Ухвала

від 04.03.2020 по справі 240/11097/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/11097/19

04 березня 2020 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сторчак В. Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клов" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку оскарження судового акту.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд прийшов до висновку, що апелянтом не вказано та не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропуску на апеляційне оскарження рішення суду.

Так, за приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у порядку письмового провадження 12 грудня 2019 року, а його копію отримано апелянтом 18 грудня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 168). Разом з тим, апеляційну скаргу подано до суду лише 17 лютого 2020 року (про що свідчить штемпель суду на першій сторінці апеляційної скарги), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 4 ст. 295 КАС України.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду пояснює тим, що вперше апеляційна скарга від імені Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року подана Кузьміною Ксенією Володимирівною, як представником за довіреністю 10 січня 2020 року. Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, вказану апеляційну скаргу повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС України, оскільки вона підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.

Також, обгрунтовуючи підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, апелянт посилається на те, що зміни до ст. 55 КАС України в частині самопредставництва набрали чинності з 01.01.2020 року, однак норми КАС України не містять чіткого переліку документів, що надають право на здійснення самопредставництва юридичної особи

Відтак, апелянт вважає, що ним пропущено строк на подання апеляційної скарги з поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні у справі Нешев проти Болгарії від 28 жовтня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Зі змісту наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підстав вбачається фактично незгода з рішенням суду про повернення апеляційної скарги, поданої 10 січня 2020 року (ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року). Проте, вказані підстави не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, сторона у справі вправі оскаржити його в касаційному порядку.

Враховуючи вказані обставини, суд не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клов" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Сторчак В. Ю.