Рішення

від 24.02.2020 по справі 910/16575/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 м. Київ Справа № 910/16575/19

За позовом: ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ";

про: визнання недійсною додаткової угоди до договору.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Часовська М.С.

Представники:

позивача: Оришич Ю.В., Дузь Ю.М.;

відповідача: не з`явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (далі - відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди до договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що додаткова угода від 25.11.2016 № 1 до укладеного між сторонами спору договору генерального підряду на будівельні роботи від 16.05.2016 № 1 вчинена від імені позивача внаслідок зловмисної домовленості останнього з другою стороною, ат також укладений з порушенням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", Закону України "Про публічні закупівлі" та загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 688, що враховуючи приписи частини 1 статті 232 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України є підставами для визнання такої додаткової угоди недійсною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16575/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 13.01.2020.

В підготовчому засіданні 13.01.2020 суд на місці ухвалив: відкласти підготовче засідання на 03.02.2020.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В підготовчому засіданні 03.02.2020 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.02.2020.

В судовому засіданні 24.02.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як замовником (в особі директора Заболотного Д.І.), та відповідачем, як генпідрядником, укладено договір генерального підряду на будівельні роботи від 16.05.2016 № 1 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов`язується на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами здійснити будівельно-монтажні роботи по об`єкту "Рентген-радіологічного відділення позивача" (далі - роботи) та передати позивачу виконані роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а позивач зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх в межах умов Договору. Перелік та обсяги робіт, що виконуються визначені у відомості обсягу робіт (додаток № 1-1), що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору тверда, розрахована на підставі правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1 - 1: 2013 і складає 25.200.094,56 грн. з ПДВ, оформлюється у вигляді договірної ціни за погодженням із позивачем, яка є невід`ємною частиною Договору.

Положеннями пункту 3.4 Договору передбачено, що договірна ціна робіт згідно з п. 3.1 Договору є твердою і незмінною на весь обсяг виконання робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, і не уточняється, за винятком випадків, передбачених постановою КМУ від 01.08.2015 № 668 "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" та випадків, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель". Рішення про зміну ціни оформлюється додатковою угодою.

Між позивачем, як замовником, в особі ОСОБА_1 (призначений на посаду з 01.08.2016 по 31.12.2016, відповідно до наказу позивача від 29.07.2016 № 118-Л) та відповідачем, як генпідрядником, укладено додаткову угоду від 25.11.2016 № 1 до Договору (далі - оспорюваний правочин), відповідно до умов якої було змінено кінцевий термін виконання робіт до 31.12.2016, обсяги і перелік видів робіт, збільшена ціна окремих видів обладнання та передбачено виконання додаткових робіт за рахунок виключення з переліку робіт, які підлягали виконанню раніше, без зміни загальної ціни Договору.

Позивач вказує, що гр. ОСОБА_1 не дотримуючись вимог частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", вимог частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 688, відповідно до яких вартість ціни за одиницю товару або вартість додаткових робіт після укладення договору підряду може бути змінена не більше ніж на 10 % при наявності відповідних обставин, а також не дотримуючись вимог п.п. 7, 10, 11 "Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертизи", затвердженим постановою КМУ від 11.05.2011 № 560, відповідно до якого перед початком виконання будівельних робіт об`єкту ІV категорій складності необхідно провести експертизу проектних рішень в частині, що не відповідали раніше затвердженому проекту будівництва, не отримавши завчасно такої експертизи, в порушення умов Договору, якими не передбачено зміни договору, не дослідивши особисто будь-яким чином обставин зміни відповідачем ціни на матеріали та обладнання уклав оспорюваний правочин.

Також позивач вказує, що на момент звернення із позовом до суду по факту вчинення вказаних вище дій, досудове розслідування внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001570 від 05.12.2017.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

Приписами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України від 26.03.2018 № 40/7, зокрема, встановлено:

" - висновки акту ревізії державної аудиторської служби України від 03.10.2017 № 04-21/13 щодо ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" в період з 01.01.2016 по 30.06.2017, що стосуються завдання державному бюджету в особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" матеріальної шкоди (збитків) внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 25.11.2016 до договору генерального підряду на будівельні роботи № 1 від 16.05.2016, якою було змінено обсяги, перелік та вартість окремих робіт, визначених договором, та збільшено вартість обладнання більш ніж на 10 % без наявності відповідного обґрунтування (встановлено ревізією), в частині розміру матеріальної шкоди (збитків) документально підтверджується частково, а саме сумі 6.319.395,25 грн.

Враховуючи вказану вище обставину, яка встановлена у висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України від 26.03.2018 № 40/7, а саме те, що при укладенні оспорюваного правочину здійснена зміна обсягів, переліку, вартості окремих робіт та вартості обладнання, визначених Договором, більш ніж на 10 % (без наявності відповідного обґрунтування) всупереч вимогам загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 688 (відповідно до яких вартість ціни за одиницю товару або вартість додаткових робіт після укладення договору підряду може бути змінена не більше ніж на 10 %) суд дійшов висновку про те, що до оспорюваного правочину мають бути застосовані наслідки частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України у вигляді визнання оспорюваного правочину недійсним.

Приписами частини 1 статті 232 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

При цьому, дії гр. ОСОБА_1 у вигляді використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди при укладенні оспорюваного правочину є предметом розслідування у кримінальному провадженні від 05.12.2017 № 12017000000001570, яке триває на даний час, та виключає можливість застосування до оспорюваного правочину приписів частини 1 статті 232 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 25.11.2016 № 1 до договору генерального підряду від 16.05.2016 № 1 по об`єкту: "Реконструкція рентген-радіологічного відділення ДУ "Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України" по вул. Зоологічній, 3 Шевченківського району м. Києва".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (02000, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА, будинок 3А, ідентифікаційний код: 34834325) на користь ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ІМ. ПРОФ. О.С. КОЛОМІЙЧЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, будинок 3, ідентифікаційний код: 02011870) витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05 березня 2020 року

Cуддя С.В. Балац