Постанова

від 05.03.2020 по справі 138/1452/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1452/19

Провадження № 22-ц/801/306/2020

Категорія: 32

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 рокуСправа № 138/1452/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Богацької О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Маол , державний реєстратор Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області Богач Олег Васильович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 138/1452/19 за апеляційною скаргою адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Маол на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Київської Т. Б. у залі суду, повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маол (далі - ТОВ Маол ), державного реєстратора Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області - Богача Олега Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі - СТОВ Прогрес ), про визнання недійсним договору оренди землі, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Позовна заява обґрунтована тим, що їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 1,9907 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

01 жовтня 2016 року між нею та ФГ "НУСІ" укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, зареєстрований на підставі рішення держаного реєстратора № 31737490 від 06 жовтня 2016 року.

Наказом Міністерства юстиції України № 3170/5 від 11 жовтня 2017 року указане рішення державного реєстратора скасовано з підстав наявності укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ "Прогрес 12 січня 2010 року договору оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 0522686800:02:000:0188, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Могилів-Подільському районі Вінницької області.

Зазначає, що про існування указаного договору оренди вона не знала, оскільки при оформленні спадщини не було виявлено жодних речових прав у інших осіб на цю земельну ділянку.

У березні 2019 року їй стало відомо, що 11 грудня 2017 року державним реєстратором Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області Богачем О. В. прийнято рішення про державну реєстрацію договору оренди землі № б/н від 01 жовтня 2015 року, строком на 49 років, сторонами якого є вона та ТОВ Маол .

05 лютого 2018 року державним реєстратором Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є. В. було прийнято рішення з індексним номером 39504073 про державну реєстрацію договору суборенди на зазначену вище земельну ділянку, сторонами якого є ТОВ "Маол" і СТОВ "Прогрес", строк дії договору становить 46 років.

Вважає договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та ТОВ Маол 01 жовтня 2015 року недійсним, а прийняте на підставі нього рішення про державну реєстрацію прав протиправним, оскільки цей договір не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору від 12 січня 2010 року, сторонами якого є ОСОБА_2 і СТОВ "Прогрес", зареєстрованого 27 травня 2011 року за № 052260004000039.

Посилаючись на указані обставини, просила визнати недійсним договір оренди землі, укладений між нею та ТОВ "Маол" 01 жовтня 2015 року, визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38641559 від 11 грудня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маол" 01 жовтня 2015 року щодо земельної ділянки площею 1,9907 га, кадастровий номер 0522686800:02:000:0188, з цільовим призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

У задоволенні іншої позовної вимоги відмовлено.

Вирішено питання про судовий збір.

Ухвалюючи рішення в частині визнання договору оренди землі недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, місцевий суд дійшов висновку, що рішення суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди та при отриманні державним реєстратором рішення суду, що набрало законної сили, він зобов?язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав.

Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року стягнуто з ТОВ Маол на користь ОСОБА_1 6 147, 20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У грудні 2019 року адвокат Пинзар І. В. в інтересах ТОВ Маол подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Додаткове рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року відповідачем не оскаржено.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 02 січня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року поновлено ТОВ Маол строк на апеляційне оскарження рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу адвоката Пинзаря І. В. в інтересах ТОВ Маол залишено без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п?яти з дня отримання копії ухвали, а саме для сплати судового збору.

На виконання вимог цієї ухвали, 24 січня 2020 року від ТОВ Маол надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з платіжним дорученням про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, роз?яснено іншим учасникам справи право подати до апеляційного суду у письмовій формі відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 лютого 2020 року справу призначено до розгляду на 27 лютого 2020 року о 09:30 год. у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У зв?язку з перебуванням 27 лютого 2020 року головуючого у справі - судді Медвецького С. К. у відрядженні, розгляд справи відкладено на 05 березня 2020 року о 09:30 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки додатковому договору від 01 червня 2015 року про дострокове розірвання договору оренди землі № б/н від 12 січня 2010 року, укладеного між позивачем та СТОВ Прогрес , вчиненому у тій самій формі, що і основний договір.

Відзиви на апеляційну скаргу протягом встановленого судом строку не надійшли.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 серпня 2014 року належить земельна ділянка, площею 1,9907 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Суботівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 15).

12 січня 2010 року між СТОВ "Прогрес" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,99 га, строком на 10 років та зареєстровано у відділі держкомзему Могилів-Подільського району, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис 27 травня 2011 року за № 052260004000118.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 12 січня 2010 СТОВ "Прогрес" прийняло в користування вказану земельну ділянку. Дана обставина підтверджується копією реєстраційної справи № 118 (т. 1 а. с. 89-96).

01 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ НУСІ укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки та здійснено його державну реєстрацію.

Наказом Міністерства юстиції України № 3170/5 від 11 жовтня 2017 року задоволено скаргу СТОВ "Прогрес" та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2016 року № 31737490, прийняте державним реєстратором відділу надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Лістафаровою В. В. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису, який винесений на підставі цього рішення (а. с.18).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 158908578 від 10 березня 2019 слідує, що державним реєстратором Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області Богачем О. В. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38641559 від 11 грудня 2017 року та зареєстровано договір оренди землі № б/н від 01 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Маол" щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0522686800:02:000:0188 строком на 49 років (а. с. 16, 12, 129-133).

Державним реєстратором Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Є. В. було здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 395040073 від 02 лютого 2018 року, зареєстровано договір суборенди укладений між ТОВ "Маол" та СТОВ "Прогрес" строком на 46 років щодо земельної ділянки, кадастровий номер 0522686800:02:000:0188 (а. с. 12).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Між сторонами виник спір щодо дійсності договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи вимогу про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Маол , суд першої інстанції обґрунтовано виходили з наявності підстав для її задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 18, 20 Закону № 161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Таким чином, на час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ Маол був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Прогрес від 12 січня 2010 року, який зареєстрований у відділі держкомзему Могилів-Подільського району, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис 27 травня 2011 року за № 052260004000118 і в установленому законом порядку не припинений.

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону № 161-XIV у редакціях, чинних на час виникнення орендних правовідносин за оспорюваним правочином між ОСОБА_1 та ТОВ Маол , установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Ухвалюючи рішення у справі про задоволення позовних вимог у частині визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, суд першої інстанції правильно керувався тим, що він укладений до закінчення дії попереднього договору оренди цієї земельної ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц.

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, оскільки рішення суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки є самостійною підставою для скасування запису про державну реєстрацію договору оренди та при отриманні державним реєстратором рішення суду, що набрало законної сили, він зобов`язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав.

При цьому вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може бути підставою для звернення до суду з окремим позовом лише у разі відмови реєстраційної служби внести зміни про скасування державної реєстрації прав.

Доводи апеляційної скарги щодо дострокового розірвання договору оренди землі № б/н від 12 січня 2010 року, яке оформлено додатковим договором від 01 червня 2015 року, висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на відсутність проведення його державної реєстрації.

Європейський суд з прав людини вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок ТОВ Маол .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Маол залишити без задоволення, а рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2019 року без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести за рахунок ТОВ Маол .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий С. К. Медвецький

Судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук