Ухвала

від 03.03.2020 по справі 687/511/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 березня 2020 року

м. Київ

справа № 687/511/16-ц

провадження № 61-3007ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Тернопільської області

від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про визнання незаконною та скасування рішень та ухвал, свідоцтва про право власності; визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності; зобов`язання вчинити певну дію та витребування; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом виселення; стягнення коштів; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20 листопада

2017 року у зв`язку із нововиявленими обставинами

Заява мотивована тим, що основою даного судового рішення послугувало те, що згідно довідки від 20 січня 1995 року, підписаної головою кооперативу ОСОБА_1 вбачається, що вона видана ОСОБА_2 про те, що останній збудував ліву частину будинку по АДРЕСА_1 за свої кошти, за будівельні матеріали проводив готівковий розрахунок з ОСОБА_1 . Відповідно до розписки голови кооперативу ОСОБА_1

від 20 січня 1995 року, ним же підписану, він отримав від ОСОБА_2 один мільярд п`ятсот п`ятдесят мільйонів карбованців за ліву цокольну частину спірного будинку.

Після ознайомлення з матеріалами справи, у квітні 2018 року, ОСОБА_1 вперше виявив відсутність у ній оригіналів навіть сфальсифікованих угод від 18 березня 1993 року, довідки та розписки від 20 січня 1995 року.

Крім того, 19 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до вищевказаних осіб з інших підстав, у якому серед іншого у самому позові заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи щодо підтвердження факту непідписання ним угоди від 18 березня 1993 року, довідки і розписки від 20 січня 1995 року, що міститься в оригіналах, відповідно до рішення апеляційного суду.

Вказаним угоді , довідці та розписці Тернопільський міськрайонний суд у своєму рішенні від 14 листопада 2017 року у справі № 687/511/16-ц жодної оцінки не дав та не ґрунтував на цих документах своє рішення.

Таким чином, він вважає, що вказане нове рішення від 20 листопада

2017 року апеляційний суд ухвалив виключно на підставі оригіналів сфальсифікованих ОСОБА_2 угоди від 18 березня 1993 року, довідки та розписки від 20 січня 1995 року, численні копії яких також містяться в різних томах даної справи, звісно, виготовлені вони мали бути з відповідних оригіналів, хоча і сфальсифікованих. Оригінали цих документів за твердженням ОСОБА_2 були ним долучені до матеріалів даної справи.

Тернопільський міськрайонний суд, розглядаючи вищевказаний позов

від 19 березня 2019 року у справі № 607/6903/19, своєю ухвалою

від 20 листопада 2019 року після повного і ретельного дослідження всіх матеріалів справи № 687/511/16-ц відмовив йому у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо підтвердження факту непідписання ним угоди від 18 березня 1993 року, довідки і розписки від 20 січня 1995 року.

Правовою підставою винесення вказаної ухвали від 20 листопада 2019 року Тернопільським міськрайонним судом у справі № 607/6903/19 про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, став, зокрема, висновок суду про те, що в ході дослідження матеріалів справи

№ 687/511/16-ц встановлено відсутність оригіналів угоди від 18 березня 1993 року, довідки та розписки від 20 січня 1995 року, на підставі яких можна було б провести експертизу.

Тобто, вказані істотні для справи обставини відсутності в матеріалах справи № 687/511/16-ц оригіналів угоди від 18 березня 1993 року, довідки і розписки від 20 січня 1995 року навіть у сфальсифікованому вигляді не були встановлені апеляційним судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду даної справи апеляційним судом, а тому це є безумовно нововиявленою обставиною у справі № 687/511/16-ц.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року за нововиявленим обставинами та залишено рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року в силі.

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2020 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 20 січня

2020 року.

Витребувати Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу № 687/511/16-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя

особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про визнання незаконною та скасування рішень та ухвал, свідоцтва про право власності; визнання недійсним договору дарування; визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації права власності; визнання права власності; зобов`язання вчинити певну дію та витребування; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом виселення; стягнення коштів; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко