Вирок

від 02.03.2020 по справі 359/1105/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.03.2020

Справа № 359/1105/19

Провадження № 1-кп/359/130/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

02березня 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100000113, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2019, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засуджений 18.11.2019 вироком Київського апеляційного суду за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

У період з 14 по 15 січня 2019 року, у ОСОБА_9 виник злочинний намір заволодіти чужим майном - дизельним паливом, яке знаходиться у володінні однієї з автомобільних заправних станцій (далі АЗС) у м. Борисполі Київської області, шляхом обману працівників таких станцій щодо наміру оплатити ціну заправленого пального в бак автомобіля.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_9 вирішив використати автомобіль марки «ВМW» модель «525», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у його користуванні, та номерний знак іншого автомобіля - НОМЕР_2 , який придбав у невстановлений час та спосіб. Номерний знак НОМЕР_2 , в період з 14 по 15 січня 2019 року, був прикручений ОСОБА_9 до автомобіля марки «ВМW» модель «525», для того щоб унеможливити ідентифікацію справжнього власника автомобіля та безпосереднього ОСОБА_9 , як користувача зазначеного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний намір, щодо заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, ОСОБА_9 о 04 год. 40 хв. 15.01.2019 на автомобілі марки «ВМW» модель «525», з незаконно прикріпленим номерним знаком іншого автомобіля НОМЕР_2 , приїхав до АЗС ТОВ «Вікінг», розташованої за адресою: вул. Київський Шлях, 153-А в м. Борисполі Київської області.

Залишивши свій автомобіль біля паливно-роздавальної колонки №5 АЗС ТОВ «Вікінг» ОСОБА_9 вийшов з автомобіля та вводячи в оману молодшого оператора ОСОБА_13 та оператора ОСОБА_14 . АЗС повідомив їм, що бажає заправити повний бак автомобіля паливом, хоча в дійсності не мав наміру в послідуючому розраховуватись за заправлене в автомобіль пальне. Не будучи обізнаними про злочинний намір ОСОБА_9 щодо заволодіння шахрайським способом майном АЗС, молодший оператор ОСОБА_13 та оператор ОСОБА_14 здійснили необхідні дії для заправлення повного баку автомобіля марки «ВМW» модель «525» дизельним пальним в кількості 61,63 літра загальною вартістю 1729 гривень 34 копійок.

Дочекавшись кінця технологічний дій щодо заправлення автомобіля марки «ВМW» модель «525», намагаючись довести свій злочинний намір щодо заволодіння дизельним паливом шляхом шахрайства, ОСОБА_9 , не маючи наміру здійснювати дії спрямовані на оплату за дизельне пальне, сів в зазначений автомобіль та о 04 год. 45 хв. 15.01.2019 розпочав рух, з метою таємної втечі з місця вчинення злочину.

У цей час злочинні дії ОСОБА_9 були виявлені працівниками АЗС ТОВ «Вікінг» - молодшим оператором ОСОБА_13 та оператором ОСОБА_14 . При цьому молодший оператор ОСОБА_13 став стукати долонею руки по задній частині автомобіля марки «ВМW» модель «525» та вимагати від ОСОБА_9 зупинити рух автомобіля.

Не маючи наміру припиняти свої злочинні дії, ОСОБА_9 усвідомлюючи, що його злочинні дії щодо заволодіння дизельним пальним викриті сторонніми особами - працівниками АЗС, діючи умисно, повторно, продовжив відкрите викрадення чужого майна - дизельного пального АЗС ТОВ «Вікінг», не зупинив рух автомобіля та втік з місця вчинення злочину на автомобілі марки «ВМW» модель «525».

Своїми злочинним діями ОСОБА_9 вчинив грабіж, чим спричинив ТОВ «Вікінг» матеріальні збитки в сумі 1729 гривень 34 копійок.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що 14 січня 2019 року, він посварився із своєю цивільною дружиною. Щоб він нікуди не поїхав, вона забрала у нього банківську картку. В цей день йому подзвонила бабуся, яка проживає в м.Чернівці та повідомила, що їй стало погано. Він вирішив терміново виїхати до неї. У зв`язку з тим, що його автомобіль мав іноземні номери, не мав поліса страхування і щоб це не послужило причиною зупинки працівниками поліції, він знайшов номерні знаки на автомобіль державної реєстрації, причепив їх на власний автомобіль і поїхав в напрямку м.Чернівці. Приїхав до АЗС ТОВ «Вікінг» в м.Борисполі з метою заповнити повний бак дизельним пальним. Коли оператори залили дизельне пальне, він згадав, що в нього немає чим розрахуватися і поїхав з АЗС. Працівники поліції його знайшли та порушили кримінальне провадження.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення (злочину), суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз`яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_9 суд вважає правильною.

Відповідно до ППВСУ №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», під грабежем, за статтею 186 КК України, слід розуміти умисні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.

Це означає,що ОСОБА_9 заволодів майном потерпілого ТОВ «Вікінг» протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим в присутності потерпілого, а саме працівників АЗС молодшого оператора ОСОБА_13 та оператора ОСОБА_14 . За цією ознакою воно є відкритим та визначається як грабіж. Викрадання цього майна здійснювалось усупереч волі представників потерпілого, але незважаючи на це, ОСОБА_9 бажав ним заволодіти. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнули обернути чуже майно на свою користь. Унаслідок цих діянь, він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном, тоді як потерпілий такої можливості були позбавлені. Таким чином, вчинене ОСОБА_9 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, є закінченим. ОСОБА_9 досягнув віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення грабежу. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою.

Разом з цим, обвинувачений повторно вчинив злочини проти власності. Як роз`яснив Пленум ВСУ України у постанові від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» з п. 20 вбачається, що відповідно до п. 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Тому враховуючи все зазначене, в діяннях ОСОБА_9 міститься ознаки повторності.

Відповідно до вимогст.65КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ізст.66КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 суд вважає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Аналіз даних при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_9 вказує на те, що він 18.11.2019 засуджений вироком Київського апеляційного суду за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі. Тобто,поведінка обвинуваченогоє нестабільноюта свідчить про його схильність до вчинення злочинів проти власності. ОСОБА_9 не одружений. На утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. На даний час не працевлаштований. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, та не є військовослужбовцем. За місцем проживання зарекомендував себе задовільно. Порушень громадського порядку не допускав. Суд критично ставиться до наданих довідок з Пенсійного фонду України та Головного управління державної фіскальної служби України, так як збирання інформації поданої в даних довідках, не входить до компетенції цих органів.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілим цивільний позов до обвинуваченого не пред`явлено, обвинувачений відшкодував завдану матеріальну шкоду, що підтверджується листом ТОВ «Вікінг» від 07.11.2019 №11/07-1 про відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_9 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію учасників судового процесу, дані про особу обвинуваченого, обтяжуючи та пом`якшуючи обставини та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому належить призначити покарання у виді позбавлення волі, строком 4 роки.

Крім того, ОСОБА_9 засуджений 18.11.2019 вироком Київського апеляційного суду за ч.2ст.15,ч.2ст.185,ч.2ст.185 КК України, на підставі ст. 70 КК України йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_9 необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити покарання у виді 4 роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили, ОСОБА_9 продовжити строк тримання під вартою утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

На думку суду, дана міра покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , є достатньою для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченого.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 190 гривень 00 копійок.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись: ст. 22, ст. 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 186 КК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно призначити покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського апеляційного суду від 18.11.2019, у виді 2 років позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (два) місяці позбавлення волі.

До вступу вироку суду в законну силу запобіжний західвідносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити у вигляді тримання під вартою та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, а саме з 18.09.2019.

До строку відбуття покарання приєднати період перебування його під вартою з 15.01.2019 по 17.01.2019.

Стягнути з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України, - 190 (сто дев`яносто) гривень 00 копійок. процесуальних витрат, пов`язаних із залучення експерта.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Скасувати арешт автомобіля «ВМW» модель «525», номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: автомобіль «ВМW» модель «525», номерний знак НОМЕР_1 ; ключі від замку запалення, які знаходилися в замкові щілині вказаного транспортного засобу та технічний паспорт, наданий ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено « ОСОБА_15 », орган що видав Starosta Cheimski, pl.Nіepodleglosci,1 номерний знак LСН 44596, марка «ВМХУ» модель «525» номер шасі НОМЕР_3 - передати користувачу.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної силипісля закінчення строку для поданняапеляційної скарги, якщоапеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Засудженим, в той же строк та в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1