Ухвала

від 02.03.2020 по справі 445/2146/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 445/2146/16-а пров. № 857/Н-28/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Коваля Р.Й.,

секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду (суддя-доповідач Мікула О.І.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 11 год. 56 хв. 19 квітня 2017 року, повне судове рішення виготовлено 20 квітня 2017 року, у справі за апеляційною скаргою Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року у справі №445/2146/16-а за позовом ОСОБА_1 до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

18.11.2016 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області у проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1012, зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії виходячи із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Тернопільської області від 16.08.2016 №133 про заробітну плату станом на 01.12.2015 відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру у редакції від 10.03.2003, виходячи з розрахунку 90% від середньомісячного заробітку у розмірі 17 688,70 грн., починаючи із 18.08.2016 без обмежень граничного розміру пенсії.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 40375611) у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1012; зобов`язано Золочівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Тернопільської області від 16.08.2016 №133 про заробітну плату станом на 01.12.2015, відповідно до ст.50-1 Закону України Про прокуратуру у редакції від 10.03.2003, виходячи з розрахунку 90% від середньомісячного заробітку у розмірі 17 688,70 грн., починаючи із 01.12.2015 без обмежень граничного розміру пенсії.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року у справі № 445/2146/16-а - скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

11.01.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі за апеляційною скаргою Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 30 січня 2017 року у справі №445/2146/16-а за позовом ОСОБА_1 до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії. Заяву мотивовано тим, що рішенням Конституційного суду України від 13.12.2019 справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В судовому засіданні позивач подану заяву підтримав, представник відповідача щодо заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року за виключними обставинами заперечив, просив в задоволенні такої відмовити.

Розглядаючи заяву про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №445/2146/16-а за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 09 листопада 2001 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру .

05.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Тернопільської області № 133 від 16.08.2016, проте рішенням Золочівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України №3880/04-40 від 09.09.2016 у здійсненні такого перерахунку відмовлено у зв`язку з тим, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії, так як на час звернення проведення перерахунків Кабінетом Міністрів України не передбачено, а відповідно до пункту 5 Прикінцевих Положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015, у разі неприйняття до 01.06.2015 Закону щодо призначення всіх видів пенсій, у тому числі і спеціальних, з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України Про прокуратуру .

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції у постанові від 19 квітня 2017 року зазначив, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (05 вересня 2016 року) частина 13 та частина 18 статті 50-1 Закону України Про прокуратуру втратили чинність, відповідно до частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, однак на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнано такими, що не відповідає Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні установив, що: - частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки .

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Так, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Наведена стаття КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України 13.07.2017 №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24 грудня 1997 року №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина 2 статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 січня 2019 року (справа №820/2462/17), від 19 листопада 2018 року (справа №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15 травня 2019 року (справа № 640/20317/16-а).

Таким чином, положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з 13 грудня 2019 року, як встановлено статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України , тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.

Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у вересні 2016 року останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII була чинною.

Оскільки предметом розгляду справи Львівським апеляційним адміністративним судом були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), а рішення суду, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов`язального характеру (не було зобов`язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити пенсію, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутня, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами.

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з приписів чинних на той час правових норм.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Станом на момент ухвалення рішення Львівським апеляційним адміністративним судом від 19 квітня 2017 року відмова відповідача у перерахунку пенсії була правомірною, а тому постанову Львівського апеляційного адміністративного суду слід залишити в силі, а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами - відмовити.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №445/2146/16-а відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Р. Й. Коваль

Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 10.03.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України