Постанова

від 04.03.2020 по справі 379/1487/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3295/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2020 року м. Київ

Унікальний номер справи 379/1487/18

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шахової О.В., суддів Мазурик О.Ф., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.,

сторони справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест ,

відповідачі: ОСОБА_1 ,

Фермерське господарство Даценко ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест Тертичного Олександра Вікторовича,

на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року, ухваленого в приміщенні суду під головуванням судді Зінкіна В.І.,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ТОВ Інтерагроінвест звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ФГ Даценко та з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним договір емфітевзису та поновити договір оренди земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 13.09.2012 між СП Світанок , яке в подальшому реорганізовано в ТОВ Інтерагроінвест , та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3693 га, розташованої в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалась СП Світанок за цільовим призначенням. Договір оренди вказаної земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області.

29 березня 2017 року за до СП Світанок поштовим відправленням надійшла письмова заява від ОСОБА_1 , в якій він повідомив про те, що він є власником вищевказаної земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просив передати земельну ділянку у власне користування.

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 27.05.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 19 квітня 2017 року до договору № 584 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року, відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024.

Вважало, що СП Світанок , в порядку та строки, визначені законодавством, дотрималось процедури, а тому має переважне право на поновлення договору на продовження строку договору оренди.

16 червня 2017 до СП Світанок надійшла повторна заява від ОСОБА_1 , датована 24.05.2017, яка за змістом є аналогічною з попередньою (від 27.03.2017). Жодних листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні на лист - повідомлення позивача, надісланий 27 травня 2017 року, до СП Світанок та в подальшому до ТОВ Інтерагроінвест не надходило.

В листопаді 2018 року ТОВ Інгерагроінвест отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 03.01.2018 ОСОБА_1 уклав новий договір оренди на земельну ділянку площею 2, 3693 га з іншим орендарем - ФГ Даценко . Вважало, що ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір з іншим орендарем.

Крім того, вивченням змісту нового договору ОСОБА_1 з ФГ Даценко встановлено, що за умовами договору (п.8 Договору), орендна плата в грошовій формі, яка була запропонована ОСОБА_1 в 2017 році від СП Світанок мала розмір в грошовій формі 13 167,706 грн., що на 2 167,706 грн. більше за пропозицію ФГ Даценко .

19 червня 2019 року в судовому засіданні передставником відповідачів до матеріалів справи долучено угоду про розірвання договору оренди землі № 74 від 03.01.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Даценко та надано договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) укладений 25.04.2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Даценко . Зі змісту договору емфітевзису випливає, що строк користування земельною ділянкою встановлюється до 31.12.2029 року, а розмір орендної плати складає 14 340,00 грн . Вважає, що укладаючи договір емфітевзису та збільшуючи розмір орендної плати, відповідачі намагаюлися видати, що договір є іншим видом користування чужою земельною ділянкою та що пропозиція ФГ Даценко є кращою за пропозицію ТОВ Інтерагроінвест , що є наслідком втрати позивачем переважного права на поновлення договору оренди з ОСОБА_1 .

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року у задоволенні позову ТОВ Інтерагроінвест відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 20.05.2018.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, генеральний директор ТОВ Інтерагроінвест подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі, та не врахував, що орендар належним чином виконував зобов`язання за умовами договору, завчасно попередив орендодавця про намір поновити строк його дії, а відповідач не надіслав свої заперечення проти поновлення договору оренди. Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що заяви ОСОБА_1 з проханням достроково повернути земельну ділянку, які позивач отримав 29 березня 2017 року та 16 червня 2017 року датовані 27 березня 2017 року та 24 травня 2017 року, тобто вказані заяви відповідач написав задовго до того, як позивачем було надіслано йому лист-пропозицію з проектом додаткової угоди, яку він отримав 30 травня 2017 року. За таких обставин, на момент написання листів позивачу з проханням достроково повернути земельну ділянку відповідач не знав про пропозицію СП Світанок , а відтак вищевказані заяви ОСОБА_1 не можуть бути його запереченням щодо поновлення договору оренди землі в розумінні ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також зазначає про те, що ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір оренди з іншим орендарем. Судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подано.

В судовому засіданні представник позивача Колибаба І.О. підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Представники відповідача ФГ Даценко - Петренко Ю.О. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено його переважне право на поновлення договору оренди землі.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД № 772730, виданого 14.02.2008 Таращанською райдержадміністрацією, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3693 га, кадастровий номер: 3224487700:02:005:0112, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.44 том 1).

13.09.2012 між ОСОБА_1 та СП Світанок , правонаступником якого є позивач ТОВ Інтерагроінвест , був укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 терміном на 5 років, на земельну ділянку площею 2,3693 га, кадастровий номер 3224487700:02:005:0112, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.40-42 том1), яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням.

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004005462. Так, строк дії зазначеного, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29.12.2017 року.

29.03.2017 до СП Світанок поштовою кореспонденцією надійшла заява ОСОБА_1 від 27.03.2017, якою він повідомив підприємство що він є власником земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. ( т.1 а.с.54)

СП Світанок , маючи намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, 27.05.2017 року за вих. №584/1900 від 19.04.2017 направило на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення про такий намір з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 19.04.2017 до договору №584 оренди земельної ділянки від 13.09.2012 у трьох примірниках, відповідно до умов якої строк дії договору оренди мав бути пролонгованим до 31.12.2024. Вказаний лист відповідач отримав 30.05.2017. ( т.1 а.с.45-53). Проте, згоди відповідача на продовження договірних відносин не було.

ОСОБА_1 повторно направлено позивачу заяву про небажання продовження договірних відносин, яку позивачем отримано 16.06.2017 (а.с. 56-58 том1).

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка була повернута йому за погодженням з СП Світанок , на що вказують наявні у матеріалах справи докази. Так, згідно протоколу зборів представників агропідприємств від 20.08.2017, який складено за участю діючого на той час керівника СП Світанок ОСОБА_8., агронома цього підприємства - ОСОБА_7 , голови ФГ Тікич - ОСОБА_11, засновника ФГ Даценко - ОСОБА_9 та заступника директора СП Дубівське - ОСОБА_10 порядком денного було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку. За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП Світанок , в особі його керівника, було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок, і в тому числі, ОСОБА_1 , строк дії оренди яких з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати їх (договори) та намір укласти такі договори з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього. Ця обставина чітко вбачається з огляду на доданий до протоколу список власників земельних ділянок, і що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якому у графі "Віддаємо у 2017 році:" за № 5 значиться ОСОБА_1 ( т.2 а.с.146-152)

Таким чином з осені 2017 СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується, що підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції вищевказані свідки і чого не заперечував представник позивача.

02 серпня 2018 до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення СП Світанок (т.1 а.с.10-14).

03 серпня 2018 року ТОВ Інтерагроінвест проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме внесено зміни до статуту товариства з визначенням того, що останнє є правонаступником СП Світанок (т.1 а.с.10-30).

03.01.2018 після закінчення договору з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав новий договір оренди № 74 на земельну ділянку під кадастровим номером 3224487700:02:005:0112, площею 2,3693 га із іншим орендарем - ФГ Даценко . Право оренди за вказаним договором зареєстроване 15.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису про інше речове право 24934506, строк дії договору 7 років до 31.12.2026 з правом пролонгації (т.1 а.с. 69-73, т.2 а.с. 155).

04.02.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № 74 від 03.01.2018 (а.с.155 том 2).

25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено угоду про розірвання договору оренди землі під кадастровим номером 3224487700:02:005:0112, на підставі якої 14.05.2019 зазначене інше речове право було припинено. Відомості внесені до реєстру 16.05.2019, індексний номер рішення: 46886712 (т.2 а.с. 154-155).

25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 166807584 від 16.05.2019, державним реєстратором Гречінською Н.П., Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, 14.05.2019 зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 31568620. Підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 25.04.2019, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , строк дії договору: до 31.12.2029 року (т.2 а.с. 156-158).

Відповідно до ч. 2. ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Частинами 1, 3, 5, 6 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень свого прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до пункту 3.3 Договору № 584 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 після закінчення строку договору орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством. Відповідно до пункту 3.4 вказаного договору, якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до пунктів 7.1, 9.4 договору Договору № 584 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 після припинення договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до керівних положень постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц зроблено висновок про те, що "реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору".

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно вказав, що орендар мав намір продовжити строк дії договору оренди землі та надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення про те, що товариство має намір продовжити дію договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди. Проект додаткової угоди до договору оренди землі додавався до повідомлення.

ОСОБА_1 ще раніше та вже після отримання такої пропозиції орендаря подав останньому заяви про небажання продовжити з ним орендні стосунки.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком про те, що договір оренди землі не було продовжено на підставі частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за цим договором є припиненим.

Окрім цього, підлягає до врахування і та обставина, що ОСОБА_1 завчасно, як передбачено п.3.4 договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012року, за шість місяців до закінчення строку дії договору повідомив орендаря про те, що не має наміру продовжувати дію договору чи укладати з ним новий договір.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином повідомив орендаря про небажання продовжувати дію договору, а тому останній восени 2017 року після збору врожаю передав спірну земельну ділянку із свого користування.

Також, після припинення договору оренди землі від 13.09.2012 з позивачем ОСОБА_1 уклав 03 січня 2018 року договір оренди земельної ділянки з ФГ "Даценко", який 15 лютого 2018 року був зареєстрований в установленому законом порядку.

З огляду на зазначене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі. Додаткова угода не була укладена між сторонами, а тому ОСОБА_1 своє право на переважне укладення договору оренди з СП Світанок не використав.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно застосовано норми ст. 33 ЗУ Про оренду землі є безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_1 у строки, передбачені вказаною статтею та договором оренди, повідомив ТОВ Інтерагроінвест , що не бажає поновлювати договір оренди земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди землі на новий строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку.

Таким чином, доводи, наведені в обґрунтуванні апеляційної скарги, не можуть слугувати підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки такі не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки судом доказів.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест відхилити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 5 березня 2020 року .

Суддя-доповідач

Судді: