Постанова

від 24.02.2020 по справі 914/432/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Справа № 914/432/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Мирутенка О.Л.,

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання: Харів М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Укртрансгаз № 1001вих-19-5557 від 18.11.2019 року (вх. № ЗАГС 01-05/4222/19 від 26.11.2019),

на рішення Господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2019 року (повний текст рішення складено 11.10.2019, м. Львів, суддя Морозюк А.Я.),

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року (повний текст додаткового рішення складено 22.10.2019, м. Львів, суддя Морозюк А.Я.)

у справі № 914/432/19

порушеній за позовом

позивача: Акціонерного товариства Укртрансгаз , м. Київ, від імені якого діє Філія Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд , м. Городок Львівської області

про стягнення 73376,71 грн, в т.ч. 15868,54 грн пені за прострочення виконання зобов`язань згідно умов договору, 10% штрафу в розмірі 57508,17 грн та стягнення судових витрат.

ВСТАНОВИВ :

11.03.2019 року за вх. № 452 Акціонерним товариством Укртрансгаз , м. Київ, від імені якого діє Філія Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз , м. Львів, подано до Господарського суду Львівської області з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд про стягнення 73376,71 грн, в т.ч. 15868,54 грн - пені за прострочення виконання зобов`язань згідно з умовами договору від 27.02.2018 р. №1803000047 та 57508,17 грн - 10% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в супереч умовам договору та календарного плану, який є додатком № 4 до договору порушено строки надання послуг, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт, а тому, позивач на підставі п. 5.3. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 15868,54 грн та штраф 10% від суми договору в розмірі 57508,17 грн, що разом складає суму 73376,71 грн, яку просить стягнути на свою користь.

За наслідками розгляду справи № 914/432/19 місцевий господарський суд 01.10.2019 року постановив рішення, яким в позові відмовив повністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що додаток до договору (календарний план) суперечить вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки в ньому зазначено строк виконання робіт по об`єкту ГРС Куліші - травень 2018 р., що не відповідає строку визначеному у Тендерній пропозиції, беручи до уваги що станом на 31.10.2018 року всі роботи були виконанні, що підтверджується актами виконаних робіт, останній з яких був підписаний 01.11.2018 року, а також те, що строк дії договору, згідно п. 9.1 договору, визначено до 31.10.2018 р., у позивача відсутні будь-які підстави на нарахування в порядку п. 5.3 договору № 1803000047 пені та штрафу за протермінування виконання робіт, у зв`язку із відсутністю факту протермінування.

04.10.2019 року відповідачем на розгляд суду першої інстанції подано заяву б/н від 04.10.2019 року (вх. № 41330/19) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дана заява обґрунтована тим, що судом першої інстанції у позові позивача було відмовлено та відповідачем до початку судових дебатів було подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За наслідками розгляду заяви відповідача місцевим господарським судом було прийнято додаткове рішення від 15.10.2019 року у даній справі, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/432/19 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30019801) в особі Філії Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз Акціонерного товариства Укртрансгаз (79053, м. Львів, вул. І. Рубчака, буд. 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25560823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-гідроенергобуд (81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38667324) 7750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції та додатковим рішенням, позивачем - Акціонерним товариством Укртрансгаз до Західного апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу № 1001вих-19-5557 від 18.11.2019 року (вх. № ЗАГС 01-05/4222/19 від 26.11.2019), в якій позивач/апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження, прийняти апеляційну скаргу Акціонерним товариством Укртрансгаз до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі № 914/432/19, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2019 у справі № 914/432/19, прийняти нове рішення, відповідно до якого задоволити позовні вимоги Акціонерного товариства Укртрансгаз в повному обсязі та здійснити перерозподіл судових витрат та покласти судові витрати на відповідача.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Щодо неправильного застосування норм матеріального права апелянт зазначає, що оскільки відповідачем було надано та підписано варіант календарного плану робіт (додаток № 4) саме в редакції, якою передбачено строк виконання робіт по ГРС Куліші - до кінця травня 2018 року, а ГРС Овруч - до кінця серпня 2018 року, відтак, висновки суду про те, що додаток № 4 до договору є нікчемний, в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі не відповідає обставинам справи.

Разом з тим, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що договір про закупівлю укладається в першу чергу у відповідності до норм цивільного та господарського законодавства, з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про публічні закупівлі . Окрім того, свобода договору є однією з основних засад цивільного законодавства, відтак, на думку апелянта, відповідач підписавши договір, погодив всі істотні його умови, враховуючи строку його дії та терміни виконання зобов`язань поетапно.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що ним правомірно здійснено нарахування пені в сумі 15868,54 грн та штрафу в сумі 57508,17 грн, а тому висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача суперечать нормам ч. 2 ст. 516, ст. 526, 530, 538, 612, 613 ЦК України, ч. 3 ст. 219 ГК України.

Щодо порушення норм процесуального права апелянт стверджує, що оскаржуване рішення ухвалене судом без дослідження всіх обставин справи, тобто з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, які полягають в тому, що місцевим господарським судом не в`язко до уваги доводи, які були викладені у позовній заяві, неналежного виконання обов`язків відповідачем за договором, а тому, на думку апелянта, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог суперечить принципам справедливого судового розгляду у контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

20.01.2020 року за вхідним № 01-04/294/20 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд на апеляційну скаргу подано відзив б/н від 20.01.2020 року, в якому останній заперечує доводи апеляційної скарги, зазначивши, що судом правильно встановлено, що Відповідачем не було порушено строки виконання робіт, у зв`язку із тим що роботи було виконано у відповідності до термінів вказаних в додатку № 1 до договору № 1803000047 (п.3.1.4) де сторонами визначено строк виконання робіт до 31.10.2018 року та те, що додатки № 4 є нікчемними та відповідно позов позивача є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Щодо строку виконання робіт відповідач зазначив, що в додатку № 1 до тендерної документації (п.3.1.4) строк виконання робіт встановлений до 31.10.2018 року. В Додатку № 4 Календарний план до проекту договору про закупівлю визначено, що Зміст додатку буде сформовано за результатами процедури закупівлі, з врахуванням, що загальний строк надання послуги до 31.10.2018 року . Виходячи з наведеного, календарний план виконання робіт має бути сформований відповідно до істотних умов тендерної пропозиції (якими є зокрема Додаток № 1 Технічна специфікація додатку та Додаток № 4 Проект договору на надання послуг ), тобто термін виконання робіт повинен становити до 31.10.2018 року.

Разом з тим, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до ч. 4. ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. В даному випадку відповідач стверджує, що в тендерній пропозиції відповідача наявний підписаний проект договору про закупівлю та технічна специфікація, з яких чітко вбачається, що ним подавалась тендерна пропозиція з терміном виконання робіт до 31.10.2018 року. Однак, додатки № 4 до договору № 1803000047 Календарний план суперечать вимогам ч. 4 ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі , а саме в них зазначені строки виконання робіт до травня 2018 року (по об`єкту ГРС Куліші ) та до серпня 2018 року (по об`єкту ГРС Овруч ), що суперечить строкам, зазначеним в тендерній пропозиції.

З урахування наведеного відповідач зазначає, що абзацом 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про публічні закупівлі встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону, що є в даному випадку у даній справі.

Окрім того, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивачем несвоєчасно здійснювалась оплата згідно актів виконаних робіт та створювались перешкоди для вчасного виконання робіт.

Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Також у відзиві відповідачем зазначено, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу станом на 20.01.2020 року в сумі 10000,00 грн, яку відповідач просить стягнути з апелянта.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019 вказану справу було розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Данко Л.С., суддів Скрипчук О.С. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 року головуючим суддею Данко Л.С., апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз № 1001вих-19-5557 від 18.11.2019 року (вх. № ЗАГС 01-05/4222/19 від 26.11.2019) залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

З підстав зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 року у даній справі судовою колегією апелянту поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укртрансгаз та ухвалено здійснити розгляд даної справи на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (п.п. 1, 2, 3 та 4 резолютивної частини ухвали Західного апеляційного господарського суду від 26 грудня 2019 р. по справі № 914/432/19).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши викладене у відзиві на апеляційну скаргу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2019 у справі № 914/432/19 нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів даної справи вбачається, що сторонами у справі 27.02.2018 року Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (згідно нової редакції статуту АТ Укртрансгаз , рішенням акціонера ПАТ Укртрансгаз від 21.05.2018 р. № 186 було змінено тип та назву на Акціонерне товариство Укртрансгаз ), в особі Філії Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз (замовник - за договором, позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд (виконавець - за договором, відповідач - у справі) було укладено договір на надання послуг №1803000047 з додатками до нього, зокрема, додаток № 1 Технічні вимоги і якісні характеристики , додаток № 4 Календарний план /додатки є невід`ємною частиною договору/(договір внесений до реєстру договорів УМГ Львівтрансгаз 01.03.2018 р.) (далі за текстом - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 даного договору, виконавець зобов`язався за завданням замовника, яке оформлене у вигляді Технічні вимоги і якісні характеристики (додаток №1 до договору), на свій ризик власними та залученими силами і засобами, матеріалами і механізмами надати, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити наступні послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель ГРС Рівненського ЛВУМГ) (45450000-6); (п.1.2) склад та обсяги послуг, що доручаються до надання виконавцю, визначені Кошторисною документацією, яка с невід`ємною частиною договору та представлена в додатку №3 до цього договору. Якість матеріалів, що використовуються виконавцем при наданні послуг, повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам.

Додатком № 1 до договору Технічні вимоги і якісні характеристики передбачено надання послуг на двох об`єктах - Ремонт операторної ГРС Овруч та Ремонт операторної ГРС Куліші .

Пункт 2.1 договору визначає, що строки надання послуг за цим договором - відповідно до Календарного плану , що є додатком № 4 до даного договору.

Додатком № 4 Календарний план визначено, що кінцевий строк виконання усіх робіт з Ремонту операторної ГРС Куліші Новоград-Волинської ВТС Рівненського ЛВУМГ (демонтажні роботи, монтаж опалення, мурування стін, стовпів, влаштування даху, теплоізоляція, штукатурення, фарбування, підлоги, підмостки) - травень 2018 р.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору передбачено, що приймання та оцінка наданих послуг здійснюється у строки, передбачені п. 2.1 договору, у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством України. Після завершення надання послуг виконавець оформляє акт (акти) наданих послуг (типові форми КВ-3, КВ-2в) та у строк до 5 (п`яти) робочих днів передає їх замовнику.

Пунктом 5.3. договору визначено, що за порушення виконавцем строків виконання зобов`язання за цим договором (здача в експлуатацію об`єктів тощо), він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. 3 п. 2 ст. 231 ГК України, окрім того за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.10.2018 р., а в частині розрахунків до повного виконання.

Позивач в підтвердження того, що відповідачем надано послуги з Ремонту операторної ГРС Куліші з порушенням строку встановленого Календарним планом, а саме: травень 2018 р., долучив до позовної заяви, серед іншого, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року від 31.07.2018, згідно якого вбачається, що у липні 2018 року виконано роботи на суму 32205,77 грн; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 16.09.2018 р., згідно якого, у вересні 2018 р. виконано роботи на суму 75092,12 грн; Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року від 01.11.2018 р., згідно якого станом на 01.11.2018 р. виконано роботи на суму 38570,81 грн.

З урахуванням наведеного, позивач, за порушення відповідачем строків надання послуг, нарахував відповідачу, на підставі п. 5.3. договору, пеню у розмірі 15868,54 грн та штрафу 10% від суми договору у розмірі 57508,17 грн, всього на суму 73376,71 грн, про стягнення якої подано позов.

Відповідачем в спростування позовних вимог та в підтвердження належного виконання умов договору заперечено доводи позивача зазначивши, що договір про надання послуг № 1803000047 на виконання робіт по об`єкту: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель ГРС Рівненського ЛВУМГ) (45450000-6), було укладено за результатами відкритих торгів та на підставі повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

Тендерною документацією, яка міститься в матеріалах справи (том І, а.с. 120-194), а саме п. 1 розділу ІІІ, визначено, що Тендерна пропозиція, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися, зокрема, з інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) (згідно Додатку № 1 Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі ); ч. 4 розділу 4 визначено, що Істотні умови, що обов`язково включаються до договору про закупівлю, визначено проектом договору в Додатку № 4 .

Також з доданої відповідачем тендерної документації (том І. а. с. 120-149) вбачається, що відповідачем, як учасником процедури закупівлі, подано позивачу, як замовнику, підписаний проект договору про закупівлю згідно додатку № IV до тендерної документації, та Технічну специфікацію згідно Додатку №1 Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі до тендерної документації, із строком завершення робіт до 31.10.2018 р.

Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що позивачем створювались перешкоди для вчасного виконання робіт, оскільки об`єкти позивача є режимними з обмеженим доступом, а позивач вихідних даних для складання проекту виконання робіт, а саме: Проект організації будівництва (скорочене найменування - ПОБ) та робочу документацію (робочий проект) відповідачу не передав, як це передбачено ДБН А.3.1-5:2016, та виготовлення документів тривало тривалий час, до 30.03.2018 р.

Окрім цього, відповідач долучив до матеріалів справи Загальний журнал робіт за період з 02.04.2018 р. по 23.10.2018 р., із щоденними записами, починаючи з 02.04.2018 р. про виконанні ним роботи на об`єкті - Ремонт операторної ГРС Куліші , останній запис який виконано 23.10.2019 р., у якому говориться про те, що Роботи виконано згідно кошторису з належною якістю .

Таким чином, відповідач, посилаючись на положення ч. 2 ст. 215, ч. 5 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України та постанову Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. (п. 2.5.2), вказує на нікчемність додатку № 4 Календарного плану , укладеного до договору 1803000047 надання послуг від 27.02.2018 р., яким всупереч Тендерній пропозиції та Закону України Про публічні закупівлі , визначено строк виконання робіт зазначено - травень 2018 р., та вважає, що оскільки станом на 30.10.2018 р., згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, зокрема за липень, вересень, листопад 2018 р., останній з яких був підписаний 01.11.2018 р., всі роботи відповідачем були виконані, відтак у позивача відсутні будь-які підстави для стягнення в порядку п. 5.3 договору 1803000047 пені та штрафу за протермінування виконання робіт за вказаними актами.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи наявні претензії сторін, щодо умов оплати за виконані роботи (претензії відповідача) та строки виконання робіт (претензії позивача), в яких позивач заперечував вимоги відповідача в частині виникнення заборгованості щодо оплати за виконанні роботи, а останній щодо порушення строків виконання календарного плану.

З урахуванням вищенаведеного, позивач у зв`язку з порушення відповідачем умов договору та календарного плану, який є додатком № 4 до договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 15868,54 грн та штраф 10% від суми договору в розмірі 57508,17 грн на підставі п. 5.3. договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України ).

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судовою колегією встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг № 1803000047 на виконання робіт по об`єкту: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель ГРС Рівненського ЛВУМГ) (45450000-6) від 27.02.2018 року, який було укладено за результатами відкритих торгів та на підставі повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів.

З урахуванням наведеного, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України Про публічні закупівлі .

Відповідно до ч 1 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі надано визначення основних термінів, які вживаються в такому значенні, зокрема: (п.5) договір про закупівлю - це є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; (п. 15) переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі; (п. 29) тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках; (п.30) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; (п. 35) учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі , тендерна документація повинна містити - строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Судом встановлено та вбачається з наявних у матеріалах справи, документів, що за умовами Тендерної документації, зокрема згідно Додатку № 1 Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі , строк виконання робіт встановлено до 31.10.2018 р. (п. 3.1.4).

Разом з тим, згідно Тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі (в даному випадку відповідача) відповідачем підписано та передано замовнику (в даному випадку позивачу) проект договору про закупівлі та технічну специфікацію (в т.ч. «Технічні вимоги і якісні характеристики» (додаток №1), «Календарний план» (додаток №4), з яких вбачається, що відповідачем подавалась тендерна пропозиція з терміном виконання робіт до 31.10.2018 р.

Вищенаведене також підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами № 39 від 12.02.2018 року та № 52 від 20.02.2018 року (том І, а.с .195, 196).

Таким чином, з врахуванням приписів ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі договір про надання послуг, а отже і Календарний план на виконання робіт, має бути сформований відповідно до умов Тендерної пропозиції, тобто з терміном виконання робіт до 31.10.2018 р.

З урахуванням встановлених вище обставин, судова колегія приходить до висновку, що Додаток № 4 Календарний план до договору № 1803000047 суперечить вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки в ньому зазначені строки виконання робіт по об`єкту ГРС Куліші до травня 2018 року, що суперечить строкам, зазначеним в Тендерній пропозиції до 31.10.2018 року, що встановлено судом першої інстанції при розгляді справи та відповідає поданим сторонами доказам.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. В свою чергу, ч. 1 ст. 217 цього Кодексу передбачає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином з врахуванням наведених норм, враховуючи невідповідність додатку № 4 договору № 1803000047 Тендерній пропозиції, суд погоджується з твердженням відповідача, що в силу приписів абз.2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі , договір в частині додатку № 4 Календарний план є нікчемними, а тому встановлені ним строки виконання робіт не породжують юридичних наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виходячи з наведеного вище, враховуючи нікчемність додатків № 4 та вимоги щодо строків виконання робіт, встановлені в п. 3.1.4 додатку № 1, строк виконання робіт по договору № 1803000047 становить до 31.10.2018 року включно.

Враховуючи той факт, що станом на 30.10.2018 року всі роботи були виконанні, що підтверджується актами виконаних робіт, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року; Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2018 року;Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року; Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року від 31.07.2018, згідно якого вбачається, що у липні 2018 року виконано роботи на суму 32205,77 грн; Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 16.09.2018 р., згідно якого, у вересні 2018 р. виконано роботи на суму 75092,12 грн; Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року від 01.11.2018 р., згідно якого станом на 01.11.2018 р. виконано роботи на суму 38570,81 грн, і як вбачається з матеріалів справи, останній з яких був підписаний 01.11.2018 року, в позивача відсутні будь-які підстави на стягнення коштів за протермінування виконання робіт у зв`язку із відсутністю факту протермінування.

Щодо оскарження апелянтом додаткового рішення щодо часткового задоволення заяви відповідача в частині стягнення витрат за надану професійну правничу допомогу судова колегія зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 р. у справі № 914/432/19 за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз , від імені якого діє Філія Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз , до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК-Гідроенергобуд про стягнення 73376,71 грн пені та 10% штрафу за прострочення виконання зобов`язань згідно з умовами договору від 27.02.2018 р. №1803000047, в позові відмовлено повністю.

Як зазначено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, 01.10.2019 р. до початку судових дебатів представник відповідача ТзОВ ТЕК-Гідроенергобуд звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яку просив розглянути в порядку ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів судової справи вбачається, 04.10.2019 року відповідачем на розгляд суду першої інстанції було подано заяву б/н від 04.10.2019 року (вх. № 41330/19) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Дана заява обґрунтована тим, що судом першої інстанції у позові позивача було відмовлено та відповідачем до початку судових дебатів було подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

15.10.2019 р. позивач подав на адресу суду клопотання від 11.10.2019 р. №1001ВИХ-19-4780 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив про те, що витрати в сумі 15500,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом, ціною позову та просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу на 90 відсотків.

Судова колегія дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно поданої заяви, відповідач просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження понесених витрат до матеріалів справи додано копію договору № 20-03/19-1 про надання правничої допомоги від 20.03.2019 р., укладеного між Адвокатським об`єднанням Дефенсус та ТзОВ ТЕК-Гідроенергобуд з додатком №1 до нього; ряд Ордерів, виписаних АО «Дефенсус» на надання правової допомоги ТзОВ ТЕК-Гідроенергобуд адвокатом Тибінка В.Я. (Ордер серія ЛВ №121023 від 15.04.2019 р.), адвокатом Лапка І.С. (Ордер серії ЗР №63020 від 14.05.2019 р.), адвокатом Докторевич Р.А. (Ордер серії ЛВ №121039 від 10.06.2019 р.); копію Звіту №1 по договору №20-03/19-1, копії рахунків-фактур, платіжні доручення №907 від 04.10.2019 р. на суму 3600,00 грн. та №908 від 04.10.2019 р. на суму 11 900,00 грн., про оплату по договору надання правової допомоги № 20-03/19-1, Акти надання послуг №5 від 30.05.2019 р. та №6 від 01.10.2019 р.

Згідно п. 1.1, п. 1.2 договору № 20-03/19-1 про надання правничої допомоги від 20.03.2019 р., предметом договору є надання Адвокатським об`єднанням Дефенсус Клієнту - ТзОВ ТЕК-Гідроенергобуд за його дорученням правової допомоги, прийняття та належна оплата Клієнтом цієї допомоги, в об`ємі та на умовах передбачених договором; Правова допомога, що надається на умовах даного договору, є: правова допомога й юридичні послуги та захист прав та інтересу і спірних правовідносин у справі №914/432/19.

Вартість правової допомоги згідно договору, що надається Клієнту Адвокатським об`єднанням, визначається фактичним обсягом наданих послуг вартість яких визначається відповідно до Додатку №1 до договору (п. 6.1). Протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню аванс в розмірі 5000,00 грн. на підставі виставленого рахунку (п. 6.2). При розрахунку вартості правової допомоги, вказаної в п. 6.1 договору, враховується час, втрачений адвокатами Адвокатського об`єднання, складність справи та/або правового питання Клієнта (п. 6.3). За результатами надання правової допомоги складається Акт надання правової допомоги, що підписується представниками кожної із сторін (п. 6.4). Сума вказана в п. 6.1 договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

Додатком №1 до договору №20-03/19-1 про надання правничої допомоги від 20.03.2019 р. сторони за взаємною згодою погодили вартість послуг (найменування послуг, кількість та вартість відображено погодинно).

Щодо Звіту №1 до договору №20-03/19-1, то відповідачем до переліку наданих правничих послуг віднесено такі послуги: аналіз спірної ситуації та чинного законодавства, яке регламентує питання, що входять до предмету послуг, збір необхідних відомостей та інформації, підготовка та подання відзиву - вартістю 7000,00 грн; п`ять судових засідань - вартістю 6500,00 грн; підготовка та подача клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову - вартістю 1000,00 грн; отримання доказів, підготовка та подача клопотання про долучення доказів - вартістю 1000,00 грн, всього на суму 15500,00 грн.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів судових засідань, адвокати відповідача під час розгляду справи були присутні в чотирьох судових засіданнях, а не в п`яти.

Окрім цього наявний в матеріалах справи відзив на позовну заяву підписаний директором ТзОВ ТЕК-Гідроенергобуд , а не адвокатом. Також слід зазначити, що клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову (про яке відображено у Звіті №1) у даній справі не подавалося, а заявлялося клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке виконано лише на півтора аркушах (один двосторонній), що на думку суду не потребує надмірної затрати часу.

Таким чином, приймаючи до уваги доводи сторін та оцінивши подані представниками сторін документи, взявши до уваги характер спірних правовідносин, категорію складності та обсяг доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про часткове задоволення клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката на 50 %, тобто з 15500,00 грн до 7750,00 грн, що складає орієнтовно 10 % від суми позовних вимог (73376,71 грн.), які заявлялись позивачем до стягнення, та є адекватним як в частині гонорару так і в частині винагороди за витрачений час на вивчення та підготовку матеріалів для представництва в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення Господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2019 року та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року у справі № 914/432/19 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за перегляд рішення та додаткового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 01 жовтня 2019 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року у справі № 914/432/19 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2020 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.Л.Мирутенко

Суддя О.С.Скрипчук