Якимівський районний суд Запорізької області
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
Справа № 330/1111/19
2/330/38/2020
"25" лютого 2020 р. Якимівський районний суд Запо різької області у складі:
головуючого судді - Федорець С.В.
при секретарі - Дворецькому О.С.,
за участі представників сторін - адвокатів Карягіна П.І., Фоменка С.І.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), третя особа - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ,ІПН: НОМЕР_3 ), про визнання права власності на спадкове майно , суд
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за наступними підставами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт про заповідання усього належного їй майна своїй дочці - позивачу по справі. Після смерті матері, у встановлений законом строк позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка складалася з житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0976 га з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, розташованою за тією ж адресою. Проте, через відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно, нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
На підставі викладеного, позивач просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку, кадастровий номер 2320355100:01:001:0165, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, площею 0,0976 га, та на житловий будинок АДРЕСА_2 .
У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за наступними підставами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0976 га з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, розташованою за тією ж адресою. У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини. Так від нотаріуса йому стало відомо про наявність заповіту, яким ОСОБА_4 усе належне їй майно заповідала дочці, ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що на момент смерті дружини він був непрацездатною особою, та на положення статті 1241 ЦК України, ОСОБА_2 вважає, що має право на обов`язкову частку у спадщині.
На підставі викладеного позивач за зустрічним позовом просить визнати за ним право власності у порядку спадкування за після смерті дружини, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: 1/4 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2320355100:01:001:0165, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, площею 0,0976 га; та на ј частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 31.05.2019 року було відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачами за первісним та зустрічним позовами відзивів надано до суду не було.
Представник позивача за первісним позовом - адвокат Карягін П.І. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечує, зазначаючи, що відповідач ОСОБА_2 на момент смерті дружини, ОСОБА_4 був цілком працездатним, працював та отримував дохід у вигляді заробітної плати, тому права на обов`язкову частку у спадщині не має. Враховуючи наявність заповіту, яким ОСОБА_4 усе належне їй майно заповідала дочці, ОСОБА_1 , представник позивачки вважає, що первісний позов підлягає повному задоволенню, у зустрічному позові просить відмовити повністю.
Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Фоменко С.І. у судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечує з підстав, викладених у зустрічному позові, посилаючись на те, що у розумінні положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_2 на момент смерті його дружини ОСОБА_4 вважався непрацездатною людиною, тому має право на обов`язкову частку у спадщині. Зазначена частка повинна вираховуватися, виходячи з того, що з заявою про прийняття спадщини звернулося двоє спадкоємців - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому половина від належної за законом частини спадкового майна, на думку представника відповідача, складає ј частину. Враховуючи наведене, просить первісний позов задовольнити частково, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ѕ частин спадкового майна після смерті ОСОБА_4 , наполягає на задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого представника.
Заслухавши пояснення представників сторін, ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_4 , позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 належали житловий будинок по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0976 га за цією ж адресою з кадастровим номером 2320355100:01:001:0165 та цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва.
25.05.2016 року ОСОБА_4 було складено заповіт, яким вона все належне їй майно заповідала своїй дочці, ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Син померлої, ОСОБА_3 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався.
Через відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на майно, що належало спадкодавцеві, 02.05.2019 року їй було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про спадщину.
Ці факти відображені у наданих до матеріалів справи письмових доказах (а.с. 8-15, 42-65, 122), не оспорюють ся ніким з учасників процесу та, у відповідності до вимог статті 82 ЦПК України, вважаються судом достовірно встановленими.
Також не оспорюється сторонами той факт, що дійсно, на момент смерті дружини, ОСОБА_4 , позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 досяг пенсійного віку - 65 років, проте продовжував працювати і отримувати заробітну платню.
Згідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , непрацездатною особою є особа, яка досягла встановленого статтею 26 цього закону віку - 60 років. При цьому, у Законі досягнення цього віку є беззастережною умовою визнання особи непрацездатною, незалежно від того, чи продовжує така особа працювати.
З огляду на наведене, посилання представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_5 на ту обставину, що на момент смерті ОСОБА_4 її чоловік продовжував працювати, тому не є непрацездатною особою, суд вважає хибними, оскільки ОСОБА_2 було досягнуто віку 60 років та отримано пенсійне посвідчення (а.с. 128).
Таким чином, слід вважати, що станом на 07.12.2017 року - день смерті ОСОБА_4 її чоловік ОСОБА_2 був непрацездатною особою, згідно до вимог діючого законодавства України.
Так, у даному випадку правовідносини, що склалися між сторонами, ґрунтуються на положеннях Книги шостої Цивільного Кодексу України.
Згідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно до статті 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Згідно до статті 1235 ЦК України, заповідач може призначити спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб і не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.
Згідно до статті 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні літи спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Таким чином, непрацездатний на момент смерті ОСОБА_4 вдівець - ОСОБА_2 , згідно до вище вказаних положень законодавства, дійсно має право на обов`язкову частку у спадщині.
Згідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Так, після смерті ОСОБА_4 є три спадкоємця першої черги: її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і її чоловік - ОСОБА_2 .
Таким чином, у разі відсутності заповіту та спадкування за законом, кожен зі спадкоємців першої черги отримав би по 1/3 частині спадкового майна.
Згідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, однак, на день смерті спадкодавця не проживав з ним, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Сторона відповідача за первісним позовом посилається на те, що, оскільки сином померлої ОСОБА_3 не було подано відповідну заяву про прийняття спадщини, то слід вважати, що у разі відсутності заповіту спадщина після смерті ОСОБА_4 була б поділена між двома спадкоємцями - дочкою та вдівцем, доля кожного складала б Ѕ частину спадкового майна. Таким чином, обов`язкова частка ОСОБА_2 повинна бути визначена як ј.
Проте, з такими доводами, на думку суду, погодитися неможна, оскільки право на спадкування у даному разі виникає на підставі вимог статті 1261 ЦК України у трьох спадкоємців першої черги. Подання ж заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини є засобом реалізації цього права, здійсненням права на спадкування.
При цьому, статті 1241 ЦК України не встановлює обов`язковість реалізації права на спадщину спадкоємцем, а просто вказує на необхідність наявності такого права.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру обов`язкової частки ОСОБА_2 як недієздатного вдівця померлої ОСОБА_4 слід виходити все ж таки з того, що право на спадкування за законом після її смерті у першу чергу мали троє осіб, тому обов`язкова частка складає 1/6 частину спадкового майна.
Таким чином, первісний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки за нею слід визнати право власності на 5/6 частин спадкового майна після сметі її матері, ОСОБА_4 .
Також є підстави для часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на 1/6 частину спадкового майна після смерті його дружини, ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 56, 81, 141, 184, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216-1270 Цивільного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на:
-5/6 частин земельної ділянки, кадастровий номер 2320355100:01:001:0165, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, площею 0,0976 га;
-5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .
У іншій частині позову відмовити.
Визнати за ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) прво власності на:
-1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2320355100:01:001:0165, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для індивідуального житлового будівництва, площею 0,0976 га;
-1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
У іншій частині зустрічного позову - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання копії рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Федорець С.В.
Суд | Якимівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88057886 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Якимівський районний суд Запорізької області
Федорець С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні