Рішення

від 27.02.2020 по справі 618/1078/19

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 618/1078/19

Провадження № 2/618/20/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., позивачки - ОСОБА_1 , представниці позивачки - адвоката Пухтаєвич О. О., представника відповідача - адвоката Лихачова Р. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/1078/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович про захист права власності на земельну ділянку, визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави в результаті користування земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович про захист права власності на земельну ділянку, визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави в результаті користування земельною ділянкою.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона являється власницею земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , розміром 6,5462 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Вказана земельна ділянка загальною площею 6,5462 га складається з двох земельних ділянок: площею 0,1916 га з кадастровим номером 6321883000:01:000:0209 та площею 6,3546 га з кадастровим номером 6321883000:05:000:0161.

13 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством Гиренко Андрій Іванович укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач справі прийняв від ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,3546 га ріллі для сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6321883000:05:000:0161, яка належить їй на праві приватної власності. Пунктом 8 сторони передбачили, що договір укладений на 10 років.

Між сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким спадкодавиця позивачки передала у користування відповідачеві земельну ділянку площею 6,3546 га, кадастровий № 6321883000:05:000:0161, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХР № 055087.

Пунктом 35 вищевказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

27 листопада 2015 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 12 до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 632180004001303, якою внесли зміни до договору оренди землі в розділи Предмет договору , Об`єкт оренди , Строк дії договору , орендна плата , Умови повернення земельної ділянки , Зміна умов договору і припинення його дії , зокрема дії договору та щодо припинення дії договору при переході права власності до другої особи.

Проте позивач стверджує, що її матір - ОСОБА_2 , вказану додаткову угоду не підписувала, тому просила визнати її недійсною, розірвати договір оренди землі від 13 лютого 2012 року та зобов`язати відповідача повернути позивачці спірну земельну ділянку, стягнути з відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою з 13 лютого 2012 року до 01 грудня 2019 року в сумі 43 371 грн 89 коп та витрат на судовий1 збір.

В судовому засіданні позивачка та її представниця повністю підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх з підстав, викладених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В наданому до суду відзиві на позовну заяву та у відзиві на уточнену позовну заяву, зокрема зазначив, що 24 січня 2013 року ОСОБА_2 склала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 користуватись та управляти належною їй на підставі державного акту земельною ділянкою, загальною площею 6,5462 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 6321883000:01:000:0209 та 6321883000:05:000:0161. Вказана довіреність видана строком на 30 років та дійсна до 24 січня 2043 року. Будь-яких повідомлень про скасування вказаної довіреності до відповідача не надходило, а посилання позивача на ту обставину, що договір оренди припинив свою дію не відповідають дійсності, оскільки за згодою сторін додатковою угодою від 27 листопада 2015 року визначено, що договір укладено до 24 січня ---2013 року. Окрім того, 24 січня 2013 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповіла спірну земельну ділянку ОСОБА_3 . Фактично ОСОБА_2 здійснила відчуження земельної ділянки, та 24 січня 2013 року отримала за неї кошти у розмірі 40 000 грн. Щодо тверджень позивача стосовно невиплаченої орендної плати, то відповідач зазначає, що на підставі довіреності від 24 січня 2013 року ОСОБА_3 отримував орендну плату з 2013 до 2016 років. А після того як ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і позивачка набула права власності на дану земельну ділянку за рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року її виплата була припинена. Під час ухвалення даного рішення суду, відповідача до справи залучено не було, таким чином йому не було відомо про перехід права власності до позивачки. Відповідачеві про зміну власника вказаної земельної ділянки стало відомо лише у 2019 році, у зв`язку з чим 10 вересня 2019 року ним до ОСОБА_4 було направлено лист з проханням надати документи, які підтверджують смерть орендодавця ОСОБА_2 та документи, які підтверджують перехід права власності на вказану земельну ділянку, однак позивачка не відреагувала на даний лист та одразу ж звернулась до суду. Вказані обставини свідчать про формальне небажання позивачки виконувати умови спірного договору, що не може бути підставою задоволення її позовних вимог. (а. с. 52 - 72, 108 - 117).

Заслухавши пояснення позивачки та її представниці, доводи та заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до державного акта на право власності на землю серії ІІІ-ХР № 055087, виданого на підставі розпорядження Дворічанської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 04 жовтня 2002 р. № 200, ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 6,5462 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області (а. с. 21).

Згідно з договором оренди землі б/н від 13 лютого 2012 року ОСОБА_2 надала, а ФГ Гиренко Андрій Іванович прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області, загальною площею 6,3546 га ріллі для сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6321883000:05:000:0161. Відповідно до п. 8 договір укладено на 10 років. Згідно з п. 39 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Дворічанському районі Харківської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18 червня 2012 року за № 632180004001303 (а. с. 120 - 125).

Відповідно до довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 45 від 24 січня 2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А. О., ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 користуватись та управляти (в тому числі здавати в оренду на умовах на його розсуд будь-якій фізичній або юридичній особі) належною їй на підставі державного акту серії ІІІ-ХР № 055087, виданого 20 грудня 2002 року Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області, земельною ділянкою площею 6,5462 га, наданою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Миколаївської сільської ради КСП Миколаївське Дворічанського району Харківської області, кадастрові номери 6321883000:01:000:0209 та 6321883000:05:000:0161 (а. с. 55).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 липня 2016 року виконавчим комітетом Новоєгорівської сільської ради Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 11 (а. с. 22).

Згідно з витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6305098252017 від 17 жовтня 2017 року, земельна ділянка загальною площею 5,3546 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області з кадастровим номером 6321883000:05:000:0161, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка орендована фермерським господарством Гиренко Андрій Іванович до 24 січня 2043 року (а. с. 13 - 15).

З рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року у справі № 618/604/18 вбачається, що за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за заповітом земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 6,5462 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 19 - 20).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 143957921 від 05 листопада 2018 року на підставі рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43855300 від 05 листопада 2018 року на праві приватної власності вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 (а. с. 16).

Згідно з цим же витягом у розділі актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права , дата реєстрації 22 грудня 2015 року, на підставі договору оренди землі б/н від 13 лютого 2012 року, право оренди земельної ділянки належить фермерському господарству ОСОБА_3 , до 24 січня 2043 року з правом пролонгації (а. с. 17).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області, площею 6,3546 з кадастровим номером 6321883000:05:000:0161, нормативна грошова оцінка вказаних сільськогосподарських угідь становить 190 926 грн 63 коп. (а. с. 18).

Згідно з листом від 10 вересня 2019 року, фермерське господарство Гиренко Андрій Іванович звернулось до ОСОБА_1 з проханням надати документи, про смерть орендодавці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які підтверджують перехід права власності на земельну ділянку площею 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 055087 ( а. с. 45 - 46).

З додаткової угоди № 12 від 27 листопада 2015 року до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 632180004001303 від 18 червня 2012 року, вбачається, що сторони уклали дану додаткову угоду на умовах договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в Відділі Держкомзему Дворічанського району Харківської області під № 632180004001303 від 18 червня 2012 року про наступне:

1.Викласти розділ Предмет договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області за межами населеного пункту.

2.Викласти розділ Об`єкт оренди п. 2 в такій редакції: В оренду передається земельна ділянка (рілля) площею 6,3546 га, що належить Орендодавцю на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ХР №055087 зареєстрований за № 21 від 20.12.2002 року.

Відомості про земельну ділянку;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:

-Адреса: Харківська область, Дворічанський район, Миколаївська сільська рада.

-Кадастровий номер : 6321883000:05:000:0161

Пункт 5 в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 148032,95 грн.

3.Викласти розділ Строк дії договору п. 8 в такій редакції: Договір укладено до 24 січня 2043 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. " Якщо жодна із сторон впродовж 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не попередить письмово іншу сторону про своє бажання або небажання переукласти договір, договір вважається пролонгованим на десять років, про що укладається додаткова угода ,яка підлягає державній реєстрації.

4.Викласти розділ Орендна плата п. 9 в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - у грошовій, натуральній або відробітковій формі та в розмірі 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що складає 4449,89 грн. (чотири тисячі чотириста сорок дев`ять грн.89 коп.).

5.Викласти розділ Умови повернення земельної ділянки п. 24 в такій редакції: Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем не підлягають відшкодуванню.

6.Перехід Викласти розділ Зміна умов договору і припинення його дії п. 39 в такій редакції: права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем (а. с. 56).

На підставі заповіту від 24 січня 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 46, посвідченого приватним нотаріусом Куп`янського міського нотаріального округу Харківської області Черняєвою А. О., ОСОБА_2 на випадок її смерті, належну їй на підставі державного акту серії ІІІ-ХР № 055087, виданого 20 грудня 2002 року Дворічанською районною державною адміністрацією Харківської області та зареєстрованого в книзі записів державних актів № 121, земельну ділянку площею 6,5462 га, розташовану на території Миколаївської сільської ради, КСП Миколаївське Дворічанського району Харківської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 6321883000:01:000:0209 та 6321883000:05:000:0161, заповіла ОСОБА_3 (а. с. 57).

Відповідно до розписки від 24 січня 2013 року, ОСОБА_2 17 січня 2013 року отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 40 000 грн за земельну ділянку площею 6,5462 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради, КСП Миколаївське Дворічанського району Харківської області ( а. с. 58).

Відповідно до відомості на виплату грошей орендної плати за земельні паї за 2012 рік від 13 вересня 2012 року, ОСОБА_2 отримала 3 022 грн 29 коп. від ФГ Гиренко А. І. (а. с. 61).

Згідно з відомістю на виплату грошей орендної плати за земельні паї за 2013 рік від 06 серпня 2013 року, ОСОБА_2 отримала 3 022 грн 29 коп. від ФГ Гиренко А. І. (а. с. 62).

Відповідно до відомості на виплату грошей № НОМЕР_2 орендної плати за земельні паї за 2014 рік від 26 листопада 2014 року, ОСОБА_2 отримала 3 022 грн 29 коп. від ФГ Гиренко А. І. (а. с. 63).

Згідно з відомістю на виплату грошей орендної плати за земельні паї за 2015 рік від 17 серпня 2015 року, ОСОБА_2 отримала 3 894 грн 61 коп. від ФГ Гиренко А. І. (а. с. 64).

Відповідно до платіжної відомості № 00000000002 від 09 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 отримала 7 509 грн 36 коп від ФГ Гиренко А. І. (а. с. 59 - 60).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

У пункті д частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що спірні правовідносини передбачають систематичну несплату орендної плати як підставу для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного суду України від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц викладена наступна правова позиція. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз норм Цивільного та Земельного кодексів, Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Статтею 526 ЦК України встановлені загальні умови виконання зобов`язань та закріплено основний принцип виконання зобов`язань - принцип належного виконання, що стосується як суб`єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (статті 527-545 ЦК України). За її змістом належне виконання зобов`язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно застосовуваними вимогами.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані, зокрема, з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регламентує загальний порядок розірвання договору оренди землі, зокрема: ч. 3 та ч. 4 статті встановлює, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішення суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Обов`язки орендаря визначені у ст. 25 Закону України Про оренду землі , до яких належить: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, реєстраційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 37 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частино 1 статті 247 ЦК України передбачено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Згідно з ч. 1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Стаття 13 Закону України Про оренду землі визначає поняття договору оренди землі: договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З вищевикладеного вбачається, що між сторонами існують правовідносини, які виникають із договору оренди земельної ділянки.

Прохаючи розірвати договір оренди земельної ділянки позивачка посилається також на те, що він укладений на строк, на який ОСОБА_2 згоди не давала.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином законодавством встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто укладений правочин є дійсним якщо він не визнаний недійсним судом, або його недійсність не встановлена законом.

Правові наслідки недійсності правочину встановлені статтею 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦК України - представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦК України - представник може бути вповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянка входить до повноважень представника в частині користування та управління належною ОСОБА_2 земельною ділянкою. Таким чином, підписавши за ОСОБА_2 додаткову угоду, ОСОБА_3 діяв в межах наданих йому повноважень, так як додаткова угода підписана після видачі довіреності представнику і довіреністю передбачене надання права підпису документів від імені довірителя.

Заяву про відкликання довіреності ОСОБА_2 не подавала.

Позивач набула право власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 на підставі рішення Дворічанського районного суду від 31 серпня 2018 року.

Враховуючи той факт, що відповідач фактично був позбавлений можливості здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки, так як не був повідомлений про перехід права власності на неї, безпідставним є посилання позивачки на систематичну несплату орендної плати, адже саме з метою укладення додаткової угоди із новим власником земельної ділянки та виплати коштів за орендну плату відповідач звернувся до позивачки, а остання не вчинила дій для виконання умов Закону України Про оренду землі та Земельного кодексу України.

Частина 4 статті 32 ЗУ Про оренду землі регламентує, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, щодо порушення відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати та недійсності додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись договором оренди землі б/н від 13.02.2012, додаткової угоди № 12 до нього, ст. ст. 1, 2, 13, 25, 27, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 137, 138, 204, 244, 245, 247, 526, 626, 638, 651 ЦК України, ст. 141 Земельного кодексу України , керуючись ст. ст. 8, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України , суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович про захист права власності на земельну ділянку, визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави в результаті користування земельною ділянкою- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складене 06 березня 2020 року.

Суддя Ю. М. Гніздилов