Постанова

від 24.02.2020 по справі 401/94/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року м. Кропивницький

справа № 401/94/19

провадження № 22-ц/4809/310/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Голованя А. М., Кіселика С. А.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Суворова Світлана Миколаївна,

відповідач - Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2019 року у складі головуючого - судді Гармаш Т. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

11.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі: Світловодського РЦСССДМ) , третя особа ОСОБА_2 , про стягнення середнього заробітку за період з 17 липня 2017 року по день ухвалення судового рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим , що з 14 липня 2017 року була звільнена з Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

У день звільнення відповідач не видав їй трудову книжку.

На її численні вимоги про направлення їй трудової книжки поштою, отримувала відмову з посиланням на відсутність у відповідача трудової книжки.

На підставі ч. 5 ст. 235 КЗпП України у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Світловодського міськрайоного суду від 21 червня 2019 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог було залучено ОСОБА_2 . (а.с.146 т.1).

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 201 197 грн. 49 коп. за затримку видачі трудової книжки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позову, зазначив, щовсупереч вимогам зазначеної норми відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував дотримання ним вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України, не підтвердив факт видачі ОСОБА_1 трудової книжки у день її звільнення та на її вимоги, які були викладені у заявах. Затримка видачі трудової книжки ОСОБА_1 на думку суду виникла з вини Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Світловодський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Так, судом неправомірно відмовлено у залученні доказів щодо звернення Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді до поліції та відомості з поліції щодо перевірки по факту зникнення трудової книжки ОСОБА_1 та розшуку останньої, оскільки вона після звільнення з займаної посади не з`являлась до відповідача і не виходила на зв`язок, що унеможливило вирішення питання оформлення і видачі їй трудової книжки.

Представником відповідача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви до поліції вих. № 01-16/97 від 18 липня 2017 року, копії службової записки від 17 липня 2017 року, копії платіжного доручення № 289 від 21 липня 2017 року, копії супровідного листа вих. № 5815/111/2017 від 22 серпня 2017 року та копії висновку по результатам перевірки заяви від 30 липня 2017 року, у задоволенні якого відмовлено.

Також, судом першої інстанції не було долучено до матеріалів справи службової записки виконуючого обов`язки директора Центру Кисельової О. від 17 липня 2017 року, в якій зазначено, що остання не має доступу до книги наказів, бухгалтерських документів, матеріалів звітності, ключів від сейфу та кабінетів, а також доступу до печатки Центру.

Згідно копій актів роботи комісії про проведенню інвентаризації матеріальних цінностей Світловодського РЦСССДМ від 19 липня 2017 року та від 01 серпня 2017 року, трудова книжка позивача у Світловодському РЦСССДМ відсутня.

Листом Світловодського РЦСССДМ від 06.09.2017 року позивача повідомлено про те, що нею самостійно проведено нарахування заробітної плату за першу половину липня 2017 року, що підтверджується складеним та підписаним нею розрахунком заробітної плати, всі нарахування заробітної плати за липень 2017 року їй виплачено, а також те, що трудова книжка в документах, які зберігаються в Центрі - відсутня.

У зв`язку з чим 17.07.2017 року та 19.07.2017 року були складено відповідні акти з наданням пропозиції позивачу у видачі їй дублікату трудової книжки.

ОСОБА_1 проігнорувала дану пропозицію, що була спрямована на вирішення питання внесення запису до трудової книжки та її видачі.

Відповідач звертався із заявами до поліції з проханням сприяти у розшуку ОСОБА_1 1, та ОСОБА_2 з метою вирішення даного питання. За результатами перевірки заяви від 30 липня 2017 року встановлено, що неодноразово було перевірено адреси вказаних осіб, але за вказаними адресами вони були відсутні.

Світловодський РЦСССДМ вважає, що позивач ухилялася від вирішення питання щодо оформлення та видачі їй трудової книжки.

Відповідачем було здійснено повний розрахунок з позивачем в строки встановленні ст. 116 КЗпП України після її звільнення, відсутні мотиви та підстави для затримки у видачі їй трудової книжки.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Третя особа - ОСОБА_2 надав письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача - адвоката Суворової С. М., яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Згідно копії наказу від 15 червня 2011 року директора Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді ОСОБА_3 І. була прийнята на роботу головного спеціаліста - головного бухгалтера Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за строковою трудовою угодою з 15 червня 2011 року по 30 грудня 2011 року на 0,5 тарифної ставки (а.с.51 т.1).

На підставі наказу від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 прийнята на роботу головного спеціаліста - головного бухгалтера Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за строковою трудовою угодою з 15 червня 2011 року по 31 грудня 2012 року на 0,5 тарифної ставки (а.с.52 т.1).

Наказом від 30 вересня 2016 року № 36-к здійснено переведення ОСОБА_1 з 01 жовтня 2016 року па посаду бухгалтера провідного Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі - Центру) з посадовим окладом згідно штатного розпису. Визнано 01 жовтня 2016 року днем припинення державної служби ОСОБА_1 (а.с.28 т.2).

Наказом від 12 липня 2017 року №33-к звільнено ОСОБА_1 , бухгалтера провідного Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді (далі - Центру) з займаної посади 14 липня 2017 року згідно статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. Зобов`язано бухгалтера провідного Центру ОСОБА_1 здійснити компенсацію за 2 календарних дні невикористаної відпустки за період роботи з 12 листопада 2016 року по 14 липня 2017 року, відповідні розрахунки та врахувати цей наказ під час нарахування заробітної плати за першу половину липня місяця поточного року (а.с.53).

Позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про проведення з нею розрахунку та видачу її трудової книжки (а.с.4, 7, 9 т.1).

Світловодським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на звернення ОСОБА_1 було надано відповідь від 06.09.2017 року (а.с.5, т.1), у якій роз`яснено, що з документів центру вбачається, що з 07.07.2017 року по 11.07.2017 року позивач перебувала у відпустці, частина якої була надана за період з 12.11.2016 року по 11.11.2017 року наказ №14-в від 26.06.2017 року, цим же наказом ОСОБА_1 , як бухгалтера, було зобов`язано враховувати його під час нарахування заробітної плати у липні місяці 2017 року, з наказом вона була ознайомлена 26.06.2017 року, отже вона самостійно нараховувала заробітну плату за першу половину липня 2017 року. Крім того, 10.07.2017 року нею було подано заяву про звільнення з 14.07.2017 року за власним бажанням, бухгалтеру провідного Центру доручено провести розрахунок, з вказаним наказом позивач також ознайомлена. Після проведення розрахунку заробітної плати за першу половину липня 2017 року його було передано для нарахування та виплати до Світловодського управління державного казначейства 14.07.2017 року, відповідно всі нарахування виплачені. Щодо трудової книжки роз`яснено, що оскільки вона не виходила на контакт, не відповідала на телефонні дзвінки, 18.07.2017 року за вих. № 01-16/97 директор центру звернувся із заявою до начальника Світловодського ВПГУНП в Кіровоградській області. Також повідомлено, що трудова книжка в документах Світловодського РЦСССДМ відсутня, про що складено відповідні акти, та запропоновано для вирішення питання щодо видачі дубліката трудової книжки з`явитися до Центру.

Листом від 13.06.2018 року ОСОБА_1 повідомлена про те, що станом на 13.06.2018 року її трудова книжка та запис про її отримання в журналі обліку трудових книжок працівників Світловодського РЦСССДМ відсутні (а.с. 8 т.1).

Також 13.06.2018 року повідомлено, що Світловодським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді їй надаються копії документів, які є в наявності: наказ директора Світловодського РЦСССДМ від 15 червня 2011 року №5- к Про прийняття на роботу головного спеціаліста - головного бухгалтера ; наказ директора Світловодського РЦСССДМ від 22 грудня 2011 року Про внесення змін до наказу директора Центру від 15 червня 2011 року № 5-к Про прийняття на роботу головного спеціаліста - головного бухгалтера ; наказ директора Світловодського РЦСССДМ №33-к від 12 липня 2018 року Про звільнення ОСОБА_1 .

Станом на день звільнення позивача, 12 липня 2017 року, директор Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді був ОСОБА_2 , яким було видано наказ про звільнення від 12 липня 2017 року № 33-к і який згідно вимог чинного законодавства не вирішив питання щодо видачі ОСОБА_1 оформленої належним чином трудової книжки.

Згідно актів роботи комісії по проведенню інвентаризації матеріальних цінностей Світловодського РЦСССДМ, складених 19 липня та 01 серпня 2017 року, відповідна особова картка, наказ про прийняття на роботу не були передані ОСОБА_2 в. о. директора Кисельовій О. Ю., про що ОСОБА_1 було повідомлено відповідачем листом від 22 серпня 2018 року, надісланим на її запит від 17 серпня 2018 року (а.с.10 т.1).

Відповідно до копій актів роботи комісії про проведенню інвентаризації матеріальних цінностей Світловодського РЦСССДМ від 19 липня 2017 року та від 01 серпня 2017 року, трудова книжка ОСОБА_1 у центрі відсутня (а.с.57-114 т.1).

З довідки Світловодського РЦСССДМ, виданої ОСОБА_1 за вих. № 01-16/96 від 14.07.2017 року, вбачається, що ОСОБА_1 працювала в Світловодському РЦСССДМ з 2012 року та займала посаду провідного бухгалтера, заробітна плата за 2 останні місяці роботи склала 14440,91 грн (а.с.35 т.1).

На підтвердження доводів апеляційної скарги про проведення розрахунку у день звільнення з позивачем та відсутність її трудової книжки відповідачем надано копії: заяви до Світловодського ВПГУНП в Кіровоградській області від 18.07.2017 року про розшук ОСОБА_1 (а.с.228 т.1); копію службової записки соціального педагога відділу соціальної роботи центру Кисельової О. Ю. від 17.07.2017 року (а.с.229 т.1), згідно якої у неї відсутній доступ до книги наказів, бухгалтерських документів, матеріалів звітності у зв`язку із відсутністю бухгалтера провідного Центру, ключів від кабінетів, сейфів, доступу до печаток Центру, заблокований комп`ютер бухгалтера провідного Центру, з комп`ютера директора (сервера) знищена вся інформація, мені не передані актом-передачі всі відповідні документи Центру, ключі, майно, печатка Центру; відомості про нарахування коштів при звільненні на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 12718,57 грн (а.с. 230 т. 1 зв. ст.).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до положень статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Частиною 5 статті 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню.

Отже, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що саме з вини відповідача їй не було видано трудову книжку.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки всім обставинам і доказам, на які посилались сторони, не звернув уваги, що позивач не була на работі на день звільнення, не намагалась самостійно отримати трудову книжку, із заявою щодо отримання трудової книжки поштою звернулась до Світловодського РЦСССДМ лише наприкінці серпня 2017 року, не зреагувала на обставини, викладені у відповіді на її заяву від 06 вересня 2017 року щодо відсутності її трудової книжки і необхідності прибуття до Світловодського РЦСССДМ для вирішення питання щодо оформлення дублікату трудової книжки, до червня 2018 року не проявляла ініціативи в оформленні і отриманні дублікату трудової книжки, вела переписку щодо направлення їй трудової книжки, достовірно знаючи про її відсутність.

Питання про зобов`язання Світловодського РЦСССДМ вчинити певні дії, зокрема, видати належним чином оформлену трудову книжку, яке на думку ОСОБА_1 у добровільному порядку відповідач не виконав в передбачені законом строки, не ставилось.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не доведений факт вимушеного прогулу, пов`язаного із затримкою у видачі їй трудової книжки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за його недоведеністю і безпідставністю .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнена від сплати судового збору, судові витрати за подання апеляційної скарги компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, третя особа ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді А. М. Головань

С. А. Кіселик