Ухвала

від 06.03.2020 по справі 905/1073/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1073/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на ухвалу Господарського суду Донецької області від15.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохім"

до Мангушської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області - Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ДП "Ілліч-Агро Донбас", Третя особа) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від15.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у цій справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохім" (далі - ТОВ "Технохім", Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Мангушської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація) та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - Держеокадастр) про визнання укладеним між ТОВ "Технохім" та Адміністрацією договору оренди земельної ділянки загальною площею 16,8621 га, яка розташована за адресою: Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Поштова, 1-а (далі - Земельна ділянка-1) та складається з земельних ділянок площею 4,5 га, кадастровий номер 1423955100:03:000:0931 (1423955100:03:000:0000) (далі - Земельна ділянка-2); площею 10,4621 га, кадастровий номер 1423955100:03:000:0943 (1423955100:03:000:0930) (далі - Земельна ділянка-3); площею 1,9 га, кадастровий номер 1423955100:03:000:0932 (1423955100:03:000:0942) (далі - Земельна ділянка-4).

Також ТОВ "Технохім" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило до закінчення судового розгляду цієї справи 1) накласти арешт на Земельну ділянку-1 до складу якої входять Земельні ділянки-2,3,4; 2) заборонити Адміністрації вчиняти дії направлені на передачу Земельної ділянки-1 в оренду або на праві власності; 3) зобов`язати Держгеокадастр не проводити земельні торги щодо права оренди Земельних ділянок-2,3, які повинні відбутися 16.07.2019.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Позивач набув право власності на об`єкт нерухомості (конеферму), що розташована на земельних ділянках, укладення договору оренди яких є предметом спору у цій справі; з відкритих джерел Позивачу стало відомо, що право оренди на Земельні ділянки-2,3, які входять до складу Земельної ділянки-1, виставлені на земельні торги, які мають відбутись 16.07.2019; невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав Позивача, оскільки призведе до того, що у ТОВ "Технохім" та у особи, яка може набути за результатами торгів права оренди, будуть аналогічні права щодо однієї земельної ділянки; Позивач не зможе експлуатувати та обслуговувати конеферму, яка перебуває у його власності, що призведе до подальшої необхідності судового захисту шляхом визнання недійсним земельних торгів та укладеного (за його наслідками) договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.07.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020, заяву про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на Земельні ділянки-2,3; заборонено Держгеокадастру вчиняти дії направлені на передачу в оренду Земельних ділянок-2,3 та проводити земельні торги щодо права оренди цих земельних ділянок, які повинні відбутися 16.07.2019.

Суди встановили, що права оренди на Земельні ділянки-2,3, які входять до складу Земельної ділянки-1 і є предметом розгляду у цій справі, виставлені на земельні торги, які мають відбутись 16.07.2019, про що свідчить інформація розміщена за посиланням: https://land.setam.net.ua/auction/2896 , https://land.setam.net.ua/auction/2895 ; Позивач неодноразово звертався до Держгеокадастру з вимогами не виставляти на аукціон спірні земельні ділянки, мотивуючи це тим, що придбав нерухоме майно, яке розташоване на них; на час винесення ухвали суду першої інстанції від 15.07.2019 Третя особа тільки подала заяву про участь у земельних торгах, але самі торги ще не були проведені, вона не набрала статусу переможця та не отримала право оренди.

Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що предметом позову є визнання укладеним між Позивачем та Адміністрацією договору оренди Земельної ділянки-1, яка складається з Земельних ділянок-2,3,4, проте після звернення Позивача з цим позовом до суду Держеокадастр прийняв рішення про проведення аукціону земельних ділянок, право на оренду яких Позивач захищає в суді, та на яких знаходиться його майно, що підтверджується інформацію з офіційних джерел, а саме роздруківки з сайту СЕТАМ та офіційного сайту Держгеокадастра про проведення земельних торгів 16.07.2019 стосовно Земельних ділянок-2,3.

Призначення та проведення Держгеокадастром земельних торгів щодо права оренди, яке є предметом спору у цій справі, свідчить про наявність реальних підстав унеможливлення в майбутньому поновлення та захисту права Позивача, по захист яких він звернувся з позовом у цій справі, оскільки за результатами торгів у третіх осіб можуть виникнути права оренди Земельних ділянок-2,3. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Держгеокадастру приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками, у випадку ухвалення рішення на користь Позивача, не забезпечить реального захисту його прав на оренду.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на Земельні ділянки-2,3, заборони Держгеокадастру вчиняти дії, направлені на передачу в оренду Земельних ділянок-2,3, та проводити земельні торги щодо права оренди цих земельних ділянок, які повинні відбутися 16.07.2019, є обґрунтованими, адекватними, співмірними, пов`язаними з предметом спору, спроможними забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та такими, що сприятимуть уникненню можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Позивача.

Поряд з цим, суди відмовили в решті заявлених заходів забезпечення позову, оскільки Позивач не довів та не підтвердив відповідними доказами наявність фактичних обставин, які могли б істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача у разі невжиття таких заходів, а також через відсутність у Адміністрації з 01.01.2013 відповідного обсягу повноважень на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у користування або у власність.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, Третя особа подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказані рішення та відмовити Позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди порушили положення статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо надання оцінки співмірності вжиття заходів тим негативним наслідкам, які вони несуть інтересам сторін; суди не дослідили предмет забезпечення позову, зокрема, можливість присвоєння двох кадастрових номерів одній ділянці, фактичне існування земельних ділянок за наведеними Позивачем кадастровими номерами, предмет земельних торгів, на які накладено заборону; Позивач зловживає своїми процесуальними правами, вчиняє дії спрямовані на неможливість своєчасного отримання оскаржуваної ухвали Держгеокадастром; за результатами проведення торгів Третя особа уклала з Держгеокадастром договори оренди земельних ділянок-2,3, і Третя особа має на цих ділянках сходи озимого гороху, що свідчить про порушення її прав оскаржуваними рішеннями.

Окрім цього, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 статтю 137 ГПК України доповнено частиною дванадцятою відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення торгів, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування).

У відповідності до вимог статті 136 ГПК України (тут і далі в редакції, яка була чинна на момент прийняття ухвали суду першої інстанції) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями підпунктів 1, 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій здійснили оцінку наявних в матеріалах справи доказів (роздруківки з сайту СЕТАМ та офіційного сайту Держгеокадастру про проведення земельних торгів 16.07.2019 стосовно Земельних ділянок-2,3) і дійшли висновку про обґрунтованість доводів Позивача, що за результатами цих торгів, у третіх осіб можуть виникнути права на зазначені ділянки, що може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав Позивача, по захист яких він звернувся у цій справі.

При цьому, суди урахували зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову (накладення арешту на Земельні ділянки-2,3, заборона Держгеокадастру вчиняти дії направлені на передачу в оренду та проводити земельні торги 16.07.2019 стосовно цих земельних ділянок) та предметом позовної вимоги (визнання укладеним між Позивачем та Адміністрацією договору оренди Земельної ділянки-1, яка складається з Земельних ділянок-2,3,4), а також співмірність вжитих заходів забезпечення позову та предмету позову (заборону вчиняти дії та арешт накладено лише на Земельні ділянки-2,3, які виставлено на торги). При цьому, в іншій частині заяви про забезпечення позову, суди відмовили через недоведеність Позивачем наявності дійсної загрози його інтересам, а також через відсутність у Адміністрації відповідного обсягу повноважень.

Також суд апеляційної інстанції здійснив оцінку доводів Третьої особи та дійшов висновку, що вони необґрунтовані, оскільки Третя особа не зазначила, у чому саме полягає неспіврозмірність вжитих заходів забезпечення позову, а вжиті заходи забезпечення позову повністю адекватні обраному Позивачем способу захисту свого порушеного права. При цьому, на час винесення ухвали суду першої інстації від 15.07.2019 Третя особа тільки подала заяву про участь у земельних торгах, але самі торги ще не були проведені, вона не набрала статусу переможця та не отримала право оренди;

З огляду на зазначене, Суд доходить висновку, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що стало обґрунтованою підставою для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд не бере до уваги твердження Третьої особи стосовно доповнення статті 137 ГПК України частиною дванадцятою, за змістом якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припинення, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення торгів, що проводяться від імені державного органу, оскільки Суд здійснює перевірку законності оскаржуваних рішень на час їх ухвалення, а ГПК України станом на 15.07.2019 (дата прийняття ухвали суду першої інстанції) зазначених приписів не містив.

З огляду на викладене правильне застосування судами положень статей 136, 137 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Третьої особи на ухвалу Господарського суду Донецької області від15.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у цій справі має бути відмовлено.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 905/1073/19.

2. Надіслати Дочірньому підприємству "Ілліч-Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" копію ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами на 19 аркушах, разом з оригіналом платіжного доручення № 4763 від 11.02.2020; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак