Ухвала

від 06.03.2020 по справі 911/3095/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3095/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» (90553, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігово, вул. Леніна, буд. 182, код ЄДРПОУ 32922702)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-транспортна спілка України» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чубинського, буд. 3, кВ. 103, код ЄДРПОУ 39851209)

про стягнення 39420,50 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-транспортна спілка України» про стягнення 39420,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2019 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2020 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-транспортна спілка України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» 20151 грн. 50 коп. заборгованості та 982 грн. 00 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Також означеним рішенням встановлено, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., у зв`язку з чим суд залишив без задоволення вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

02.03.2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до змісту якої позивач просить суд поновити строк для подання доказів, які підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-транспортна спілка України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що оскільки розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, позивач не міг знати про дату розгляду справи, а відтак і про можливу дату прийняття судового рішення. Через вказане позивач пропустив 5 денний строк на подання доказів витрат на правничу допомогу, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК.

Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частин 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Реалізовуючи своє диспозитивне право на вирішення питання щодо розгляду даної заяви в судовому засіданні або без виклику (повідомлення) сторін, суд, враховуючи порядок розгляду справи № 911/3095/19 - у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також відсутність жодних підстав для висновку про необхідність виклику сторін або інших учасників справи в судове засідання, дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до приписів частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується відповідна заява позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано у статтях 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем вказано, що ним понесені (очікувані витрати) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 6000,00 грн., при цьому позивачем не подано доказів понесених витрат на правову допомогу до прийняття рішення суду у справі.

За приписами статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, з умов статті 221 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення з поданням відповідних доказів в підтвердження їх понесення, можливе лише у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження з проведенням судових дебатів, під час яких стороною і заявляється про понесення нею таких витрат, у зв`язку з розглядом справи.

Проте, як зазначалося вище, справа № 911/3095/19 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, під час якого в силу приписів частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справіv. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З метою надання можливості сторонам скористатись своїми процесуальними правами та надати до суду всі необхідні для розгляду спору документи, рішення по справі № 911/3095/19 було прийнято в крайні день строку, передбаченого ст. 248 ГПК України

Таким чином, у позивача був наявний обов`язок подати докази в підтвердження понесення ним судових витрат до моменту прийняття судового рішення, що останнім вчинено не було.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд не вбачає поважних причин для поновлення процесуального строку для подання доказів, які підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

В той же час, як вбачається із мотивувальної та резолютивної частин рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі № 911/3095/19, питання щодо відшкодування судових витрат позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу було розглянуте судом та вирішене по суті.

Так, суд дійшов висновку, що витрати позивача у розмірі 6 000, 00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката не підлягають відшкодуванню, оскільки до матеріалів справи позивачем не подано жодного доказу понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката.

Отже, питання про розподіл судових витрат, документально підтверджених матеріалами справи та про які було відомо суду саме станом на дату його прийняття, було розглянуто судом по суті та з приводу нього ухвалено рішення суду.

Інших передбачених частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України підстав, з якими законодавець пов`язує необхідність ухвалення додаткового рішення позивачем не наведено.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на розгляд та вирішення судом під час розгляду справи №911/3095/19 по суті питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат позивача на професійну правничу допомогу (вимогу про стягнення яких заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення), у суду відсутні правові підстави для переоцінки даних обставин та ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з чим суд відмовляє у прийнятті додаткового рішення у справі.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» у поновленні строку для подання доказів, які підтверджують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» у прийнятті додаткового рішення у справі № 911/3095/19 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Копію ухвали надіслати сторонам.

Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.03.2020 року.

Суддя Т.Д. Лилак