Рішення

від 03.03.2020 по справі 280/5379/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року о 10 год. 02 хв.Справа № 280/5379/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Ведмедовської Г.О.

представника відповідача - Головачової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Гаяне

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства Гаяне (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 04.04.2019 №ЗП 1097/574/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС.

Ухвалою суду від 06.11.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2019.

Крім того, ухвалою суду від 06.11.2019 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом.

Ухвалою суду від 03.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження, а підготовче засідання відкладено на 15.01.2020.

15.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 25.02.2020.

В судовому засіданні 25.02.2020 оголошено перерву до 03.03.2020.

В судовому засіданні 03.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дійсно 15.03.2019 інспектором праці було проведено інспекційне відвідування ПП Гаяне за результатами якого встановлено порушення підприємством певних вимог трудового законодавства України. Зазначає, що за результатами проведеного інспекційного відвідування підприємству видано припис про необхідність усунення виявлених порушень у строк до 12.04.2019. Позивач зазначає, що 26.03.2019 та 02.04.2019 підприємством на адресу інспектора праці було направлено пакет документів, який підтверджує виконання вимог припису у встановлений інспектором строк. Разом з тим, не зважаючи на виконання вимог припису, до закінчення встановленого на усунення недоліків строку, відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафних санкцій.

Позивач вважає прийняту постанову протиправною та такою, що суперечить приписам чинного законодавства України, оскільки відповідно до приписів пункту 28 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у разі виконання суб`єктом господарювання припису у встановлений строк заходи щодо притягнення до відповідальності не здійснюються. Також, позивач посилався і на те, що відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), притягнення до відповідальності здійснюється у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць. Проте, затримка виплати заробітної плати складала від 7 до 15 днів, що виключає наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій. Також, позивач звертав увагу і на те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду питання про застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідачем у встановленому чинним законодавством України порядку було проведено інспекційне відвідування ПП Гаяне за результатами якого встановлено порушення вимог трудового законодавства, а саме те, що на підприємстві не своєчасно здійснюється виплата заробітної плати, а саме заробітна плата за другу половину грудня 2018 фактично виплачена лише 14.01.2019, що є порушенням ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці . Також встановлено не своєчасне проведення розрахунку з робітником при звільненні, оскільки працівник ОСОБА_1 , яка звільнена 09.01.2019, отримала заробітну плату лише 24.01.2019, що є порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. Відповідач зазначає, що у зв`язку із виявленням зазначених порушень, позивача правомірно притягнуто до відповідальності за абазом 8 частини 2 статті 265 КЗпП України. При цьому, відповідач вказував на те, що виконання припису не є підставою для звільнення позивача від відповідальності у вигляді штрафу, оскільки відповідно до приписів пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у разі виявлення порушення пов`язаного з несвоєчасною та не у повному обсязі виплатою заробітної плати заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності вживаються незалежно від факту усунення порушень. Крім того, відповідач вказував на те, що відповідачем вжито заходів щодо своєчасного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду питання про застосування штрафу, проте, позивачем своєчасно конверт з відповідним повідомленням не отримано, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило, у зв`язку з чим вирішено питання про застосування штрафних санкцій без участі представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію викладену в письмових запереченнях та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 13.03.2019 по 15.03.2019 інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області Єременко М.К. проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами якої складено Акт інспекційного відвідування від 15.03.2019 №ЗП1097/574/АВ.

Відповідно до висновку Акту інспекційного відвідування встановлено порушення ПП Гаяне , зокрема ч.1 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, а саме встановлено: В ході документальної перевірки ПП Гаяне встановлено, що строки виплати заробітної плати найманим працівникам не затверджені розпорядчим документом. Так, заробітна плата працівникам за другу половину грудня 2018 року виплачена 14.01.2019, що є порушенням ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці . Звільненій 09.01.2019 в останній день роботи працівниці ОСОБА_1 виплачені розрахункові кошти із затримкою 24.01.2019, що є порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. Одночасно виплачуючи затримані розрахункові кошти 24.01.2019 працівниці ОСОБА_1 не нарахована і не виплачена середня заробітна плата за весь час затримки розрахунку з дня звільнення по день фактичного розрахунку, що є порушенням ч.1 ст.117 КЗпП України… .

15.03.2019 за результатами проведеного інспекційного відвідування, ПП Гаяне видано припис про усунення виявлених порушень №ЗП1097/574/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення у строк до 12.04.2019, а про виконання припису повідомити інспектора.

Матеріалами справи підтверджується та не є спірним між сторонами те, що ПП Гаяне вимоги припису було виконано у встановлений інспектором строк.

Разом з тим, 04.04.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП1097/574/АВ/П/ПТ/ІП-2ФС, якою ПП Гаяне , за порушення положень ч.1 ст.115, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці та ч.1 ст.116 КЗпП України, на підставі приписів абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4173,00 грн.

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що ПП Гаяне не заперечується факт допущення порушення ч.1 ст.115, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці та ч.1 ст.116 КЗпП України, проте, оскільки зазначене порушення було усунуто у встановлений в приписі строк, позивач вважає застосування до нього штрафних санкцій безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Аналогічні за змістом положення містить і ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці .

Під час перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що заробітна плата за другу половину 2018 року працівникам ПП Гаяне фактично виплачена 14.01.2019, що безумовно є порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , оскільки заробітна плата за грудень 2018 року у будь-якому випадку не могла бути виплачена пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім того, частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Проте, як встановлено під час інспекційного відвідування, заробітна плата ОСОБА_1 в останній робочий день 09.01.2019 (день звільнення) виплачена не була, а фактично виплачена 24.01.2019 без нарахування середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку з дня звільнення по день фактичного розрахунку, відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України.

Отже, матеріалами справи підтверджено порушення ПП Гаяне трудового законодавства в частині не своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача на те, що затримка виплати заробітної плати не перевищила один місяць, оскільки зазначена обставина не спростовує факту порушення порядку виплати заробітної плати.

В свою чергу, порушення виплати заробітної плати більш ніж за один місяць є підставою для застосування до роботодавця штрафної санкції передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, тобто 12519,00 грн.

Проте, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивача до відповідальності за абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України притягнуто не було, а штрафні санкції застосовані на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини.

Щодо виконання припису, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 19 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пункту 28 Порядку №295, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

В свою чергу, пунктом 29 Порядку №295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, суд зазначає, що виходячи із системного аналізу пунктів 28-29 Порядку №295, виконання припису не звільняє суб`єкта господарювання від застосування штрафних санкцій, у разі встановлення в ході інспекційного відвідування використання праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

В даному випадку, порушення, за яке на позивача накладено стягнення спірною постановою, стосувалось саме несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати працівникам, у зв`язку з чим виконання ПП Гаяне припису про усунення порушень не звільняє останнього від відповідальності у вигляді штрафу за допущене порушення.

Щодо посилання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд питання про накладення штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що повідомлення про розгляд питання про застосування до позивача штрафних санкції 04.04.2019 було направлено на адресу підприємства 26.03.2019 рекомендованим листом, яке не було вручено уповноваженій особі підприємства з незалежних від відповідача підстав та повернуто з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Отже, відповідач вжив всіх необхідних заходів для повідомлення позивача про розгляд питання про накладення штрафу, а відповідно у відповідача були відсутні підстави для відкладення розгляду питання про застосування штрафних санкцій.

Також, відповідач в поясненнях посилається на те, що відповідач мав змогу відкласти проведення розгляду питання про застосування штрафної санкції, проте не наводить жодних обґрунтованих доводів для чого саме необхідно було відкладати розгляд зазначеного питання (залучення додаткових документів, пояснень, тощо), оскільки як встановлено в ході розгляду справи позивачем сам факт допущення порушення не оспорюється.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства Гаяне , оскільки спірна постанова прийнята обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для її прийняття.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Гаяне (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, пров.Цегельний, 2, код ЄДРПОУ 20483710) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.03.2020.

Суддя І.В. Новікова