Ухвала

від 04.03.2020 по справі 2-а-18/10

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-а-18/10

УХВАЛА

04 березня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Палюх Н.М.

з участю секретаря Мороза І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, в особі ліквідаційної комісії, про стягнення грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває вказана вище справа.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак через канцелярію суду позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у якій підтримав позовні вимоги та просив такі задовольнити.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку .

Відповідно до ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Судом встановлено, що Постановою КМ України від 16.09.2015 №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ ліквідовано, зокрема, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

Згідно даних ЄДРПОУ 24 квітня 2019 року за номером запису 14151110013013856 внесені відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 04.03.2014 у справі № 21-8а14, ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У вказаному акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з вказаним, при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Згідно ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до положень ч.1 ст.104, ст.609 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, за якої її зобов`язання припиняються ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України Про міліцію від 20.12.1990 року №565-XII, Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України Про національну поліцію від 02.07.2015 року №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності.

В свою чергу в Законі України Про Національну поліцію , постанові Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції.

Таким чином, фактично мало місце реорганізації зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави не ліквідована.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008, № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ вказано, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому суди повинні враховувати, що відмова у відкритті або закриття провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб`єкта владних повноважень є неприпустимими.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що завдання та функції держави, які були покладені на Управління МВС України на Львівській залізниці, у зв`язку із прийняттям Закону України Про Національну поліцію покладені на Головне управління Національної поліції у Львівській області. Вказане управління з огляду на свій правовий статус і обсяг повноважень по суті є правонаступником УМВС України на Львівській залізниці.

При цьому, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 21.01.2020 у справі № 813/4426/16 (адміністративне провадження № К/9901/21092/18), згідно якої Верховний Суд замінив Управління МВС України на Львівській залізниці на правонаступника - ГУ НП у Львівській області.

Враховуючи вищевикладене, з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі Головне управління Національної поліції у Львівській області в якості співвідповідача.

Крім цього, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі документів та пояснень, наданих сторонами в заявах по суті страви, недостатньо для встановлення усіх обставин у справі, тому суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року скасовано. Постанову Залізничного районного суду міста Львова від 08 червня 2010 року у частині стягнення з Лінійного управління на Львівській залізниці Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи постанову Залізничного районного суду міста Львова від 08.06.2010 у частині позовної вимоги про стягнення з Лінійного управління на Львівській залізниці Управління МВС України на залізничному транспорті на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний суду України зазначив, що при розгляді справи судом не перевірено чи отримував позивач грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні і якщо отримував, то в якому розмірі та чи відповідає розмір вимогам пункту 89 Рекомендацій.

На думку суду, виходячи із предмету спірних правовідносин та з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи щодо отримування позивачем грошового забезпечення за період перебування у розпорядженні управління МВС України на транспорті з 17 жовтня 2007 року по 26 грудня 2007 року і якщо отримував, то в якому розмірі та чи відповідає розмір вимогам пункту 89 Рекомендацій, слід витребувати в ГУНП у Львівській області наступні докази: довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , полковника міліції, в розрізі складових грошового забезпечення, помісячно, за період його перебування на посаді заступника начальника лінійного управління - начальника сектору громадської безпеки лінійного управління на Львівській залізниці Управління МВС України на транспорті з 01.08.2007 до моменту його зарахування в розпорядження Управління МВС України на транспорті; довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , полковника міліції, в розрізі складових грошового забезпечення, помісячно, за період його перебування в розпорядження Управління МВС України на транспорті; письмові пояснення щодо розміру виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 , полковнику міліції, за період його перебування в розпорядження Управління МВС України на та обґрунтування розміру здійснених виплат грошового забезпечення у відповідності вимог пункту 89 Рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу затверджено Міністром внутрішніх справ України 30 червня 2005 року.

Керуючись ст.ст. 9, 48, 77, 80, 248 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залучити в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Відкласти розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, в особі ліквідаційної комісії, Головне управління Національної поліції у Львівській області про стягнення грошового забезпечення на 16.00 год. 02 квітня 2020 року , про що належним чином повідомити учасників справи.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати суду: довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , полковника міліції, в розрізі складових грошового забезпечення, помісячно, за період його перебування на посаді заступника начальника лінійного управління - начальника сектору громадської безпеки лінійного управління на Львівській залізниці Управління МВС України на транспорті з 01.08.2007 до моменту його зарахування в розпорядження Управління МВС України на транспорті; довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , полковника міліції, в розрізі складових грошового забезпечення, помісячно, за період його перебування в розпорядження Управління МВС України на транспорті; письмові пояснення щодо розміру виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 , полковнику міліції, за період його перебування в розпорядження Управління МВС України на транспорті та обґрунтування розміру здійснених виплат грошового забезпечення проведеного згідно вимог пункту 89 Рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу затверджено Міністром внутрішніх справ України 30 червня 2005 року.

У випадку неможливості надання таких доказів - надати обґрунтовані пояснення разом із доказами на їх підтвердження.

Витребувані докази скерувати на адресу суду протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя: