Постанова

від 02.03.2020 по справі 914/1563/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. Справа №914/1563/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» , б/н від 22.11.2019 (вх. №01-05/4259/19 від 28.11.2019),

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 (повне рішення складено 01.11.2019)

у справі №914/1563/19 (суддя Рим Т.Я.)

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління ДФС у Львівській області, м. Львів

про стягнення 442 896,78 грн.

За участю представників від:

позивача: Шегинський Р.А. - адвокат;

відповідача: не з`явились;

третьої особи: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2019 року Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» 442 896,78 грн. заборгованості за договором оренди землі за 2016 - 2018 роки.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» на користь Львівської міської ради 442 896, 78 грн. основної заборгованості за договором оренди землі та 6 643,45 грн. витрат на оплату судового збору.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач у 2016-2018 роках не сплатив орендної плати за договором оренди землі у загальному розмірі 442 896,78 грн., не спростував доводів позовної заяви, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права оскільки розглянув справу без участі відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань. Окрім того, відповідач зазначає, що він не отримував копії позовної заяви у даній справі. Вказані обставини, на переконання апелянта, позбавили його можливості взяти участь в судових засіданнях, реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання відзиву на позовну заяву та заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Окрім того, апелянт подав суду апеляційної інстанції заяву про застосування до частини вимог Львівської міської ради у даній справі наслідків спливу позовної давності. Зокрема, апелянт зазначає, що враховуючи умови договору оренди землі, положення ЦК України щодо строків позовної давності та дату звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права (05.08.2019) за частиною платежів, а саме за платежами за період з січня по червень 2016 року включно минули строки позовної давності.

Враховуючи наведені обставини та те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд вказаної справи, апелянт просить суд апеляційної інстанції застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 70 977,04 грн. заборгованість зі сплати орендної плати за січень - червень 2016 року.

20.01.2020 до суду від Львівської міської ради поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що суд першої інстанції належним чином, відповідно до вимог ст.ст. 120,121,242 ГПК України, направляв відповідачу ухвали суду, а сам лише факт не отримання стороною кореспонденції від суду не може вважатись поважною причиною пропуску строку на подання відзиву на позов, доказів та клопотань.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1563/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 27.01.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 на клопотання відповідача розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.02.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.02.2020.

В судовому засіданні 24.02.2020 оголошено перерву до 02.03.2020.

В судове засідання 02.03.2020 прибув представник відповідача.

Позивач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, а також зважаючи на те, що представник позивача надав свої пояснення по суті справи та вимог апеляційної скарги у попередніх судових засіданнях, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за січень - червень 2016 року.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2015 між Львівською міською радою ( орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» ( орендар) укладено договір оренди землі № Ш-3319 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Брюховицькій, 35 для обслуговування існуючих будівель.

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610137500:11:002:0211, загальною площею 0,3943 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 302 025,92 грн. (п.5 Договору)

Пунктом 8 Договору встановлено, що Договір укладено на 10 років до 18.12.2024.

Відповідно до п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 99 060,78 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 Договору).

Відповідно до п.43 Договору такий набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Позивач передав відповідачеві земельну ділянку у користування, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі об`єкта оренди від 27.02.2015.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 25.03.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право користування відповідача земельною ділянкою.

Листом від 18.06.2018 Головне управління ДФС у Львівській області повідомило Львівську міську раду, що відповідач не подає звітності та не сплачує орендної плати за землю відповідно до Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості позивача, інформації Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради про стан розрахунків з орендної плати за землю ТОВ ЛТД "Темпо" за період 2015-2019 роки, довідки Головного управління ДПС у Львівській області за період з 2016 року по 2018 року відповідачеві нараховано 442 896,78 грн. орендної плати.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Львівської міської ради з позовом у даній справі.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частин 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з пунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 289.2. Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100,де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до п.п.9, 10 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 99 060,78 грн. в рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014 до 30-го числа місяця наступного за звітним. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

З огляду на наведені положення законодавства та умови договору, позивачем правомірно нараховано орендну плату за Договором за 2016 - 2018 роки в сумі 442 896,78 грн., з яких 141 954,10 грн. - орендна плата за 2016 рік, 150 471,34 грн. - орендна плата за 2017 рік та 150 471,34 грн. - орендна плата за 2017 рік.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендної плати за Договором, що відповідачем не заперечується, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 442 896,78 грн.

Разом з тим, відповідач подав суду апеляційної інстанції заяву про застосування до частини вимог Львівської міської ради у даній справі наслідків спливу позовної давності, оскільки вважає, що за платежами за період з січня по червень 2016 року включно минули строки позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Апелянт зазначає, що він не був належно повідомлений про дату та час судових засідань у даній справі, внаслідок чого не зміг реалізувати право подати заяву про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Статтею 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали Господарського суду Львівської області від 09.08.2019 про відкриття провадження у справі, від 30.08.2019 про призначення підготовчого засідання, від 12.09.2019 про відкладення підготовчого засідання, від 09.10.2019 про виклик в судове засідання для розгляду справи по суті направлялись судом на адресу відповідача - 79029, м. Львів, вул. Брюховицька, 35.

Однак поштові конверти із вказаними відправленнями разом із повідомленнями про вручення поштового відправлення повернуті відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що приписи ГПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Повернення із вказаної причини не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17.

Разом з тим, враховуючи викладені вище обставини, Господарський суд Львівської області ухвалою від 12.09.2019 витребував у Львівської дирекції ПАТ Укрпошта інформацію про причини невручення поштової кореспонденції суду по справі відповідачу і листом від 03.10.2019 Акціонерне товариство "Укрпошта" повідомило суд, що причиною невручення поштової кореспонденції суду відповідачеві є те, що відповідач за вказаною адресою не значиться.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вжив усіх належних заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та не порушив норм процесуального права.

Водночас, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

За змістом статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див.mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів ( DomboB. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідно до чч.1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд, а також те, що відповідач не був присутнім під час розгляду справи судом першої інстанції та не отримав жодної ухвали суду першої інстанції у даній справі, що фактично позбавив його права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору, суд приймає заяву відповідача про застосування позовної давності, поданої суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати за Договором за 2016 - 2018 роки в сумі 442 896,78 грн., з яких 141 954,10 грн. - орендна плата за 2016 рік, 150 471,34 грн. - орендна плата за 2017 рік та 150 471,34 грн. - орендна плата за 2017 рік.

За умовами п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Позовна заява подана Львівською міською радою до Господарського суду Львівської області 31.07.2019, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, у якому надіслано позовну заяву.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з вимогами про стягнення з відповідача орендної плати за період з січня по червень 2016 року, що становить 70 977,05 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на все викладене вище в сукупності, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 змінити, позов Львівської міської ради задоволити частково: стягнути з відповідача на користь позивача 371 919,73 грн. заборгованості за договором оренди землі, а в задоволенні позовних вимог про стягнення 70 977,05 грн. заборгованості відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовної заяви, а також апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 578,50грн. судового збору за подання позову, а з позивача на користь відповідача - 1 597,42 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 981,08 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/1563/19 змінити і викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1) Позов Львівської міської ради задоволити частково.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Темпо» (79029, Львівська область, м. Львів, вул. Брюховицька,35, ідентифікаційний код 22348732) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, площа Ринок,1, ідентифікаційний код 04055896) 371 919,73 грн. заборгованості за договором оренди землі та 3 981,08 грн. судового збору.

3) В задоволенні позовних вимог про стягнення 70 977,05 грн. заборгованості за договором оренди землі відмовити.

3. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

5. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.03.2020