пестицидів та агрохімікатів, що використовуються підприємством щодо безпечного транспортування на розгляд не надано;

- в порушення ст.ст. 7, 17, 26, 29, 31, 32, 33, 34 Закону України Про відходи , ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено. Декларація про відходи відсутня. Облік відходів за формою 1-ВТ не складається, моніторинг місць утворення, зберігання відходів не здійснюється, статистичну звітність за формою 1 відходи (річна) складається недостовірно, технічні паспорти відходів не розроблено;

- в порушення ст.ст. 44, 105 Водного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорони земель , ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 32, 33 Закону України Про відходи в ході обстеження території підприємства, встановлено факт засмічення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні, підприємства, а саме на грунтовій поверхні розміщено відходи будівельних матеріалів, відходи деревини;

- в порушення ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в ході перевірки підприємством не в повному обсязі надані документи, які розглядались під час перевірки.

На підставі висновків акту Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис №4-8451-2-3 від 14.08.2019 року, яким приписано:

1. Розробити інвентаризацію викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів. Термін виконання 01.12.2019.;

2. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів. Термін виконання 01.12.2019.;

3. Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі. Термін виконання 16.08.2019.;

4. Забезпечити проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря, проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства. Термін виконання 01.12.2019.;

5. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Термін виконання 01.10.2019.;

6. Статистичну звітність у сфері охорони атмосферного повітря, у сфері охорони водних ресурсів та у сфері породження з відходами складати в повному обсязі з урахуванням всіх обсягів викидів забруднення відходів на підприємстві. Термін виконання 28.02.2020.;

7. Забезпечення здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства. Термін виконання 10.11.2019.;

8. Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання 01.12.2019.;

9. Запровадити достатні заходи з охорони вод та грунти. Термін виконання 01.12.2019.;

10. Запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод підприємства. Термін виконання 01.10.2019.;

11. Не припускати скидання стічних вод (зливових вод з території підприємства) по рельєфу місцевості. Термін виконання 16.08.2019.;

12. Не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування. Термін виконання 16.08.2019.;

13. Надати на розгляд до інспекції документи щодо користування земельними ділянками під господарськими будівлями; Проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування промислових майданчиків, з відповідним погодженням. Термін виконання 01.09.2019.;

14. Розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення та погодити в установленому порядку. Термін виконання 01.12.2019.;

15. Довідку про кількість забраної та використаної підземної води (м3) з початку забору та використання підприємством підземних, у період з 02.05.2015 року по 10.09.2015 року включно та в період з 02.09.2018 року по 20.12.2018 року. Термін виконання 01.09.2019.;

16. Довідку про часи роботи обладнання по джерелам викидів згідно матеріалів звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 11.03.2019 по 09.08.2019 (включно) окремо по кожному джерелу. Термін виконання 01.09.2019.;

17. Розробити інвентаризацію відходів підприємства, що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання 01.12.2019.;

18. Визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Термін виконання 01.12.2019.;

19. Розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання 01.12.2019.;

20. Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ), що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання 01.12.2019.;

21. Забезпечити ведення первинного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ. Термін виконання 01.09.2019.;

22. Забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів. Термін виконання 01.12.2019.;

23. Місця тимчасового зберігання відходів обладнати у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання 01.09.2019.;

24. Забезпечити подання декларації про утворення відходів, що утворюються на підприємстві. Термін виконання 01.10.2019.;

25. Укласти договори щодо утилізації всіх відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання 01.10.2019.;

26. Вжити заходи щодо безпечного транспортування, зберігання агрохімікатів та пестицидів. Термін виконання 01.10.2019.;

27. Ліквідувати засмічення відходами. Термін виконання 01.09.2019.;

28. Організувати спеціально виділену ділянку (стаціонарний розчинний вузол або пункт) для зберігання, приготування розчинів пестицидів і заправки апаратури для їх застосування. Термін виконання 10.09.2019.;

29. Забезпечити сповіщення населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місце, строки і методи застосування пестицидів. Термін виконання 10.09.2019.

Позивач не погодившись із вказаним приписом Державної екологічної інспекції звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним приписам, суд дійшов до таких висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до Положення №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення №275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 7 визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За правилами статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття заходів реагування протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. (пункт 19 частин першої статті 4 КАС України)

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

Згідно пункту 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

В ході судового розгляду встановлено, що за наслідками перевірки позивача відповідачем складений Акт за формою затвердженою Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, який прийнятий, як зазначено у самому наказі, відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за наслідками проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752, на яку міститься посилання в Наказі Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, втратила чинність у відповідності до постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року, якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Однак, позиція позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303 є передчасною.

За змістом пункту 1 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 (далі - Методика) ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На підставі пункту 2 Методики уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

За правилами пункту 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Отже, постановою КМУ №342 від 10.05.2018 лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Водночас вказана постанова визначає лише початок її застосування - після 01.09.2018. Постанова не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Більш того, враховуючи положення пункту 4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем застосована не уніфікована форма акту, є безпідставні, та спростовується Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, який на час проведення перевірки є чинний та не скасований.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного припису, суд аналізуючи вищевказані норми Закону №877-V виходить із того, що виключно за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Що стосується правомірності винесення п.п. 1-6 припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про охорону атмосферного повітря", викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема,:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Частиною 1 статті 11 України „Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1598 затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

Пунктами 1.3 та 1.4 розділу 1 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02. 1995 року №7 передбачено, що застосування даної Інструкції обов`язкове при проведенні інвентаризації викидів забруднюючих речовин виробничими об`єднаннями і промисловими підприємствами, організаціями і установами (далі - підприємства), які мають викиди забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності; інвентаризація включає в себе характеристику технології, газоочисних установок з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, а також характеристику неорганізованих джерел; інвентаризація викидів забруднюючих речовин може проводитись як в повному обсязі, так і вибірково по визначенню параметрів окремих джерел утворення або викидів, визначенню якісних і кількісних характеристик окремих забруднюючих речовин, що відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного обладнання.

Пункти 1-6 припису містять наступні вимоги: розробити інвентаризацію викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел утворення викидів. Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючому дозволі. Забезпечити проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря, проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Статистичну звітність у сфері охорони атмосферного повітря, у сфері охорони водних ресурсів та у сфері породження з відходами складати в повному обсязі з урахуванням всіх обсягів викидів забруднення відходів на підприємстві.

Судом з п. 3 припису встановлено, наявність діючого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Однак, посилаючись на наявність наведеного дозволу, відповідач не вказує ані в акті перевірки, ані в оскаржуваному приписі підстав для його не врахування.

Так само відповідачем не визначено, які об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, експлуатує позивач без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідачем не вказано найменування об`єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші та які експлуатує позивач без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В акті перевірки зафіксовано надання позивачем під час перевірки протокол від 11.03.2019 року № 23-01/03-В вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел. Крім того, зафіксовано, що відсутній попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Водночас законодавцем встановлено обов`язок отримувати даний дозвіл підприємствам, за умови експлуатації об`єктів, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, що мають негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища.

Отже, враховуючи, що на момент проведення перевірки ТОВ Перспектива здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами на підставі діючого дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами, та, з огляду на те, що відповідачем не було встановлено здійснення позивачем експлуатації об`єктів, що не визначені цим дозволом, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, що мають негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, суд, що посилання відповідача на порушення ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря є безпідставними, пункти 1-6 припису підлягають скасуванню.

Щодо пункту 7 припису, яким позивача зобов`язано до 10.11.2019 року забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 -3 цього Кодексу, зокрема, як здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

При цьому п.п.9.1.5 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України екологічний податок віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно з п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України об`єктом та базою оподаткування екологічним податком є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Пунктом 249.1 статті 249 цього Кодексу визначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об`єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об`єктів;

- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Згідно з п.250.3 ст.250 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.

Крім того, абз.1 п.250.12 ст.250 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що контроль за справляння податків та зборів, в тому числі і екологічного податку, є виключною компетенцією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та його територіальних органів, а саме: Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, при цьому за змістом приписів ст.250 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та його територіальні органи можуть залучатися контролюючими органами саме для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів, а не задля правильності визначення ними податкових зобов`язань зі сплати екологічного податку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275, до повноважень Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів не віднесено контроль та нагляд за повнотою та своєчасністю сплати екологічного податку.

При цьому ст.3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється. Зокрема, за такими принципами як здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.

За змістом приписів абз.8 п.7 ч.4 ст.4 цього Закону орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Таким чином, зважаючи на те, що контроль за справляння податків та зборів, в тому числі і екологічного податку, є виключною компетенцією органів Державної фіскальної служби України, відповідач, видаючи п.7 спірного припису, вийшов за межі своєї компетенції, що є підставою для скасування пункту 7 припису №4-8451-2-3 від 14.08.2019.

Пункти 8-11 припису містять наступні вимоги: Забезпечити збирання, очищення та відведення стічних вод підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства. Запровадити достатні заходи з охорони вод та грунти. Запровадити контроль за якістю та кількістю стічних вод підприємства. Не припускати скидання стічних вод (зливових вод з території підприємства) по рельєфу місцевості.

Згідно зі ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до статті 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

За приписами ст. 105 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Актом перевірки зафіксовано, що на підприємстві в наявності заглиблені ємності. Локальні очисні споруди, відсутні. Контроль за станом заглиблених ємностей та їх впливом на підземні водоносні горизонти та грунти не ведеться, заходи щодо запобігання забруднення земель стічними водами, контроль кількості та якості стічних вод не запроваджені, територія має часткове тверде покриття збирання зливових вод не влаштовані, зливові стоки з території підприємства і крівель будівель відводяться по рельєфу місцевості очисні споруди зливових вод відсутні, заходи із запобігання забруднення водних об`єктів стічними (зливовими, сніговими) водами, що відводиться з території не запроваджені.

Згідно з пунктами 2.24., 2.25 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 17.03.2011 № 145 відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), повинно здійснюватись централізованою системою водовідведення. У разі відсутності інженерних мереж міської (селищної, сільської) каналізації або розташування об`єктів на відстані не менше ніж 500 м від найближчого колектора стічних вод необхідно передбачати каналізування об`єктів на локальні очисні споруди, при цьому перевагу слід віддавати ґрунтовим методам біологічного очищення стічних вод.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими на території підприємства містяться заглиблені ємності. Стічні води після накопичення у заглибленій ємності використовуються у якості природних добрив.

Тобто, позивачем здійснюється збирання, очищення та відведення стічних вод за відсутності інженерної мережі централізованої каналізації.

Крім того, вимоги пунктів 8-11 не містять конкретні заходи, які позивач повинен здійснити для усунення виявлених порушень за наслідками перевірки, а не визначати проведення заходів загального характеру, зміст яких є декларативним, а також способи, яким чином такі заходи необхідно провести, в зв`язку із чим пункти 8-11 припису № 4-8451-2-3 від 14.08.2019 року підлягають скасуванню.

Пункт 13 припису містить вимогу надати на розгляд до інспекції документи щодо користування земельними ділянками під господарськими будівлями; Проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування промислових майданчиків, з відповідним погодженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Приписами статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Згідно з ч.1 статті 20 -- 2 закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Так, суд зазначає, що під час проведення перевірки першочергово перевіряється наявність законних підстав (право користування, власності) щодо користування земельними ділянками, однак відповідну документи на розгляд перевіряючих підприємством надано не було, що, в свою чергу представником позивача не заперечується.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство: потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше).

Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Крім того, приписам ст. 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Однак, всупереч вказаним правовим нормам позивачем під час перевірки не надано проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування промислових майданчиків, з відповідним погодженням.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість пункту 13 припису № 4-8451-2-3 від 14.08.2019 року.

Пунктами 12, 14, 15 припису визначено позивачу зобов`язання: не допускати забір та використання підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування; розробити питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення та погодити в установленому порядку, надати довідку про кількість забраної та використаної підземної води (м3) з початку забору та використання підприємством підземних, у період з 02.05.2015 року по 10.09.2015 року включно та в період з 02.09.2018 року по 20.12.2018 року.

Судом встановлено, що позивачем надано дозволи на спеціальне водокористування ТОВ Перспектива : № 02231 строк дії до 01.07.2012, № 03066 строк дії дозволу з 24.07.2012 року по 01.05.2015, № 00488 строк дії дозволу з 11.09.2015 по 01.09.2018, № 478/ДП/49д-18 строк дії дозволу з 21.12.2018 до 21.12.2024 року.

При цьому, у вказаних дозволах на спеціальне водокористування визначено питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення .

Аналізуючи оскаржуваний припис, суд зазначає, що, з огляду на наявність дозволу на спеціальне водокористування № 478/ДП/49д-18 за строком дії дозволу з 21.12.2018 до 21.12.2024 року, який свідчить про дотримання вимог водокористування та водовідведення на час проведення перевірки, вимоги пунктів 12, 14, 15 припису не спрямовані на усунення конкретних порушень, що були виявлені в процесі перевірки, що не відповідає призначенню і правовій суті припису, в зв`язку із чим, вимоги позивача щодо скасування пунктів 12, 14, 15 припису підлягає задоволенню.

Пунктом 16 припису зобов`язано позивача надати довідку про часи роботи обладнання по джерелам викидів згідно матеріалів звіту інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 11.03.2019 по 09.08.2019 (включно) окремо по кожному джерелу з терміном виконання 01.09.2019.

Так в акті перевірки зазначено обладнання, яке є джерелом утворення викидів, проте відсутні зазначення найменування об`єктів, які позивач експлуатує без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Крім того, в акті перевірки вказано, що позивачем надано протокол від 11.03.2019 року № 23-01/03-В вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, який під час винесення припису відповідачем не було враховано.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, наведені правові норми свідчать про те, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

Така спрямованість припису на усунення виявлених перевіркою порушень у встановлені органом державного нагляду (контролю) строки узгоджується і з положеннями абз.4 ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що вимоги, зазначені в пункті 16 припису від 14.08.2019р. не містять у собі чіткого зобов`язання щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства, а фактично за своїм змістом є запитами на отримання інформації, проте вимога щодо надання документів не є способом усунення порушень та суперечить тій меті, яку мав би переслідувати припис.

Вище викладені обставини свідчать про відсутність законних підстав для винесення пункту 16 припису, який підлягає скасуванню.

Щодо пунктів 17-25, 27 припису, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України Про відходи зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Частиною 2 статті 33 Закону України Про відходи передбачено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Відповідно до ч.4 ст.33 цього Закону зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

За змістом ч.5 ст.33 Закону України Про відходи визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відходи терміни вживаються в таких значеннях:

- видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводить до їх утилізації;

- відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Статтею 17 зазначеного Закону визначені обов`язки суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, серед яких, визначення складу властивостей відходів,- що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров`я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до розділу 1 Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України від 14.01.1999р. №12, спеціальний паспорт місця видалення відходів (далі - МВВ) складається власником МВВ відповідно до цієї Інструкції. Дані паспорта МВВ. після його затвердження і присвоєння реєстраційного номера, вносяться до реєстру місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів.

У акті перевірки зафіксовано, що інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено; декларація про відходи відсутня; облік відходів за формою 1-ВТ не складається, моніторинг місць утворення, зберігання відходів не здійснюється, статистичну звітність за формою 1 відходи (річна) складається недостовірно, технічні паспорти відходів не розроблено; в ході обстеження території підприємства, встановлено факт засмічення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні, підприємства, а саме на грунтовій поверхні розміщено відходи будівельних матеріалів, відходи деревини.

В ході судового розгляду справи, позивач не заперечував проти факту знаходження відходів на його території під час перевірки. Крім того, допущення вищевказаних порушень позивачем належними та допустими доказами не спростовано.

За наведених обставин, вимоги відповідача викладені у п.п. 17-25, 27 припису є законними та такими, що скасуванню не підлягають.

Що стосується пунктів 26,28 припису, то суд зазначає таке.

Згідно з вимогами статті 52 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

При створенні нових хімічних препаратів і речовин, інших потенційно небезпечних для навколишнього природного середовища субстанцій повинні розроблятися та затверджуватися у встановленому законодавством порядку допустимі рівні вмісту цих речовин у об`єктах навколишнього природного середовища та продуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості та утилізації після використання.

Вміст природних та штучних домішок, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища або здоров`я людей, у таких препаратах, а також сировині, що використовується для їх виробництва, не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених відповідно до законодавства.

Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших небезпечних для навколишнього природного середовища і здоров`я людей речовин, віднесення хімічних речовин до категорії токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності визначаються нормативними документами на підставі висновку з оцінки впливу на довкілля і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, регламенти їх застосування, а також щорічні доповнення до нього визначаються в установленому законодавством порядку.

Вимогами ст. 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати визначено, що транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.

Особи, діяльність яких пов`язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів та торгівлею ними, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання такого допуску визначається Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 14 Закону України Про пестициди і агрохімікати встановлено, що підприємства, установи і організації зобов`язані вести облік наявності та використання пестицидів і агрохімікатів та надавати інформацію органам, що ведуть державний облік.

Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, обсяги інформації та органи, яким така інформація подається, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Актом перевірки зафіксовано та позивачем не спростовано, що огляд спеціально виділених ділянок (стаціонарних розчинних вузлів або пунктів для зберігання, приготування розчинів пестицидів і заправки апаратури для їх застосування, спеціально відведених місць під навісом або спеціальних приміщень для машин та апаратів, які використовують для застосування пестицидів, під час проведення перевірки не забезпечено, інформацію щодо руху пестицидів та агрохімікатів, що використовуються підприємством щодо безпечного транспортування на розгляд не надано.

Наведені порушення позивачем жодним чином не спростовано, не надано доказів, що використання пестицидів здійснюється відповідно до Закону України Про пестициди і агрохімікати . Факт того, що вони є на підприємстві позивачем не заперечується.

Також суд враховує, що основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, пов`язаний із використанням пестицидів, тому вимоги відповідача викладені у пунктах 26, 28 припису є законними та не підлягають скасуванню.

Пункт 29 припису № 4-8451-2-3 від 14.08.2019 року містить вимогу щодо забезпечення сповіщення населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місце, строки і методи застосування пестицидів з терміном виконання - 10.09.2019.

Згідно з п.6.1.7 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України 03.08.1998 № 1, завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

Так, суду надано докази надання повідомлення сільському голові Покровської сільської ради:

за № 90 від 10.04.2018 року про те, що в період з 17 квітня по 19 квітня 2018 року буде проводитись хімічна обробка саду (черешні) на площі 20 га інсектицидом. У вказаному листі міститься прохання сповістити населення, бджолярів та інших фермерів Покровської сільської ради. Повідомлення прийнято виконкомом Покровської сільської ради 11.04.2018 року за № 135.;

за № 108 від 05.05.2018 року про те, що в період з 10 травня по 11 травня 2018 року буде проводитись хімічна обробка посівів гірчиці на площі 68 га інсектицидом Грінфорт ХИ-550. У вказаному листі міститься прохання сповістити населення, бджолярів та інших фермерів Покровської сільської ради. Повідомлення прийнято виконкомом Покровської сільської ради 05.05.2018 року за № 169;

за № 90 від 02.05.2018 року про те, що в період з 4 травня по 05 травня 2019 року буде проводитись хімічна обробка посівів гороху на площі 102 га гербіцидом Базагран. У вказаному листі міститься прохання сповістити населення, бджолярів та інших фермерів Покровської сільської ради. Повідомлення прийнято виконкомом Покровської сільської ради 02.05.2019 року за № 194.

Враховуючи вище наведені докази, суд дійшов висновку, що позивач вчасно сповіщав населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об`єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів.

При цьому, жодних доказів проведення хімічної обробки без відповідного оповіщення відповідачем не надано, тому пункт 29 припису є безпідставним, недоведеним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище викладені обставини, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 993,00 грн. підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" (вул. Радянська, 18-Б, с. Покровське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53273, код ЄДРПОУ 32616819) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37988899) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1-12, 14-16, 29 припису Державної екологічної інспекції від 14.08.2019 року № 4-8451-2-3.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37988899) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" (вул. Радянська, 18-Б, с. Покровське, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53273, код ЄДРПОУ 32616819) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 993 (дев`ятьсот дев`яносто три) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 березня 2020 року.

Суддя О.С. Луніна

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.02.2020
Оприлюднено06.03.2020
Номер документу88018142
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/8597/19

Постанова від 08.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Постанова від 08.10.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 09.09.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 26.06.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 18.05.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 27.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Ясенова Т.І.

Ухвала від 14.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 27.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Рішення від 27.02.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 01.11.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні