Ухвала

від 04.03.2020 по справі 910/2753/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2020Справа № 910/2753/20

Суддя Привалов А.І., розглянувши матеріали

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН ; 2) Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН ; 2) Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій просить суд:

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН з підготовки та подання державному реєстратору заяви та документів про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію 10701020000067355 від 13.02.2017 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН (код ЄДРПОУ 41147974) зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010 неправомірними;

- зобов`язати Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії 10701020000067355 від 13.02.2017, яким місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН (код ЄДРПОУ 41147974) зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 6, п. 13 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6 ст.20 ГПК України; справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п.13 ст.20 ГПК України).

Отже, з умов п. 6, 13 ч. 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо предметом спору є саме майно або право на нього (п. 6); якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Фактично предметом спору у поданій суду заяві є проведення неправомірної державної реєстрація місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН (код ЄДРПОУ 41147974) за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, тобто за адресою, за якою знаходиться нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР на праві власності.

При цьому, жодних вимог, пов`язаних із захистом права власності на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР , позовна заява не містить

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15.05.2003 N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону N 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом

Частиною другою статті 6 Закону N 755-IV передбачено, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з підпунктом 10 частини другої статті 9 Закону N 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Пунктом 1 частини четвертої статті 17 Закону N 755-IV встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі подається заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 25 Закону N 755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що вчинення реєстраційних дій щодо визначення місцезнаходження юридичної особи жодним чином не пов`язано з реалізацією прав на нерухоме майно, як то: володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном, а державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про місцезнаходження юридичної особи виступає, у даному випадку, як суб`єкт владних повноважень.

Приймаючи до уваги, що предметом даного позову є вимога про скасування запису про внесення відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи, що у даній справі не охоплюється положеннями статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, а також предмет спору стосується прав і обов`язків Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, як суб`єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб .

У такому разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи відповідача за місцезнаходженням може бути підставою для припинення цієї юридичної особи

Положеннями чинного законодавства України позивач, який не відноситься до контролюючих органів, взагалі не наділений повноваженнями ініціювати спір щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно відомостей про місцезнаходження певної юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Фактично спір з даними позовними вимогами та складом учасників справи не підлягає розгляду в судах України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР у відкритті провадження у справі.

2. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.І. Привалов