УХВАЛА
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/716/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.
від 07.11.2019
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Галицька районна адміністрація Львівської міської ради
про стягнення 342 983,72 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 17.12.2019 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду повернув касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 914/716/19 на підставі пункту 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не викладені підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, передбачені вказаним Кодексом.
08 січня 2020 року Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вдруге звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 914/716/19 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке було мотивовано своєчасним зверненням скаржника з попередньою касаційною скаргою.
Ухвалою від 06.02.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав неповажними причини пропуску встановленого процесуального строку, оскільки вони залежали від самого скаржника і не були поважними чи об`єктивно непереборними або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами та касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 914/716/19 залишив без руху.
Скаржнику роз`яснено наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали, передбачені абзацом 2 частини 3 статті 292 та пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
20 лютого 2020 року на адресу Суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа" проти поновлення Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради строку на касаційне оскарження, в яких заявник наголошує на неповажність зазначених скаржником причин та зазначає, що незнання підстав для касаційного оскарження (незнання закону) не може слугувати достатніми та вагомими обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
24 лютого 2020 року на адресу Суду надійшло клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19.02.2020 про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підписано М. В. Карасюк, провідним спеціалістом юридичного відділу на підставі довіреності від 22.01.2020.
02 березня 2020 року на адресу Суду надійшли повторні заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа", в яких заявник зазначає, що отримав клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19.02.2020 про поновлення строку на касаційне оскарження, але вважає, що у підписанта М. В. Карасюк відсутні повноваження його підписувати з огляду на підпункт 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України та статтю 56 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-ІХ). За таких обставин просить залишити клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19.02.2020 про поновлення строку на касаційне оскарження без розгляду та відмовити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 914/716/19.
Підсумовуючи наведене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, враховуючи позицію, висловлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Мистецьке об`єднання "Дзиґа" у його запереченнях, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 914/716/19 з огляду на наступне.
Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до форми та змісту таких письмових заяв, клопотань, заперечень.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
За вимогами пункту 3 статті 131 2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 16 1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Згідно з частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У порядку самопредставництва орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини 4 статті 56 вказаного Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і адвокатами.
Поряд з цим, клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження підписано М. В. Карасюк, провідним спеціалістом юридичного відділу на підставі довіреності від 22.01.2020, яка не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката. Водночас до клопотання не долучено і доказів самопредставництва.
Згідно з частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Отже вимоги ухвали Верховного Суду від 06.02.2020 стосовно наведення скаржником інших підстав та обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не виконано.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у задоволенні клопотання від 08.01.2020 про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Клопотання Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 19.02.2020 повернути заявнику без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Відмовити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 914/716/19.
4. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
О. О. Мамалуй
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88027327 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні