Рішення

від 20.02.2020 по справі 907/98/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2020 м. Ужгород Справа № 907/98/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за первісним позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Глобус» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київагронафтотрейд» , м. Київ (раніше - м. Ужгород )

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення суми 74419,89 грн., в т.ч. 48701,76 грн. заборгованості за гарантією згідно генерального договору № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій, 15317,70 грн. заборгованості по процентах та 15400,43 грн. пені

та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київагронафтотрейд» , м. Київ (раніше - м. Ужгород, далі - ТОВ КАНТ)

за участю у справі третьої особи , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Київ (далі - Караванова К ОСОБА_2 )

до акціонерного товариства Комерційний банк «Глобус» , м. Київ (далі - банк, банк-гарант)

про розірвання генерального договору № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій та визнання припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору; визнання припиненими зобов`язань, що виникли з іпотечного договору № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15; зобов`язання АТ Комерційний банк «Глобус» передати/повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів

представники (за первісним позовом):

позивача - не з`явився

відповідача - Галамба М.В., адвокат

третьої особи - не з`явився

Позивач за первісним позовом - банк - звернувся з вимогами до суду про стягнення з відповідача - ТОВ КАНТ - в порядку регресу суми 48701,76 грн. (основного боргу) сплаченого гарантійного платежу наданого на забезпечення тендерних пропозицій при проведенні відкритих торгів на закупівлю дизельного палива оголошених філією Дарницький вагоноремонтний завод ПАТ Українська залізниця , а також процентів у розмірі 35 % річних - на суму 15317,70 грн. та пені - на суму 15400,43 грн. за прострочення сплати основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з відшкодування суми сплаченої за договором банківської гарантії укладеним сторонами спірних відносин.

Представник позивача у ході судового провадження письмовими заявами наполягав на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до позовної заяви документами та розрахунками, просив розглядати справу без його участі.

ТОВ КАНТ письмовим відзивом проти позову заперечує повністю, вважає безпідставними вимоги банку заявлені у порядку регресу, посилаючись на відсутність доказів сплати останнім суми гарантійного платежу, як і, власне, підстав оплати гарантійного платежу позивачем через відсутність гарантійного випадку.

Одночасно, ТОВ КАНТ подав зустрічний позов про розірвання генерального договору про надання банківських гарантій та визнання припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору, посилаючись на істотне порушення банком своїх зобов`язань за договором, ненадання гарантій на заяви ТОВ КАНТ від 14.08.18 №№ 554, 555, від 18.10.18 № 722 у зв`язку з чим останнє було змушено звертатися до іншого банку з питанням надання тендерних гарантій.

У зв`язку з розірванням генерального договору про надання банківських гарантій, ТОВ КАНТ просить також визнати припиненими зобов`язання за іпотечним договором № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15 укладеним банком як іпотекодержателем, ОСОБА_1 як іпотекодавцем та майновим поручителем за ТОВ КАНТ - принципалом за договором про надання банківських гарантій на забезпечення зобов`язань останнього за цим договором та зобов`язати банк передати/повернути Каравановій К.І ОСОБА_3 оригінали правовстановлюючих документів - договору купівлі-продажу № 1891 від .04.2001р. на квартиру АДРЕСА_1 - предмет іпотеки за іпотечним договором.

Банк відзиву на зустрічну позовну заяву не надав та не повідомив причин такого, що є правом відповідача та у зв`язку з чим суд відповідно до приписів ст. 178 ГПК України вправі вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа у справі на стороні ТОВ КАНТ без самостійних вимог на предмет спору письмовими поясненнями просить відмовити у задоволенні первісного позову, задоволити зустрічний позов з підстав наведених зазначеним товариством та розглядати справу за відсутності її представника.

У ході судового розгляду справи, про дату час та місце проведення якого учасники справи були належним чином повідомлені, представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом наполягав на відмові у первісному позові та задоволенні зустрічного позову, посилаючись на обґрунтованість наведених позицій матеріалами справи; позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом участі уповноваженого представника у судовому розгляді не забезпечив.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду справи пояснення представника ТОВ КАНТ встановив наступне.

30.11.2015р. ПАТ "Комерційний банк Глобус" як банк-гарант та ТОВ КАНТ як принципал уклали Генеральний договір про надання банківської гарантії № 1016/ЮГ-15 (далі - Генеральний договір), який регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом тендерних гарантій та гарантій виконання договору з лімітом гарантійних операцій 1100000,00 грн. За умовами Генерального договору принципал може звертатися до банку-гаранта за наданням гарантій у строк з 30.11.15 по 29.11.17; відповідальність банку-гаранта перед усіма бенефіціарами обмежується сумою встановленого ліміту (п.п. 1.1-1.4).

Гарантійним випадком згідно п. 1.5 Генерального договору є невиконання або неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основного зобов`язання, забезпеченого кожною гарантією, у зв`язку із настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до кожної виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 Генерального договору у випадку здійснення банком-гарантом платежу за гарантією на користь бенефіціара (гарантійний платіж), принципал протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% річних, які нараховуються з дати здійснення платежу до дати його відшкодування за фактичний строк користування грошовими коштами.

Згідно п. 4.1 Генерального договору виконання принципалом зобов`язань за цим договором (відшкодування суми гарантійного платежу за кожною гарантією, сплата процентів за користування грошовими коштами, штрафних санкцій) забезпечується іпотекою квартири АДРЕСА_2 та належить на праві власності Каравановій К.І.

Банк-гарант зобов`язався (п. 5 Генерального договору) за вимогою принципала надавати гарантії відповідно до умов цього договору, після укладення додаткових договорів до цього договору та сплати принципалом комісійної винагороди за надання гарантії; у разі дотримання сторонами всіх необхідних формальностей та відсутності підстав для відмови, здійснити платежі по виконанню зобов`язань принципала за кожною наданою гарантією в межах гарантійної суми та у передбачені гарантією строки після одержання від бенефіціара письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, гарантійної суми, яка підлягає сплаті банком-гарантом, платіжних реквізитів бенефіціара та надання доказів невиконання принципалом основного зобов`язання; вимога за гарантією може бути пред`явлена бенефіціаром банку-гаранту протягом терміну дії гарантії.

Обов`язки принципала визначені п. 6 Генерального договору та полягають, зокрема, в наступному: у випадку здійснення банком-гарантом гарантійного платежу по гарантії відшкодувати банку суму гарантійного платежу не пізніше наступного дня з дати його здійснення банком та проценти за фактичний термін користування грошовими коштами.

Сторони п. 9 Генерального договору передбачили умови відповідальності сторін, зокрема, принципала, у випадку невиконання чи неналежного виконання будь-якого грошового зобов`язання за цим договором шляхом сплати банку-гаранту пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

1.02.18 сторони уклали додатковий договір № 89 до Генерального договору (далі - договір), відповідно до умов якого гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції (надалі - гарантія), а саме пропозиції на участь у відкритих торгах згідно Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю дизельного палива, затвердженої протоколом № 76 від 15.01.18 філії "Дарницький вагоноремонтний завод" ПАТ "Укрзалізниця" на користь зазначеної філії ПАТ "Укрзалізниця" (бенефіціар) з метою участі принципала у відкритих торгах (основне зобов`язання).

Гарантійним випадком згідно п. 2 договору є невиконання принципалом перед бенефіціаром своїх обов`язків пов`язаних з виконанням умов основного зобов`язання, а саме: відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання; не підписання учасником, що став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю; ненадання переможцем у строк, визначений абз.2 частини 3 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі , документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону; ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Надана в межах даного договору гарантія є безумовною та безвідкличною. Сума гарантії 48701,76 грн., строк дії гарантії - з 02.02.18 по 06.06.18 включно.

На виконання умов вказаного договору, позивач видав гарантію № 89 на користь бенефіціара - філії "Дарницький вагоноремонтний завод" ПАТ "Укрзалізниця" - в якості забезпечення тендерної пропозиції відповідача щодо участі в оголошених бенефіціаром згідно з оголошенням №UA-2018-01-16-003225-с, оприлюдненого на офіційному сайті http://prozzoro.gov.ua., відкритих торгах на закупівлю дизельного палива, згідно Тендерної документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю дизельного палива, затвердженої протоколом № 76 від 15.01.18 філії "Дарницький вагоноремонтний завод" ПАТ "Укрзалізниця".

Вимога бенефіціара про сплату повинна бути надана банку-гаранту в письмовій формі, в якій вказується номер і дата гарантії та реквізити бенефіціара; вимога повинна бути пред`явлена бенефіціаром з документальним підтвердженням до закінчення строку її дії.

Банк-гарант має право відмовити бенефіціару у задоволенні його вимог, якщо вимога по гарантії не відповідає умовам цієї гарантії: якщо вимога надана після закінчення строку дії гарантії.

У випадку здійснення банком-гарантом гарантійного платежу бенефіціару у будь-якому випадку і без обмежень має право на зворотну вимогу до принципала (п.п. 4.3, 7, 10 гарантії).

20.03.18 та 22.03.2018р. на адресу позивача від бенефіціара надійшла вимога про сплату суми забезпечення тендерної пропозиції в розмірі 48701,76 грн. у зв`язку з тим, що відповідач не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону.

Вимоги позивача за первісним позовом до відповідача заявлені в порядку регресу обґрунтовані тим, що позивач як банк-гарант сплатив на зазначену вимогу бенефіціара гарантійний платіж на суму 48701,76 грн.

Вирішуючи даний спір за первісним позовом суд виходить з наступних приписів чинного законодавства.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання. Отже, забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що така забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед бенефіціаром.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Приписами ст. 564 ЦК України визначено обов`язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора, які полягають у тому, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами; гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Згідно з ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Згідно ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником; гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Як вказувалось вище, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківської гарантії, відповідно до умов якого гарант надає банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції відповідача бенефіціару.

Банківською гарантією встановлено обов`язок гаранта протягом 5 банківських днів сплатити бенефіціару гарантійну суму за його письмовою вимогою з поясненнями у чому полягає порушення принципалом зобов`язання.

Банк стверджує, що ним отримано 20.03.18 та 22.03.18 вимогу бенефіціара від 14.03.18 за №1353 та повторну вимогу від 20.03.18р. № 1459 про сплату коштів за гарантією на суму 48701,76 грн. з посиланням на те, що відповідач не надав у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 вказаного Закону. До вимоги значаться у додатках, в тому числі, копії довіреностей на представників бенефіціара, …копія резолютивної частини рішення адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12.03.18, копія протоколу розкриття за № оголошення UA-2018-01-16-003225-с, копія протоколів № 259 від 05.02.18, № 280 від 13.02.18, копія документів відповідно до додатка № 6 тендерної документації, що надані учасником .

Разом з тим, до матеріалів справи не долучені документи, про які йдеться у додатках до вимог, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити факт настання гарантійного випадку, а отже - наявність підстав та обов`язку позивача щодо сплати гарантійного платежу бенефіціару, стягнення якого в порядку регресу є предметом позовних вимог до відповідача у даній справі.

Натомість, матеріалами справи доведено, що 20.03.18 банком-гарантом одержано листа ТОВ КАНТ - принципала, яким останній інформував банк про завершення процедури торгів та підписання 20.03.18 договору за результатами торгів з їх переможцем - іншим учасником, внаслідок чого за змістом п. 44 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах (затв. постановою правління НБУ від 15.12.04 № 639, зареєстр.у Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 41/10321, далі - Положення про гарантії) припиняються зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром. Наведене свідчить про те, що станом на 30.03.18, коли за твердженням банку він здійснив оплату гарантійної суми 48701,76 грн. за банківською гарантією на користь бенефіціара, підстави для цього були відсутніми.

Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем не надано суду, власне, доказів оплати суми гарантійного платежу бенефіціару, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати наявним право позивача на зворотну вимогу до принципала - відповідача у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом у даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу 48701,76 грн. в порядку регресу не підлягають задоволенню, оскільки обставини, на яких ґрунтуються зазначені вимоги, не доведені належними та допустимими доказами.

У зв`язку з наведеним не підлягають задоволенню також інші вимоги позивача за первісним позовом - про стягнення нарахованих позивачем сум процентів та пені - як похідні від вимоги про стягнення основного боргу.

Вирішуючи спір у даній справі за зустрічним позовом про розірвання генерального договору про надання банківських гарантій укладеного сторонами спірних відносин та визнання припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору, суд виходить з такого.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано приписами гл. 53 ЦК України, гл. 20 ГК України.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 5252 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами спірного договору не передбачено можливості дострокового розірвання цього договору за ініціативою принципала .

Разом з тим, у відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 4 ст. 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, у разі, коли сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, це не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити наявний конфлікт у суді відповідно до прямої вказівки, встановленої частиною другою статті 651 ЦК України. Право особи на звернення до суду для внесення змін до договору (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, визначеним нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може залежати від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Істотним за змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Як встановлено у ході судового розгляду даної справи банк-гарант допустив істотне порушення договірних зобов`язань за Генеральним договором укладеним з ТОВ КАНТ, прийнявши до виконання вимогу кредитора без встановлення відповідності останньої та доданих до неї документів умовам гарантії, та допустивши порушення вищенаведених приписів п. 44 Положення про гарантії, яке згідно його п.п. 2, 4 регулює загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання та вимоги якого поширюються на банки - резиденти України, які беруть участь у здійсненні операцій за гарантіями, зокрема, на позивача у даній справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ КАНТ 14.08.18, 18.10.18 маючи наміри прийняти участь у процедурах закупівель - відкритих торгах комунального підприємства Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва та комунального підприємства Київпастранс в особі ВП Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури за оголошеннями UA-2018-08-01-000063-а, UA-2018-07-16-000566-а, UA-2018-10-05-001112-с зверталося до банку із заявами відповідно - № 554 від 14.08.18, № 555 від 14.08.18 та № 722 від 18.10.18 - про надання гарантії та укладення додаткового договору про надання гарантії відповідно до п. 2.1 Генерального договору.

Зазначені заяви позивача за зустрічним позовом, які були надіслані банку-гаранту, останнім залишені без уваги та виконання, в результаті чого, ТОВ КАНТ змушений був звернутися до іншого банку для отримання гарантій на забезпечення власних пропозицій для участі у торгах та отримав такі.

За таких обставин, обґрунтованими та доведеними у встановленому порядку є твердження ТОВ Кант про порушення банком умов Генерального договору та власних обов`язків за цим договором перед товариством. Наведені порушення є істотними, оскільки друга сторона - ТОВ КАНТ - була позбавлена єдиного того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а саме одержання гарантій для можливості приймати участь у відкритих торгах.

Наведене, що не спростовано жодним чином відповідачем за зустрічним позовом, є підставою за змістом вищенаведених приписів цивільного та господарського законодавства для розірвання укладеного сторонами спірних відносин Генерального договору № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій та визнання припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору, як наслідок розірвання останнього.

При цьому, суд приймає до уваги, приписи ст. 202 ГК України, згідно яких господарське зобов`язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду; до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо; у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Матеріалами справи встановлено, що для забезпечення належного виконання ТОВ Київагронафтотрейд як принципала зобов`язань за Генеральним договором № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 про надання банківських гарантій (основне зобов`язання) АТ Комерційний банк Глобус (іпотекодержатель) уклав з гр-кою ОСОБА_1 (іпотекодавець та майновий поручитель) іпотечний договір № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15. Предметом іпотеки за цим договором є квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності іпотекодавцю - третій особі у даній справі.

За змістом ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України Про іпотеку застава та іпотека припиняються у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання забезпеченого заставою або іпотекою як окремим видом застави, з огляду на що та приймаючи до уваги припинення основних зобов`язань за Генеральним договором у зв`язку з його розірванням, належить визнати припиненими зобов`язання з іпотечного договору № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15, яким забезпечувалися зобов`язання за Генеральним договором, задоволивши позовні вимоги за зустрічним позовом у даній частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання АТ Комерційний банк «Глобус» передати/повернути ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на іпотечне майно, то такі не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з договору іпотеки (п. 1.10), оригінали правовстановлюючих документів, зазначених у п. 1.2 цього договору - договір купівлі-продажу квартири посвідченого Шандибою Л. ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 3.04.2001р. за реєстровим № 1891, зареєстрованого Київському міському бюро технічної інвентаризації 04.05.2001р. у реєстрову книгу № д.366-101, за реєстровим № 3476 - та технічний паспорт передаються на термін дії іпотечного договору на зберігання Тихоненко Ю.І., приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу.

Отже, позовні вимоги за зустрічним позовом у даній справі підлягають задоволенню частково - у частині вимог про розірвання генерального договору № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій та визнання припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору; визнання припиненими зобов`язань, що виникли з іпотечного договору № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15 - в іншій частині вимог належить відмовити у задоволенні.

Судові витрати у даній справі щодо сплаченого судового збору на підставі ст. 129 ГПК України за первісним позовом належить покласти на позивача; за зустрічним позовом - на відповідача за зустрічним позовом в частині задоволених вимог, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 252,327 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

За первісним позовом:

1. У позові відмовити повністю.

Судові витрати позивача покласти на позивача.

За зустрічним позовом:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Розірвати укладений АТ Комерційний банк Глобус та ТОВ Київагронафтотрейд Генеральний договір № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій та визнати припиненими зобов`язань, що виникли з цього договору

1.2. Визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки № 1016/ЮГІ-15 від 30.11.15 укладеним АТ Комерційний банк Глобус (іпотекодержатель) та гр-кою ОСОБА_1 (іпотекодавець та майновий поручитель) для забезпечення належного виконання ТОВ Київагронафтотрейд як принципала зобов`язань за Генеральним договором № 1016/ЮГ-15 від 30.11.15 (із змінами до нього) про надання банківських гарантій

1.3. Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк Глобус (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Київагронафтотрейд (88000, м. Ужгород, вул. Анкудінова, 4, код ЄДРПОУ 31202724) у відшкодування судового збору суму 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн.00 коп.)

2. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 05.03.20р.

Суддя Ушак І.Г.