Постанова

від 04.03.2020 по справі 200/5082/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 березня 2020 року

м. Київ

справа № 200/5082/18

провадження № 61-15111св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКРО ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

особа, що подала апеляційну та касаційну скарги - Приватне підприємство Мілітарі ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства Мілітарі на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у складі судді Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ПП Мілітарі на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕКРО (далі - ТОВ ВЕКРО ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року (у складі судді Шевцової Т. В.) у задоволенні позову ТОВ ВЕКРО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовлено.

Позов ТОВ ВЕКРО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне підприємство Мілітарі (далі - ПП Мілітарі ) , як особа, яка не брала участі у справі, але питання про права та інтереси якої вирішив суд, подало апеляційну скаргу на нього.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року відмовлено ПП Мілітарі у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року та скаргу повернуто заявнику.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, пославшись на приписи статті 357 ЦПК України, виходив із того, що заявник не брав участі у справі, суд першої інстанції не вирішував питання про його права, свободи, інтереси чи обов`язки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ПП Мілітарі , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що судові рішення у цій справі вплинуть на права ПП Мілітарі , оскільки після того, як позивач набув права власності на спірне майно, це майно на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2019 року було придбано ПП Мілітарі .

Висновок апеляційного суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги у справі є помилковим, що позбавляє ПП Мілітарі права на захист порушених прав, свобод та інтересів.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, просить залишити в силі ухвалу місцевого суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

09 вересня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 27 квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалив заочне рішення у справі за позовом ТОВ ВЕКРО до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики, звернення стягнення на нерухоме майно, реєстрацію права власності та зняття арешту.

25 липня 2019 року ПП Мілітарі як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на вказане судове рішення, посилаючись на те, що вказаним судовим рішенням порушені його права та обов`язки як власника спірного майна.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у прийнятті апеляційної скарги ПП Мілітарі на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року відмовлено. Постановляючи вказану ухвалу, апеляційний суд, посилаючись на положення статті 357 ЦПК України, виходив із того, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права, свободи чи інтереси заявника.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2018 року, ПП Мілітарі посилалось на те, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як власника спірного майна на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

- апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

- є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

- є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

- скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто вказана процесуальна норма не містить підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки якої судом не вирішувалося.

Не передбачено цивільним процесуальним законодавством України, зокрема статтею 357 ЦПК України, повноважень суду і щодо можливості повернення апеляційної скарги в підстав, вказаних вище.

Разом із тим, пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 354, 356 ЦПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж під час розгляду справи судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові від від 17.02.2020 року Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у справі № 61-41547сво18.

Апеляційний суд вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, повернувши апеляційну скаргу заявнику.

При цьому Верховний Суд зауважує, що цивільним процесуальним законодавством України в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, не передбачено право апеляційного суду вирішувати питання щодо прийняття (відмови у прийнятті) апеляційної скарги. Зокрема параграфом 2 Глави 1 ЦПК України передбачені повноваження суду апеляційної інстанції щодо відкриття (відмови у відкритті) апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги.

Вирішення судами справ з неухильним дотриманням вимог закону щодо меж наданих судам повноважень має суттєве значення, зокрема при подальшому визначенні процесуальних наслідків певних дій суду.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ПП Мілітарі , апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статей 357-358 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У відповідності до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу передати на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Мілітарі задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило