Ухвала

від 25.03.2020 по справі 240/11097/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження

Справа № 240/11097/19

25 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С.

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос" до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Клов" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку оскарження судового акту.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд прийшов до висновку, що апелянтом не вказано та не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропуску на апеляційне оскарження рішення суду.

Так, за приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено судом, оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у порядку письмового провадження 12 грудня 2019 року, а його копію отримано апелянтом 18 грудня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 168). Разом з тим, апеляційну скаргу подано до суду лише 17 лютого 2020 року (про що свідчить штемпель суду на першій сторінці апеляційної скарги), тобто з пропуском строку, встановленого ч. 4 ст. 295 КАС України.

В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду пояснює тим, що вперше апеляційна скарга від імені Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року подана Кузьміною Ксенією Володимирівною, як представником за довіреністю 10 січня 2020 року. Однак, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, вказану апеляційну скаргу повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.298 КАС України, оскільки вона підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.

Також, обгрунтовуючи підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, апелянт посилається на те, що зміни до ст. 55 КАС України в частині самопредставництва набрали чинності з 01.01.2020 року, однак норми КАС України не містять чіткого переліку документів, що надають право на здійснення самопредставництва юридичної особи.

Відтак, на думку апелянта, ним було пропущено строк на подання апеляційної скарги з поважних причин.

Ухвалою суду від 04 березня 2020 року суд залишив апеляційну скаргу відповідача без руху та запропонував зазначити інші підстави для поновлення строку на оскарження рішення суду, оскільки зі змісту наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку підстав вбачається фактично незгода з рішенням суду про повернення апеляційної скарги, поданої 10 січня 2020 року (ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року). Проте, вказані підстави не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. В даному випадку колегія суддів звернула увагу, що в разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, сторона у справі вправі оскаржити його в касаційному порядку.

На виконання вимог суду, 20 березня 2020 року апелянтом подано заяву, в якій він просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року поважними та поновити вказаний строк. Обґрунтування даного клопотання, аналогічні обґрунтуванням клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що подано апелянтом разом з апеляційною скаргою.

Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та рішення у справі «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Разом з тим, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне скарження рішення суду у даній справі не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджали оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Суд вдруге звертає увагу, що зі змісту наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підстав вбачається фактично незгода з рішенням суду про повернення апеляційної скарги, поданої 10 січня 2020 року (ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року). Проте, вказані підстави не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. В даному випадку колегія суддів звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, сторона у справі вправі оскаржити його в касаційному порядку.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України .

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.