Рішення

від 26.02.2020 по справі 922/3794/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3794/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (61140, м. Харків, просп. Гагаріна, б. 98; код ЄДРПОУ: 24476776) про розірвання договору оренди землі за участю представників:

позивача - Шафоростової А.А., довіреність № 08-21 від 19.12.19;

відповідача - Омельченко О.В., ордер №1005579 від 06.12.19, адвокат.

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2019 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", в якій просить суд розірвати договір оренди землі загальною площею 16,0075 га по вул. Героїв Праці, б. 2-А у місті Харкові зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харкові від 20.03.2008 №340867100042 укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", а також стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на ухилення відповідача від виконання покладених на нього обов`язків щодо припинення користування земельною ділянкою шляхом підписання угоди про розірвання договору оренди землі № 340867100042 від 20.03.2008.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 11 грудня 2019 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2019 підготовче засідання відкладено на 15.01.2020.

13 січня 2020 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№649 від 13 січня 2020 року), в якій просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що станом на даний час договір оренди землі №340867100042 від 20.03.2008 виконується відповідачем належним чином.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2020 підготовче засідання відкладено на 05.02.2020.

В підготовчому засіданні 05.02.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.02.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.02.2020.

Присутній в судовому засіданні 26.02.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити. Зазначив, що відповідач звернувся до Харківської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації на поділ земельної ділянки по вул. Героїв Праці, 2-А із земель територіальної громади м. Харкова площею 16,0075 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) за рахунок земель рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та для організації зони відпочинку. Таким чином, поділ земельної ділянки має наслідком припинення права користування нею в цілому, оскільки здійснювався з метою відмови від її частини. У зв`язку з чим, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено угоду про розірвання договору оренди землі від 20.03.2019 №340867100042, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", яку надіслано рекомендованим супровідним листом від 08.11.2018 №7658/0/225-18 відповідачу для підписання. Відповідач 14.11.2018 отримав зазначений лист, проте не повернув примірники угоди про розірвання договору оренду землі позивачу, що унеможливлює Харківську міську раду вжити заходи щодо припинення цього договору.

Присутній в судовому засіданні 26.02.2020 представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому зазначив, що в проекті угоди про розірвання договору оренди землі підставою розірвання договору вказано рішення позивача та "взаємну згоду сторін", а не добровільну відмову від договору зі сторони відповідача. Вважає, що поділ земельної ділянки не відноситься до підстав припинення договору оренди та права користування земельною ділянкою. Разом з тим, заявив клопотання про застосування позовної давності.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

На підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.04.2007 №82/07 Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд 17 січня 2008 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (орендар) було укладено договір оренди землі №340867100042 (надалі - Договір) (а.с.18-20,т.1).

Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення; землі водного фонду, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, б. 2-А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,0075 га (площею 0,7372 га та площею 15,2703 га) (п.2.Договору).

Пунктом 8. Договору визначено, що договір укладено строком до 01.04.2056.

24 березня 2008 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (реєстраційний №1365 від 24 березня 2008 року) №1 площею 0,7372 га для експлуатації нежитлових приміщень та №2 площею 15,2703 га для організації зони відпочинку (а.с.21,т.1).

Листом №137 від 18 червня 2015 року відповідач звернувся до Харківської міської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації на поділ земельної ділянки по вул. Героїв Праці, б. 2-А із земель територіальної громади м. Харкова площею 16,0075 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) за рахунок земель рекреаційного призначення (код КВЦПЗ - 07.01) для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та для організації зони відпочинку (а.с.22,т.1).

На офіційному сайті Харківської міської ради розміщене рішення 40 сесії 6 скликання "Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 24.06.2015 №1912/15, яким припинено ТОВ "Контакт плюс" право користування земельною ділянкою із земель територіальної громади площею 16,0075 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) по вул. Героїв Праці, 2-А.

Пунктом 11.2. зазначеного Рішення визначено, що договір оренди землі від 20.03.2008 №340867100042 припиняє дію з моменту реєстрації угоди про його розірвання.

Відповідачу надано дозвіл на поділ земельної ділянки по вул. Героїв Праці, 2-А із земель територіальної громади м. Харкова площею 16,0075 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) за рахунок земель рекреаційного призначення (код КВЦПЗ - 07.01) для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та для організації зони відпочинку.

На офіційному сайті Харківської міської ради розміщене рішення 42 сесія 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішеннями Харківської міської ради) від 23.09.2015 №1996/15, яким погоджено технічну документацію ТОВ "Контакт плюс" із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею 16,0075 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) за рахунок земель рекреаційного призначення на земельну ділянку 1 - 0,1332 га, земельну ділянку 2 - 0,3779 га, земельну ділянку 3 - 0,0808 га, земельну ділянку 4 - 15,4156 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень та для організації зони відпочинку по вул. Героїв Труда, 2-А (Київський район).

Рішенням 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015 №44/15 (зі змінами, внесеними рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №400/16):

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (п. 1 додатку 1) надано в оренду строком до 31.12.2041: земельну ділянку №1 - 0,1332 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Ж-1 (літнє кафе) кадастровий номер 6310136600:08:003:0016; земельну ділянку №2 - 0,3779 га для обслуговування нежитлових будівель літ. А-1 (ресторан), літ. Б-1 (кухня), літ. Д-1 (банкетна зала), літ. В-1 (госпблок), літ. Г-1 (адміністративна будівля ресторану) кадастровий номер 6310136600:08:003:0017; земельну ділянку №3 - 0,0808 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. И-3 (клуб Моржів) кадастровий номер 6310136600:08:003:0018, строком до 31.12.2041;

- громадській організації Громадська організація Асоціація інвалідів Чорнобиля Разом до мети (п. 2 додатку 1) надано в постійне користування земельну ділянку №4 - 15,4156 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Е- 1 (господарська будівля) та для організації зони відпочинку, кадастровий номер 6310136600:08:003:0019, що належать територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель рекреаційного призначення (код КВЦПЗ - 07.01) по вул. Героїв Праці, 2-А.

На підставі вищевказаного рішення між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" укладено договори оренди землі на: земельну ділянку №1 - 0,1332 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0016), номер запису про інше речове право 19566747 від 30.01.2017; земельну ділянку №2 - 0,3779 га (6310136600:08:003:0017), номер запису про інше речове право 19571493 від 01.02.2017; земельну ділянку №3 - 0,0808 га (6310136600:08:003:0018), номер запису про інше речове право 19425788 від 01.02.2017.

Так, позивачем було підготовлено проект угоди про розірвання договору оренди землі від 20.03.2008 реєстраційний №340867100042, відповідно до якого орендар повертає, а орендодавець приймає земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення; землі водного фонду кадастровий номер 6310136600:08:003:0005, загальною площею 16,0075 га, яка знаходиться: м. Харків, вул. Героїв Праці, 2-А та була у користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі №340867100042 від 20 березня 2008 року, що був зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель (а.с.23,т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, підготовлені виконавчими органами Харківської міської ради 2 примірника угоди про розірвання договору від 20.03.2008 № 340867100042 супровідним листом з описом від 08.11.2018 №7658/0/225-18 було направлено відповідачу для підписання, які, як зазначив позивач, не повернуто відповідачем до виконавчих органів у підписаному та скріпленому печаткою вигляді.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" укладено договір оренди землі №340867100042 від 20.03.2008 для експлуатації нежитлових приміщень та для організації зони відпочинку строком до 01.04.2056.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи 18.06.2015 відповідач звернувся до позивача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації на поділ земельної ділянки загальною площею 16,0075 га по вул. Героїв Праці, б. 2-А у місті Харкові, кадастровий номер 6310136600:08:003:0005.

Абзацом 3 частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Земельна ділянка вважається такою, що її можна поділити на частини, якщо кожна з отриманих після поділу частин може стати самостійною ділянкою землі. Поділ земельної ділянки здійснюється за бажанням власника відділити одну або декілька земельних ділянок. При поділі земельної ділянки на кілька ділянок встановлюються нові межові знаки.

При поділі земельної ділянки втрачається її цілісність, та в результаті утворюються нові об`єкти нерухомого майна (земельні ділянки).

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (ч.6 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Частиною 4 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду, яке вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку, також підлягає зміні.

Так, рішенням сесії Харківської міської ради надано дозвіл на розробку технічної документації на поділ земельної ділянки загальною площею 16,0075 га по вул. Героїв Праці, б. 2-А у місті Харкові, кадастровий номер 6310136600:08:003:0005, у зв`язку з чим припинено право користування відповідною земельною ділянкою, з визначенням, що договір оренди землі № 340867100042 від 20.03.2008 припиняє дію з моменту реєстрації угоди про його розірвання.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Сформовані земельні ділянки у результаті поділу будуть мати не тільки відмінні кадастрові номери від попередньої земельної ділянки, а й різні адреси їх місцезнаходження, що і буде ідентифікаторами поділеної земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2. ст. 651 Цивільного кодексу України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

Варто зауважити і те, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч.1. ст. 653 Цивільного кодексу України).

При цьому, для внесення відомостей про право оренди новостворених земельних ділянок, що утворились в результаті поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005) до Державного реєстру прав, подається до органу державної реєстрації прав, крім заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду (в тому числі попередньо укладений договір оренди земельної ділянки до її поділу), документ, що свідчить про розірвання попереднього договору оренди та документ, що свідчить про виникнення нових орендних відносин, на підставі яких буде проведена державна реєстрація права.

Так, рішенням Харківської міської ради було надано відповідачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:003:0005), в результаті чого земельну ділянку було поділено на чотири частини, а саме земельну ділянку №1 - 0,1332 га (кадастровий номер 6310136600:08:003:0016), номер запису про інше речове право 19566747 від 30.01.2017; земельну ділянку № 2 - 0,3779 га (6310136600:08:003:0017), номер запису про інше речове право 19571493 від 01.02.2017; земельну ділянку №3 - 0,0808 га (6310136600:08:003:0018), номер запису про інше речове право 19425788 від 01.02.2017 та ділянку №4 - 15,4156 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Е- 1 (господарська будівля) та для організації зони відпочинку, кадастровий номер 6310136600:08:003:0019, що належать територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель рекреаційного призначення (код КВЦПЗ - 07.01) по вул. Героїв Праці, 2-А.

Таким чином, предмет попередньо укладеного договору оренди земельної ділянки - змінився, а отже і договір оренди щодо кожної новоутвореної земельної ділянки підлягає переукладенню.

Отже, після винесення рішення Харківської міської ради від 24.06.2015 №1912/15 у відповідача виникло зобов`язання, згідно якого відповідач зобов`язався припинити користування земельною ділянкою шляхом підписання угоди про розірвання договору оренди землі від 20.03.2008 №34086710004.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, земельні ділянки: кадастровий номер 6310136600:08:003:0016 площею 0,1332 га; кадастровий номер 6310136600:08:003:0017 площею 0,3779 га; кадастровий номер 6310136600:08:003:0018 площею 0,0808 га перебувають у користуванні відповідача на підставі договорів оренди землі (номер запису про інше речове право: 19566747 від 30.01.2017, 19571493 від 01.02.2017, 19425788 від 01.02.2017).

За відповідачем також обліковується договір оренди землі від 20.03.2008 №340867100042 на земельну ділянку загальною площею 16,0075 га, кадастровий номер 6310136600:08:003:0005, яку поділено на частини, що суперечить діючому законодавству.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (статті 261 Цивільного кодексу України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 у справі №6-152цс14, за змістом норми частини першої статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Позовна давність - це законний бар`єр на шляху до реалізації права на справедливий суд. Позовна давність ставить право на звернення до суду в залежність від фактору часу, тобто, інакше кажучи, обумовлює це право певною обставиною - обставиною часу. Таким чином, позовна давність по суті становить собою обмеження права на суд, а точніше - обмеження права на доступ до суду. Однак обмеження, встановлюване позовною давністю, як таке не є в усіх випадках порушенням фундаментальних прав людини, проголошених у Конвенції. Як зауважив ЄСПЛ у справі Фінікарідов проти Кіпру «існування позовної давності perse не є несумісним із Конвенцією» . Право на доступ до суду (що є одним із елементів права на справедливий суд) не є абсолютним: воно допускає певні обмеження і, зокрема, часові ліміти, встановлювані інститутом позовної давності. Однак будь-які обмеження цього права мусять бути виправданими, інакше вони є несумісними із Конвенцією і становлять порушення основоположних прав людини. Згідно із прецедентною практикою ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу [до суду] у такий спосіб чи такою мірою, що б зводили нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою.

Положеннями ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України унормовано, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Разом з тим, право особи може порушуватися діями, що тривають, зокрема у разі перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Такий позов може бути пред`явлений у межах строку існування порушення права власності.

До того ж, суд зазначає, що правовідносини між сторонами мають ознаки усталених, оскільки розпочалися у 2008 року та тривають до теперішнього часу.

Враховуючи те, що встановлене порушення є триваючим у часі, та такий стан речей не змінився станом на даний час, суд не вбачає, що строк позовної давності за позовною вимогою сплив, з огляду ще й на те, що з угодою про розірвання договору оренди землі від 20.03.2008, позивач звернувся до відповідача 08.11.2018.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю " Контакт плюс" про розірвання договору оренди - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 17.01.2008, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", загальною площею 16,0075 га по вул. АДРЕСА_1 Праці, б.2-А у місті Харкові, зареєстрований в Управлінні Держгеокадастру у місті Харкові від 20.03.2008 №340867100042.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс" (61140, м. Харків, просп. Гагаріна, б.98; код ЄДРПОУ: 24476776) на користь Харківської міської ради суму судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "05" березня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко