Постанова

від 15.06.2020 по справі 922/3573/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 Справа №922/3573/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор , смт.Шевченкове, Харківська область (вх.№5138), про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного провадження по справі №922/3573/19,

за позовом Шевченківської селищної ради, смт.Шевченкове, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор , смт.Шевченкове, Харківська область,

про визнання договору укладеним,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року Шевченківська селищна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ Шевченківський елеватор , в якій просила суд визнати укладеним договір оренди землі між позивачем та відповідачем у редакції, викладеній у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 року у справі №922/3573/19 у позові відмовлено повністю.

У подальшому, ТОВ Шевченківський елеватор звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№4325), в якій на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України просило суд долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат, а також ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 123911,50 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року по справі №922/3573/19 (повний текст складено 05.03.2020 року, суддя Бринцев О.В.) заяву ТОВ Шевченківський елеватор задоволено частково; заяву Шевченківської селищної ради про зменшення розміру судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Шевченківської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор 54249,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

В решті заяви відмовлено.

Відповідач з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 69662,50 грн.; прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ Шевченківський елеватор про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі №922/3573/19 в повному обсязі; достягнути з позивача - Шевченківської селищної ради на користь відповідача - ТОВ Шевченківський елеватор витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 69662,50 грн.; в іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року по справі №922/3573/19 залишити без змін.

Позивач з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції також не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким заяву ТОВ Шевченківський елеватор задовольнити частково в сумі 12519,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор задоволено частково; апеляційну скаргу Шевченківської селищної ради залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року по справі №922/3573/19 змінено в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що підлягають стягненню. Пункт 3 додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року по справі №922/3573/19 викладено в наступній редакції: Стягнути з Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Центральна, буд. 9, код ЄДРПОУ 04400156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 42977130) 102465,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції . В решті додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.03.2020 року по справі №922/3573/19 залишено без змін.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор надійшла заява (вх.№5138) з додатками, в якій просить:

- прийняти додаткову постанову в якій вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 106267,50 грн., понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції;

- стягнути з Шевченківської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор понесені і документально підтверджені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) в розмірі 106267,50 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 року заяву відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду на 15.06.2020 року.

11.06.2020 року позивач надіслав електронною поштою клопотання про зменшення розміру судових витрат (вх.№5704), в якому зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним і не відповідає критерію співмірності. На думку позивача обґрунтованою сумою за надання професійної правничої допомоги є 14859,82 грн.

До початку судового засідання 15.06.2020 року від представника відповідача надійшла заява (вх.№5761), в якій просить розглянути питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу за його відсутності за наявними у справі документами.

Представник позивача у судове засідання 15.06.2020 року не з`явився.

Відповідно до ч.4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, з огляду на факт належного повідомлення представників про час та місце судового засідання, на клопотання представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку щодо розгляду заяви за їх відсутності.

Розглянувши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, судова колегія зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006 року, п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 року у справі №910/2170/18.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем та адвокатом Крайз Олександром Ігоровичем і Адвокатським об`єднанням Лоу Уолвс підтверджуються договором б/н про надання правової допомоги від 01.08.2019 року, додатковою угодою №2 від 01.10.2019 року до договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2019 року, додатковою угодою №3 від 01.12.2019 року до договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2019 року, додатковою угодою №4 від 01.04.2020 року до договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2019 року, ордером серія ХВ№152028, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1599, актом прийому-здачі наданих послуг №1 від 20.05.2020 року та актом прийому-здачі наданих послуг №2 від 20.05.2020 року

Відповідно до вищезазначених актів загальна вартість виконаних робіт становить 106267,50 грн.

Вказаний розмір складається з наступного:

- за актом прийому-здачі наданих послуг №1 від 20.05.2020 року: написання апеляційної скарги на додаткове рішення (7 годин) - 33061,00 грн.; аналіз судової практики у справі (1 година) - 4723,00 грн.; надання усних консультацій без вивчення документів (2 години) - 9446,00 грн.; участь у одному судовому засіданні у справі (1 година) - 9446,00 грн.;

- за актом прийому-здачі наданих послуг №2 від 20.05.2020 року: написання відзиву на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення (5,5 годин) - 25976,50 грн.; аналіз судової практики у справі (1 година) - 4723,00 грн.; надання усних консультацій без вивчення документів (2 години) - 9446,00 грн.; участь у одному судовому засіданні у справі (1 година) - 9446,00 грн.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав електронною поштою клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. На думку позивача, розмір гонорару адвоката є значно завищеним та невиправданим у співвідношенні із складністю справи та наданими відповідачем доказами.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об`єктивним і співмірними є витрати на правову допомогу у розмірі 42507,00 грн., а саме за написання апеляційної скарги і участь у судовому засіданні.

Так, предметом апеляційного провадження у даній справі було процесуальне рішення, прийняте судом за наслідками вирішення питання про розподіл судових витрат у суді першої інстанції. Заявником не обґрунтовано, в чому саме полягала необхідність аналізу судової практики з даного питання (2 години), оскільки адвокат є особою, яка постійно працює з такою практикою. Необґрунтовано, в чому саме полягала необхідність надання усних консультацій (4 години), адже питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу перш за все стосується діяльності адвоката, а не клієнта такого адвоката. Під час апеляційного провадження фактично по суті відбулось одне судове засідання, а поданий адвокатом відзив на апеляційну скаргу позивача є за своїм змістом майже тотожним змісту його ж апеляційної скарги.

Колегія суддів відмічає, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом відповідача професійної правничої допомоги при апеляційному провадженні по справі №922/3573/19, відповідно до статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, як і частковому задоволенню підлягає заява позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом апеляційного провадження по справі №922/3573/19 задовольнити частково.

Клопотання Шевченківської селищної ради про зменшення розміру судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Центральна, буд. 9, код ЄДРПОУ 04400156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шевченківський елеватор (63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 42977130) 42507,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст додаткової постанови складено 18.06.2020 року.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов