Рішення

від 26.02.2020 по справі 641/6630/15-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/210/2020 Справа № 641/6630/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Фанда О.А.,

за участю секретаря судових засідань - Нагорної М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП Алекс-плюс про визнання договорів поруки, іпотеки припиненими, визнання кредитного договору, забезпечувальних договорів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и в:

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СМ - SME 702/203/2007, за умовами якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 180000 доларів США, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити плату за користування кредитом та повернути кредит Банку частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR - SME 702/203/2007/1 від 21 грудня 2007 року.

В забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 21 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № SR - SME 702/203/2007/2.

Також з метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між Банком та приватним підприємством Алекс-плюс було укладено договір іпотеки № PM-SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2010 року в зв`язку з неналежним виконанням кредитних зобов`язань на користь Банку з ОСОБА_1 та поручителів стягнуто солідарно 1536803,36 грн боргу. Вказане рішення набрало законної сили 30 серпня 2010 року.

Позивач зазначав, що пред`явивши вимогу про повне дострокове стягнення заборгованості 15 грудня 2009 року, Банк відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, що відповідно змінює і позовну давність у спірних правовідносинах.

12 листопада 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого, ПАТ ОТП Банк продає ТОВ ОТП Факторинг Україна права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких містить в додатку 1 до Договору), а ТОВ ОТП Факторинг Україна приймає такий кредитний портфель та зобов`язується сплатити на користь ПАТ ОТП Банк винагороду.

Після зміни строку виконання основного зобов`язання ТОВ ОТП Факторинг Україна до суду з позовом звернулося лише 18 червня 2015 року, тобто зі спливом строку позовної давності, а тому договір іпотеки є припиненим.

Позивач зазначав, що не отримував грошових коштів за додатковою угодою до кредитного договору № СМ-SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року. Збільшення основного зобов`язання не погоджено з поручителями, а тому поруку ОСОБА_2 і ОСОБА_3 слід вважати припиненою.

Крім цього, позивач посилався на те, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності та вимогам Закону України Про захист прав споживачів .

Посилаючись на вказані обставини позивач просив: визнати договір поруки № SR - SME 702/203/2007/1 від 21 грудня 2007 року укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 припиненим; визнати договір поруки № SR - SME 702/203/2007/2 від 21 грудня 2007 року укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 припиненим; визнати договір іпотеки № PM-SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року, укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Факторинг , та приватним підприємством Алекс-плюс припиненим; визнати недійсним кредитний договір № СМ - SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк з дати укладення; визнати недійсним іпотечний договір № PM-SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року, укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Факторинг , та приватним підприємством Алекс-плюс ; визнати недійсним договір поруки № SR - SME 702/203/2007/1 від 21 грудня 2007 року укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір поруки № SR - SME 702/203/2007/2 від 21 грудня 2007 року укладений між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 ; зобов`язати ПАТ ОТП Банк провести перерахунки за кредитним договором від 21 грудня 2007 року виходячи з його недійсності з дати укладення договору.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. При цьому посилався на те, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і діє до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закон України Про іпотеку не передбачає підстави для припинення іпотеки як сплив позовної давності щодо основної та додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням. Позивачем не доведено порушення будь-яких норм Закону України Про захист прав споживачів . Крім цього, заявляючи вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки, позивач не зазначає чим конкретно порушені його права, оскільки вказані договори не змінюють розміру зобов`язань позивача та не створюють для нього нових зобов`язань.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, письмових пояснень на позов не подали.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами що між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , та ОСОБА_1 21 грудня 2007 року був укладений кредитний договір № СМ - SME 702/203/2007, за умовами якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 180000 доларів США, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити плату за користування кредитом та повернути кредит Банку частинами в розмірах, в порядку та строки, визначені кредитним договором.

В забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR - SME 702/203/2007/1 від 21 грудня 2007 року.

В забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 21 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № SR - SME 702/203/2007/2.

Також з метою забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між Банком та приватним підприємством Алекс-плюс було укладено договір іпотеки № PM-SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2010 року в зв`язку з неналежним виконанням кредитних зобов`язань на користь Банку з ОСОБА_1 та поручителів стягнуто солідарно 1536803,36 грн боргу. Вказане рішення набрало законної сили 30 серпня 2010 року.

12 листопада 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого, ПАТ ОТП Банк продає ТОВ ОТП Факторинг Україна права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких містить в додатку 1 до Договору), а ТОВ ОТП Факторинг Україна приймає такий кредитний портфель та зобов`язується сплатити на користь ПАТ ОТП Банк винагороду.

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 8 червня 2017 року позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення пені за кредитним договором задоволені. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку 15 370 168 грн пені за кредитним договором від 21 грудня 2007 року, вирішено питання про стягнення судового збору.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 8 червня 2017 року змінено в частині стягнення суми та порядку стягнення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна пеню за договором кредиту № СМ - SME 702/203/2007 від 21 грудня 2007 року у сім 1501456 грн 87 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 за його солідарним обов`язком з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна пеню в розмірі 750 728 грн 43 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 , за її солідарним обов`язком з ОСОБА_1 , на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна пеню в сумі 750 728 грн 43 коп.

Вказана постанова набрала законної сили та є чинною на час розгляду справи. При цьому судом апеляційної інстанції надано оцінку доводам ОСОБА_2 щодо застосування до вимог Банку строку позовної давності та припинення поруки в зв`язку зі зміною обсягу зобов`язання без згоди поручителя та не встановлено підстав вважати, що порука припинена (а.с. 68-74 т. ІІІ), встановлено й відсутність підстав для застосування строку позовної давності до вимог Банку.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, після укладення між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна договору купівлі-продажу кредитного портфелю, відбулось одиничне, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ ОТП Факторинг Україна стало новим кредитором.

Приватне підприємство Алекс-плюс , яке є майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями позивача, зверталося до суду з вимогами про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.04.2010 року укладеним між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна , у задоволенні такого позову було відмовлено рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2016 року.

Отже із втратою ТОВ ОТП Факторинг Україна статусу фінансової установи право вимоги за зобов`язаннями Банком не втрачено.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Щодо позовних вимог позивача про припинення іпотеки, в зв`язку із пропуском Банком строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 509 , статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України ).

Сплив позовної давності як підставу для припинення зобов`язання норми глави 50 Припинення зобов`язання ЦК України не передбачають.

При цьому відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України .

Згідно з статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України ), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Крім цього, постановою апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року надана оцінка посиланням відповідачів за первісним позовом на пропуск Банком строку позовної давності.

За змістом частини першої статті 203 , частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу , і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України , іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Отже, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнані права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України ), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивачем не надано доказів, на підтвердження порушення його прав та законних інтересів у зв`язку з укладеними договорами поруки та іпотеки.

Матеріали справи не містять доручення або іншого документу на підтвердження повноважень позивача звертатися до суду з позовом в інтересах поручителів.

Посилання позивача на те, що умови кредитного договору є несправедливими та такими, що суперечать принципу добросовісності та вимогам Закону України Про захист прав споживачів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

З врахуванням вищезазначеного, підстави для задоволення позову відсутні.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 5 , 12 , 13 , 81 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП Алекс-плюс про визнання договорів поруки, іпотеки припиненими, визнання кредитного договору, забезпечувальних договорів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , місцезнаходження: м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 11.

Третя особа - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - ОСОБА_3 , за реєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Приватне підприємство Алекс-плюс , код ЄДРПОУ 32235792, місцезнаходження: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 136-г.

Повний текст рішення складений 05 березня 2020 року.

Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.

Суддя: О. А. Фанда