Ухвала

від 27.04.2020 по справі 401/94/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 401/94/19

провадження № 61-6465ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 201 197 грн 49 коп. за затримку видачі трудової книжки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року апеляційну скаргу Світловодського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді задоволено.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 листопада 2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

02 квітня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що надійшла до суду 08 квітня 2020 року, в якій заявник просить суд скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року, й залишити в силі судове рішення першої інстанції.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Подана касаційна скарга містить клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на статтю 8 Закону України Про судовий збір та статтю 136 ЦПК України.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що враховуючи майновий стан, також те, що через відсутність трудової книжки ніде не працює, не надавши, при цьому, суду належних підтверджуючих документів.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Крім того, згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, заявник має сплатити судовий збір за касаційне оскарження судових рішень або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону .

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі , не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу, або за весь час затримки видачі трудової книжки) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлено законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 1 921 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки ), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином (201 197 грн 50 коп.*1%*200%=4 024 грн).

Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 024 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону .

Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).

Відповідно до підпункту 3 пункту 12 розділу XII Прикінцевих положень вказаного Закону № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України та Законом № 540-IX,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України , але який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян