Ухвала

від 14.01.2021 по справі 618/1078/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 січня 2021 року

м. Київ

справа № 618/1078/19-ц

провадження № 61-12935св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Гиренко Андрій Іванович ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович на постанову Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович (далі - ФГ Григоренко А. І. ) про захист права власності на земельну ділянку, визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави у результаті користування земельною ділянкою.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власницею земельної ділянки розміром 6,5462 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Вказана земельна ділянка, загальною площею 6,5462 га, складається з двох земельних ділянок площами: 0,1916 га, кадастровий номер 6321883000:01:000:0209, та 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161. 13 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та ФГ Гиренко А. І. укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач прийняв від ОСОБА_2 в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,3546 га ріллі для сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161, яка належить їй на праві приватної власності. Пунктом 8 сторони передбачили, що договір укладений на 10 років. Між сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким спадкодавиця позивача передала у користування відповідачу земельну ділянку, площею 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХР № 055087. Пунктом 35 вказаного договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

27 листопада 2015 року між сторонами договору укладено додаткову угоду № 12 до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 632180004001303, якою внесено зміни до договору оренди землі в розділи Предмет договору , Об`єкт оренди , Строк дії договору , Орендна плата , Умови повернення земельної ділянки , Зміна умов договору і припинення його дії , зокрема щодо дії договору та припинення дії договору при переході права власності до другої особи.

Проте, ОСОБА_3 підписав додаткову угоду від 27 листопада 2015 року № 12 від обох сторін, вчинив цей правочин у власних інтересах.

Посилаючись на викладене, позивач, із урахуванням уточнених вимог, просила визнати недійсною угоду, розірвати договір оренди землі від 13 лютого 2012 року та зобов`язати відповідача повернути спірну земельну ділянку, стягнути з відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою з 13 лютого 2012 року до 01 грудня 2019 року в сумі 43 371,89 грн.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 27 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмолено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що укладаючи додаткову угоду до договору оренди, ОСОБА_3 діяв у межах повноважень, наданих йому довіреністю, тому строк дії договору не сплинув, орендна плата сплачена у повному обсязі. Укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки входить до повноважень представника в частині користування та управління належною ОСОБА_2 земельною ділянкою. Заяву про відкликання довіреності ОСОБА_2 не подавала. Враховуючи той факт, що відповідач фактично був позбавлений можливості здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки, так як не був повідомлений про перехід права власності на неї, безпідставним є посилання позивача на систематичну несплату орендної плати, адже саме з метою укладення додаткової угоди із новим власником земельної ділянки та виплати коштів за орендну плату відповідач звернувся до ОСОБА_1 , а остання не вчинила дій для виконання умов Закону України Про оренду землі та Земельного кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Визнано недійсною додаткову угоду № 12 до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого за № 632180004001303 від 18 червня 2012 року, укладену між ОСОБА_2 та ФГ Гиренко А. І. на земельну ділянку, площею 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 13 лютого 2012 року, укладений між ФГ Гиренко А. І. та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161. Зобов`язано ФГ Гиренко А. І. повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 6,3546 га, кадастровий номер 6321883000:05:000:0161. Стягнуто з ФГ Гиренко А. І. на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у розмірі 37 996,84 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що додаткова угода до договору оренди землі від 18 червня 2012 року, укладена ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 як орендодавця на підставі довіреності від 24 січня 2013 року, а також від імені ФГ Гиренко А. І. як орендаря, шляхом реалізації ним як керівником повноважень, передбачених статутом товариства, а тому оскаржувана додаткова угода до договору оренди землі підлягає визнанню недійсною, оскільки, підписуючи спірну угоду від імені ОСОБА_2 щодо зміни строку дії договору оренди землі на 49 років, ОСОБА_3 діяв в інтересах ФГ Гиренко А. І. та у своїх власних інтересах як кінцевий беніфіціарний власник фермерського господарства. Будучи засновником, кінцевим беніфіціарним власником фермерського господарства та головою ФГ Гиренко А. І. , ОСОБА_3 при укладенні договору оренди землі діяв як представник від імені власника земельних ділянок недобросовісно, порушив вимоги частини третьої статті 238 ЦК України .ОСОБА_3 не мав правових підстав для укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі від імені позивача, оскільки вчинив такий правочин від її імені опосередковано у власних інтересах, тобто прямо порушив заборону, встановлену частиною третьою статті 238 ЦК України . Вказані висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 323/19/16-ц (провадження № 61-14514ск18), від 10 січня 2019 року у справі № 323/1550/17-ц (провадження № 61-40550св18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 323/1827/17 (провадження № 61-9920св19). Оскільки ОСОБА_1 до вирішення судом спору про право власності на спірне майно в порядку спадкування, за результатами якого ухвалене рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 31 серпня 2018 року, була позбавлена можливості реалізувати своє право власності, тому строк позовної давності, за вимогами про визнання недійсною додаткової угоди № 12 до договору оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки від 13 лютого 2012 року, зобов`язання повернути земельну ділянку ОСОБА_1 , стягнення заборгованості за орендною платою за період із 2014 до 2016 року, пропущений з поважних причин.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року виправлено у постанові Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року допущені арифметичні помилки, а саме правильно вказано суму стягнення заборгованості з орендної плати з ФГ Гиренко А. І. на користь ОСОБА_1 32 693,57 грн замість неправильної 37 996,84 грн; правильно вказано суму стягнення витрат зі сплати судового збору 2 689,71 грн замість 2 971,38 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що під час складення вказаної постанови судом допущена арифметична помилка, а саме неправильно зазначено суму стягнення заборгованості з орендної плати з ФГ Гиренко А. І. на користь ОСОБА_1 , замість правильної суми стягнення 32 693,57 грн (880,73 + 6357,12 + 6363,93х4) неправильно зазначена сума 37 996,84 грн.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У серпні 2020 року ФГ Гиренко А. І. подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 623/2518/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 400/232/18, від 25 червня 2018 року у справі № 389/720/17-ц. Крім того, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України). Укладення додаткової угоди до договору оренди повноважень представника в частині користування та управління належною ОСОБА_2 земельною ділянкою. Таким чином, підписавши за ОСОБА_2 додаткову угоду ОСОБА_3 діяв у межах наданих йому повноважень, так як додаткова угода підписана після видачі довіреності представнику і довіреністю передбачено надання права підпису документів від імені довірителя. В порушення норм процесуального права, судом не залучено до розгляду справи довірену особу - ОСОБА_3 , який на думку суду, міг вчинити неправомірні дії, а саме укладати додаткову угоду в своїх інтересах, що є порушенням статі 53 ЦПК України. Позивачем не надано жодних доказів того, що правочин вчинено на вкрай невигідних умовах, та не в інтересах довірителя відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України. ФГ Гиренко A. І. добросовісно виконувало і виконує взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі, вчасно виплачує орендну плату, використовує земельну ділянку відповідно до норм чинного земельного законодавства. Позивач пропустила строк позовної давності без поважних причин.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що про порушення свого права вона дізналася з 31 серпня 2018 року, тобто з часу ухвалення рішення. При цьому, відповідач не подавав заяви про застосування строку позовної давності.

У листопаді 2020 року ФГ Гиренко А. І. подав пояснення, згідно з якими фізична особа ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ФГ Гиренко А. І. (ЄДРПОУ 37010538) у цивільно-господарських відносинах є різними учасниками, тобто різними суб`єктами правових відносин, а тому незрозуміло з яких підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що додаткова угода укладена в інтересах ФГ Гиренко А. І.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

02 листопада 2020 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович про захист права власності на земельну ділянку, визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення майна, набутого без достатньої правової підстави у результаті користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою Фермерського господарства Гиренко Андрій Іванович на постанову Харківського апеляційного суду від 05 серпня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року призначити до судового розгляду на 27 січня 2021 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак Г. І. Усик В. В. Яремко