Постанова від 04.03.2020 по справі 910/2295/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. Справа№ 910/2295/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін

від позивача Барабаш О.В.

від відповідача Осьмак А.В., Баулін А.О.

від ДВС Дубровін С.І.

розглянувши апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 (повний текст складено 22.01.2020)

за скаргами Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на дії Старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича

у справі №910/2295/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 16 234 595,28 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 по справі №910/2295/19 скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича, вчинені в рамках виконавчих проваджень №60824979 та №60825041, а саме: - прийняття постанов від 09.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження; - прийняття постанов від 09.12.2019 року про стягнення виконавчого збору; - вчинення виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на майно АТ "Українська залізниця", в особі філії "Центр транспортної логістики".

Скасовано постанови старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича, прийняті в рамках виконавчих проваджень №60824979 та №60825041 від 09.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження;

- від 09.12.2019 року про стягнення виконавчого збору; - від 18.12.2019 року про арешт майна боржника; - від 26.12.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; - від 26.12.2019 року про арешт коштів боржника.

Зобов`язано Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в рамках виконавчих проваджень №60824979 та №60825041, винести постанови про повернення наказів Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 року по справі 910/2295/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

При винесенні оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд виходив з того, що державний виконавець Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сакович Станіслав Юрійович не повинен був відкривати виконавче провадження щодо вказаного боржника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язаний був повернути накази Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі №910/2295/19 стягувачу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Старший державний виконавець Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сакович Станіслав Юрійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документу, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Також, апелянт зазначає про безпідставність посилань місцевого господарського суду на положення, що міститься в Законі України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", як на підставу задоволення скарги на дії державного виконавця.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 по справі №910/2295/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І. Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича та призначено до розгляду на 04.03.2020.

27 лютого 2019 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану ухвалу.

02 березня 2019 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу.

В судовому засіданні 04.03.2020 представники апелянта та позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати оскаржувану ухвалу. Представники відповідача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

28 листопада 2019 року Господарським судом міста Києва, на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, яка набрала законної сили 07.11.2019 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019, яка набрала законної сили 21.11.2019, видано накази про стягнення з відповідача на користь позивача 14351236 (чотирнадцять мільйонів триста п`ятдесят одна тисяча двісті тридцять шість) грн 92 коп. основного боргу, 54400 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста) грн витрат на професійну правничу допомогу, 243 518 (двісті сорок три тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 93 коп. судового збору та 63 769 (шістдесят три тисячі сімсот шістдесят дев`ять) грн 66 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

09 грудня 2019 року державним виконавцем Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного ТУЮ у місті Києві Саковичем Станіславом Юрійовичем прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №60824979 та №60825041, на підставі наказів Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 по справі № 910/2295/19.

Відповідно до матеріалів виконавчих проваджень, наданих суду представником ВДВС, в рамках виконавчих проваджень №60824979 та №60825041 також прийнято державним виконавцем Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного ТУЮ у місті Києві Саковичем Станіславом Юрійовичем постанови: - від 09.12.2019 про стягнення виконавчого збору; - від 18.12.2019 про арешт майна боржника; - від 26.12.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; - від 26.12.2019 року про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (боржник) до місцевого господарського суду подано скарги на дії старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного ТУЮ у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича.

Скарга мотивована тим, що вчинення всіх дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та спрямованих на примусове виконання рішень про стягнення з АТ "Українська залізниця" заборонено Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Відповідно до п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліку, затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. До додатку 2 Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено Акціонерне товариство "Українська залізниця". З огляду на те, що законом встановлено заборону на вчинення виконавчих дій, а отже і заборону на звернення стягнення на майно чи кошти боржника, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу, а всі арешти (за наявності) знято. Крім того, скаржник вказує, що накладення арешту на грошові кошти (а не лише окремі рахунки зі спеціальним статусом), за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним. Також скаржник стверджував, що філія "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" не є самостійним учасником (суб`єктом) цивільних, господарських відносин, філія не може мати прав та обов`язків, або гарантій діяльності окремих від юридичної особи, частиною якої вона є та не є самостійним суб`єктом права власності, тоді як саме АТ "Українська залізниця", як учасник цивільних відносин, є власником майна (грошових коштів), яким наділено його філію "Центр транспортної логістики", а у відношенні товариства закон заборонив вчиняти виконавчі дії. Тобто, дії спрямовані на стягнення майна (грошових коштів), яким наділено філію "Центр транспортної логістики", буде вчиненням виконавчих дій по відношенню до АТ "Українська залізниця" з грубим порушенням порядку встановленого законом.

Задовольняючи скаргу на дії старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного ТУЮ у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича, місцевий господарський суд виходив з того, що Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" набрав чинності до відкриття державним виконавцем виконавчого провадження відносно боржника АТ "Укрзалізниця". Таким чином, державний виконавець Солом`янського райвідділу ДВС м. Києва Головного ТУЮ у місті Києві Сакович Станіслав Юрійович не повинен був відкривати виконавче провадження щодо вказаного боржника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а у відповідності до вимог п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язаний був повернути накази Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 у справі 910/2295/19 стягувачу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Пункти 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження:

- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа;

- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Колегією суддів не встановлено підстав для повернення виконавчого документу, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

20 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Закон №145-ІХ ).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до додатку 2 "Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Колегія суддів зазначає, що з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ, було покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки, з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур. Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника про заборону на звернення стягнення на кошти боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у виконавчих проваджень №60824979 та №60825041.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, викладені у скарзі на дії державного виконавця про неправомірність дій виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, оскільки скаржником не доведено факт накладання старшим державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковичем С.Ю. арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 у справі №910/2295/19 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277 ст.ст. 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 у справі №910/2295/19 задовольнити.

2.Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 у справі №910/2295/19.

3. Відмовити в задоволені скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі Філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії старшого державного виконавця Солом`янського райвідділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Саковича Станіслава Юрійовича у справі №910/2295/19.

3.Справу №910/2295/19 передати до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної зави до розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.03.2020.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна