Ухвала

від 04.03.2020 по справі 753/21529/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21529/19

провадження № 2-ві/753/4/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого суді Даниленка В.В. по розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання дубліката виконавчого листа 2-2404/10 виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 22.07.2015 таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дарницького районного суду м. Києва Даниленка В.В. знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 про визнання дубліката виконавчого листа № 2-2404/10 виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 22.07.2015 таким, що не підлягає виконанню.

21.01.2020 ОСОБА_1 було подано заяву про відвід судді Даниленка В.В. Відвід мотивований тим, що в діях судді вбачається сумнів в об`єктивному та неупередженому розгляді даної справи, оскільки суддею не було вирішено заяву про зупинення виконання рішення суду у строки передбачені законом. Крім того заявник посилається на те, що звернулася зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 28.02.2020 вирішення питання про відвід передано судді Мицик Ю.С. 03.03.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, джерелом якої є відповідні рішення, що будуть наведені далі слід зазначити наступне.

Стаття 6 § 1 Конвенції, вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (Wettstein v. Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), § 43; Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти), § 93. Принципи незалежності і безсторонності тісно взаємопов`язані і, відповідно до обставин, можуть потребувати загальної перевірки (Sacilor-Lormines v. France (Сасілор-Лормін проти Франції), § 62; OleksandrVolkov v. Ukraine (Олександр Волков проти України), § 107.

Існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти), § 93: - суб`єктивний тест, що вивчає персональні перконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення судді у конкретній справі; - також, відповідно до об`єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.

Однак не існує суттєвої відмінності між суб`єктивною і об`єктивною неупередженістю, оскільки дії судді можуть не лише спричинити об`єктивну підозру незалежного наглядача стосовно безсторонності (об`єктивний тест), але також стосуватись питання персональних переконань судді (суб`єктивний тест).

Застосовуючи суб`єктивний тест, Суд неодноразово постановляв, що особиста неупередженість судді повинна вважатись присутньою, доки не доведено протилежного (Le Compte, Van Leuven and DeMeyere v. Belgium (ЛеКомт, Ван Левені Де Мейер проти Бельгії), § 94. Що стосується необхідного доказу, Суд, наприклад, вважав за необхідне визначити, чи виявляв суддя негативне ставлення (Buscemi v. Italy (Бушемі проти Італії), §§ 67-68.

Принцип персональної неупередженості і об`єктивності суду давно доведений практикою Суду (Le Compte, VanLeuven and De Meyere v. Belgium (Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії), § 58; Driza v. Albania (Дріза проти Албанії), § 75.

Повинно бути визначено, окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

Позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву у неупередженості суду (Wettstein v. Switzerland (Ветштайн проти Швейцарії), § 44; PablaKy v. Finland (Пабла Кю проти Фінляндії),§ 30; Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти), § 96.

Існують дві можливі ситуації, за яких може виникнути питання щодо недостатньої неупередженості суду: - перша стосується функціональної природи і питань, наприклад виконання різних функцій у межах судового процесу однією і тією ж особою, або ієрархічні та інші зв`язки з іншими учасниками проваджень. Друга - індивідуального характеру і є результатом поведінки суддів у конкретній справі, про що і зазначив заявник у своїй заяві про відвід.

Статтею 36 ЦПК України встановлений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді у цивільній справі.

Серед таких підстав законодавець зазначає, зокрема, пряму чи побічну заінтересованість судді в результаті розгляду справи та існування інших обставин, що викликають сумнів в його неупередженості або об`єктивності.

Підставою для відводу судді заявником визначено те, що суддею не було вирішено заяву про зупинення виконання рішення суду у строки передбачені законом.

Водночас неприйняття суддею відповідних процесуальних документів та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи не є підставою для відводу судді та не можуть оціночно визначатись як сумніви у його об`єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів.

Враховуючи об`єктивні обставини, зокрема надмірне навантаження на суддів Дарницького районного суду м. Києва, внаслідок незаповнених вакансій, порушення процесуального строку призначення заяви до розгляду є об`єктивним наслідком кадрових проблем в суді, і жодним чином не може свідчити про упередженість головуючого чи його необ`єктивність.

За таких обставин, не вбачається зацікавленості, необ`єктивності або упередженості судді Даниленка В.В. у розгляді заяви ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді Даниленка В.В. слід відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись стст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого суді Даниленка В.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання дубліката виконавчого листа № 2-2404/10 виданого Дарницьким районним судом м. Києва від 22.07.2015 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.