Рішення

від 03.03.2020 по справі 922/3573/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р.м. Харків Справа № 922/3573/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву ТОВ "Шевченківський елеватор" про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Шевченківської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський елеватор" про визнання договору укладеним за участю представників:

позивача - Колеснік О.Г.

відповідача - Крайз О.Г.

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 ТОВ "Шевченківський елеватор" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. №4325), в якій на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат, а також ухвали додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 123.911,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2020 просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 12.519,00грн. з підстав, викладених у клопотанні.

Присутній у судовому засіданні 03.03.2020 представник відповідача просить суд задовольнити заяву про стягнення судових витрат у повному обсязі з підстав, наведених у заяві та додаткових поясненнях.

Дослідивши заяву ТОВ "Шевченківський елеватор", заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд вважає, що подана заява відповідача підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 123.911,50грн. надано для долучення до матеріалів справи: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО "ЛОУ УОЛВС", копію договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н із додатком; копію додаткової угоди від 01.10.2019 №2 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н; копію додаткової угоди від 01.12.2019 №3 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н; копію акту прийому-здачі наданих послуг від 13.02.2020 за договором про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н; платіжне доручення від 17.02.2020 №100 на суму 123.911,50грн. Детальний опис наданих послуг, їх виду, часу, затраченого на їх надання, вартості та порядку формування такої вартості визначено в акті прийому-здачі наданих послуг, який міститься у матеріалах справи.

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання АО "ЛОУ УОЛВС" професійної правничої допомоги відповідачеві ТОВ "Шевченківський елеватор" у даній справі, виходячи з наступного.

Так, між відповідачем ТОВ "Шевченківський елеватор" та АО "ЛОУ УОЛВС" було укладено Договір про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н (надалі - Договір, т. I, 203). Даний Договір по суті є договором комплексного юридичного обслуговування, однак, у договорі передбачено повноваження Адвокатського об`єднання представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових органах, зокрема господарських судах.

У додатку до Договору (т. I, а.с. 204) сторонами узгоджені ставки розрахунку часу надання послуг, у тому числі і складання відзиву, аналіз судової практики, участь в судовому засіданні, надання консультацій з вивченням і без вивчення документів. Тобто, на підставі Договору Адвокатське об`єднання має надавати відповідачеві ТОВ "Шевченківський елеватор" (Клієнту) правничу професійну допомогу у справі №922/3573/19.

У додатковій угоді від 01.12.2019 №3 (т. I, а.с. 207) до Договору, яка в силу пункту 4 є його невід`ємною частиною, сторони узгодили обсяг послуг, що має надати Адвокатське об`єднання: зокрема, надання усних консультацій з вивченням документів; аналіз судової практики; складання, подання відзиву на позовну заяву; підготовка заперечення на відповідь на відзив, інших документів у справі; супроводження справи в Господарському суді Харківської області.

В акті прийому-здачі наданих послуг від 13.02.2020 (т. I, а.с. 208) зазначено, що послуги для Клієнта за додатковою угодою від 01.12.2019 №3 до Договору, а саме, послуги, пов`язані зі справою №922/3573/19 за позовом Шевченківської селищної ради до ТОВ "Шевченківський елеватор" про визнання договору оренди землі укладеним надані Адвокатським об`єднанням належним чином. Акт містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням, із зазначенням часу надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об1єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає надані докази такими, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Водночас, суд вертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

В даному випадку відповідачем у попередньому розрахунку суми судових витрат, який додано до відзиву на позов (т. I, а.с. 96), було визначено, що останній очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 54.249,00грн.

При цьому, суд звертає увагу, що:

1) процес та тривалість розгляду вказаної справи був зрозумілий відповідачу на стадії підготовки відзиву на позов (та адвокату, який здійснював його підготовку за договором про надання правової допомоги від 01.08.2019 №б/н), оскільки справа відносилася до тих, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, тривалість (строк вирішення спору), якого чітко визначена нормами ГПК України; розгляд справи відбувся в межах цих строків;

2) в процесі розгляду справи не виникло обставин, що призвели до її ускладнення чи збільшення строків розгляду (як-то подання зустрічного позову, призначення колегіального розгляду, призначення судової експертизи, здійснення інших процесуальних дій, які потребують неочікуваних та не прогнозованих затрат часу адвокатом).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Жодна норма процесуального закону не встановлює конкретних вимог до форми попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат чи рівня його деталізації та не передбачає, що зазначена в розрахунку сума обов`язково повинна бути підтверджена документально вже на стадії подання такого розрахунку або проведення першого підготовчого засідання у справі або подання першої заяви по суті справи шляхом надання доказів понесених витрат, адже попередній (орієнтовний) розрахунок стосується не лише вже понесених, а і очікуваних до понесення судових витрат, при цьому докази на підтвердження їх розміру можуть подаватись аж до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку відповідачем не доведено наявність обставин, що не дали йому змоги передбачити витрати на надання правової допомоги на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку в заявленій сумі 123.911,50грн.

Більше того, судом вище проаналізовано фактичні обставини даної справи, внаслідок чого з`ясовано, що такі обставини у даній справі відсутні. Крім того, подання заперечень в порядку статті 167 ГПК України, а також участь в підготовчому (судовому) засіданнях є правом, а не обов`язком відповідача.

Доводи позивача щодо завищення витрат у попередньому розрахунку не беруться судом до уваги, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження таких доводів та не доведено неспівмірності адвокатських витрат.

Посилання позивача на відсутність доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу, суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Разом з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18).

З огляду на наявність клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ТОВ "Шевченківський елеватор" про ухвалення додаткового рішення та ухвалити додаткове рішення про стягнення з Шевченківської селищної ради 54.249,00грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ТОВ Шевченківський елеватор задовольнити частково.

2. Заяву Шевченківської селищної ради про зменшення розміру судових витрат задовольнити частково.

3. Стягнути з Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Центральна, буд. 9, код ЄДРПОУ 04400156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 42977130) 54.249,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 05.03.2020.

Суддя О.В. Бринцев