Постанова

від 15.07.2020 по справі 923/32/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/32/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання: Діхтяренко О.Б.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО"

на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020

по справі №923/32/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС"

до Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО"

про стягнення 109710,07 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.02.2020 задоволено частково позов ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" до ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО", стягнуто з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 12114,96 грн., суму 12% річних у розмірі 4418,05 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 555,72 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 299,22 грн., закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу розмірі 92621,34 грн.

23 березня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на корить позивача суми грошових коштів у розмірі 17096,67 грн., сплаченої ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" адвокату за договором від 23.12.2019 № 1/23/12/2019 про надання правової (правничої) допомоги.

Додатковим рішення від 05.05.2020 заяву ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 923/32/20 задоволено частково, стягнуто з ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" на користь ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" 15028,05 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

В мотивах оскаржуваного додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано, зокрема, платіжні доручення, що яких включено податки та збори, які не відносяться до понесених витрат на правничу допомогу. З огляду на що судом першої інстанції визнано безпідставними заявлені позивачем витрати на оплату податків та зборів на загальну суму 1170,00 грн.

Також місцевим господарським судом зазначено, що в акті приймання-передачі послуг від 16 березня 2020 року наведено перелік юридичних послуг, які були надані згідно договору про надання правової допомоги наданих адвокатом, зокрема компенсація міста проживання у розмірі 1797,24 грн. За твердженням суду першої інстанції, вказані послуги були надані із розрахунку на 2 людини, в той час, як інтереси позивача у справі представляв лише один адвокат. Також, позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що вартість проживання у готелі за дві людини, коштувало б стільки, скільки і за у мови проживання однієї людини. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем докази понесених витрат на оплату проживання представника позивача у готелі на суму 1797,24 грн. слід врахувати частково, лише у розмірі 50%, що становить 898,62 грн., а тому витрати на оплату проживання представника позивача у готелі в розмірі 898,62 грн. відхилені судом першої інстанції, як безпідставні.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати позивача, понесені та документально підтверджені, а саме які сплачені згідно платіжного доручення №326 від 24.12.2019 - у розмірі 4830,00 грн. та видаткового касового ордеру від 16.03.2020 у розмірі - 10198,05 грн., з урахування часткової обґрунтованості витрат на проживання представника позивача у готелі.

Не погодившись із даним додатковим рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" з апеляційною скаргою в якій просить додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020 по справі №923/32/20 скасувати, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права по справі ухвалено необґрунтоване додаткове рішення, яке підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так апелянт зазначає, що позивачем було пропущено строк для подання доказів понесених витрат. У відповідності до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2020 у даній справі було отримано позивачем 13.03.2020, а згідно з даними офіційного веб-сайту Укрпошта - 12.03.2020. Отже, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України строк для подачі доказів про понесені судові витрати закінчився 18.03.2020. Проте, за твердженням апелянта, докази на підтвердження понесених судових витрат були надані позивачем із пропуском законодавчо визначено п`ятиденного строку.

Разом з цим, як зазначає апелянт, в оскаржуваному додатковому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не пропустив 5-ти денного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки згідно доданих представником позивача доказів щодо дати отримання рішення суду від 27.02.2020, а саме копії відомості з ПАТ Укрпошта за формою 8, з відміткою про фактичне отримання поштового відправлення, у відповідності до яких позивачем оскаржуване рішення отримано 16.03.2020. За твердженням апелянта, вказані докази, а саме відомості з ПАТ Укрпошта за формою 8, які суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного додаткового рішення, не були представлені у розпорядження сторони відповідача, що вказує на порушення принципу змагальності та рівності сторін. Більш того, як вказує апелянта, дані відомості, прямо суперечать матеріалам справи, а саме повідомленню про вручення поштового відправлення, яке отримане судом, та зі змісту якого вбачається, що рішення суду від 27.02.2020 у справі №923/32/20 було отримане позивачем саме 13.03.2020.

Відтак, апелянт вважає, що висновок суду про те, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення, була подана в межах 5-ти денного строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України суперечить матеріалам справи і є необґрунтованим, відтак позивач пропустив зазначений строк, та з огляду на те, що позивач не просив суд поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску, його заява про ухвалення додаткового рішення підлягала залишенню без розгляду.

Наголошує апелянт й на тому, що судом першої інстанції було проігноровано викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Скаржник зазначає, під час розгляду справи у суді першої інстанції він заперечував проти стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу посилаючись, зокрема, на їх неспівмірність. При цьому, у відзиві па позовну заяву відповідач просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основної суми боргу. Рішенням суду від 27.02.2020 закрите провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу розмірі 92 621,34 грн. Таким чином, предметом спору, що розглядався судом першої інстанції, були майнові вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 17 088,73 грн, які складають ціну позову по справі. Разом з цим, ухвалюючи у справі додаткове рішення, суд першої інстанції стягнув з відповідача витрати на правову допомогу в загальній сумі 15 028,05 грн, що складає 87,94% від ціни позову та не відповідає критеріям розумності, виваженості і співмірності витрат з ціною позову та складністю справи.

На переконання апелянта, з огляду на те, що суд не надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, у справі було ухвалене безпідставне і необґрунтоване додаткове рішення, яке з огляду на пропуск позивачем строку подання заяви та доказів витрат, підлягає скасуванню, з ухваленням рішення про залишення заяви позивача без розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №923/32/20 за апеляційною скаргою ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020 та призначено справу до розгляду на 25.06.2020 о 15:00.

16.06.2020 судом апеляційної інстанції отримано заяву ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" про розгляд справи за відсутності відповідача, в якій апелянт просить апеляційну скаргу задовольнити та розглянути справу без участі його представника.

У судове засідання від 25.06.2020 представники учасників справи не з`явилися, при цьому у суду апеляційної інстанції були відсутні відомості щодо належного повідомлення ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" про час, дату та місце розгляду справи, у зв`язку із чим ухвалою від 25.06.2020 розгляд справи було відкладено на 15.07.2020.

У судове засідання від 15.07.2020 представники учасників справи не з`явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення від 26.06.2020, яке вручено позивачеві - 30.06.2020, а відповідачеві - 06.07.2020.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, а також те, що явка представників не визнавалась судом обов`язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, та перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" при зверненні із позовом надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яке позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а саме фактично понесені витрати у розмірі 6000 грн на професійну правничу допомогу та очікувані витрати у розмірі 10900 грн професійну правничу допомогу (т.1, а.с. 11).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.02.2020 задоволено частково позов ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" до ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО", стягнуто з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 12114,96 грн., суму 12% річних у розмірі 4418,05 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 555,72 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 299,22 грн., закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу розмірі 92621,34 грн.

19.03.2020 ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" засобами поштового зв`язку було надіслано до Господарського суду Херсонської області заяву про ухвалення додаткового рішення, яка отримана за зареєстрована судом першої інстанції 23.03.2020. В даній заяві позивач просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на свою користь суму грошових коштів у розмірі 17096,67 грн, сплаченої позивачем адвокату за договором від 23.12.2019 про надання правової (правничої) допомоги та видати наказ.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" зазначило, що Господарським судом Херсонської області при прийнятті рішення не вирішено питання про судові витрати.

За твердженням позивача, ним на виконання умов укладеного з адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем договору про надання правової (правничої) допомоги було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 6000 грн.

Вподальшому, як зазначає позивач, він додатково поніс витрати, а саме за участь адвоката у судовому засіданні 04.02.2020 в розмірі 1200 грн, витрати пов`язані з прибуттям адвоката у судове засідання 04.02.2020 у розмірі 2787,87, з яких 510,63 грн вартість проїзду Київ-Херсон, 480 грн вартість проїзду Херсон-Київ, 1797,24 грн вартість проживання в готелі, за вивчення відзиву на позов, його аналіз та підготовку і подання відповіді на відзив відповідача в розмірі 4200 грн, за надання допомоги адвокатом у підготовці та складанні цієї заяви у розмірі 1200 грн, виплата гонорару, відповідно до п.4 додаткової угоди до договору у розмірі 1708 грн. Дані витрати на загальну суму 11096,67 грн, за твердженням позивача, підтверджуються актом приймання-передачі послуг від 16.03.2020 та видатковим касовим ордером від 16.03.2020.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає наступне.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Так, 23.12.2019 між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем (адвокат) та ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №1/23/12/2019 за умовами п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Херсонської області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до ГПК України відносно контрагента ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.

У відповідності до п. 1.2. договору правова допомога включає вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовку та подання до Господарського суду Херсонської області заяв по суті справи, передбачених ГПК України.

Згідно з п. 3.2. договору клієнт зобов`язаний оплатити або доручити іншій особі здійснити оплату правової допомоги адвоката згідно з цим договором.

За правову допомогу, передбачену п.1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначену в додатковій угоді до цього договору (п.4.1. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

У додатковій угоді від 23.12.2019 до договору про надання правової (правничої) допомоги №1/23/12/2019 адвокат Спиридонов Олег Володимирович (адвокат) та ТОВ "АВТОДИСТРИБ`ЮШН КАРГО ПАРТС" (клієнт) домовилися, що розмір винагороди за надання послуг за основним договором становить: за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, яким врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Херсонської області позовної заяви - 6000 грн; за представництво клієнта та ведення справи у Господарському суді Херсонської області в процесуальному статусі позивача - 1200 грн за 1 годину витраченого часу адвоката.

Винагорода, згідно з п. 1.1. додаткової угоди сплачується клієнтом на умовах 100% попередньої оплати, а винагорода, що передбачена п. 1.2. додаткової угоди, сплачується клієнтом після виконання умов основного договору на підставі акту приймання-передачі.

Додатково до винагороди, зазначеної у п. 1 додаткової угоди, клієнт компенсує адвокату за його вимогою додаткові витрати, необхідні для виконання зобов`язань за основним договором (вартість проведення експертиз та висновків фахівців, поштові, транспортні витрати тощо).

За згодою сторін, у разі задоволення позову у справі, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10-ти процентів від суми, присудженої судом на користь клієнта.

Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Так за твердженням позивача, ним фактично понесені витрати у розмірі 6000 грн та очікується понести 10900 грн на професійну правничу допомогу.

Разом із позовною заявою, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано платіжні доручення від 24.12.2019 № 319 на суму 1080,00 грн., № 321 на суму 90,00 грн. та № 326 на суму 4830,00 грн.

У відповідності до платіжного доручення № 326 від 24.12.2019 позивачем було перераховано на користь адвоката Спиридонова Олега Володимировича грошові кошти у розмірі 4830 грн з призначенням платежу за юридичні послуги згідно з договором №1/23/12/2019 від 23.12.2019 (а.с. 45).

Отже позивачем доведено понесення судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 4830 грн, які визнаються судом та підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС".

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до платіжного доручення №319 від 24.12.2019 позивачем на виконання умов договору №1/23/12/2019 від 23.12.2019 сплачено на рахунок УДКСУ у Десн. р-ні м. Києва 1080 грн. - ПДФО 18%, а за платіжним дорученням № 321 від 24.12.2019 позивачем на виконання умов договору №1/23/12/2019 від 23.12.2019 сплачено на рахунок УДКСУ у Десн. р-ні м. Києва 90 грн. - Військовий збір 1,5% (а.с. 15-16).

Судова колегія зазначає, що умови договору про надання правової (правничої) допомоги не передбачена сплата позивачем податків та зборів та інших обов`язкових платежів за надану адвокатом Спиридоновим О.В. правничу допомогу.

Відтак, грошові кошти сплачені позивачем за платіжними дорученням №319 від 24.12.2019 та № 321 від 24.12.2019 на загальну суму 1170 грн є податковими платежами, не пов`язані з наданням правничої допомоги та не можуть бути включені до судових витрат.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 1170 грн.

Щодо решти вимог заявлених позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як свідчать наявні матеріали справи, до закінчення судових дебатів у справі позивачем не було надано суду доказів на підтвердження розміру судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Втім, до закінченням судових дебатів позивачем було усно заявлено про те, що докази понесення додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, про що свідчить протокол судового засідання від 04.02.2020 (а.с. 94-95).

Відтак, такі докази позивач повинен був надати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 240 ГПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

За приписами ч. 5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, Господарським судом Херсонської області завершено розгляд справи проголошенням у судовому засіданні від 27.02.2020 вступної та резолютивної частини рішення, отже датою ухвалення рішення є саме 27.02.2020.

Відтак, строк на подання позивачем доказів на підтвердження розміру судових витрат сплив 03.03.2020.

Колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції та позивача з приводу необхідності відліку визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку з моменту вручення позивачеві рішення суду, оскільки законодавець визначає перебіг строку на подання відповідних доказів саме з моменту ухвалення рішення суду, а не його отримання стороною.

У відповідності до відомостей, які містяться на поштовому конверті, заява про ухвалення додаткового рішення, разом із доказами на підтвердження понесених судових витрат, була надіслана позивачем до суду першої інстанції 19.03.2020 (а.с. 134).

Отже, позивач пропустив строк для подання доказів понесених витрат. При цьому у своїй заяви про ухвалення додаткового рішення позивач не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.

Враховуючи порушення строків для подання відповідних доказів на підтвердження понесених витрат, які були надані позивачем разом з заявою про ухвалення додаткового рішення, можна стверджувати про відсутність підстав для розгляду таких документів.

Подібний висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що в частині вирішення питання про стягнення витрат у розмірі 11 096,67 грн заяву позивача необхідно залишити без розгляду, оскільки докази на підтвердження даних витрат були надані поза межами строку, встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України, без клопотання про його поновлення із зазначенням причин такого пропуску.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПП "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" слід задовольнити частково, додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 198,05 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу із прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020 в частині стягнення з Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" 10 198,05 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу - скасувати.

В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 05.05.2020 у справі №923/32/20 залишити без змін, виклавши резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:

"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "АВТОПРОКАТ РОНА-АВТО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" 4830 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 096,67 грн заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" залишити без розгляду.

В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДИСТРИБ"ЮШН КАРГО ПАРТС" залишити без задоволення".

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2020.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.