Постанова

від 04.06.2020 по справі 911/3095/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Справа№ 911/3095/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М", Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігово

на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020

у справі №911/3095/19 (суддя Лилак Т.Д. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М", Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігово

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-транспортна спілка України", Київська обл., м. Бровари

про стягнення 39 420,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" (далі - позивач, ТОВ "Фаворит-М") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-транспортна спілка України" (далі - відповідач, ТОВ "Агро-транспортна спілка України") про стягнення 39420,50 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Контракту-заявки № 003 від 15.01.2019 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі №911/3095/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-транспортна спілка України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" 20 151,50 грн. заборгованості та 982,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено отримання відповідачем документів відповідно до п. 4.3. договору перевезення вантажів від 14.01.2019 у лютому 2019 року, а з наявної в матеріалах справи копії квитанції неможливо встановити, які саме документи були відправлені на адресу відповідача. Місцевим господарським судом зазначено, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження отримання відповідачем документів передбачених договором 22.10.2019, відтак строк оплати настав 19.11.2019 відповідно до п. 4.3. договору перевезення вантажів від 15.01.2019. Разом з цим, місцевий господарський суд відмовив у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1588,00 грн. штрафних санкцій у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, апелянт зазначає, що документи були надіслані відповідачу рекомендованим листом 05.02.2019, що підтверджується копією квитанції наявної в матеріалах справи.

На думку позивача, судом першої інстанції не обґрунтовано зменшено суму вартості транспортних послуг (21 739,50 грн.) на розмір заявленого позивачем штрафу за простій автомобіля у розмірі 1588, 00 грн. та у зв`язку з чим необґрунтовано прийнято рішення про стягнення з відповідача 20 151,50 грн.

Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції в порушення положень ч. 2 ст. 533 ЦК України неправильно визначено суму заборгованості, оскільки при розрахунку основної суми заборгованості судом не враховано здійсненні відповідачем 03.04.2019, 02.05.2019, 16.05.2019, 27.05.2019 платежі з урахування офіційного курсу євро на кожен день таких платежів. За розрахунком позивача, до винесення рішення у даній справі відповідачем оплачено 1677,54 євро., що не було враховану судом першої інстанції.

Також судом першої інстанції безпідставно та передчасно було прийнято рішення про відмову у покладенні на відповідача витрат на правову допомогу понесених позивачем у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/3095/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2020 у справі №911/3095/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

27.04.2020 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу , а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлено відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження направлення документів відповідачу відповідно до п. 4.3. договору перевезення вантажів від 15.01.2019 саме у лютому 2019. Натомість вказані документи були одержані відповідачем 22.10.2019, що вірно встановлено місцевим господарським судом.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

15.01.2019 між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено договір перевезення вантажів (далі - Договір перевезення) відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу визначену цим договором плату.

Згідно підпунктів 2.1, 2.3 Договору перевезення експедитор надає перевізнику заявку (контракт-заявку) на перевезення за підписом уповноваженої особи та завірену печаткою. Перевізник, у випадку погодження умов заявки (контракт-заявки) підписує її та завіряє печаткою.

Згідно п.п. 4.3 Договору перевезення експедитор оплачує перевізнику вартість послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR.) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; Акту приймання-передачі послуг, підписаного перевізником; оригіналу заявки (контракт-заявки), підписаної Перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати, реєстраційних документів з обов`язковим відображенням кведів.

Відповідно до п.п. 3.2.4 Договору перевезення експедитор має право у випадку втрати та/або пошкодження вантажу та/або наявності претензій до Перевізника стосовно доставки (перевезення) вантажу притримати оплату за здійснене перевезення до врегулювання всіх взаємовідносин із замовником без застосування будь-яких фінансових санкцій стосовно Експедитора.

На виконання умов Договору перевезення позивачем та відповідачем було укладено контракт-заявку № 003 від 15.01.2019 р. згідно якої Перевізник зобов`язався надати послуги із перевезення товарів (мінеральна вода, соки) для Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Брендс" та здійснити перевезення вказаного товару транспортним засобом (реєстраційний номер НОМЕР_1/ НОМЕР_2 ) за маршрутом Італія (Massalombarda та Carisolo) - Україна (Київ), а Експедитор зобов`язався оплатити такі послуги з перевезення вантажів в порядку та на умовах визначених Заявкою.

Відповідно до контракту-заявки № 003 від 15.01.2019 вартість транспортних послуг виражена в іноземній валюті та становить 2 680,00 євро.

Відповідачем були оплачені послуги частково у розмірі 49 811,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 928 від 03 квітня 2019 року на суму 12 000,00 грн., № 7 від 02 травня 2019 року на суму 10 000,00 грн., № 21 від 16 травня 2019 року на суму 16 000,00 грн. та № 22 від 27 травня 2019 року на суму 11 811,50 грн.

З метою позасудового врегулювання спору позивачем неодноразово надсилалися листи та претензія з вимогою про сплату заборгованості, однак свої зобов`язання відповідачем виконано так і не було. Натомість у відповідь позивачем отримувалися листи відповідача з вимогами надати показники терморегістру та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну доставку.

Відповідач пред`явив позивачу претензію № 003/1 від 06.02.2019 із вимогою зробити перерахунок суми фрахту та сплатити штрафні санкції за прострочення доставки вантажу в сумі 13989,92 грн.

Відповіддю-претензією № 26 від 18.05.2019, що міститься у матеріалах справи, позивач претензію відповідача №003/1 від 06.02.2019 залишив без задоволення.

Спір у даній справі стосується стягнення основної суми заборгованості за надані позивачем послуги перевезення та нараховані штрафні санкції за простій товару у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем Договору від 15.01.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 316 ГК України та ст.ст. 929, 930 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справ не містять доказів на підтвердження отримання відповідачем документів передбачених п. 4.3. Договору у лютому 2019 року. З наявної у матеріалах справи копії квитанції неможливо встановити, які саме документи були відправлені на адресу відповідача.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що строк оплати відповідно до п. 4.3 Договору у відповідача настав 19.11.2019, оскільки належним чином оформлені документи передбачені п. 4.3. Договору були одержані відповідачем лише 22.10.2019.

Щодо розміру заборгованості відповідача Північний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем було частково оплачено транспортні послуги 03.04.2019, 02.05.2019, 16.05.2019 та 27.05.2019. Однак місцевим господарським судом не враховано, що згідно контракту-заявки № 003 від 15.01.2019 вартість транспортних послуг виражена в іноземній валюті та становить 2 680,00 євро, відтак здійсненні відповідачем оплати необхідно обраховувати виходячи з офіційного курсу євро станом на дати вказаних оплат. Враховуючи вказане вище, колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила власний розрахунок основної суми боргу з урахуванням положень ч. 2 ст. 533 ЦК України, та встановила, що до ухвалення рішення судом у даній справі відповідачем було сплачено 1677,54 євро, а саме:

- платіжне доручення № 928 від 03.04.2019 на суму 12 000,00 грн. (що станом на 03.04.2019 відповідно до офіційного курсу НБУ (100 євро - 3021,10 грн.) становить 387,21 євро);

- платіжне доручення № 7 від 02.05.2019 на суму 10 000,00 грн. (що станом на 02.05.2019 відповідно до офіційного курсу НБУ (100 євро - 2949,43 грн.) становить 339,05 євро);

- платіжне доручення № 21 від 16.05.2019 на суму 16 000,00 грн. (що станом на 16.05.2019 відповідно до офіційного курсу НБУ (100 євро - 2949,40 грн.) становить 542,48 євро);

- платіжне доручення № 22 від 27.05.2019 на суму 11 811,50 грн. (що станом на 27.05.2019 відповідно до офіційного курсу НБУ (100 євро - 2961,73 грн.) становить 398,80 євро).

Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Офіційний курс гривні щодо євро на 19.11.2019, встановлений Національним банком України, становив 2 669,8133 за 100 одиниць валюти.

Відтак сума в гривнях, яку відповідач мав би сплатити позивачу в останній день оплати (19.11.2019), становить 26 763,81 грн. (2 680,00 евро - 1677,54 евро) х 26,698133 грн.).

Відтак належним чином доведеними та обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 763,81 грн. основної заборгованості за надані послуги перевезення вантажів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції також було необгрунтовано зменшено суму вартості транспортних послуг на суму заявленого позивачем штрафу за простій автомобіля у розмірі 1588,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 1588,00 грн. штрафу за простій автомобіля, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вимог. Відтак, апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1588,00 грн. штрафу за простій автомобіля.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на правову допомогу, за приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втім, доказів понесення судових витрат на правову допомогу позивачем на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду подано не було, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано не розподілено вказані витрати.

В подальшому, за результатами розгляду заяви позивача від 26.02.2020 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ухвалою місцевого господарського суду від 06.03.2020 відмовлено у прийнятті додаткового рішення у даній справі.

Вказана ухвала місцевого господарського суду не є предметом даного апеляційного оскарження, відтак апеляційна скарга позивача у цій частині не підлягає задоволенню.

З огляду на досліджені та встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Фаворит-М" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі № 911/3095/19 підлягає зміні, позовні вимоги задоволенню частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основний борг у сумі 26 763,81 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати.

27.04.2020 представник позивача подав до Північного апеляційного господарського суду заяву, в якій просив покласти на відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на вимоги ст.ст. 126, 129 ГПК України.

04.05.2020 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання зменшення розміру витрат апелянта на правничу допомогу, у зв`язку з тим, що розмір заявлених витрат є неспівмірним ні ціні позову, ні об`єктивно витраченому часу.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження надання адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції при розгляді справи №911/3095/19, позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги б/№ від 26.11.2018, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери";

- рахунок №397 від 14.04.2020 на оплату послуг на загальну суму 3000,00 грн.;

- акт №349 прийому-передачі наданих послуг від 14.04.2020 на загальну суму 3 000,00 грн.;

- детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат необхідних для надання правничої допомоги за апеляційною скаргою ТОВ "Фаворит-М" на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі №911/3095/19;

- меморіальний ордер №464 від 16.04.2020 на суму 3000,00 грн. призначення платежу - оплата за надання правової (правничої) допомоги згідно рахунку №397 від 14.04.2020.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору, а саме:

- судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

- судові витрати позивача по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" на рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі № 911/3095/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі № 911/3095/19 змінити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у справі № 911/3095/19 в такій редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-транспортна спілка України" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чубинського, буд. 3, кв. 103, код ЄДРПОУ 39851209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" (90553, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігово, вул. Леніна, буд. 182, код ЄДРПОУ 32922702) 26 763,81 грн. (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят три гривні вісімдесят одну копійку) заборгованості та 1304,23 грн (одну тисячу триста чотири гривні двадцять три копійки) судового збору.".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-транспортна спілка України" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чубинського, буд. 3, кв. 103, код ЄДРПОУ 39851209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" (90553, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігово, вул. Леніна, буд. 182, код ЄДРПОУ 32922702) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 988,81 грн. (дев`ятсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят одна копійка) та 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3095/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова