Рішення

від 28.02.2020 по справі 909/1401/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1401/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства

"Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш",

проспект Курський, буд.6,м.Суми,40020

до відповідача: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз",

вул. Незалежності, буд.48,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 137 574 грн.

за участю:

від позивача: Кисіль А.В., (довіреність від 01.11.2019, посвідчення адвоката №000537 від 02.08.2018)

від відповідача: Гасай М.Б., (довіреність №1-2247 від 23.01.2020

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" звернулось з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії УМГ "Прикарпаттрансгаз" про стягнення заборгованості в сумі 137 574 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 06.02.2020. В судовому засіданні 06.02.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 19.02.2020. В судовому засіданні 19.02.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 28.02.2020.

В відзиві на позовну заяву відповідач довів до відома суд про те, що рішенням акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 21.05.2018 № 186 вирішено змінити найменування Товариства на Акціонерне товариство "Укртрансгаз". В підтвердження цієї інформації подано відповідний доказ. На підсатаві наведеного суд 19.02.2020р. прийняв ухвалу про зміну назви позивача: з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Позиція позивача.

Позивач вказує на те, що відповідач має перед позивачем заборгованість в розмірі 137 574 грн, що виникла з договору поставки №1702000646 від 17.02.2017, внаслідок несплати відповідачем частини вартості поставленого товару.

Позивач вказав, що відповідач 07.08.2017 року з посиланням на рішення господарського суду Сумської області від 07.09.2009 року, звернувся із заявою про припинення зобов"язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог у розмірі 137574 грн.

Проте, позивач листом від 2.11.2017р. надав заперечення щодо можливості вчинення такої дії та вимагав у відповідача погасити заборгованість, яка виникла внаслідок розрахунків між сторонами за договором закупівлі № 1702000646 від 17.02.2017р.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи що:

- вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними, оскільки заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов"язання,

- такий правочин було вчинено відповідачем, про що свідчить заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1001ВИХ-17-3404 від 7.08.2017р.

- недійсність одностороннього правочину вчиненого відповідачем не встановлювалось.

Таким чином, на думку відповідача, заборгованість за договором є погашеною.

Обставини спору, встановлені судом та законодавство, яке регулює спірні взаємовідносини.

17.02.2017р. сторони уклали договір закупки № 1702000646, при виконанні якого виникла заборгованість по розрахунках в розмірі 137574 грн, яка є предметом даного спору .

При цьому, наявність такої суми заборгованості визнається сторонами, проте, відповідач вважає її погашеною шляхом зарахування однорідної зустрічної вимоги, подаючи суду відповідні докази, а позивач вважає, що підстави для проведення такого зарахування відсутні.

26 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 920/240/18 (ЄДРСРУ № 85933765) досліджував питання щодо особливостей припинення господарського зобов`язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Припинення зобов`язання зарахуванням є однією з підстав припинення зобов`язання. Загальні підстави припинення зобов`язань визначені у ст. 598 ЦКУ, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

В постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі №914/2492/14 зазначено, що зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Відповідно до положень ст. 202, 203 ГКУ зобов`язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 601 ЦКУ зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦКУ передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю,

2) про стягнення аліментів,

3) щодо довічного утримання (догляду),

4) у разі спливу позовної давності,

4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом,

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень ст. 601 ЦКУ та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

Таким чином зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених ст. 601 ЦКУ. та за відсутності обставин, передбачених ст. 602 ЦКУ, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.

Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16 зазначав, що не оскаржена / в спірному випадку наявні заперечення/ та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Зарахування, передбачене ст. 601 ЦКУ, здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань, між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов`язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Таким чином, важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виклює проведення зарахування у добровільному порядку.

Такі висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін "прозорість вимог"), від 13.11.2018 у справі №914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

На підставі викладеного та враховуючи фактичні обставини справи, пояснення сторін, надані суду під час судових засідань, суд прийшов до такого висновку:

Відповідач по справі подав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1001ВИХ-17-3404 - 7.08.2017р. , а 2.11.2017р. позивач листом надав заперечення проти такого зарахування. Дані обставини доведені перед судом належними та допустимими доказами і не заперечуються сторонами. Таким чином - відповідно до судової практики - наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування виключає проведення зарахування у добровільному порядку.

В спірному випадку слід взяти до уваги ще і таку обставину. Заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог базувалась на рішенні господарського суду Сумської області від 7.09.2009 у справі 16/212-09, яким було задоволені позовні вимоги відповідача до позивача. 5 лютого 2019р. Північний апеляційний господарський суд вказане рішення суду скасував, прийняв нове рішення, яким відмовив в позові. В касаційному провадженні відмовлено ухвалою Верховного Суду від 5 квітня 2019р.

Таким чином, судом встановлено, що зарахування зустрічних вимог хоч і на час проведення було здійснено за наявності доказів боргу відповідача перед позивачем - на даний час обов"язкові умови проведення такого зарахування як дійсність і безспірність - відсутні.

Пояснення відповідача про те, що стороною дотримано всіх вимог діючого законодавства в момент подачі заяви про зарахування зустрічних вимог і така заява породжує певні правові наслідки, а тому позовна вимога заявлена не в установлений спосіб щодо захисту порушеного права - судом до уваги не приймається, оскільки такі доводи і пояснення спростовуються фактом наявності спору між сторонами. Тому, враховуючи цей факт та ту обставину, що спірна заборгованість на даний час фактично має місце - суд не знайшов підстав для відмови позивачеві в позові.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України . Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.202-203, 598, 601-602 Цивільного кодексу України, ст.73, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" задоволити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"/76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності , 48, код ЄДРПОУ 00153133/ на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" /40020, м. Суми, проспект Курський, 6, код ЄДРПОУ 00220434/ 137574,00 грн. (сто тридцять сім тисяч п"ятсот сімдесят чотири грн) основного боргу та 2063,61 грн. (дві тисячі шістдесят три грн, 61 к.) судового збору.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 06.03.2020р

Суддя Фрич М. М.