Рішення

від 10.03.2020 по справі 400/1445/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 р. Справа № 400/1445/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська Ера , вул. Івана Франка, 14, м. Миколаїв, 54037; вул. Морехідна, 1в/3, м. Миколаїв, 54038 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2018 року №00091971407, №00091981407, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська Ера (далі - позивач, ТОВ Миколаївська Ера ) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 03.10.2018 року № 00091971407 та № 00091981407.

Ухвалою від 28.05.2019 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.08.2019 року суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним до перевірки було надано всі наявні первинні документи. Наданими первинними документами, що перелічені в Акті перевірки, ТОВ Миколаївська Ера підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ Промсфера+ , ТОВ Промпостач 2002 , ТОВ РЦ Південь , ТОВ Строй Площадка та зв`язок між фактом придбання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), виконаних робіт та подальшого використання таких ТМЦ у виробництві.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача, ГУ ДФС зазначило, що проведеним аналізом податкової звітності та інформаційних баз ДФС контролюючим органом встановлено недостатню кількість працюючих вказаних контрагентів, відсутність основних фондів, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів. Також встановлено, що реалізацію послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документального оформлення попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність можливості виконання робіт наявним трудовим ресурсом.

Ухвалою від 11.02.2020 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У період з 07.09.2018 року по 13.09.2018 року посадовими особами ГУ ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Миколаївська Ера з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Промсфера+ за жовтень, грудень 2017 року, лютий 2018 року, ТОВ Промпостач 2002 за квітень 2017 року, ТОВ Строй Площадка за листопад 2017 року, лютий 2018 року, ТОВ РЦ Південь за вересень 2017 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

За результатами перевірки складено Акт від 20.09.2018 року № 2282/14-29-14-07/39397396 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 341811,00 грн., у т.ч. за вересень 2017 року - на суму ПДВ 76650,00 грн., за жовтень 2017 року - на суму ПДВ 214473,00 грн., за лютий 2018 року - на суму ПДВ 50688,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 276869,00 грн., у т.ч. за квітень 2017 року - на суму ПДВ 28547,00 грн., за жовтень 2017 року - на суму ПДВ 47640,00 грн., за грудень 2017 року - на суму ПДВ 86537,00 грн, за лютий 2018 року - на суму ПДВ 114145,00 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС 03.10.2018 оформлено та направлено на адресу ТОВ Миколаївська Ера податкові повідомлення-рішення:

- № 00091971407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 276869,00грн.;

- № 00091981407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 341811,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170905,50 грн.

Не погоджуючись з рішеннями ГУ ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

ТОВ Миколаївська Ера (код ЄДРПОУ 39397396) зареєстроване як юридична особа 09.09.2014 року та перебуває на податковому обліку ГУ ДФС з 18.09.2014 року. Основний вид економічної діяльності: установлення та монтаж машин і устатковання (код за КВЕД 33.20). Згідно штатного розкладу на підприємстві працюють 7 осіб.

У перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ Промсфера+ (код ЄДРПОУ 41447922), ТОВ Промпостач 2002 (код ЄДРПОУ 41019898), ТОВ Строй Площадка (код ЄДРПОУ 41585341) та ТОВ РЦ Південь (код ЄДРПОУ 39157132).

Так, 30.11.2017 року між позивачем та ТОВ Промсфера+ укладено договір оренди крану стрілового КС - 5363. Строк договору оренди - 31.03.2018 року. На виконання зазначеного договору були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000009 від 28.02.2018 року та № ОУ-0000036 від 28.12.2017 року. Факт здійснення оплати підтверджується виписками з банку про сплату коштів.

В подальшому, на підставі договору суборенди від 28.12.2017 року кран стрілковий КС - 5363 був переданий ТОВ Механіка - ТД , що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000118 від 28.02.2018 року, № ОУ-61 від 29.12.2017 року, рахунками-фактурою № СФ-1604 від 29.12.2017 року, № СФ-0000189 від 28.02.2018 року, актом звірки від 06.11.2018 року та виписками з банку про сплату коштів.

27.09.2017 року між позивачем та ТОВ Промсфера+ укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Промсфера+ ) зобов`язується передати у власність покупцю (ТОВ Миколаївська Ера ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Відповідно до даного договору покупцем були сплачені кошти відповідно до банківських виписок.

За результатами поставки товару сторонами договору складені видаткові накладні № РН-0000030 від 02.10.2017 року, № РН-0000031 від 12.10.2017 року, № РН-0000086 від 16.10.2017 року, № РН-0000085 від 18.10.2017 року; № РН-0000084 від 20.10.2017 року, № РН-0000087 від 24.10.2017 року, № РН-0000002 від 23.01.2018 року та податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приданий у ТОВ Промсфера+ товар в подальшому був реалізований:

- ТОВ Інженерно виробничий центр ВЕКТОР згідно договору поставки та виконання робіт № 26 від 25.04.2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000002 від 23.01.2018 року, актом списання № СпТ-000042 від 28.12.2017 року та виписками з банку про сплату коштів;

- Державному підприємству Антонов згідно договорів № 2607 від 26.07.2017 року та № 1107 від 11.07.2017 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рахунком-фактурою № СФ-01879 від 06.06.2017 року, видатковою накладною № РН-0000051 від 05.10.2017 року, випискою з банку від 26.06.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-02060 від 07.09.2017 року, видатковою накладною № РН-0000050 від 03.10.2017 року, випискою з банку від 18.09.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-01978 від 22.08.2017 року, видатковою накладною № РН-0000064 від 26.10.2017 року, випискою з банку від 11.09.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-02189 від 26.10.2017 року, випискою з банку від 22.11.2017 року; рахунками-фактурою № СФ-0001886 від 04.07.2017 року, №СФ-02187 від 26.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000062 від 26.10.2017 року, виписками з банку від 21.07.2017 року, від 22.11.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-0001977 від 25.07.2017 року, видатковою накладною № РН-0000066 від 26.10.2017 року, випискою з банку від 11.08.2017 року; рахунками-фактурою № СФ-01972 від 14.08.2017 року, №СФ-02191 від 26.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000067 від 26.10.2017 року, виписками з банку від 06.09.2017 року, від 22.11.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-01970 від 14.08.2017 року, видатковою накладною № РН-0000063 від 26.10.2017 року; рахунками-фактурою № СФ-01971 від 14.08.2017 року, № СФ-02192 від 26.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000068 від 26.10.2017 року, виписками з банку від 06.09.2017 року, від 22.11.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-0001799 від 17.05.2017 року, видатковою накладною № РН-0000060 від 26.10.2017 року, випискою з банку від 29.05.2017 року; рахунком-фактурою № СФ-0001612 від 20.03.2017 року, видатковою накладною № РН-0000061 від 26.10.2017 року, випискою з банку від 25.04.2017 року; рахунками-фактурою № СФ-0001609 від 17.03.2017 року, № СФ-02192 від 26.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000065 від 26.10.2017 року, виписками з банку від 10.04.2017 року, від 13.12.2017 року, від 11.09.2017 року.

Далі, 21.04.2017 року між позивачем та ТОВ Промпостач 2002 укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Промпостач 2002 ) зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (ТОВ Миколаївська Ера ) зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Факт поставки товару підтверджений видатковими накладними № РН-0000144 від 20.04.2017 року, № РН-0000145 від 26,04.2017 року. Факт оплати товару підтверджений банківськими виписками від 24.04.2017 року та від 26.04.2017 року. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Придбаний товар був направлений на ремонт, модернізацію та реконструкцію нежитлового об`єкту, який знаходиться у власності ТОВ Миколаївська Ера на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.2014 року № 1642 та розташований за адресою: вул. Індустріальна, 7, м. Миколаїв, що підтверджується актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 31.05.2017 року.

09.11.2017 року між позивачем та ТОВ Строй Площадка укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Строй Площадка ) зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (ТОВ Миколаївська Ера ) - прийняти та оплатити товар.

Факт оплати товару підтверджений банківськими виписками від 13.04.2017 року та від 20.04.2017 року. Факт поставки товару підтверджений видатковими накладними № РН-ОООООЗЗ від 26.02.2018 року, № РН-0000027 від 26.02.2018 року, № РН-0000032 від 23.02.2018 року, № РН- 0000031 від 21.02.2018 року.

Приданий товар в подальшому був реалізований ТДВ Миколаївський ДЕК згідно договору поставки від 15.02.2018 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактурою № СФ-0002315 від 26.02.2018 року, № СФ-0002314 від 23.02.2018 ркоу, видатковою накладною № РН-0000026 від 23.02.2018 року; рахунком-фактурою № СФ-0000197 від 21.02.2018 року, видатковою накладною № РН-0000025 від 21.02.2018 року та виписками з банку про сплату коштів.

23.02.2018 року між позивачем та ТОВ Строй Площадка укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Строй Площадка ) зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (ТОВ Миколаївська Ера ) зобов`язується прийняти та оплатити товар у розмірі на умовах та в порядку, визначених договором.

ТОВ Строй Площадка , на підставі та в порядку умов, визначених договором, поставило на адресу ТОВ Миколаївська Ера товар, а саме:

- гумову суміш В-14-1 НТА, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000027 від 28.02.2018 року, № РН-0000014 від 02.03.2018 року, № РН-0000024 від 28.02.2018 року, № РН-0000017 від 02.03.2018 року. Даний товар в подальшому був реалізований Державному підприємству Антонов , що підтверджується рахунками-фактурою № СФ-02287 від 14.11.2017 року, № СФ-02175 від 09.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000014 від 02.03.2018 року, довіреністю на отримання ТМЦ від 21.02.2018 року, банківськими виписками;

- гумову суміш ИРП-1078 НТА, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000026 від 28.02.2018 року. Даний товар в подальшому був реалізований Державному підприємству Антонов , що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-02178 від 19.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000016 від 02.03.2018 року та банківськими виписками;

- гумову суміш 3826с НТА, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000025 від 28.02.2018 року. Даний товар в подальшому був реалізований Державному підприємству Антонов , що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-02179 від 19.10.2017 року, видатковою накладною № РН-0000015 від 02.03.2018 року та банківськими виписками;

- гумову суміш НО-68-1 НТА, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000023 від 28.02.2018 року. Даний товар в подальшому був реалізований Державному підприємству Антонов , що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-02378 від 07.12.2017 року, видатковою накладною № РН-0000018 від 02.03.2018 року та банківськими виписками;

- товар, визначений в видаткових накладних №РН-0000028 від 28.02.2018 року, № РН-0000030 від 20.02.2018 року, № РН-0000029 від 16.02.2018 року, № РН-0000005 від 16.11.2017 року, № РН-0000006 від 16.11.2017 року, № РН-0000007 від 16.11.2017 року, який в подальшому був реалізований ТОВ Механика-ТД , що підтверджується рахунками-фактурою № СФ-02304 від 16.11.2017 року, № СФ-0000190 від 16.02.2018 року, № СФ-0000191 від 19.02.2018 року, № СФ-0002312 від 20.02.2018 року, видатковими накладними № РН-0000083 від 16.11.2017 року, № РН-0000020 від 16.02.2018 року, № РН-0000011 від 20.02.2018 року, № РН-0000021 від 19.02.2018 року та виписками з банку.

Далі, 20.09. 2017 року між позивачем та ТОВ Регіональний Центр Південь укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ РЦ Південь ) зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (ТОВ Миколаївська Ера ) - прийняти та оплатити товар.

За результатами поставки товару сторонами складено видаткові накладні № РН-0000020 від 18.09.2017 року та № РН-0000019 від 21.09.2017 року. Факт оплати товару підтверджується банківськими виписками від 19.10.2017 року, від 10.11.2017 року, від 14.11.2017 року та від 28.11.2017 року.

Приданий у ТОВ Регіональний Центр Південь товар в подальшому був реалізований ТДВ Миколаївський ДБК на підставі договору поставки від 22.09.2017 року, що підтверджується рахунками-фактурою № СФ-0002172 від 25.09.2017 року, № СФ-0002174 від 28.09.2017 року, видатковими накладними № РН-0000057 від 28.09.2017 року, № РН-0000055 від 25.09.2017 року та виписками з банку.

Всі операції позивача, відповідно до Акту перевірки, визнані нереальними, оплата коштів ТОВ Миколаївська Ера за операціями з поставки товарів, робіт (послуг) кваліфікована не як оплата за товари, роботи (послуги), а як безповоротна фінансова допомога, надана іншому платнику податків. Також, в Акті перевірки ГУ ДФС зазначає про ненадання ТОВ Миколаївська Ера до перевірки документів щодо транспортування придбаних ТМЦ, сертифікатів якості.

З даного приводу суд зазначає, що договір та сертифікат якості не є первинними документами, тому їх наявність або відсутність, в даному випадку, жодним чином не впливають на ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, на формування показників податкової звітності. Відсутність довіреностей та рахунків-фактур не є беззаперечною підставою для висновку про відсутність господарських операцій, оскільки іншими документами підтверджені зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно- транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

За умови підтвердження реальності господарських операцій первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, інформація, наведена в сертифікатах якості не впливає на доведеність здійснення господарської операції, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог ст. 9 Закону України № 996.

Ненадання до перевірки договору, на підставі якого здійснювалося постачання товарів, не є безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій, оскільки договір є лише передумовою виникнення господарських операцій і також не відноситься до первинних документів у розумінні вимог ст. 9 Закону України № 996.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №803/1712/13-а.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань відповідача на фінансові звіти контрагентів позивача, на підставі яких було здійснено висновки про відсутність основних засобів та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, суд зазначає що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської діяльності та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливими за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 804/4940/14, від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

У численних постановах (зокрема, від 10.09.2018 року у справі 826/25442/15, від 11.09.2018 року у справі № 810/2677/17) Верховний Суд дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товарів (робіт, послуг), вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до п. 73.5 статті 73 ПК України, допустимими доказами, що підтверджують або спростовують господарські відносини між платником податків та іншими суб`єктами господарювання, є довідки за результатами зустрічної звірки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Миколаївська Ера підтвердило господарські відносини з контрагентами-постачальниками ТОВ Промсфера+ , ТОВ Промпостач 2002 , ТОВ РЦ Південь та ТОВ Строй Площадка розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Фінансово-господарські операції мали реальних характер, що підтверджується належним чином складеною первинною документацією.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська Ера (вул. Івана Франка, 14, м. Миколаїв, 54037; вул. Морехідна, 1в/3, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 39397396) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області № 00091971407 від 03.10.2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області № 00091981407 від 03.10.2018 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська Ера (вул. Івана Франка, 14, м. Миколаїв, 54037; вул. Морехідна, 1в/3, м. Миколаїв, 54038, код ЄДРПОУ 39397396) судові витрати у сумі 11843,78 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сорок три гривні 78 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.

Суддя О.В. Малих