Рішення

від 26.02.2020 по справі 329/383/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/383/19

Провадження № 2/329/5/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі-відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя остання склала заповіт, якім зробила заповідальне розпорядження про те, що після смерті позивачу у власність мали перейти земельна ділянка площею 8,9438 га, розташована на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га, розташованої на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, за межами населеного пункту. Також померлій ОСОБА_4 належало неохоплене заповітом майно, а саме земельна ділянка площею 4,75 га, розташована на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та грошовий вклад в розмірі 1624,22 грн. Спадкоємцем померлої ОСОБА_4 є і відповідач-донька померлої, яка при цьому на момент смерті спадкодавця була непрацездатною особою. Позивач звернулася до нотаріальної контори з метою отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі і свідоцтва через те, що у позивача відсутній був оригінал державного акту на одну із земельних ділянок, а також не було відомостей про інше спадкове майно. Просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8,9438 га, право власності на земельну ділянку площею 4,75 га, а також просила визнати за відповідачем право власності на 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га, право власності на грошовий вклад у банківській установі в сумі 1624,22 грн.

Відповідач надала суду відзив, в якому зазначила, що позов не визнає. Померла ОСОБА_4 є матір`ю відповідача. Померла дійсно залишила два заповіти, якими зробила заповідальне розпорядження, що після смерті позивачу у власність мали перейти земельна ділянка площею 8,9438 га, розташована на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га. Також зазначила, що позивач ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_5 , є онуками померлої ОСОБА_4 . За життя онуки не дбали про померлу, а навіть відбирали в неї гроші. Натомість відповідач підтримувала стару та хвору мати, доглядала за нею, остання була на утриманні відповідача до самої смерті, відповідач займалася похованням померлої, усі витрати понесла на поховання. Крім майна, яке заповідала померла позивачу, ще було майно, яке не було охоплено заповітами, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який продали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; предмети домашнього вжиту, які також забрали собі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; земельна ділянка площею 4,74 га, розташована на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області; грошовий вклад на суму 1624,22 грн в АТ Ощадбанк . Вважає, що вона має право отримати у власність в порядку спадкування земельну ділянку площею 8,9438 га, частку в сумі 25000 грн від продажу будинку та предметів домашнього вжитку.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в ньому.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у відзиві. Також додала, що питання про спадкування повинно бути вирішено в нотаріальному порядку, а не судовому. Жодних перешкод для вирішення питання в нотаріальному порядку не має.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, надавши їм оцінку з точки зору допустимості, належності, та достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності суд доходить до наступних висновків.

Так, 03.02.2018 помирає ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькі області 05.02.2018.

За життя ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку площею 10,7383 га розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЯ №699090 від 30.11.2012; право власності на земельну ділянку площею 8,9438 га, розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА 928588 від 22.01.2008; земельну ділянку площею 4,75 га розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП 021015 від 20.02.2002; грошовий вклад в ПАТ Державний ощадний банк України .

Крім того, за життя ОСОБА_4 склала заповіт від 17.12.2013, яким заповіла позивачу 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га, розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, за межами населеного пункту.

Також за життя ОСОБА_4 склала заповіт від 25.12.2009, яким заповіла позивачу земельну ділянку площею 8,9438 га, розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Після смерті померлої ОСОБА_4 була зведена спадкова справа №61/2018 від 30.03.2018. Із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, а також як спадкоємець першої черги за законом, оскільки її батько ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із заявою про відмову у прийнятті спадщини звернувся до нотаріуса ОСОБА_8 М. ОСОБА_9 . Також із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3 .

Так, приватним нотаріусом 23.01.2019 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №38/02-31. Згідно змісту постанови позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину -на земельну ділянку площею 8,9438 га, розташовану на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області та 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га, розташованої на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, за межами населеного пункту, у зв`язку із ненаданням нотаріусу оригіналу документа про право власності на земельну ділянку площею 4,75 га та звіту про оцінку вказаної земельної ділянки, а також неотриманням на момент видачі постанови нотаріусом відповіді з банківської установи про наявність банківського вкладу.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.ст.1217,1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В статті 1233 ЦК України розтлумачено поняття заповіту, яким є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 4 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.

Згідно п.2 ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нотаріус є державним реєстратором.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, яким також є нотаріус, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

Відповідно до п.8 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

На виконання ч.2. ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1127 від 25.12.2015 (в редакції постанови №553 від 23.08.2016), якою затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.66 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

При цьому, відповідно до п.53 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Стосовно вимог позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 8,9438 га, права власності на земельну ділянку площею 4,75 га, в порядку спадкування слід зазначити наступне.

Підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину були відсутність оригіналу державного акту на земельну ділянку площею 4,75 га, відсутність оцінки вказаної земельної ділянки, а також відсутність інформації з банківської установи.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що оригінал держаного акту на земельну ділянку площею 4,75 га був наданий нотаріусу ОСОБА_3 і він наявний в матеріалах спадкової справи.

Крім того, слід зауважити, що з системного аналізу наведених вище положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Закону України Про нотаріат , Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 (в редакції постанови №553 від 23.08.2016), випливає, що у разі неможливості особою отримати дублікат державного акту чи свідоцтва про право власності на нерухоме майно з об`єктивних причин та подати такий дублікат нотаріусу, нотаріус в такому випадку повинен був, у разі відсутності даних в Державному земельному кадастрі, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, скористуватися інформацією, яка містилася на паперових носіях в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації.

Також згідно п/п 4.2 п.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 04.05.1999 другий примірник державного акта або договору зберігається у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України. Отже, в даному випадку, нотаріус не був позбавлений можливості витребувати необхідні відомості щодо державного акту на права власності, а також оригінал (копію) державного акту у відділі у Чернігівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, де мав зберігатися другий екземпляр державного акту.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 4,75 га за померлою підтверджувалося державним актом серії ІІ-ЗП №021015 від 20.02.2002, другий екземпляр якого мав зберігатися у відділі Держгеокадастру. Однак нотаріус не витребовував жодних відомостей (копій документів) з відділу Держгеокадастру, про що свідчать матеріали спадкової справи.

Також позивачем долучено до позову звіт №043 від 07.03.2019 про оцінку земельної ділянки площею 4,75 га, а також лист АТ Ощадбанк від 21.03.2019 №107,242-25/183 згідно якого на ім`я померлої ОСОБА_4 був відкритий рахунок, на якому знаходиться 1624,22 грн.

Отже в даному випадку позивачем не доведено, що його права, свободи чи інтереси були порушені, невизнані чи оспорені. Натомість встановлено, що позивач не має жодних перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку. Більше того, відповідач в судовому засіданні також заявляла, що таких перешкод не має. Отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання за відповідачем права власності на 8/15 часток земельної ділянки площею 10,7383 га, права власності на грошовий вклад у банківській установі в сумі 1624,22 грн. суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Натомість позивач звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання за відповідачем права власності на певне спадкове майно фактично звертається за захистом не своїх, а чужих прав (прав відповідача), що є неприпустимим та не відповідає положенням ч.1 ст.4 ЦПК України. Отже такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно-відмовити повністю.

Повний текст рішення складений 06 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП суду невідомий.

Суддя А.В.Богослов