Постанова

від 02.03.2020 по справі 805/3692/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року справа №805/3692/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2.,

представника відповідача 1 - Груєнка С.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 805/3692/18-а (головуючий І інстанції Тарасенко І.М., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Красноармійської місцевої прокуратури про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання надати інформацію,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_2 (далі-представник позивача, ОСОБА_2.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державного фіскальної служби України (далі-відповідач 1, податковий орган), Красноармійської місцевої прокуратури (далі-відповідач 2) в якому просив:

- визнати дії (бездіяльність) відповідачів протиправними;

- зобов`язати відповідача 1 надати повну, достовірну, точну інформацію на всі порушені питання, а також надати документи (в електронній формі), а саме:

- довідку про все майно Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Родіна ЄДРПОУ 30835194 та його вартість станом на 01.01.2008 року, на 01.01.2011 року та на 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- довідку про місцезнаходження всього майна ТОВ КСП Родіна після 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- акти податкової перевірки № 220/2301/30835194 (за період з 01.10.2008 року по 01.09.2011 року), № 221/2301/30835194 та акт податкової перевірки від 18.11.2011 року за № 222/2301/30844591 в тому числі додатки (довідки тощо) та балансами і фінансовим звітом ТОВ КСП Родіна в електронному вигляді;

- зобов`язати відповідача 2 надати повну, достовірну, точну інформацію на всі порушені питання, а також надати документи (в електронній формі), а саме:

- офіційно повідомити про можливі дати і час місця огляду експертами майна, яке станом на 01.08.2008 року належало безпосередньо ТОВ КСП Родіна і яке зараз перебуває у третіх осіб;

- довідку про все майно ТОВ КСП Родіна та його вартість станом на 01.01.2008 року, на 01.01.2011 року та на 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- довідку про місцезнаходження всього майна ТОВ КСП Родіна після 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- встановити строк на виконання судового рішення та зобов`язати відповідачів надати звіт суду про виконання (т.1, а.с. 4-8).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено (т.1, а.с. 39-42).

Представник позивача з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 липня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що 23.04.2018 року був вимушений звернутися з запитами до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України та Красноармійської місцевої прокуратури, в яких просив надати копії документів завірені належним чином, відповідно до вимог законодавства України, однак відповідачем 1 була надана необґрунтована відповідь, а відповідач 2 взагалі не надав відповіді на вказаний запит. Вважає, що відповідачем 1 не надано доказів на підтвердження знищення запитуваної інформації, відповідь надана не по суті запиту. Також вважає, що судом допущені порушення при розгляді позову у суді першої інстанції (т. 2, а.с.1-4).

Від Головного управління ДФС у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що на дату звернення представника позивача з запитом до податкового органу ТОВ КСП Родіна не перебувало на податковому обліку у Мар`їнської ОДПІ, однак податковим органом у строки встановлені Законом України Про доступ до публічної інформації були надані відповіді на запити від 23.04.2018 року та від 02.05.2018 року та на запит від 28.05.2018 року, якими позивач був повідомлений про неможливість надання запитуваних документів. Також зазначив, що власник майна повинен сам володіти інформацією про місце знаходження свого майна. Вважає, у разі якщо підприємством і надавалися до перевірок документи які свідчать про його фінансове становище, але станом на момент звернення, сплинув строк для їх зберігання (т.2, а.с. 64-67).

Від Красноармійської місцевої прокуратури надійшло пояснення в якому зазначено, що 07.05.2018 року за вихідним № (05-89)5887вих-18 на електронну поштову адресу ОСОБА_2., направлено відповідь про відсутність у Красноармійській місцевій прокуратурі та Великоновосілківському ВП Волноваського ВП ГУНП у Донецькій області запитуваних ним документів.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 року відповідача 1 у даній справі - Мар`їнську ОДПІ ГУ ДФС України у Донецькій області замінено на Головне управління ДФС у Донецькій області у зв`язку з передачею адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (т.2, а.с. 93).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 року відповідача 1 у даній справі - Головне управління ДФС у Донецькій області замінено на Головне управління ДПС у Донецькій області у зв`язку з передачею адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник податкового органу проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, заявив клопотання про розгляд справи без участі представника Красноармійської місцевої прокуратури.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника позивача та відповідача 1 перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та пояснень до неї, клопотання представника позивача, встановив наступне.

28 травня 2017 року представник позивача звернувся з запитом № 7 до Марїнської ОДПІ ГУ ДФС України, в якому просив надати копії, завірені належним чином, відповідно до вимог законодавства України наступних документів, які будуть використовуватися судом в якості доказів у справі, а саме: матеріалів всіх податкових перевірок ТОВ КСП Родіна ЄДРПОУ 30835194 за період з 01.01.2008 року по 28.04.2012 року; особистої справи платника податків ТОВ КСП Родіна ; офіційну довідку з відповіддю на наступні питання: 1) з якого часу Марїнській ОДПІ ГУ ДФС України стало відомо про заволодіння майном ТОВ КСП Родіна , проти волі власника частки в розмірі 92% статутного фонду ТОВ КСП Родіна ОСОБА_1 та які конкретні заходи (помісячно) було здійснено податковою службою з метою захисту права власності ОСОБА_1 ; 2) де знаходиться та у кого власності, опинилось майно ТОВ КСП Родіна (гроші, нерухоме та рухоме майно, майнові права), що становить частку в розмірі 92% Статутного фонду ТОВ КСП Родіна , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , яка його загальна вартість була станом на 01.01.2008 року і станом на 01.05.2017 року, чим це підтверджується (т.1, а.с. 36).

8 червня 2017 року за № 914/10/38-17-01 від 08.06.2017 року податковим органом була надана відповідь на запит представника позивача від 28.05.2017 року, в якій з посиланням на Конституцію України та Закон України Про інформацію інформацію було вказано, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, а отже надання інформації можливе за умови дотримання порядку, установленого чинним законодавством України (т.1, а.с.37).

Зі змісту позову вбачається, що в Печерському районному суді міста Києва розглядається цивільна справа № 757/2416/17-ц за позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади до Держави України (т.1, а.с. 4-8).

Представник позивача на виконання усної ухвали від 21.03.2018 року та з урахуванням Рішення, ухваленого 14 жовтня 2010 року справі Найдьон проти України Європейського суду з прав людини, був змушений звернутися до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України та до Красноармійської місцевої прокуратури з запитами від 23.04.2018 року в яких просив надати копії, завірені належним чином, відповідно до вимог законодавства України документів в письмовому вигляді або направити їх позивачу в електронному вигляді з електронним цифровим підписом, які потрібні експертній установі для проведення експертизи, а саме:

- довідку про все майно товариства з обмеженою відповідальністю КСП Родіна ЄДРПОУ 30835194 та його вартість станом на 01.01.2008 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- довідку про все майно ТОВ КСП Родіна та його вартість станом на 01.01.2011 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- довідку про все майно ТОВ КСП Родіна та його вартість станом на 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- довідку про місцезнаходження всього майна ТОВ КСП Родіна після 04.05.2012 року в тому числі копії документів на підтвердження;

- акт податкової перевірки № 220/2301/30835194 (за період 01.10.2008 року по 01.09.2011 року) з додатками (довідки тощо) та балансами і фінансовим звітом ТОВ КСП Родіна ;

- акт податкової перевірки № 221/2301/30835194 з додатками (довідки тощо) та балансами і фінансовим звітом ТОВ КСП Родіна ;

- акт податкової перевірки від 18.11.2011 року за № 222/2301/30844591 з додатками (довідки тощо) та балансовим звітом ТОВ КСП Родіна (т.1, а.с.9-11).

Представник позивача також просив прокуратуру офіційно повідомити про можливі дати і час саме в травні 2018 року або трохи пізніше, місце огляду експертами майна, яке станом на 01.08.2008 року належало безпосередньо ТОВ КСП Родіна і яке зараз перебуває у третіх осіб в тому числі забезпечити їм безперешкодний доступ до такого майна і безпеку під час проведення експертного дослідження. Вищезазначені довідки та документи позивач просив надіслати до 05.05.2018 року на електронну адресу позивача або в письмовому вигляді на поштову адресу: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, провулок Багадатний, 1.

На вказаний запит Марїнською ОДПІ ГУ ДФС України представнику позивачу була надана відповідь, від 25.04.2018 року за № 100/05-38-10-019-2 в якій було зазначено, що Реєстраційна облікова справа ТОВ КСП Родіна була вилучена правоохоронними органами, у звязку з чим Марїнська ОДПІ не має можливості надати копії документів ТОВ КСП Родіна (т.1, а.с.12).

З відповіді Красноармійської місцевої прокуратури від 07.05.2018 року № (05-89)5887 вих-18 на запит представника позивача від 23.04.2018 року вбачається, що відповідно до даних обліку Красноармійської місцевої прокуратури на час складання даної відповіді відсутні довідки про майно ТОВ КСП Родіна та його вартість. Крім того, відповідно до інформації Великоновосілківського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області зазначені документи у відділенні поліції відсутні. Також у відповіді зазначалось, що в разі, якщо Красноармійській місцевій прокуратурі стане відомо про перебування майна, яке станом на 01.08.2008 року належало безпосередньо ТОВ КСП Родіна , про це буде негайно повідомлено заявника для проведення огляду майна (т.1, а.с. 34)

02.05.2018 року представник позивача звернувся до відповідача 1 із повторним запитом, в якому просив посадових осіб Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України не допускати порушення ст. 60 Закону України Про запобігання корупції та не створювати перешкоди для відправляння правосуддя (т.1, а.с.13).

На зазначене звернення представника позивача, податковий орган надав відповідь від 04.05.2018 року за № 167/10/05-38-10-013, в якій було зазначеного, що завірені належним чином копії запитуваних документів згідно запиту від 23.04.2018 року Марїнська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не може надати в зв`язку з їх відсутністю, оскільки реєстраційна справа ТОВ КСП Родіна була вилучена правоохоронними органами. А також у зв`язку із тим, що у 2014 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом викрадення майна та руйнування адміністративного приміщення Марїнської ОДПІ за адресою 85600, Донецька область, м. Марїнка, вул. Октябрська, 8, де зберігалися документи (т.1, а.с. 14).

29.08.2018 року представник відповідача звернувся з запитом до Державної фіскальної служби України про надання інформації, стосовно особи яка прийняла рішення про знищення інформації в електронній формі в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб по ТОВ КСП Родіна , та на підставі якого законного нормативного акту було прийнято рішення про знищення всієї інформації в електронній формі по вказаному підприємству (т.2, а.с.108).

На вказаний запит Державною фіскальною службою України було надано відповідь від 04.09.2018 року № 13471/А/99-99-09-07-03-14 в якому зазначено, що ДФС не має даних відносно прийняття посадовими особами рішень на знищення електронного архіву інформації стосовно зазначеної у запиті юридичної особи (т.2, а.с. 109).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України Про інформацію встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями статті 9 Закону України Про інформацію обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Згідно ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Приписами статті 3 Закону № 2939-VI визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст. 12 Закону № 2939-VI).

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).

Розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (ст. 14 Закону № 2939-VI).

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч. 1 ст. 19 Закону № 2939-VI).

Суд зазначає, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Щодо не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Проаналізувавши викладені норми та встановлені обставини справи колегія суддів вважає, що дії податкового органу та місцевої прокуратури при підготовці та наданню відповідей на запити представника позивача є неправомірними виходячи з наступного.

Як вже зазначалось на запит представника позивача до Красноармійської місцевої прокуратури від 23.04.2018 року, місцевою прокуратурою надано відповідь від 07.05.2018 року № (05-89) 5887 вих-18.

У своїх пояснення відповідач 2 зазначає, що вказану відповідь було відправлено на електронну поштову адресу ОСОБА_2. яку він вказав у своєму запиті.

Проте, факт своєчасного отримання представником позивача вказаної відповіді не підтверджується, оскільки поштова електронна адреса ОСОБА_2. вказана у запиті є 2314705674@mail.gov.ua в той час як відповідачем 2 зазначену відповідь було направлено на 231470567@mail.gov.ua (т.1, а.с.33)

Тобто, відповідачем 2 в порушення вимог ст. 20 Закону № 2939-VI своєчасно не надано відповідь на запитувану інформацію.

Щодо неправомірності дій податкового органу під час надання відповідей на запитувану інформацію представником позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Державною фіскальною службою України було надано відповідь від 04.09.2018 року № 13471/А/99-99-09-07-03-14 в якій зазначено, що ДФС не має даних відносно прийняття посадовими особами рішень на знищення електронного архіву інформації стосовно зазначеної у запиті юридичної особи (т.2, а.с. 109).

Разом з тим, з відповідей податкового органу, від 25.04.2018 року за № 100/05-38-10-019-2, від 04.05.2018 року за № 167/10/05-38-10-013 вбачається що запитувану інформацію Марїнська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не може надати в зв`язку з їх відсутністю, оскільки реєстраційна справа ТОВ КСП Родіна була вилучена правоохоронними органами.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Тобто, з аналізу викладеної норми вбачається, що навіть якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією він повинен вжити всіх необхідних заходів для отримування запитуваної інформації

Проте, в матеріалах справи відсутні вичерпні дані, щодо направлення запитів Марїнською ОДПІ ГУ ДФС органам які володіють запитуваною інформацією, а позивачу не надано повної інформації з приводу поставлених запитань при наявності електронної бази даних стосовно ТОВ КСП Родіна .

Суд відхиляє довід апелянта стосовно суттєвих порушень судом першої інстанції норм процесуального права виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, з аналізу викладеної норми, встановлених обставин справи та порядку (процедури) розгляду даної справи судом першої інстанції, колегією суддів не встановлено порушень норм ч. 3 ст. 317 КАС України під час розгляду справи у суді першої інстанції, які б були підставою для скасування судового рішення.

Колегія суддів також відмовляє представнику апелянта у встановленні строку на виконання судового рішення та зобов`язанні відповідачів надати звіт, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що ухвалене рішення апеляційного суду не буде виконуватись у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення , вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Разом з тим, Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та норми законодавства колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 та відповідача повторно надати відповіді на звернення представника позивача.

Щодо вимоги представника апелянта про ухвалення окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 та 8 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

З аналізу викладеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду а не її обов`язком. З встановлених обставин справи та порядку (процедури) розгляду даної справи судом першої інстанції, колегією суддів не вбачається підстав для винесення окремої ухвали.

Підпунктами 3 та 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у задоволенні позовних вимог, оскільки заявнику було надано відповіді на його запити в порушення вимог діючого законодавства та вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи задоволення позовних вимог по суті, колегія суддів вважає за необхідне стягнути понесені судові витрати позивачем з відповідача 1 та відповідача 2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 50 відсотків з відповідача 1 та 50 відсотків з відповідача 2 від 100 відсоткової суми понесених судових витрат позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5638,41 грн., тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь позивача 2819,20 грн. та відповідача 2 на користь позивача 2819,20 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 195, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 805/3692/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Красноармійської місцевої прокуратури про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання надати інформацію - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 805/3692/18-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Красноармійської місцевої прокуратури про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання надати інформацію - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Марїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Красноармійської місцевої прокуратури по наданню відповіді ОСОБА_2 на його запит про надання інформації від 23 квітня 2018 року, відповідно.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області та Красноармійську місцеву прокуратуру повторно розглянути запит ОСОБА_2 про надання інформації від 23 квітня 2018 року, відповідно.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3, виданий 20.05.1998 року Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської місцевої прокуратури (85300, м. Покровськ, вул. Центральна, 148) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3, виданий 20.05.1998 року Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 20 коп.

Повний текст постанови складений та підписаний 6 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова