Рішення

від 04.02.2020 по справі 911/1962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 911/1962/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті

до 1. Міністерства юстиції України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування запису про

державну реєстрацію

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

За участю представників сторін:

від позивача Турлуковський С.В., адвокат за довіреністю № 174 від 03.05.2019

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

27.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті до Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд про

1) визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ;

2) скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права, вид іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.03.2019, № запису 30940418, строк дії 10 років, щодо земельної ділянки площею 1,6258 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що внаслідок задоволення скарги гр. ОСОБА_1 . Міністерством юстиції України був виданий наказ № 891/5 від 20.03.2019 про скасування рішення про державну реєстрацію за позивачем права оренди земельної ділянки, який позивач вважає незаконним, протиправним та таким, що прийнятий всупереч нормам чинного законодавства, що спричинило реєстрацію в Державному реєстрі речових прав за Товариством з обмеженою відповідальністю Агросленд права користування цією ж земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (номер запису 30940418).

Одночасно з позовної заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Агросленд та ОСОБА_1 вчинення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно запису про державну реєстрацію іншого речового права, вид іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.03.2019, № запису 30940418, строк дії 10 років, щодо земельної ділянки площею 1,6258 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0038. Заява мотивована тим, що оспорюваний наказ скасував право оренди позивача на вищевказану земельну ділянку, згодом було зареєстровано право емфітевзису за відповідачем-2. Виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог буде відбуватися шляхом вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки спір стосується нерухомого майна, а саме речових прав на земельну ділянку. У випадку скасування судом наказу він скасовується органом, що його видав. Механізм відновлення становища зацікавлених суб`єктів передбачає, що у випадку наявності інших записів стосовно того ж самого майна, відновлення скасованих записів можливе лише після вирішення їх правового статусу судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/1962/19 від 29.08.2019 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/1962/19 від 02.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

11.09.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Позивачем до позовної заяви подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 відкрито провадження у справі № 911/1962/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ; підготовче засідання призначено на 03.10.2019.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.09.2019 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103050893298 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-1.

Відповідач-1 ухвалу суду від 12.09.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 16.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103050893298, а отже відповідач-1 мав подати відзив на позов у строк до 01.10.2019 включно.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.09.2019 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103050893301 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03065, м. Київ, вул. Вацлава Гґавела/вул. Академіка Каблукова, 51/16, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 12.09.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 16.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103050893301, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позов у строк до 01.10.2019 включно.

В підготовчому засіданні 03.10.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.10.2019.

11.10.2019 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що даний спір вже був предметом розгляду у Київському окружному адміністративному суді, яким у справі № 320/2418/19 закрито провадження у справі та вказано на те, що спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства. вважає, що спірний наказ є рішенням суб`єкту владних повноважень, а тому повноваження надавати оцінку правомірності його прийняття згідно ч. 2 ст. 2 КАС України належить адміністративним судам. Крім цього, згідно п. 13 ст. 20 ГПК України заявлені позовні вимоги можуть розглядатись за правилами господарського судочинства, якщо є похідними від основних вимог, які є способом захисту саме цивільних прав та інтересів. відповідач-1 вважає, що позивачем невірно сформовано позовні вимоги. Відповідач-1 не погоджується з твердженнями позивача, що спірний наказ порушує його права щодо користування та володіння земельною ділянкою. Відповідач-1 діяв у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та здійснюючи функції з розгляду скарги та скасування рішення в сфері державної реєстрації не перебував з позивачем у відносинах, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності щодо спірного права оренди земельної ділянки, а відтак не відповідач-1 не міг його не визнавати чи оспорювати в розумінні ст. 15 ЦК України. Вважає, що позивач мав звертатись з вимогами про визнання права користування спірною земельною ділянкою до осіб, які порушили процедуру щодо припинення реєстрації права користування позивача земельною ділянкою, тим самим оспорюючи та не визнаючи цього права за позивачем. Скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права не може бути похідною вимогою від скасування оскаржуваного наказу, оскільки даний наказ не був правовою підставою виникнення такого права.

У відзиві міститься клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву.

11.10.2019 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі посилаючись на те, що зверненню до господарського суду передувало звернення позивача до адміністративного суду з аналогічним позовом щодо скасування наказу Міністерства від 20.03.2019 № 891/5. Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 320/2418/19 закрито провадження у справі, у зв`язку з тим, що в дані справі наявний невирішений спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання з реєстрацією іншого речового права (оренди). Зазначено, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. У зв`язку з тим, що вирішено питання щодо юрисдикції даного спору, відповідач-1 вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.

17.10.2019 відповідачем-2 до суду подано клопотання про витребування у Таращанської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірену копію реєстраційної справи щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 площею 1,6258 га та оригінал цієї справи для проведення почеркознавчої експертизи.

17.10.2019 відповідачем-1 до суду подано клопотання про долучення доказів надіслання поданого відповідачем-1 відзиву іншим учасникам справи.

В підготовчому засіданні 17.10.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення відповідачу-1 пропущеного строку для подачі відзиву.

В підготовчому засіданні 17.10.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.11.2019.

24.10.2019 відповідачем-2 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача-2 ознайомився з матеріалами справи 24.10.2019, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача-2.

04.11.2019 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що ОСОБА_1 , яка є власником спірної земельної ділянки із відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.03.2019 дізналась про існування договору оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015, який нею з ТОВ Агро-Проперті не укладався. Третя особа вважала що позивач та державний реєстратор своїми діями порушили її право на користування та розпоряджатися земельною ділянкою, тому звернулась 05.03.2019 до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, за результатами якої прийнято спірний наказ, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено. Після виконання спірного наказу та відповідно скасування запису № 13002552 від 21.01.2016 про право оренди ТОВ Агро-Проперті було зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільхозпотреб (емфітевзис) - запис № 30940418 від 26.03.2019 на підстав договору встановлення емфітевзису від 20.02.2019, набувач - ТОВ Агросленд . Відповідач-2 вважає, що ніякого відношення до спірного наказу не мало тому не може бути відповідачем. також зазначає, що скарга подана в межах строку, визначеного для звернення з відповідною скаргою у відповідності до ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Вважає, що спірний наказ прийнято у відповідності до чинного законодавства. Крім цього, зазначає про наявність діючого на момент укладення договору № 2 від 01.02.2015 іншого договору оренди землі № 30 від 18.05.2013, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 (спадкоємицею якої стала донька ОСОБА_1 ), строком на 5 років. Чинним законодавством не передбачена одночасного існування декількох правочинів щодо однієї земельної ділянки. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

У відзиві міститься клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву.

06.11.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

В підготовчому засіданні 12.11.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення відповідачу-2 пропущеного строку для подачі відзиву.

В підготовчому засіданні 12.11.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з огляду на наступне

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень . Ухвалою Київського окружного адміністративного суду № 320/2418/19 від 17.07.2019 за вказаним позовом провадження у справі зарито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства країни, як такої що не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Посилання відповідача-2 на те, що в ухвалі Київського окружного адміністративного суду № 320/2418/19 від 17.07.2019 визначено, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства не відповідають дійсності, оскільки в ухвалі вказано на те, що у справі вбачається спір про право цивільне.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

Переданий на вирішення суду спір пов`язаний із захистом цивільних прав позивача на земельну ділянку, право користування якою вже зареєстровано за іншою особою, проте з урахуванням суб`єктного складу сторін спір відповідно до практики Великої Палати Верховного суду підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/1962/19 на 30 (тридцять) днів. В порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Таращанської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірену копію реєстраційної справи, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224488200: 03:007:0038 площею 1,6258 га, яка розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області.

В підготовчому засіданні 12.11.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.12.2019.

21.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті , треті особи Міністерство юстиції України та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі № 2 від 01.02.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224488200:03:007:0038, власником якої є ОСОБА_1 . дана земельна ділянка розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області. У зустрічній позовній заяві міститься та окремо подано клопотання про поновлення строку подання зустрічної позовної заяви.

29.11.2019 від Таращінківської районної державної адміністрації Київської області надійшла копія реєстраційної справи щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224488200: 03:007:0038.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 911/1962/19 від 02.12.2019 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто.

02.12.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну підстав позову в частині вимог про скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права, вид іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.03.2019, № запису 30940418, строк дії 10 років, щодо земельної ділянки площею 1,6258 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позивач зазначає, що на момент укладення договору емфітевзису 20.02.2019 був чинним не тільки договір оренди № 2 від 01.02.2015, але й право оренди земельної ділянки, яке було скасовано 20.03.2019. Це вказує на безумовну підставу для скасування запису про право емфітевзису з посиланням на п. 19 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015.

03.12.2019 відповідачем-2 до суду подано клопотання про витребування у Таращанської районної державної адміністрації Київської області оригіналу реєстраційної справи щодо земельної ділянки кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 площею 1,6258 га, яка розташована в адміністративних межах Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області.

В підготовчому засіданні 03.12.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.12.2019.

03.12.2019 відповідачем-2 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача-2 ознайомився з матеріалами справи 04.12.2019, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача-2.

03.12.2019 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

03.12.2019 відповідачем-2 до суду подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з`ясування чи підписано договір оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015 ОСОБА_1

В підготовчому засіданні 10.12.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.12.2019 о 14:30 год.

В підготовчому засіданні 10.12.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.12.2019.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення відповідачу-2 пропущеного строку для подачі клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування оригіналу реєстраційної справи з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З огляду на те, що клопотання відповідача-2 про витребування доказів не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення судової почеркознавчої експертизи з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення експертизи відмовив в його задоволенні оскільки в даному випадку з`ясування чи підписано договір оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015 саме ОСОБА_1 не може підтвердити або спростувати наявність обставин та підстав за якими законодавець визначає недійсність прийнятого спірного наказу. Дане питання може бути вирішено в окремому позовному провадженні при вирішенні спору стосовно дійсності укладеного договору оренди земельної ділянки.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.01.2020.

Позивач в судовому засіданні 21.01.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 21.01.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.01.2020.

В судовому засіданні 28.01.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2020.

Відповідачі та третя особа в судове засідання 04.02.2020 не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів та третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.02.2015 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2, відповідно до якого позивач отримав в оренду земельну ділянку, яка знаходиться на території Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області, загальною площею 1,6258 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0035, яка належить на праві власності орендодавцю згідно витягу з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, номер запису 7392191, дата державної реєстрації 20.10.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного вище договору та поданої заяви ОСОБА_3 на підставі довіреності, виданої ТОВ Агро-Проперті № 12/02/15 від 12.02.2015, державним реєстратором Абрамською Євгенією Миколаївною прийнято рішення № 27922172 та 25.01.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Київська обл. , Таращанський р- н, с/рада Чернинська, кадастровий номер земельної ділянки 3224488200:03:007:0038 за ТОВ Агро-Проперті .

Наказом Міністерства юстиції України № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скаргу ОСОБА_1 від 05.03.2019 задоволено у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 25.01.2016 № 27922172, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Абрамською Євгенією Миколаївною; виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

На підставі вказаного наказу Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 20.03.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про скасування запису № 13002552 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 площа 1,6258 га, орендар - ТОВ Агро-Проперті , згідно договору оренди № 2 від 01.02.2015.

26.03.2019 державним реєстратором Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області Гречінською Н.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 30940418 про право користування земельною ділянкою кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 1,6258 га строком на 10 років за Товариством з обмеженою відповідальністю Агросленд на підставі договору встановлення емфітевзису № б/н від 20.02.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про незаконність дій Міністерства юстиції України щодо прийняття наказу Міністерства юстиції України № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 стосовно державної реєстрації права оренди земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , які порушують право ТОВ Агро-Проперті , пов`язане із користуванням земельною ділянкою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги), визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок № 1128).

Судом при вирішенні спору застосовано Положення Порядку № 1128 в редакції, що була чинною станом на дату подання ОСОБА_1 скарги від 05.03.2019, її розгляду та прийняття оспорюваного наказу, тобто в редакції від 18.04.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом (п. 2 Порядку № 1128).

Відповідно до п. 2 розділу І Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 37/5 від 12.01.2016 (далі - Положення про Комісію № 37/5), Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Згідно з п. 3 Порядку № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_1 від 05.03.2019, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.03.2019 за № 7603-33-19, з вимогою скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27922172 від 25.01.2016, прийняте державним реєстратором Абрамською Є.М.

Скаржник в обґрунтування скарги зазначив, що під час здійснення підготовчих сільськогосподарських робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3224488200:03:007;0038 (далі - земельна ділянка), що належить їй на праві власності, невідомі особи, які представились охоронцями, повідомили про перебування земельної ділянки у користуванні товариства з обмеженого відповідальністю Агро-Проперті .

У зв`язку із зазначеним, скаржником отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої їй стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015, в якому орендарем зазначено ТОВ Агро-Проперті та на підставі якого державним реєстратором Абрамською Є.М. прийнято оскаржуване рішення.

Скаржник зазначив, що вищезазначений договір нею не укладався.

Крім того, скаржник зазначив, що державним реєстратором Абрамською Є.М. проведено державну реєстрацію прав на підставі довіреності, строк дії якої сплинув станом на дату подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_3 , у зв`язку з чим оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню.

Згідно з п. 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Зважаючи на те, що оскаржувані згідно скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 реєстраційні дії були вчинені 25.01.2016 на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не була обізнана про вчинення таких реєстраційних дій та про порушення її прав на протязі 3 (трьох) років.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання третьої особи на те, що вона договір оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015 з ТОВ С`Агро-Проперті не укладала та не підписувала не підтверджується належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 73-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, скарга ОСОБА_1 від 05.03.2019 була подана із пропуском встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строку.

Жодного мотивування щодо розгляду скарги через 3 (три) роки від дати вчинення оскаржуваної реєстраційної дії ні висновок Комісії, ні спірний наказ не містять.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. (Даних висновків дійшов Верховний Суду у п.п. 24, 25 постанови № 804/1469/17 від 22.12.2018).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1128 у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Згідно з п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Отже, аналізуючи спірні правовідносини щодо дотримання строків подання скарги відповідач встановивши, що строки порушені має лише один спосіб реалізувати повноваження, що визначені п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 7 Порядку № 1128, а саме відмовити у задоволенні скарги без розгляду її по суті.

Не зважаючи на викладене Комісією скаргу прийнято до розгляду по суті та за наслідками її розгляду встановлено наступне

З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що державна реєстрація права оренди ТОВ Агро-Проперті на земельну ділянку, проведена на підставі оскаржуваного рішення, прийнятого державним реєстратором Абрамською Є.М. за результатом розгляду Заяви 1 поданою уповноваженою особою ОСОБА_3 в інтересах ТОВ Агро-Проперті до якої додано, зокрема довіреність на представництво інтересів ТОВ Агро-Проперті від 12.02.2015 № 12/02/15, яка видана строком на 11 (одинадцять) місяців та дійсна до 31.12.2015.

Враховуючи те, що на момент подачі заяви ОСОБА_3 строк, на який видана довіреність на представництво інтересів ТОВ Агро-Проперті № 12/02/15 від 12.02.2015 закінчився, Комісія дійшла висновку, що державним реєстратором Абрамською Є.М. порушено норми законодавства у сфері державної реєстрації прав, а саме вимоги статей 10, 22, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , пунктів 8, 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету міністрів країни № 1127 від 25.12.2015, оскільки державним реєстратором Абрамською Є.М. не встановлено, що заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.

З огляду на вищевикладене Комісія дійшла висновку, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27922172 від 25.01.2016, прийняте державним реєстратором Абрамською Є . M. , підлягає скасуванню як таке, що прийняте усупереч законодавству у сфері державної реєстрації прав.

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п. 12 Порядку № 1128).

Згідно з п.п. а) п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги.

У зв`язку з цим, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.03.2019 за № 7603-33-19, Комісією надано висновок від 18.03.2019, яким рекомендовано скаргу ОСОБА_1 від 05.03.2019 задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.01.2016 № 27922172, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного управління юстиції у Київській області Абрамською Є.М.

У відповідності до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Тобто, у відповідності до вказаного пункту на відповідача покладено обов`язок встановити коло заінтересованих осіб, зокрема, на підставі відомостей реєстрів, та повідомити таких осіб про розгляд скарги.

В даному випадку заінтересованою особою з розгляду скарги ОСОБА_1 є ТОВ Агро-Проперті запис про право оренди земельної ділянки за яким в державному реєстрі оскаржено, про якого відповідач міг та повинен був довідатись з речових прав на нерухоме майно та відповідно повинен був вжити заходи для повідомлення такої особи про розгляд скарги.

Згідно з п. 10 Порядку № 1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З аналізу пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128 вбачається, що фактично повідомлення про розгляд скарги та запрошення до розгляду скарги є тотожними за своєю суттю діями, які спрямовані на надання можливості скаржнику та заінтересованим особам взяти участь у розгляді скарги, надати свої пояснення, висловити думки. Відсутні підстави вважати, що дані поняття є відмінними, а повідомлення про розгляд справи має інші правові наслідки для заінтересованої особи ніж запрошення до розгляду скарги.

Таким чином, на виконання пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128 відповідач зобов`язаний був завчасно повідомити про розгляд скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 заінтересовану особу, зокрема - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті .

Таке повідомлення (запрошення) повинне надати можливість заінтересованим особам взяти участь у розгляді скарги, надати свої пояснення, висловити думки, що є можливим виключно за умови обізнаності таких осіб із змістом скарги, у зв`язку з чим п. 11 Порядку № 1128 передбачає обов`язок надання копії скарги та доданих до неї документів особам, запрошеним до розгляду скарги по суті не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

При цьому, п. 11 Порядку 1128 передбачає саме надання копії скарги, а не надсилання, тобто для належного повідомлення про розгляд скарги відповідач повинен вжити заходів для забезпечення наявності у фактичному володінні заінтересованих осіб копії скарги не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті, зокрема, шляхом завчасного направлення копії скарги засобами поштового зв`язку, оскільки розміщення копії такої скарги у вільному доступі в мережі Інтернет (для ознайомлення заінтересованих осіб) може порушувати права скаржника.

В матеріалах справи наявний лист Міністерства юстиції України № 2/7603-33-19/19К від 14.03.2019, адресований ТОВ Агро-Проперті , в якому зазначено, що у зв`язку із скаргою ОСОБА_1 від 05.03.2019 на виконання п. 11 Порядку № 1128 направляється копія зазначеної скарги. Також зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією буде опубліковано на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Жодних доказів надіслання позивачу вказаного листа разом зі скаргою відповідачем не подано.

Проте, як вбачається із наявного в матеріалах справи конверту відправленого Міністерством юстиції України на адресу ТОВ Агро-Проперті копія скарги була направлена (подано до установи поштового зв`язку) відповідачем лише 20.03.2019 (тобто через два дні після її розгляду). Наведені обставини відповідачем не спростовані.

На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про розгляд скарги, в якому зазначалось, що 18.03.2019 о 16:30 год. відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на якому буде розглядатися, серед іншого, скарга ОСОБА_1 від 05.03.2019, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.03.2019 за № 7603-33-19.

Проте, з матеріалів справи не вбачається та не підтверджено відповідачем коли саме було здійснено розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України.

За відсутності отриманої позивачем копії скарги та доданих до неї документів, суд вважає, що розміщення повідомлення про розгляд скарги, за відсутності у такому повідомленні будь-якої інформації щодо підстав подання скарги, реєстраційних дій (рішень), які є предметом оскарження, і, тим більше, доводів скаржника, не може бути визнане належним повідомленням заінтересованої особи в розумінні пунктів 9, 10, 11 Порядку № 1128, оскільки є унеможливленою (суттєво ускладненою) реалізація прав такої особи на надання своїх пояснень, заперечень та висловлення думок по суті скарги.

Якщо в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

Повідомлення про розгляд 18.03.2019 скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім та не надавало можливості Комісії пересвідчитись у його отриманні зацікавленою особою.

Копія реєстраційного журналу телефонограм відділу забезпечення діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав не підтверджує повідомлення позивача про час і місце розгляду скарги, оскільки телефонограму не вдалось передати, оскільки біля тел. 044 664 73 23 стоїть відмітка (не правильно набраний номер) .

Більш того, у скарзі ОСОБА_1 від 05.03.2019 вказаний телефон, як засіб зв`язку з ТОВ Агро-Проекерті , не зазначений.

Доказів того, що Комісією засобами електронного зв`язку було направлено позивачу повідомлення про те, що розгляд скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 відбудеться 19.03.2019 об 16:30 год. відповідачем також не подано.

Таким чином з огляду на викладене, Комісією не було належним чином повідомлено позивача про час і місце розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019.

Важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення (п. 65 постанови Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16).

Отже, при розгляді Комісією скарги ОСОБА_1 від 05.03.2019 та прийнятті оскаржуваного наказу Міністерства юстиції № 891/5 від 20.03.2019, відповідач діяв необґрунтовано, з порушенням принципів рівності та змагальності, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень. Порушення відповідачем цих принципів виключає висновок про правомірність розгляду зазначеної скарги та законність прийнятого наказу.

Відповідно до абз. 9 ч. 5 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Згідно з п.п. 8, 10 розділу ІІІ Положення про Комісію № 37/5 рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії, оформлений відповідно до пункту 8 розділу III цього Положення, разом з проектом відповідного наказу структурний підрозділ Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації.

Отже, основою проекту наказу Міністерства юстиції України, яким може бути скасовано реєстраційну дію, є відповідний висновок Комісії.

Зміст висновку від 18.03.2019 зазначає, що єдиною підставою для скасування права оренди за позивачем є те, що під час подання заяви про державну реєстрацію права оренди за позивачем, представник позивача діяла на підставі довіреності, термін дії якої на момент звернення закінчився.

Суд вважає, що відсутність чинної довіреності на представника позивача при реєстрації права оренди земельної ділянки не впливає на права ОСОБА_1 .

Доказів того, що договір оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015, укладений між позивачем та ОСОБА_1 розірвано, припинено або визнано недійсним в судовому порядку не подано.

Матеріали справи свідчать, що 20.02.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агросленд укладено договір емфітевзису, відповідно до умов якого власник стверджує, що на момент укладення цього договору вказана земельна ділянка не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, відносно неї не укладено будь-яких договір щодо відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на земельну ділянку.

Отже, на момент укладення договору емфітевзису від 20.02.2019 був чинним не тільки договір оренди земельної ділянки № 2 від 01.02.2015, а й наявний в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень запис про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агро-Проперті , який скасований лише 20.03.2019 спірним наказом Міністерства юстиції України № 891/5.

Викладене свідчить про неможливість укладення між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агросленд договору емфітевзису від 20.02.2019, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість одночасного існування декількох правочинів предметом яких є одна й та сама земельна ділянка.

Відповідно до п. 19 Порядку № 1128 рішення Мін`юсту у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про задоволення скарги виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. У разі коли після задоволення Мін`юстом скарги та внесення відповідного запису до реєстрів у таких реєстрах проведено інші реєстраційні дії, внесення відповідних записів до реєстрів здійснюється державним реєстратором виключно за наявності судового рішення, яким вирішується питання щодо правового статусу таких реєстраційних дій.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

При цьому, у відповідності до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань (частина шоста наведеної статті Конституції України).

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Разом з тим, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

В даному випадку, викладеними обставинами підтверджується наявність фактичного оспорення оскаржуваними рішеннями майнового інтересу ТОВ Агро-Проперті , а тому суд вважає ефективним обраний ним спосіб захисту таких інтересів шляхом скасування відповідних рішень, що забезпечить можливість відновлення в державному реєстрі запису відносно права оренди земельної ділянки за ТОВ Агро-Проперті .

Отже, вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації іншого речового права від 26.03.2019, № запису 30940418 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Слід відзначити, що відповідачем у відзиві не наведені заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується.

Фактично відповідач у відзиві лише заперечує проти розгляду спору в порядку господарського судочинства та вказує на невірно визначений позивачем спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 891/5 від 20.03.2019 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

3. Скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права, вид іншого речового права, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 26.03.2019, № запису 30940418, строк дії 10 років, щодо земельної ділянки площею 1,6258 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0038 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті (09507, Київська область, Таращанський район, с. Улашівка, вул. Набережна, 1, код ЄДРПОУ 34233252) 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд (03065, м. Київ, бул. Вацлава Гавела/вул. Академіка Каблукова, 51/16, код ЄДРПОУ 40923344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті (09507, Київська область, Таращанський район, с. Улашівка, вул. Набережна, 1, код ЄДРПОУ 34233252) 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.02.2020.

Суддя В.В.Сівакова