Рішення

від 27.02.2020 по справі 923/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Справа № 923/32/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС", м. Київ, код ЄДРПОУ 37141112,

до Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО", м. Херсон, код ЄДРПОУ 34906085,

про стягнення 109710,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Мусулевський А.А., довіреність № 1 від 21.11.2019.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" про стягнення 109710,07 грн., з яких: 92621,34 грн. - основна заборгованість, 12114,96 грн. - пеня, 4418,05 грн. - 12% річних та 555,72 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №10307-15/2018 від 29.12.2018 в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, на виконання умов договору, позивачем було відвантажено відповідачу запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини та запчастини на вантажні автомобілі на загальну суму 92621,34 грн. грн. Оскільки відповідачем порушено строки проведення розрахунків за поставлений товар позивачем нараховано на підставі п.п. 5. та п. 5.4 Договору та ст.625 Цивільного кодексу України 12114,96 грн. - пені, 4418,05 грн. - 12% річних та 555,72 грн. - інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020, визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 10 січня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/32/20 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надати до суду: відповідачу відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу відповідь на відзив відповідача.

04 лютого 2020 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу розмірі 92621,34 грн., оскільки відсутній предмет спору. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 12% річних та інфляційних втрат, то в цій частині вимог відповідач просить суд залишити їх без задоволення. Також у відзиві відповідач просить суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2020р. позовні вимоги визнав частково, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У засіданні суду 04.02.2020р. було оголошено перерву до 14:30 год. 27.02.2020р. для надання позивачу можливості подати відповідь на відзив відповідача. Представники сторін 04.02.2020р. під розписку були повідомлені про дату, час та місце проведення наступного судового засідання у справі.

13 лютого 2020 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача, в які позивач вказує, що станом на 03.02.2020 відповідачем вжито заходів щодо погашення суми основного боргу в розмірі 92 621,34 грн. Викладене свідчить, що відповідачем у період з наступного дня з дня подачі позивачем позову по 03.02.2020 здійснено повне погашення суми основного боргу в розмірі 92 621,34 грн., що у свою чергу доводить фактичне визнання ним існування вказаного боргу станом на 26.12.2019 і безспірність стягнення господарських санкцій, а саме: пені, 12% річних та інфляційних втрат, розрахованих на цю ж дату. Дану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 27.02.2020р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2020р. позовні вимоги визнав частково, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника відповідача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 29 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" (надалі - постачальник або позивач) і Приватним підприємством "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" (надалі - покупець або відповідач) був укладений договір №10307-15/2018 (надалі - Договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність відповідача товар та надати послуги згідно умов Договору, а відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату.

Предметом договору є передача у власність визначених зазначеним договором запчастин, експлуатаційних матеріалів, автомобільних шин, тощо та надання шиноремонтних та шиномонтажних послуг.

Сторонами договору досягнуто згоди щодо істотних умов договору, визначено предмет договору, порядок та умови постачання та надання послуг, ціну договору, порядок розрахунків, термін дії договору та інші умови.

Відповідно до умов п.8.2. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Також сторони домовились, що у випадку, якщо протягом одного місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, Договір вважиться продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком. (п.8.4. Догвору).

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Сторонами договору погоджено, що номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару що підлягає поставці за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату) та товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару (п. 1.2. Договору).

Згідно п.2.6. Договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Учасниками договору досягнуто згоди, що ціни на товар і послуги погоджується сторонами у кожному окремому випадку і вказуються у товарних (видаткових) накладних, товаро-транспортних накладних, замовленнях - нарадах та Актах виконаних робіт, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування.

Якщо продаж товару здійснюється на умовах попередньої оплати постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату.

У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у товарній (видатковій) накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату.

Умовами Договору визначено, що оплата Товару згідно Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. При здійсненні оплати Покупець вказує наступні реквізити: номер та дату даного Договору, а також номер та дату рахунку - фактури, за яким здійснюється вказана оплата.

Розділом 5 Договору встановлено, що за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення (пункт 5.2 Договору). У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми (пункт 5.3. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем був відвантажений Відповідачу Товар на загальну суму 92621,34 грн., а саме: згідно видаткової накладної № S10001775627 від 29.06.2019р. на суму 24470,58 грн., видаткової накладної №SI0001775630 від 29.06.2019р. на суму 30549,90 грн., видаткової накладної №SI0001775636 від 29.06.2019р. на суму 3187,74 грн., видаткової накладної №SI0001802666 від 13.07.2019р. на суму 16236,24 грн., видаткової накладної №SI0001807710 від 17.07.2019р. на суму 15444,06 грн., видаткової накладної №SI0001807713 від 17.07.2019р. на суму 2732,82 грн.

Разом із переліченими вище видатковим накладними Відповідачу також були вручені рахунки на оплату отриманого Товару, а саме: рахунок №S0003967671 від 29.06.2019, рахунок №S0003967878 від 29.06.2019, рахунок №S0003968131 від 29.06.2019, рахунок №S0004016327 від 13.07.2019, рахунок №S0003979817 від 17.07.2019 та рахунок № S0004024368 від 17.07.2019.

На підтвердження зазначеного до матеріалів позовної заяви позивачем надано копії наступних документів: договору №10307-15/2018 від 29.12.2018, рахунків та видаткових накладних.

У зв`язку з порушенням відповідачем вставлених Договором строків оплати за поставлений товар, позивачем також здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання щодо оплати придбаного товару, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав, шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 92621,34 грн., суми пені у розмірі 12114,96 грн., суми 12% річних у розмірі 4418,05 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 555,72 грн.

Таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи протягом червня-липня місяців поточного року Постачальником, відповідно до умов Договору, було продано Покупцю Товар з відтермінуванням строку його оплати, а Покупцем отримано цей Товар на загальну суму 92621,34 гривень, що підтверджується доданим до матеріалів справи та зазначеними вище видатковими накладними ( а.с 30-37).

На виконання мов договору позивачем направлено відповідачу разом із переліченими вище видатковим накладними рахунки на оплату отриманого Товару: №S0003967671 від 29.06.2019 на суму 24470,58грн., №S0003967671 від 29.06.2019 на суму 24470,58грн., №S0003967878 від 29.06.2019 на суму 30549,90грн, №S0003968131від 29.06.2019 на суму 3187,74 грн, №S0004016327 від 13.07.2019 на суму 16236,24, №S0003979817 від 17.07.2019 на суму 15444,06грн. та № S0004024368 від 17.07.2019 на суму 2732,82грн.

Умовами договору сторони погодили, що у разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у товарній (видатковій) накладній. У разі відстрочення платежу товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату.

По видатковій накладній від 29.06.2019 № 510001775627 строк оплати за поставлений товар відтерміновано до 26.07.2019 року.

По видатковій накладній від 29.06.2019 № 510001775630 строк оплати за поставлений товар відтерміновано до 26.07.2019 року.

По видатковій накладній від 29.06.2019 № 510001775636 строк оплати за поставлений товар відтерміновано до 13.07.2019 року.

По видатковій накладній від 13.07.2019 № 510001802666 строк оплати за поставлений товар відтерміновано до 03.08.2019 року.

По видатковій накладній від 17.07.2019 № 510001807710 строк оплати за поставлений товар відтерміновано до 31.07.2019 року, що підтверджується змістом цих видаткових накладних.

Отже, з урахуванням приписів п.3.4. Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок з позивачем за поставлений товар у строки вказані у вищезазначених видаткових накладних, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та договору.

Разом з тим, судом враховано, що відповідачем до відзиву на позовну заяву надано докази сплати основного боргу, а саме платіжні доручення за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 та січень та лютий 2020 року із посиланням на договір №10 307-15/2018 від 29.12.2018 у загальному розмірі 208500,00 грн..

Крім того, судом також враховано, що згідно наданої позивачем відповіді на відзив відповідача, позивачем підтверджено, що станом на 03.02.2020 відповідачем вжито заходів щодо погашення суми основного боргу в розмірі 92621,34 грн.

Отже, враховуючі, що відповідачем надано належні докази повної сплати заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу у розмірі 92621,34 грн., а також підтвердженням позивачем сплати відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з даним позовом до суду, а тому провадження у справі в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, тобто у зв`язку з відсутністю предмета спору

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, 12% річних та інфляційних втрат то згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні 12 % річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Також відповідно до умов п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару (прострочення оплати) покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення .

Сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановлену статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми (пункт 5.3. Договору).

Матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем оплати за поставлений товар.

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, пені, і 12 % річних та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 12114,96 грн., суми 12% річних у розмірі 4418,05 грн. та суми інфляційні втрат у сумі 555,72 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають частковому відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Питання щодо повернення частини сплаченої позивачем суми судового збору, судом не вирішувалось, оскільки станом на день розгляду справи відсутня відповідна заява позивача.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" (73000, м. Херсон, вул. Миру, 33, код ЄДРПОУ 34906085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) суму пені у розмірі 12114,96 грн., суму 12% річних у розмірі 4418,05 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 555,72 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 299,22 грн.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу розмірі 92621,34 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко