Постанова

від 05.07.2021 по справі 753/21529/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/21529/19

головуючий у суді І інстанції Лужецька О.Р.

провадження № 22-ц/824/3430/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року

за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого за рішенням суду

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого за рішенням суду в цивільній справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 07 грудня 2010 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., 1 700 грн судового збору та 120 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вказаного рішення суду 08 липня 2015 року Дарницьким районним судом міста Києва видано дублікат виконавчого листа № 2-2404/2010 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., 1 700 грн судового збору та 120 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зазначала, що строк для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом міста Києва 22 липня 2015 року закінчився, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, оскільки на сьогодні триває примусове виконання за виконавчим листом, виданим на підставі рішення, яке набрало законної сили, при цьому дії державного виконавця пов`язані з цим виконанням, - неправомірними не визнавались, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні визначені частиною 2 статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Суд першої інстанції не з`ясував належним чином правову природу саме дубліката виконавчого листа № 2-2404/2010 від 08 липня 2015 року, який був начебто виданий судом стягувачу за рішенням Дарницького суду міста Києва від 07 грудня 2010 року, та не визначив у процесі судового розгляду обов`язкову участь державного виконавця, який безпосередньо прийняв до виконання вищезазначений дублікат виконавчого листа, чим порушив права боржника на належний та справедливий розгляд справи у суті.

Суд першої інстанції не застосував належним чином судову практику, а саме узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах від 25 вересня 2015 року, де вказано, що у статті 432 ЦПК України однією з підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Дублікат виконавчого листа № 2-2404/2010 був виданий Дарницьким районним судом міста Києва 08 липня 2015 року, його строк пред`явлення до виконання становив один рік, а виконавче провадження відкривається 09 вересня 2019 року.

Зі змісту ухвали вбачається, що виконавче провадження відкрите у 2010 році, а дублікат виконавчого листа виданий у 2015 році, що спростовує правові підстави відкриття виконавчого провадження у 2010 році, оскільки у 2015 році видавався дублікат виконавчого листа за наявності діючого виконавчого провадження.

Боржник належним чином надав документи до суду першої інстанції про сплату боргу шляхом відступлення права власності на земельні ділянки, які були предметом іпотеки, тобто виконав частину 3 статті 12 ЦПК України та підтвердив письмовими доказами відсутність боргу.

Але, суд першої інстанції в порушення частини 2 статті 2 ЦПК України, не зобов`язав учасника справи - ВДВС Дарницького району міста Києва надати пояснення та не допитав належним чином стягувача, щодо наявності суми заборгованості, її розміру з урахуванням стягнення нерухомого майна (двох земельних ділянок) в рахунок погашення заборгованості, що і призвело до постановлення безпідставної ухвали. А також, суд першої інстанції порушив частину 3 статті 8 ЦПК України.

АТ Універсал Банк подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей 1,2 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням, серед інших, таких засад як верховенство права, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Згідно з частиною 2 статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та

процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Крім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Судом встановлено, що 07 грудня 2010 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2-2404/2010 за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., 1 700 грн судового збору та 120 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 71-73 т. 2).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 липня 2015 року

видано дублікат виконавчого листа № 2-2404/2010 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., 1 700 грн судового збору та 120 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

поновлено ПАТ Універсал Банк строк пред`явлення до виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2010 року за № 2-2404/2010 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., судовий збір у сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На підставі вказаної ухвали, Дарницьким районним судом міста Києва 22 липня 2015 року видано виконавчий лист № 2-2404/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп., 1 700 грн судового збору та 120 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 79-80 т. 2).

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2010 року за заявою АТ Універсал Банк .

Згідно з довідки АТ Універсал Банк № 3516 від 21 жовтня 2020 року станом на 21 жовтня 2020 року несплачений залишок заборгованості по рішенню Дарницького районного суду міста Києва від 07 грудня 2010 року за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 2?2404/2010) становить 1 544 451 грн 19 коп.

Як вбачається з Актів реалізації предмета іпотеки від 29 травня 2018 року (виконавче провадження №55863278), предмет іпотеки у вигляді двох земельних ділянок з кадастровими номерами:

3222782300:05:003:0128 за ціною 111 456 грн.,

3222782300:05:003:0127 за ціною 111 456 грн

був примусово реалізований з прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 790 558 грн 52 коп. (а.с. 174-177 т. 2).

Відповідно до довідки АТ Універсал Банк №3516 від 21 жовтня 2020 року загальна сума боргу становить 1 544 451 грн 19 коп. (а.с. 162 т. 2).

В матеріалах справи відсутні дані про виконання боржником чи іншою особою судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, отже рішення Дарницького районного суду міста Києва у справі №2-2404/2010 від 07 грудня 2010 року у повному обсязі, - не виконане.

Щодо доводів заявника, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, то судом апеляційної інстанції враховується таке.

На час видачі дублікату виконавчого листа від 22 липня 2015 року та поновлення строку для пред`явлення його до виконання (ухвала суду першої інстанції від 08 липня 2015 року) та повернення виконавчого документа стягувачеві (постанова ДВС від 25 грудня 2015 року) діяв Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV).

02 червня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 12 цього Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом пред`являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Тобто, з врахуванням поновлення ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 липня 2015 року строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виконавчий лист №2-2404/10 мав строк пред`явлення до виконання з 08 липня 2015 року по 08 липня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист був пред`явлений до виконання після його видачі та повернутий 25 грудня 2015 року (виконавче провадження 48564877).

Постановою старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ДВС) про відкриття від 23 вересня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 .

На підставі постанови ДВС від 15 грудня 2016 року (виконавче провадження 52347503) виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 повернутий без виконання.

Вказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу щодо боржника ОСОБА_1 скасована постановою ДВС від 09 лютого 2018 року.

Постановою ДВС від 20 грудня 2018 року виконавчий лист №2-2404/10 щодо боржника ОСОБА_1 повернутий без виконання.

Постановою ДВС від 09 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-2404/10 щодо боржника ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, вказана постанова боржником ОСОБА_1 не оскаржена, виконавче провадження триває.

Враховуючи викладене, колегія апеляційного суду встановила, що строк на пред`явлення виконавчого документа №2-2404/10 до виконання переривався внаслідок його пред`явлення з 22 липня 2015 року до 25 грудня 2015 року, з 23 вересня 2016 року до 20 грудня 2018 року, тому строк не є пропущеним.

Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не довела наявність правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 22 липня 2021 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Д.Р. Гаращенко

А.С. Сержанюк