Рішення
від 17.01.2020 по справі 420/4795/19
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4795/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року.

Ухвалами суду від 03.09.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 01.10.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; від 20.12.2019 року: розгляд справи по суті почато спочатку згідно з ч. 5 ст. 223 КАС України.

В судове засідання 20.12.2019 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (т.2 а.с.68)

02.12.2019 року представником позивача до суду подані письмові пояснення, в яких останній просить, зокрема, судове засідання, призначене на 20 грудня 2019 року, розглянути без участі позивача. (т.2 а.с.76)

Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких процесуальних заяв, в тому числі про відкладення (перенесення) розгляду справи від нього до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом позовної заяви, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач є юридичною особою та здійснює господарську діяльність в сфері оптової торгівлі товарами. 15 березня 2017 року позивачем укладено з Компанією Shanghai Champion Trading Co.,Ltd , Китай, зовнішньоекономічний контракт № SCT-01, відповідно до якого суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь позивача поставку двухстійкових автомобільних підіймачів вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), в кількості вказаної в інвойсах, які є невід`ємними додатками до даного контракту. У червні 2019 року позивачем було заявлено до митного оформлення отриманий від Компанії « Shanghai Champion Trading Co.,Ltd» за вищевказаним контрактом товар: двухстійкові автомобільні підіймачі вантажопід`ємністю понад 4 т (електрогідравлічні), та подано до Одеської митниці вантажну митну декларацію № UA500010.2019.014980 від 10.06.2019 р. Митна вартість вказаного вище товару визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2019 року № SCT-01 та становить 33704,45 доларів США;

- на підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем у декларації митної вартості товару позивачем було подано митному органу певні документи. Одеська митниця посилаючись на те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № l53 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс; згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHAIJEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно і вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки; у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт, витребувала у позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям;

- у відповідь на запит митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів декларантом було подано письмову заяву № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року з поясненнями щодо порушення митницею вимог ст. 53 МКУ, а також надано висновок Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки щодо експертного дослідження вартості товару № 728/19 від 11.06.2019 року;

- за результатом Одеською митницею ДФС прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00242. Рішенням Одеської митниці від 11.06.2019 № UA500010/2019/000075/2, на підставі вимок статті 64 Митного кодексу України, здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість товару складає 1243 доларів США за одиницю;

- системний аналіз правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації;

- в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30:05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс, проте в вищевказаних платіжних документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, що декларуються, йде посилання на зовнішньоекономічний контракт, що є основою комерційних відносин між покупцем та продавцем. Також заповнення графи 70 (призначення платежу) платіжного доручення в іноземній валюті здійснюється відповідно до правил банку-платника та правил НБУ. Оскільки в платіжних документах йде посилання на один з існуючих комерційних документів, що безпосередньо стосується поставки товару, що заявлений до митного оформлення та остаточно існує можливість ототожнення зовнішньоекономічного контракту № SCT-01 від 15.03.2017 року до поставки в адресу компанії, товару що декларується, відповідно висновки митниці не відповідають дійсності та є незаконними;

- в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки, проте при подачі митної декларації до митного органу декларантом одразу було внесено до графи 44 ВМД пояснювальний лист № 04/06 від 04.06.2019 року, в якому зазначено, що сума 5261,0 доларів США є оплатою за фрахт одразу за декілька різних контейнерів. Вартість фрахту у сумі 1641,0 долар США за один контейнер (відповідного типу, який заявлений до МД) є загальновідомою і загальнодоступною інформацією і відповідає ринковій вартості на таку послугу. Вищевказане зауваження відповідача говорить лише про халатну неуважність і некомпетентність інспектора митниці;

- в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що згідно у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт, проте в копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 в графі номер договору зазначено номер документа А190312, цей номер - є номером комерційного інвойсу та пакувального листа, що були надані для митного оформлення. Це надає можливість ідентифікувати копію митної декларації відправлення з партією товарів, що надійшли на адресу компанії, оскільки в комерційному інвойсі А190312 є посилання на зовнішньоекономічний контракт № SCT-01 від 15.03.2017 року;

- висновки відповідача є не тільки необґрунтованими, а й демонструють некомпетентність, халатність, неуважність та упереджене ставлення до позивача. Митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- позивач є офіційним дистриб`ютором компанії Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd. Дана компанія виробляє ексклюзивне обладнання для ТОВ ТК Ювента відповідно до наданих вимог та креслень. Креслення - є власністю позивача. Поставка обладнання в Україну здійснюється під торгівельною маркою « SkyRack» за зовнішньоекономічним контрактом № SCT-01 від 15.03.2017 року, укладеним між Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd та ТОВ ТК Ювента . Торговельна марка « SkyRack» є власністю ТОВ ТК Ювента та зареєстрована відповідно до вимог українського законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності, свідоцтво на знак для товарів і послуг № 178586. Вказану інформацію підтверджено листом виробника від 26.09.2018 року, який декларант кожного разу надає для митного оформлення і реквізити даного листа вказані в графі 44 ВМД. Це не перша поставка обладнання за вищевказаним контрактом, ціна в порівнянні з попередніми поставками залишилась незмінною, що підтверджуються попередніми ВМД, до яких у відповідача зауважень не було жодного разу, митне оформлення яких вже здійснено;

- митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому, дані документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому Одеської митницею ДФС безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року;

- відповідач, обґрунтовуючи заниження позивачем ціни на задекларований товар у порівнянні з цінами, що склалися на такий товар на ринку імпорту, посилався на інформацію, наявну у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, зокрема, на відомості щодо задекларованого товару згідно, вантажних митних декларацій №№ UA500010/2019/011326 від 07.05.2019 року, UA500010/2019/011392 від 10.05/2019 року, UA500010/2019/012676 від 21.05.2019 року. Так, митний орган в своєму рішенні посилається на те, що за вказаною вище вантажною митною декларацією було заявлено до митного оформлення подібні (аналогічні) товари за ціною 2,02 доларів США/кг нетто. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 лютого 2019 року по справі 825/648/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних і даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 19.02.2019 р. по справі № 814/1888/16, від 26.02.2019 р. по справі № 815/5988/15;

- позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, тому у відповідача відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що говорить про протиправність оскарженого рішення;

- у наданих ним до митного органу документах відсутні розбіжності щодо складових митної вартості товарів, тому відсутні підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів;

- посилання відповідачем на інформацію отриману з ЄАІС ДФС щодо рівня митної вартості товару (ВМД від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676), митне оформлення яких вже здійснювалося ТОВ ТК Ювента (де митну вартість було визначено самостійно), як на таку, що підтверджує більшу вартість товару - є такою, що не відповідає дійсності. Митним органом неуважно, халатно було досліджено отриману інформацію. Так як, відповідно до умов контракту, та інвойсів ціна на товар при кожному розмитненні була незмінною й не відрізняється від ціни на товар, яку було незаконно скориговано оспорюваним рішенням. Абсурдним і нелогічним є висновок митниці щодо приймання товару - підіймачів для підіймання транспортних засобів, як шматка металу , загальну вартість якого просто математично поділено на вагу (нетто). Даний товар розрізняється за видами (модель) і відповідно кожна модель підіймача має свою ціну;

- відповідач, не погоджуючись з обраним декларантом основним методом визначення митної вартості прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, лише на підставі спрацювання автоматизованої системи, а розбіжностями відповідач вважає відсутність додаткових відомостей, які жодним чином не впливають на зміну числових показників, які відображають митну вартість імпортованого товару. Відповідач приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум, які підлягають обрахуванню при визначенні митної вартості, передбачених Митним кодексом України, та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення;

- митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 року по справі № 815/5988/15, по справі № 820/2474/16);

- до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів ТОВ ТК Ювента було надано всі необхідні документи згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України, належні копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, митним органом було зобов`язано декларанта (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) каталоги, специфікації виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивач одразу ж звернуся до експерта за висновком та до постачальника товару з листом з проханням надати необхідні документи. 11.06.2019 декларантом було представлено до митного органу заяву, в якої надавалися пояснення на питання, що виникли при розмитненні вантажу, було надано висновок про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № №728/19. Щодо каталогів та специфікацій виробника товару, то у відповідь на звернення позивач отримали лист, в якому постачальником було зазначено, що у нього не має можливості надати йому специфікації, так як згідно до внутрішніх правил компанії цінова пропозиція формується індивідуально для кожного клієнта з урахуванням умов співробітництва. Позивачу було надано сторінки каталогу з технічною специфікацією моделей, які було відвантажено згідно інвойсу А190312 від 22.04.2019 року. Дані сторінки каталогу було пред`явлено декларантом на митниці разом із комерційною пропозицією, яку включено в список документів, що додані до митної декларації. Декларантом в заяві було пояснено, що інших документів, які вимагала митниця надати неможливо.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, заперечень щодо відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню із зазначенням таких фактичних обставин:

- для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 уповноваженою особою декларанта подані наступні документи (копії документів): пакувальний лист № А190312 від 22.04.2019, рахунок-проформа № А190312 від 12.03.2019, рахунок-фактура (інвойс) № А190312 від 22.04.2019, коносамент № SHALEG1904104 від 30.04.2019, навантажувальний документ - наряд РК № 19697096 від 03.06.2019, сертифікат про походження товару № CCPIT700 1901341791 19C4403B6120/02608 від 26.04.2019, банківські платіжні документи, що стосується товару № 146 від 19.04.2019, № 153 від 22.04.2019, № 166 від 30.05.2019, № 169 від 30.05.2019, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № SHALEG1904104B від 05.05.2019, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 11.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCT-01 від 15.03.2017, додаткова угода б/н від 01.08.2018, договір (контракт) про перевезення № Y-2016 від 24.11.2016, лист виробника № 29/06/2018 від 29.06.2018, бухгалтерські довідки б/н від 07.05.2019, від 07.06.2019, лист ТОВ "ТК"ЮВЕНТА" № 04/06 від 04.06.2019, комерційна пропозиція № SCT-1103/2 від 11.03.2019, копія митної декларації країни відправлення № 223120190001336416 від 25.04.2019;

- під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості;

- під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- згідно пункту 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № SCT-01 від 15.03.2017 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку продавця, але у наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях № 146 від 19.04.2019, № 153 від 22.04.2019, № 166 від 30.05.2019 відсутнє посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс. В пункті 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № SCT-01 від 15.03.2017 передбачено, що "Оплата за товар производится Покупателем в соответствии с количеством и стоимостью заказанного оборудования, в каждом случае согласно счета Продавца, которые являются приложениями к данному Контракту". Положення міжнародних документів та актів законодавства України передбачають зазначення в банківських платіжних документах інформації про документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті - комерційний рахунок (рахунок-фактуру, інвойс), а згідно пункту 7.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № SCT-01 від 15.03.2017 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку продавця, а тому відсутність у наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях № 146 від 19.04.2019, № 153 від 22.04.2019, № 166 від 30.05.2019 посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс, викликало сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- згідно довідки № SHALEG1904104B від 05.05.2019 вартість перевезення складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж витрати, які включені у вартість товарів за умовами поставки. Положення актів законодавства України передбачають зазначення в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню щодо всіх складових митної вартості товарів, в тому числі і щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а тому розбіжності у відомостях про вартість перевезення товарів, які наведені в довідці № SHALEG1904104B від 05.05.2019 та в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169, викликали сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 223120190001336416 від 25.04.2019 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлювало ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється, крім того, в графі "номер договору" зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCT-01 від 15.03.2017. Письмова форма декларації на товари в Україні та у країни експортера товару повинна відповідати типовій формі Організації Об`єднаних Націй, то у митних деклараціях країни відправлення повинні бути наявні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, а тому встановлення факту того, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 223120190001336416 від 25.04.2019 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлювало ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється, крім того, в графі "номер договору" зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCT-01 від 15.03.2017, викликав сумніви у достовірності документів, наданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;

- надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості;

- 11.06.2019 уповноваженою особою декларанта подано "Заключение экспертного исследования товара" від 11.06.2019 № 728/19 та заяву № 11/06-19/1 від 11.06.2019, в якій повідомлено про те, що інші документи на протязі 10 днів надати немає можливості. У наданому "Заключении экспертного исследования товара" від 11.06.2019 № 728/19 експертом не здійснено аналіз цінна подібні (аналогічні) товари. "Заключение экспертного исследования товара" від 11.06.2019 № 728/19 не може бути визначальним при здійсненні контролю за митною вартістю товарів, оскільки воно видане на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, тобто експерт посилався виключна на цінову політику фірми виробника товару, орієнтовану безпосередньо на ТОВ "Ювента", а не кон`юнктуру ринку в цілому, у ньому не здійснений аналіз цін на подібні (аналогічні) товари; не наведено інформації щодо конкретного співставлення з цінами на подібні (аналогічні) товари в країні-виробнику. Висновки спеціалізованих експертних організацій носять виключно інформаційний характер та не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів;

- декларантом не подані в повному обсязі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, а саме: не подано: каталогів, специфікації виробника товару;

- оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019;

- у відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі № К/800/19445/14 за позовом ТОВ "ТБ Сервіс" до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено;

- за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019;

- за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 "Підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні" (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений до митного оформлення час, та які надходили на адресу ТОВ "Ювента" (митну вартість було визначено ТОВ "Ювента" самостійно) є більшим та становить 2,02 дол. США/ кг нетто (митні декларації від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676), ніж заявлено декларантом 1,39 дол. США/ кг нетто. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019;

- у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій - митні декларації від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676;

- враховуючи вищевикладені причини, та положення ч. 6 ст. 54, ч. 1, 2, 3 ст. 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею ДФС була видані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00242 від 11.06.2019 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500010/2019/05198 від 12.06.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 77 700,52 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було;

- Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00242 від 11.06.2019 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента";

- правова позиція Одеської митниці ДФС повністю відповідає рішенням Верховного Суду, а саме в постановах від 02.06.2015 у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 у справі № 21-270а13, від 22.10.2013 у справі 21-342а13;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Ювента" та його уповноваженою особою не подавались до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019 перекладів дебетового авізо, інвойсу А190312, комерційної пропозиції від 11.03.2019, листа до митниці від 29.06.2019 та його перекладу, перекладів митної декларації країни відправника, перекладів пакувального листа, прайс-листа, рахунку-проформи, сертифікату, а також платіжне доручення № 2446 від 12.08.2019, копії яких додані до позовної заяви. Факт неподання ТОВ "Ювента" до Одеської митниці ДФС копій вищевказаних документів підтверджується переліком документів, наведених у графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" митної декларації (МД) № UA500010/2019/014980 від 10.06.2019, в якій відсутні вищевказані документи, копії яких додані до позовної заяви, та заявою № 11/06-19/1 від 11.06.2019 в якій повідомлено про те, що інші документи на протязі 10 днів надати немає можливості;

- товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500010/2019/05198 від 12.06.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 77700,52 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 березня 2017 року між позивачем, як Покупцем, та Shanghai Champion Trading Co., Ltd, як Продавцем, укладено контракт купівлі-продажу № SCT-01, (т.1 а.с.31-37), про наступне:

6. Предмет договору

6.1 Поставка Покупцю наступного товару:

- обладнання і матеріали для станцій техобслуговування;

- запасні деталі.

7. Умови оплати

7.1 Оплата за товар проводиться Покупцем у відповідності з кількістю і вартістю заказаного обладнання, в кожному випадку відповідно рахунку Продавця, який є додатком до даного Контракту.

10.06.2019 року представником позивача подана митна декларація UA500010/2019/014980 (т.1 а.с.191-193).

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- у графі 12 Відомості про вартість : 912020,46;

- в графі 31 Вантажні місця та Опис товарів : 1. Підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні. Стаціонарні автомобільні підіймачі (електрогідравлічні): мод. SR-2040N (двохстійковий) - 27 компл. (вантажопід`ємність - 4000 кг., висота підйому - 1900 мм., потужність двигуна - 2, 2 кВт., напруга/живлення - 380В/50Гц.); мод. SR-2040N (двохстійковий) - 3 компл. (вантажопід`ємність - 4000 кг., висота підйому - 1900 мм., потужність двигуна - 2, 2 кВт., напруга/живлення - 220В/50Гц.); мод. SR-2040ЕN (двохстійковий) - 9 компл. (вантажопід`ємність - 4000 кг., висота підйому - 1900 мм., потужність двигуна - 2, 2 кВт., напруга/живлення - 380В/50Гц.). Цивільного призначення, поставляються у частково розібраному стані для зручності транспортування. Виробник - SHANGHAI CHAMPION TRADING CO. LTD). Торгівельна марка SkyRack. Країна виробництва CN.

- у графі 42 Ціна товару : 32076,00;

- у графі 44 Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи :

0271* A190312 22.04.19

0325* A190312 12.03.19

0380* A190312 22.04.19

0705* SHALEG1904104 30.04.19

0787* Наряд РК № 19697096 03.06.19

0861* ССРІТ700 1901341791 19С4403В 26.04.19

6120/02608

3001* 146 19.04.19

3001* 153 22.04.19

3001* 166 30.05.19

3001* 169 (оплата фрахта) 30.05.19

3007* SHALEG1904104B 05.05.19

3014* б/н 11.03.19

4103* Додаткова угода б/н 01.08.18

4104* SCT-01 15.03.17

m4203* Додаткова угода № 7 31.12.18

m4207* 7 11.10.11

4301* Y-2016 24.11.16

9000* Бухгалтерська довідка б/н 07.05.19

9000* Бухгалтерська довідка б/н 07.06.19

9000* Комерційна пропозиція № SCT- 11.03.19

1103/2

9000* Лист виробника № 29/06/2018 29.06.18

9000* Лист ТОВ ТК ЮВЕНТА № 04/06 04.06.19

9610* 223120190001336416 25.04.19

- у графі 45 Коригування : 896394,22;

- у графі 46 Статистична вартість : 896,39422.

Заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року (т.1 а.с.233-235), у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що:

- згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс, - в вищевказаних платіжних документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, що декларуються, йде посилання на зовнішньоекономічний контракт, що є основою комерційних відносин між покупцем та продавцем. Також заповнення графи 70 (призначення платежу) платіжного доручення в іноземній валюті здійснюється відповідно до правил банку-платника та правил НБУ. Оскільки в платіжних документах йде посилання на один з існуючих комерційних документів, що безпосередньо стосується поставки товару, що заявлений до митного оформлення та остаточно існує можливість ототожнення зовнішньоекономічного контракту № SCT-01 від 15.03.2017 року до поставки в адресу компанії, товару що декларується, заявник вважає зауваження митниці не відповідають дійсності та є незаконними;

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки - при подачі митної декларації до митного органу, декларантом одразу було внесено до графи 44 митної декларації пояснювальний лист № 04/06 від 04.06.2019 року, в якому йшлось про те, що сума 5261,0 доларів США є оплатою за фрахт одразу за декілька різних контейнерів. Вартість фрахту у сумі 1641,0 долар США за один контейнер (відповідного типу, який заявлений до МД) є загальновідомою і загальнодоступною інформацією і відповідає ринковій вартості на таку послугу. Вищевказане зауваження митниці говорить про банальну неуважність і некомпетентність інспектора митниці;

- наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт - в копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 в графі номер договору зазначено номер документа А190312, цей номер - є номером комерційного інвойсу та пакувального листа, що були надані для митного оформлення, це надає змогу цілком ідентифікувати копію митної декларації відправлення з партією товарів, що надійшли на адресу компанії, оскільки в комерційному інвойсі А190312 є посилання на зовнішньоекономічний контракт № SCT-01 від 15.03.2017 року;

- позивач є офіційним дистриб`ютором компанії Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd виробляє ексклюзивне обладнання для ТОВ ТК Ювента відповідно до наданих вимог та креслень. Креслення є власністю позивача. Поставка обладнання в Україну здійснюється під торгівельною маркою « SkyRack» за контрактом № SCT-01 від 15.03.2017 року, укладеним між ТОВ ТК Ювента і Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd. Торговельна марка « SkyRack» є власністю ТОВ ТК Ювента та зареєстрована відповідно до вимог українського законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності. Вказана інформація підтверджена листом виробника від 26.09.2018 року, який декларант щоразу надає для цілей митного оформлення і реквізити даного листа вказані в графі 44 ВМД;

- ціна за одиницю товару в порівнянні з попередніми поставками залишається незмінною, що можна підтвердити наступними митними деклараціями UA500010/2019/000226 від 08.01.2019 р., UA500010/2019/012676 від 21.05.2019 р.;

- на запит митниці надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме - Висновок експертного дослідження товару № 728/19 від 11.06.2019 р., що виданий НДІ Судової експертизи та оцінки;

- інші документи, на протязі 10 днів, надати немає змоги, оскільки повний обсяг документів окрім Висновку експертного дослідження, було надано одразу при поданні митної декларації до оформлення, що видно у графі 44 МД UA500010/2019/014980.

До даної заяви було додано висновок Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки експертного дослідження товару від 11.06.2019 року № 728/19. (т.1 а.с.236-239)

11.06.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 за ВМД UA50010/2019/014980. (т.1 а.с.188-189)

Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:

- у графі 18 Додаткова інформація/подані документи зазначено:

1101 UА500010/2019/014980 10.06.2019

3001 146 19.04.2019

3007 SНАLEG1904104B 05.05.2019

3014 б/н 11.03.2019

4103 Додаткова угода б/н 01.08.2018

4104 SСТ-01 15.03.2017

4203 Додаткова угода № 7 31.12.2018

4207 7 11.10.2011

4301 Y-2016 24.11.2016

9000 Лист виробника № 29/06/2018 29.06.2018;

- у графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено:

- розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, ст. 49-64 МКУ. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.03.2017 № SCT-01 та додаток до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 22.04.2019 № А190312 та інші документи;

- відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органу доходів і зборів під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосування системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом;

- у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- згідно п. 7 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс;

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104B складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж ті, які включені у вартість товару за умовами поставки;

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт;

- враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ органом доходів і зборів було зобов`язано (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- у відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;

- 11.06.2019 декларантом було надіслано висновок про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № № 728/19 та лист від 11.06.2019 №№ 11/06-19/1 щодо неможливості ненадання інших документів. В наданому висновку про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № № 728/19 експертом не здійснено аналіз на подібні (аналогічні) товари. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ч. 6 ст. 54 орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі:

1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари;

2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно ст. 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. В органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органу доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) - за резервним методом;

- з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної товару № 1 підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні митне оформлення, яких вже здійснено ТОВ Торгівельна компанія Ювента (митну вартість декларантом по товару було скориговано самостійно) є більшим та становить 2,02 дол. США/кг нетто (МД від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676) ніж заявлено декларантом 1,39 дол. США/кг нетто.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, позивач оскаржив його у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.23-29, 38-63, 65, 80-85, 89-94, 117-118, т.2 а.с.20-34, 77-82):

- рахунку-фактури (інвойс) № Al90312 від 22.04.2019 року, в якому зазначено, зокрема, SCT-01 від 15.03.2017, та перекладу до нього;

- пакувального листа № Al90312 від 22.04.2019 року та перекладу до нього;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 169 від 30 травня 2019 року;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 166 від 30 травня 2019 року, у якому в призначенні платежу зазначено: передплата за запчастини для гаражного обладнання та матеріали для СТО відповідно до контракту SCT-01 від 15.03.17;

- платіжних доручень;

- листа Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd., вих. 29/06/2018 від 29 червня 2018 року та його перекладу;

- наряду;

- коносаменту (Bill of lading) SHALEG1904104 від 30.04.2019 року;

- свідоцтва на знак для товарів і послуг № 178586 з додатками;

- рахунку-проформи (Proforma invoice) № A190312 від 12.03.2019 року та перекладу до нього;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 153 від 22 квітня 2019 року, у якому в призначенні платежу зазначено: передплата за запчастини для гаражного обладнання та матеріали для СТО відповідно до контракту SCT-01 від 15.03.17;

- бланку сертифікації проходження Китайської Народної Республіки та його перекладу;

- прайс-листа та його перекладу;

- митної експортної декларації Китайської Народної Республіки митний номер: 223120190001336416 від 25.04.2019 року, у якій в графі номер договору зазначено - А190312;

- комерційної пропозиції та її перекладу;

- дебетового авізо та його перекладу;

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA50010/2019/00242, якою позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 146 від 19 квітня 2019 року, у якому в призначенні платежу зазначено: передплата за запчастини для гаражного обладнання та матеріали для СТО відповідно до контракту SCT-01 від 15.03.17;

- бухгалтерських довідок;

- листа позивача, вих. № 04/06 від 04.06.2019 року, яким останній повідомляє, що оплата фрахту Legende Logistics Co., LTD відповідно до коносаменту ZIMUSNH9112734 здійснювалась позивачем в розмірі 1641,00 USD, що складає частину суми, вказаної в платіжному дорученні № 169 від 30.05.2019 року;

- додаткової угоди від 01.08.2018 до Договору SCT-01 від 15.03.2017 року;

- електронних митних декларацій UA500010/2019/015198;

- комерційних інвойсів;

- інвойсів;

- сторінок каталогу виробу;

- листа Shanghai Champion Trading CO., LTD від 11 червня 2019 року, в якому зазначено, зокрема, що:

- надано копії сторінок каталогу з технічними специфікаціями моделей підіймачів, які були відвантажені у відповідності до інвойсу А190312 від 22.04.2019 року;

- у них не має можливості надати специфікації з зазначенням цін, так як згідно внутрішнім правилам їхньої компанії цінова пропозиція формується індивідуально для кожного клієнта з урахуванням умов співпраці. Якщо цього буде достатньо, можна надати прайс-лист і комерційну пропозицію, які були сформовані для позивача за даним заказом.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду також надано, зокрема, копію контракту № Y-2016 від 24.11.2016, укладеного між позивачем, як замовником, та Legende logostocs Co., Ltd, як перевізником, та додаткової угоди до нього. (т.1 а.с.218-224)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності ) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті .

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 8 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 256 МК України)

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.

Якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митниці (митного посту) можуть бути здійснені без пред`явлення зазначених товарів, транспортних засобів митниці (митному посту) або з пред`явленням, але без проведення їх митного огляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;

б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;

в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;

г) декларація про особисті речі екіпажу судна;

ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;

д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;

е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);

є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;

ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;

з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;

и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) органам доходів і зборів державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", органам доходів і зборів забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України органу доходів і зборів надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);

б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;

в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;

г) назва пункту пропуску через державний кордон України (органу доходів і зборів), через який планується ввезення товарів;

ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються органу доходів і зборів для митного контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Згідно з вищенаведеним змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, зокрема, що у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- згідно п. 7 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання на рахунок-проформу або комерційний інвойс;

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104B складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж ті, які включені у вартість товару за умовами поставки;

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється, крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт.

Проте, по-перше, щодо посилання відповідача на те, що в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс , - слід зазначити таке.

Заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року, у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що:

- згідно п. 7.1 оплата за товар здійснюється покупцем згідно рахунку Продавця, але в наданих до митного оформлення банківських платіжних дорученнях від 19.04.2019 № 146, від 22.04.2019 № 153 та від 30.05.2019 № 166 відсутнє посилання та рахунок-проформу або комерційний інвойс, - в вищевказаних платіжних документах, що надані для підтвердження митної вартості товарів, що декларуються, йде посилання на зовнішньоекономічний контракт, що є основою комерційних відносин між покупцем та продавцем. Також заповнення графи 70 (призначення платежу) платіжного доручення в іноземній валюті здійснюється відповідно до правил банку-платника та правил НБУ. Оскільки в платіжних документах йде посилання на один з існуючих комерційних документів, що безпосередньо стосується поставки товару, що заявлений до митного оформлення та остаточно існує можливість ототожнення зовнішньоекономічного контракту № SCT-01 від 15.03.2017 року до поставки в адресу компанії, товару що декларується.

Відповідачем ні в оскаржуваному рішенні, ні у заявах по суті справи не зазначено нормативно-правових вимог, відповідно до яких у відповідних банківських платіжних дорученнях має бути обов`язкове посилання саме на рахунок-проформу або комерційний інвойс.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є законодавчо необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, як зазначено самим відповідачем, пунктом 7.1 контракту купівлі-продажу № SCT-01 від 15 березня 2017 року передбачено, що оплата за товар проводиться Покупцем у відповідності з кількістю і вартістю заказаного обладнання, в кожному випадку відповідно рахунку Продавця, який є додатком до даного контракту .

Так, відповідно до змісту платіжних доручень в іноземній валюті № 146 від 19 квітня 2019 року, № 153 від 22 квітня 2019 року та № 166 від 30 травня 2019 року, в призначенні платежу зазначено: передоплата за запчастини для гаражного обладнання та матеріали для СТО відповідно до контракту SCT-01 від 15.03.17 .

Отже, в зазначених платіжних дорученнях в іноземній валюті наявне посилання на контракт SCT-01 від 15.03.17 року, що дозволяє однозначно ідентифікувати їх приналежність до певного договору.

По-друге, щодо посилання відповідача на те, що згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104B складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж ті, які включені у вартість товару за умовами поставки , - слід зазначити таке.

Позивачем до митної декларації було додано, зокрема, лист, вих. № 04/06 від 04.06.2019 року, яким останній повідомив, що оплата фрахту Legende Logistics Co., LTD відповідно до коносаменту ZIMUSNH9112734 здійснювалась позивачем в розмірі 1641,00 USD, що складає частину суми, вказаної в платіжному дорученні № 169 від 30.05.2019 року .

Крім того, заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року, у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що:

- згідно довідки, що підтверджує вартість перевезення від 05.05.2019 № SHALEG1904104В складає 1641,0 дол. США, але в платіжному дорученні на оплату фрахту від 30.05.2019 № 169 сума становить 5261,0 дол. США, що значно вище ніж, ті які включені у вартість товару за умовами поставки - при подачі митної декларації до митного органу, декларантом одразу було внесено до графи 44 митної декларації пояснювальний лист № 04/06 від 04.06.2019 року, в якому йшлось про те, що сума 5261,0 доларів США є оплатою за фрахт одразу за декілька різних контейнерів. Вартість фрахту у сумі 1641,0 долар США за один контейнер (відповідного типу, який заявлений до МД) є загальновідомою і загальнодоступною інформацією і відповідає ринковій вартості на таку послугу;

- ціна за одиницю товару в порівнянні з попередніми поставками залишається незмінною, що можна підтвердити наступними митними деклараціями UA500010/2019/000226 від 08.01.2019 р., UA500010/2019/012676 від 21.05.2019 р.

Отже, відповідач на момент прийняття оскаржуваного рішення був обізнаний про дані об`єктивні обставини, проте безпідставно не врахував їх при його прийнятті.

По-третє, щодо посилання відповідача на те, що: у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється , крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт , - слід зазначити таке.

Заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року, у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що:

- наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту), що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється крім того в графі номер договору зазначений інший документ № А190312, ніж поданий до митного оформлення контракт - в копії митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 року № 223120190001336416 в графі номер договору зазначено номер документа А190312, цей номер - є номером комерційного інвойсу та пакувального листа, що були надані для митного оформлення, це надає змогу цілком ідентифікувати копію митної декларації відправлення з партією товарів, що надійшли на адресу компанії, оскільки в комерційному інвойсі А190312 є посилання на зовнішньоекономічний контракт № SCT-01 від 15.03.2017 року.

Дійсно, в митній експортній декларації Китайської Народної Республіки митний номер: 223120190001336416 від 25.04.2019 року, в графі Номер договору зазначено: А190312.

Проте, даний номер відповідає номеру наданих до митного оформлення документів, а саме, рахунку-проформи від 12.03.2019 року, рахунку-фактури (інвойсу) від 22.04.2019 року, в яких наявне посилання на контракт купівлі-продажу № SCT-01 від 15.03.2017 року , та пакувального листа від 22.04.2019 року, що дозволяє ідентифікувати надану до митного оформлення копію митної декларації країни відправлення від 25.04.2019 № 223120190001336416 з партією товарів, що оцінювалась відповідачем.

Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим та безпідставним.

З встановленого вбачається відсутність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом - позивачем відомостей.

2. Також згідно з вищенаведеним змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, що: враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ органом доходів і зборів було зобов`язано (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; у відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару; 11.06.2019 декларантом було надіслано висновок про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № № 728/19 та лист від 11.06.2019 №№ 11/06-19/1 щодо неможливості ненадання інших документів; в наданому висновку про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № № 728/19 експертом не здійснено аналіз на подібні (аналогічні) товари.

Заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року, у відповідь на запит митниці, щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно МД UA500010/2019/014980, ТОВ Брокерські системи повідомив ВМО № 1 м/п Одеса-центральний , зокрема, що:

- позивач є офіційним дистриб`ютором компанії Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd виробляє ексклюзивне обладнання для ТОВ ТК Ювента відповідно до наданих вимог та креслень. Креслення є власністю позивача. Поставка обладнання в Україну здійснюється під торгівельною маркою « SkyRack» за контрактом № SCT-01 від 15.03.2017 року, укладеним між ТОВ ТК Ювента і Shanghai Shenxia Machinery Manufacturing Co., Ltd. Торговельна марка « SkyRack» є власністю ТОВ ТК Ювента та зареєстрована відповідно до вимог українського законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності. Вказана інформація підтверджена листом виробника від 26.09.2018 року, який декларант щоразу надає для цілей митного оформлення і реквізити даного листа вказані в графі 44 ВМД;

- на запит митниці надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме - Висновок експертного дослідження товару № 728/19 від 11.06.2019 р., що виданий НДІ Судової експертизи та оцінки ;

- інші документи, на протязі 10 днів, надати немає змоги, оскільки повний обсяг документів окрім Висновку експертного дослідження, було надано одразу при поданні митної декларації до оформлення, що видно у графі 44 МД UA500010/2019/014980 .

До даної заяви було додано висновок Науково-дослідного інституту судової експертизи та оцінки експертного дослідження товару від 11.06.2019 року № 728/19.

Отже, на запит відповідача позивачем надані пояснення та додаткові документи .

Відповідачем ні в оскаржуваному рішенні, ні у заявах по суті справи не зазначено нормативно-правових вимог, відповідно до яких у висновку про експертні дослідження товару від 11.06.2019 № № 728/19 експерт зобов`язаний був здійснити при цьому аналіз на подібні (аналогічні) товари.

Отже, наведені відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є законодавчо необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, позивачем суду також надано копії сторінок каталогу виробу з технічною специфікацією моделей підіймачів, які були відвантажені у відповідності з інвойсом А190312 від 22.04.2019 року, який надійшов до позивача разом із листом Shanghai Champion Trading CO., LTD від 11 червня 2019 року, та в якому зазначено, зокрема, що:

- у них немає можливості надати специфікації з зазначенням ціни, так як відповідно до внутрішніх правил їхньої компанії цінова пропозиція формується індивідуально для кожного клієнта з урахуванням умов співпраці.

3. Також згідно з вищенаведеним змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, що: декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 МКУ.

Проте, по-перше, в рішенні не конкретизовано, які саме документи, зазначені у ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, не подані декларантом.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних ), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18) та від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо .

По-друге, якщо відповідач мав на увазі ненадання позивачем усіх документів, зазначених в ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України, то - це не відповідає фактичним обставинам та спростовано дослідженими вищенаведеними письмовими доказами у справі щодо фактично наданих позивачем документів разом із митною декларацією та заявою, вих. № 11/06-19/1 від 11.06.2019 року.

4. Також згідно з вищенаведеним змістом оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року, його прийнято відповідачем з тих підстав, що: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної товару № 1 підіймачі для підіймання транспортних засобів гідравлічні митне оформлення, яких вже здійснено ТОВ Торгівельна компанія Ювента (митну вартість декларантом по товару було скориговано самостійно) є більшим та становить 2,02 дол. США/кг нетто (МД від 07.05.2019 № UA500010/2019/011326, від 10.05.2019 № UA500010/2019/011392, від 21.05.2019 № UA500010/2019/012676) ніж заявлено декларантом 1,39 дол. США/кг нетто.

Проте, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 8 лютого 2019 року по справі № 825/648/17 (адміністративне провадження № К/9901/16592/18) .

Аналіз вищенаведених норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою , оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності .

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року по справі № 815/5852/17 (адміністративне провадження № К/9901/53436/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18) .

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскарженого рішення. Позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи;

- оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року прийняте відповідачем : не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач також просить стягнути на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, а саме сплачений судовий збір та сплачені витрати на правову допомогу у розмірі 9600 грн.

1. Щодо стягнення суми судового збору слід зазначити таке.

Позивачем в позовній заяві зазначено, зокрема, що: загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю між митними платежами, визначеними контролюючим органом та позивачем, яку позивач вимушений був доплатити; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 33704,45 доларів США (896394,22 грн.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 484877,00 доларів США (901843,59грн.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка складає 48477,00 доларів США (901843,59 грн.). Таким чином, різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування призвела до збільшення митних платежів на суму 75665,00 грн., які було перераховано позивачем відповідно до платіжного доручення № 10559 від 12.06.2019 року.

На підтвердження зазначених обставин позивачем суду надано, зокрема, копію платіжного доручення № 10559 від 12 червня 2019 року на суму 75665,00 грн., призначення платежу - *;350;37477029;Передплата за митне оформл. обладн. згідно контр. SCT-01 від 15.03.17. (т.1 а.с.28)

Відповідно, належна сума судового збору за подання цього позову складає 1921,00 грн. (75665,00х1,5%=1134,98, що менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Наведений розрахунок суми судового збору за подання цього позову узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 21 грудня 2019 року по справі № 160/1985/19 тощо.

Позивачем щодо сплати судового збору за подання даного позову надано квитанції про сплату № 18681 від 12.08.2019 року та № 48932 від 28.08.2019 року на загальну суму 5894,25 грн. (т.1 а.с.17, 101)

Виходячи та на підставі вищенаведеного, стягненню з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору , в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

2. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 9600 грн., - слід зазначити таке.

В заявах по суті справи позивачем зазначено, зокрема, що:

- на підтвердження обставин позивачем додається до цього позову договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16;

- Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим;

- згідно договору про надання правової допомоги від 13 червня 2019 року, додатка № 1, вбачається, що предметом даного договору є надання клієнту (ТОВ ТК ЮВЕНТА ) адвокатом ОСОБА_1 Галиною Григорівною оплатної правової допомоги щодо визнання противоправним та скасування у суді рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 з детальним попереднім розрахунком та описом робіт. Відповідно до п. 2. Додатку № 1 від 23 липня до договору про надання правової допомоги від 13 червня 2019 року вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором складає 9600 грн. Пункт 4.3 договору визначає, що вартість години часу витраченого на надання послуги становить 800 грн./год.;

- на підтвердження отримання гонорару, додається платіжне доручення на суму 9600 грн. Надані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу за договором, роботу здійснену адвокатом в межах даного позову, обумовлений сторонами (позивачем та адвокатом) розмір гонорару відповідає складності справи, кваліфікації адвоката та є розумним в межах сьогодення;

- надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15);

- між адвокатом ОСОБА_1 Г ОСОБА_2 Г ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про надання правової допомоги від 13 червня 2019 року. Додатком № 1 до договору від 23.07.2019 року передбачено, що у зв`язку з необхідністю надання клієнту адвокатом правової допомоги щодо визнання противоправним та скасування у суді рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів N UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 сторони домовились, що вартість послуг складає 9600,00 грн. Відповідно до специфікації виконаних робіт та витраченого часу, на виконаних робіт адвокатом розраховано за попереднім розрахунком - 12 годин, з розразунку 1 год./800 грн., а саме: зустріч із клієнтом для ознайомлення з наявними документами, інформацію, хронологією подій - 1 година; правова експертиза отриманих від клієнта документів, попередній аналіз доказів, приведення доказів до позову в належний стан (переклад, сканування, сортування) - 3 години; підготовка позову до суду, в тому числі сплата судового збору та подання документів до суду - 6 годин; участь у судових засіданнях - 2 години;

- чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено. Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17);

- розмір гонорару адвоката обґрунтований складністю цієї справи, а також тим, що адвокат ОСОБА_3 виконала великий обсяг робіт, включаючи переклад документів з англійської, тому посилання у відзиві відповідача на те, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи - є хибним та не відповідає дійсності;

- доводи відповідача щодо співставлення розміру середньої заробітної плати по Україні та ставкою прожиткового мінімуму із розміром гонорару адвоката є безпідставними, надуманими та бездоказовими. На думку позивача, порівнювати оплату професійної правничої допомоги незалежного професійного адвоката можливо лише тільки в розрізі оплати професійної правничої допомоги іншого незалежного професійного адвоката з урахуванням рівня кваліфікації, досвіду відношення до роботи, ретельності у підготовці до судового процесу, підготовці документів, які подаються до справи, аналітичної роботи тощо;

- посилання митного органу на обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, то, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а не облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування (постанова ВС/КАС у справі № 569/17904/17 від 01.10.2018);

- відповідач у відзиві також вказує, що не додано жодного документального доказу, який підтверджує фактичну оплату послуг адвоката у розмірі 9600,00 грн. Це не відповідає дійсності. 12 серпня 2019 року позивачем було сплачено 9600,00 грн. за вищевказаним договором, про що свідчить платіжне доручення № 2446, копію якого будо надано до позовної заяви. Кошти було перераховано на розрахунковий рахунок адвоката Серебрій Г.Г. відкритий відповідно - самозайнятій особі платнику податків.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представником позивача суду надано копії, зокрема (т.1 а.с.69-73, 81, т.2 а.с.83):

- договору про надання правової допомоги від 13 червня 2019 року, укладеного між позивачем, далі - Клієнт, та адвокатом Серебрій Галиною Григорівною, далі - Адвокат, про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі.

1.2. Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі при оскарженні дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

- представляє інтереси Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; з правом підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Клієнта.

- представляє інтереси Клієнта в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника.

4. Гонорар

4.1. Гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту.

4.2. За правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

4.3. За правову допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує винагороду (гонорар) у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом на правової допомоги за Договором, з розрахунку вартості 1 год./800 грн.

4.4. Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за Договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката;

- додатку № 1 До договору про надання правової допомоги від 13.06.2019 від 22 липня 2019 року, відповідно до якого, позивач, далі - Клієнт, та адвокат Серебрій Галина Григорівна, далі - Адвокат, узгодили наступне:

1. Адвокат надає правову допомогу Клієнту щодо визнання противоправним та скасування у суді, зокрема, рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів N UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019.

2. Сума винагороди (гонорару) Адвоката складає 9600 грн. (дев`ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) відповідно до попереднього розрахунку:

- Зустріч із Клієнтом для ознайомлення з наявними документами, інформацію, хронологією подій - 1 година;

- Правова експертиза отриманих від Клієнта документів, попередній аналіз доказів, приведення доказів до позову в належний стан (переклад, сканування, сортування) - 3 години;

- Підготовка позову до суду, в тому числі сплата судового збору та подання документів до суду - 6 годин;

- Участь у судових засіданнях - 2 години.

ВСЬОГО за попереднім розрахунком - 12 годин. З розрахунку 1 год./800 грн. за умовами Договору.

3. Сторони погодили, що вказаний в пункті 2 цього Додатку № 1 розмір винагороди (гонорару) визначено Сторонами з врахуванням вимог ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, складності питань, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) виконання.

4. Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар), вказаний у пункті 2 цього Додатку на підставі рахунку протягом трьох днів з моменту отримання.

10. Виплата винагороди (гонорару) та оплата фактичних витрат для виконання Договору здійснюється в безготівковому порядку відповідно до чинного законодавства України;

- платіжного доручення № 2446 від 12 серпня 2019 року, відповідно до якого платник - позивач, отримувач - ОСОБА_3 , сума - 9600,00 грн., призначення платежу - за адвокатські послуги, рах.6 від 23.07.2019 р. без ПДВ;

- рахунку № 6 від 23 липня 2019 року, відповідно до змісту якого: адвокат - Серебрій Галина Григорівна; клієнт - ТОВ ТК Ювента ; товар - винагорода (гонорар) за адвокатські послуги згідно договором від 13.06.2019 року; кількість - 12 год.; ціна/год. - 800,00; сума - 9600,00 грн.

У заявах по суті справи представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з таких підстав:

- відповідно до ст. 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня. Також ст. 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено в 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні. Таким чином, гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 9600 грн. становить майже 5 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2019 року, 2,3 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, а також мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі майже за 382 години роботи;

- гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 9600 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності;

- позивачем не подано доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих від ТОВ "Ювента" шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218;

- в позовній заяві та доданих до неї документах не обґрунтовано жодним чином заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи, складені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- до позовної заяви не додано жодного документального доказу, який підтверджує фактичну оплату послуг адвоката в розмірі 9600 грн.;

- відсутність копій документів, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу позбавляє Одеську митницю ДФС права подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з посиланням на конкретні докази;

- Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 дійшов висновків про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Верховний Суд погодився, що в висновками апеляційного суду про те, що наявні в матеріалах справи акт, платіжне доручення про сплату коштів, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат;

- Верховний Суд в додатковій постанові від 08.05.2018 у справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні: відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи вчинені/складені адвокатом; платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до пунктів 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 № 22;

- в постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд прийшов до висновків про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Крім того, в постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд зазначив, що до суду апеляційної інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу щодо складання апеляційної скарги було додатково подано договір про надання правової допомоги від 01 грудня 2017 року № 01/12-1, акт виконаних робіт від 04 грудня 2017 року, квитанцію про оплату правової допомоги на суму 5120,00 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в актах виконаних робіт вказано, що затрачений час на складання позовних заяв складав 8 годин; у акті виконаних робіт на складання апеляційної скарги не вказано на час, витрачених на її підготовку. При цьому, у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи;

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9600 грн. складає майже 12,36 % від різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом;

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу та витрат, що пов`язані з прибуттям до суду у сумі 9600 грн. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) .

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Дослідженими судом вищенаведеними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, доведено розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, відповідно до положень ст. 134 КАС України.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що до позовної заяви не додано жодного документального доказу, який підтверджує фактичну оплату послуг адвоката в розмірі 9600 грн. , - є необґрунтованим та безпідставним, таким, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, платіжним дорученням № 2446 від 12 серпня 2019 року, доданим до позовної заяви.

Відповідно, безпідставним є твердження відповідача, що відсутність копій документів, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу позбавляє Одеську митницю ДФС права подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з посиланням на конкретні докази.

Як встановлено вище, порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені саме ст. 134 КАС України .

Отже, посилання представника відповідача на те, що: позивачем не подано доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих від ТОВ "Ювента" шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218; в позовній заяві та доданих до неї документах не обґрунтовано жодним чином заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи, складені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; тощо - є законодавчо необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не спростовують висновок суду, що дослідженими судом вищенаведеними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, доведено розмір витрат на правничу допомогу адвоката, який визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, саме відповідно до положень ст. 134 КАС України .

Щодо посилання відповідача на те, що: відповідно до ст. 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня. Також ст. 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено в 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні. Таким чином, гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 9600 грн. становить майже 5 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2019 року, 2,3 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, а також мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі майже за 382 години робот, - слід зазначити таке.

Наведене законодавство не регулює спірні питання щодо розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому також слід зазначити, що, як зазначено самим відповідачем, наведеним законодавством встановлені відповідні мінімальні показники : прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб; мінімальну заробітну плату у місячному розмірі, та не встановлено граничних розмірів відповідних показників.

Враховуючи та на підставі наведеного суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, - є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, та судом не встановлено жодних невідповідностей у документах, наданих на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які потягнули б зміну висновків суду з зазначеного питання, відповідачем суду не наведено та не надано.

На підставі наведеного, враховуючи: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для позивача, - згідно з наданими суду документами, стягненню з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот гривень).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента (місцезнаходження: вул. Катерининська, 87, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 37477029) до Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Івана та Юрія Лип, 21, корпус А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 від 11.06.2019 року.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Ювента суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот гривень).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.01.2020
Оприлюднено10.03.2020
Номер документу88059606
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/4795/19

Ухвала від 08.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 19.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 03.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 29.01.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 06.01.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 08.12.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М.Г.

Ухвала від 07.09.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 18.05.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Джабурія О.В.

Ухвала від 11.03.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні