Рішення

від 24.02.2020 по справі 539/409/18

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/409/18

Провадження № 2/539/2/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарях Карпенко Т.П., Мирна Т.Ф.,

з участю : позивача ОСОБА_9,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідачів ОСОБА_7,

представника третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_9 у власних інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 до Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка Лубенської районної ради Полтавської області, Лубенської районної ради Полтавської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа відділ освіти, сім'ї, молоді і спорту Лубенської районної державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом у власних інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 до Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка Лубенської районної ради Полтавської області, Лубенської районної ради Полтавської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа відділ освіти, сім'ї, молоді і спорту Лубенської районної державної адміністрації про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється матір'ю малолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у 2017 році навчався у 5-му класі Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Г.Лелеченка.

10 квітня 2017 року вона була у себе вдома. Після 14-00 год. до неї зателефонувала класний керівник її сина ОСОБА_11 і повідомила, що її син ОСОБА_10 отримав травму ока і йому погано. Коли вона під'їхала на велосипеді до школи, то її зустрів однокласник сина ОСОБА_12, який пояснив, що ОСОБА_13, 2005 року народження, учениця 6-го класу кинула в ОСОБА_10 дерев'яну палицю і попала йому кінцем палиці в око. Від цього ОСОБА_10 упав на землю і почав стогнати від болю, а ОСОБА_13 зі своїми однокласницями почали над ним сміятися, буцімто він упав і молиться богу. При цьому вони йому допомоги не надали.

Коли вона привезла ОСОБА_10 додому, то йому стало дуже погано, почалася нудота, піднялась температура, нестерпний біль в правому оці. Вона вирішила відвезти сина до лікарні в м. Лубни. Коли вже під'їжджали до лікарні, то синові стало зовсім погано, око почало чорніти. Після обстеження в лікарні їй повідомили, що ситуація загрозлива для здоров'я сина і його поклали до лікарні, де він проходив стаціонарне лікування в очному відділенні Лубенської КЦМЛ з 10 до 14 квітня 2017 року з діагнозом: тупа травма правого ока з ерозією рогівки, післятравматичний мідріаз, ЧМТ, струс головного мозку. Після виписки з лікарні син продовжував лікування амбулаторно в Новооріхівській амбулаторії Лубенського району. Внаслідок пошкодження правого ока від палиці, кинутої ОСОБА_13, зір правого ока значно погіршився і становить 0,5-0,6.

Відомості за вказаним фактом слідчим Лубенського ВП ГУНП у Полтавській області 11.04.2017 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12017170240000517 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

У постанові слідчого Лубенського ВП від 5.01.2018 року зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено, що 10.04.2017 року близько 14 год. 15 хв. на території Новоріхівської ЗШІ-Ш ст. ім. О.Г.Лелеченка, поблизу погребу учениця 6 класу ОСОБА_13 під час ігор кинувши дерев'яну палицю попала в праве око учню 5 класу ОСОБА_10, 2006 р.н., чим спричинила йому тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 254 від 30.08.2017 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Згідно акту про нещасний випадок № 2/17, що стався з учнем Новоріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка ОСОБА_10, затвердженим директором школи ОСОБА_2 18 квітня 2017 р., причиною даного випадку стало необережне поводження під час ігор, а саме кидок палицею учениці 6 класу ОСОБА_13 в праве око ОСОБА_10.

Постановою слідчого СВ Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області Шкури А.А. від 5 січня 2018 р. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170240000517 від 11.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Це означає, що хоча вину ОСОБА_13 в нанесенні її сину легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я органами досудового слідства встановлено, але у зв'язку з тим, що їй на момент вчинення протиправних дій ще не виповнилося 14-ти років, вона в силу ч. 2 ст. 22 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.

Постановою прокурора від 11.05.2018 року постанова слідчого від 5 січня 2018 року про закриття кримінального провадження скасована.

Вважає, що шкода здоров'ю її малолітнього сина завдана ученицею на той час шостого класу ОСОБА_13 як з вини її батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, так і з вини учбового закладу Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка. Батьки несумлінно ставилися до виховання своєї дочки, внаслідок чого вона здійснила неправомірні дії відносно її сина. Вина керівництва школи, його педагогічного колективу полягає в неналежному виконанню своїх функцій по забезпеченню охорони здоров'я школярів під час перебування їх на території школи під час учбового процесу. Травмування сталося близько 14 год. 15 хв., а уроки повинні закінчуватися о 14 год. 45 хв. Травмування ока сталося на території школи, що підтверджується згаданим Актом про нещасний випадок № 2/17, що стався з учнем Новоріхівської ЗШ І-Ш ст. ім. О.Г. Лелеченка ОСОБА_10, затвердженим директором школи ОСОБА_2 18 квітня 2017 р. Коли її сина після зразу ж після отримання травми привели до класного керівника ОСОБА_11, яка перебувала в комп'ютерному класі з іншими вчителями, то вони не надали йому медичної допомоги, навіть не викликали лікаря, а послали його до умивальника промити око водою.

Вважає, що відповідальність за завдану шкоду повинні нести батьки ОСОБА_13 і Новоріхівська ЗШ І-Ш ст. ім. О.Г. Лелеченка у рівних частках, по 1/2 частці.

На лікування сина нею витрачено кошти, які може підтвердити документально на суму 1463, 49 грн., проїзд на лікування 365 грн., оплата проведення судово-медичної експертизи 22 грн., всього 1850,49 грн.

Відтак, з кожного з відповідачів підлягає стягненню по 925, 25 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_13 її син зазнав моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, перенесенням фізичного болю та стражданням. Розмір якої становить 40 000 грн. Відтак з кожного з відповідачів стягненню підлягає по 20 000 грн.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_13 відносно її малолітнього сина вона теж зазнала моральної шкоди, яка полягає у перенесенні нею душевних страждань за стан його здоров'я. Вона постійно займалася його лікуванням. Все це стало причиною для прикладання нею більших зусиль направлених на його виховання, піклування, змінило її звичайний ритм життя. Завдану особисто їй моральну шкоду визначає в сумі 40 000 грн. Відтак з кожного з відповідачів підлягає стягненню по 20 000 грн.

На підставі викладеного ОСОБА_9 прохала суд : стягнути з відповідачів Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка, Лубенської районної ради Полтавської області на її користь 925,25 грн. витрат на лікування, 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину ОСОБА_10 та 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої особисто їй, солідарно; стягнути з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 на її користь 925,25 грн. витрат на лікування, 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої малолітньому сину ОСОБА_10 та 20 000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої особисто їй, солідарно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_1 підтримали заявлені вимоги в повному обсязі з наведених в позовній заяві підстав. Вважали, що факт спричинення ушкодження здоров`я ОСОБА_10 та заподіяння шкоди є доведеним.

Представники відповідача Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка Лубенської районної ради Полтавської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували, мотивуючи тим, що після прибирання діти вже були відпущені додому і школа вже за них не відповідала. Подія сталася за межами учбового процесу, тобто тоді, коли школа вже не несе відповідальності. Вважали, що якщо закінчилося прибирання, то значить закінчився і учбовий процес. ОСОБА_10 та ОСОБА_13 знаходилися на території школи самовільно, супроводження їх за межі території школи ніяким чином не врегульовано.

Представник відповідача Лубенської районної ради Полтавської області ОСОБА_4 проти задоволення заявленого позову до них заперечувала, вважає, що Лубенська районна рада не є належним відповідачем по справі.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_7 проти задоволення позову заперечували, оскільки більшість свідків зазначають, що діти гралися та ОСОБА_10 мав у свої руках палицю і сам потрапив собі палицею в око. Ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ОСОБА_13 не спричиняла. Вважають, що вони, як батьки, сумлінно здійснюють виховання своєї дочки, не ухиляються від її виховання.

Представник третьої особи відділу освіти, сім'ї, молоді і спорту Лубенської районної державної адміністрації ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

З'ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову ОСОБА_9 відмовити.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи неінакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з положеннями статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди.

Як передбачено ч.1 ст.1199 ЦК України, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.

Відповідно до ст.1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи,- якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Обов'язок осіб, перелічених у ст. 1178 ЦК України, відшкодувати шкоду, завдану малолітнім, настає за наявності як загальних, так і спеціальних умов відшкодування не договірної шкоди. До загальних умов відноситься протиправна поведінка малолітнього (причому для даного делікту має значення виключно поведінка у формі дії), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Судом встановлено, що слідчим відділом Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ведеться досудове розслідування кримінального провадження №12017170240000517, внесеного до ЄРДР 11.04.2017 року на підставі повідомлення лікаря ЦМЛ про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_10, 2006 року народження, мешканець с. Новооріхівка, якому під час ігор, при необережному поводженні з гілкою, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми правого ока, контузії очного яблука, геофоми правого ока та ерозія рогівки правого ока.

Відомості за даним фактом слідчим внесено до ЄРДР та розпочато розслідування у кримінальному провадженні №12017170240000517 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

У постанові слідчого Лубенського ВП від 5.01.2018 року, якою закрито кримінальне провадження №12017170240000517 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, вказано, що в ході досудового розслідування було встановлено, що 10.04.2017 року, близько 14 год.15 хв. на території Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ступенів, поблизу погребу учениця 6 класу ОСОБА_13 під час ігор кинула дерев'яну палицю та влучила в праве око учню 5 класу ОСОБА_10, 2006 р.н., чим спричинила йому тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №254 від 30.08.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою прокурора від 11.05.2018 року постанову слідчого від 5 січня 2018 року про закриття кримінального провадження було скасовано.

Згідно акту про нещасний випадок №2/17, що стався з учнем Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ступенів ім.О.Г.Лелеченка ОСОБА_10, причиною даного випадку стало необережне поводження під час ігор, а саме, кидок палицею учениці 6 класу ОСОБА_13 (т.1 а.с. 14).

Згідно акту про нещасний випадок №1/18, що стався з учнем Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ступенів ім.О.Г.Лелеченка ОСОБА_10, причиною даного випадку стала особиста необережність. (т.1 а.с. 123).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що зі слів сина, якому на той час було 10 років, йому відомо, що його син ОСОБА_12 був на території школи, чекав на автобус, щоб їхати додому. В цей час на подвір'ї школи гралися діти і ігри перейшли в серйозну ситуацію. Так, ОСОБА_10 тікав, а ОСОБА_13 не могла його наздогнати і кинула палицю, ОСОБА_10 в цей час повернувся і палиця влучила йому в область ока. Це було близько 15 години. Там були і інші діти.

В судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду пояснив, що весною 2017 року близько 15 чи 16 години, на подвір'ї школи його однокласники і на рік старші діти грали в гру Демон . Він сидів на погребі, ОСОБА_10 пробігав поряд, а ОСОБА_13 за ним і кинула палицю. В цей час ОСОБА_10 повернувся і палиця влучила йому в око. Під час події були присутні ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22. Діти обступили ОСОБА_10 і говорили, що він наче молиться. Він взяв за руку ОСОБА_10 і вони пішли. Око у ОСОБА_10 почервоніло, через деякий час мати забрала ОСОБА_10 зі школи. Його матір викликав класний керівник. При цьому були класні керівники п'ятого і шостого класів. Уроки у п'ятому класі на той час скінчилися, а у старшокласників ще тривали. Він біля школи чекав автобус. Палиця, яку кидала ОСОБА_13, була вишньова, довжиною приблизно 20 см., товщиною з палець. Гра, в яку вони грали, надивається Демон при цьому вони ловили один одного. ОСОБА_13 палицю кидала в ОСОБА_10 приблизно за три мерти, але не прицільно.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вона є хрещеною матір'ю ОСОБА_10. В 2017 році, в той день, коли ОСОБА_10 було травмовано, вона приїхала до ОСОБА_9 близько 14-00 години. ОСОБА_10 в той день вона бачила. Він скаржився на головний біль і нудоту. Потім ОСОБА_10 відвезли в лікарню. ОСОБА_10 пояснював, що його вдарили палицею.

Свідок ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_3, допитана в судовому засіданні в якості свідка, в присутності психолога Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_25, суду пояснила, що 10.04.2017 року після прибирання вони пішли гуляти, там був 5-й клас. Під час гри ОСОБА_13 взяла паличку, а ОСОБА_10 виламав гілку і вони почали бігати. ОСОБА_10 вдарив палицею ОСОБА_13. Між ними стояла ОСОБА_17, а ОСОБА_10 махав гілкою та сам собі влучив в око. ОСОБА_13 кидала паличку по ОСОБА_10, однак вона до нього не долетіла. Вона казала, що ОСОБА_10 нібито молиться. ОСОБА_10 сказав, що в нього болить око, однак нікого не звинувачував.

Свідок ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, допитана в судовому засіданні в якості свідка, в присутності психолога Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_25, суду пояснила, що після прибирання вони вирішили пограти в квача . Там була вона, ОСОБА_10 і ОСОБА_13. ОСОБА_10 виламав палицю і вдарив нею по нозі ОСОБА_13, потім ОСОБА_13 побігла за ОСОБА_10 і кинула палицю, яка була у неї в руках. Однак палиця по ОСОБА_10 не попала. В цей час вона стояла між ними, щоб ОСОБА_10 не вдарив ОСОБА_13. ОСОБА_10 махав палицею і, можливо, сам себе вдарив та присів. Спочатку ніхто нічого не зрозумів. ОСОБА_10 говорив, що в нього болить око і при цьому нікого не звинувачував. ОСОБА_12 сидів на погребі. Після цього в школі ОСОБА_10 ніхто не бив. Коли ОСОБА_13 кидала палицю, то ОСОБА_10 не обертався. Після того, що трапилось місцеві діти пішли додому, а не місцеві почали чекати автобуса. Під час всього що сталося ОСОБА_16 там не було.

Свідок ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, в присутності психолога Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_25, суду пояснив, що 10.04.2017 року після уроків на подвір'ї школи вони грали у гру Демон . З ним гралися ОСОБА_20 і ОСОБА_24, самої події він не бачив. Коли повернувся, то ОСОБА_10 вже сидів. Вони почали його розпитувати, а він не відповідав. У ОСОБА_13 і у ОСОБА_10 були палиці, у ОСОБА_10 палиця була більша, з гіллям. Після того, що трапилося, ОСОБА_10 нікого не звинувачував. Під час всього що сталося ОСОБА_16 там не було.

Свідок ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, в присутності психолога Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_25, суду пояснив, що 10.04.2017 року після уроків було прибирання, їх відпустили раніше. Вони на подвір'ї школи грали у гру Демон під час якої дівчата ганялися за хлопцями. Він забив спину і пішов додому, а коли повернувся, то бачив, що ОСОБА_10 сидів і він казав, що у нього болить око. Як ОСОБА_10 отримав травму, він не знає. На місці одні говорили, що ОСОБА_10 сам собі попав в око, а інші - що в око йому попали.

Свідок ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_6, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, в присутності матері ОСОБА_20, суду пояснив, що 10.04.2017 року вони гралися на шкільному подвір'ї. Коли ОСОБА_10 отримав травму ока, він був повернутий спиною до нього і не бачив як саме це відбулося. Коли підійшов до ОСОБА_10, то той сказав, що йому попали в око. Під час гри ОСОБА_10 тікав, а ОСОБА_13 бігла за ОСОБА_10. Коли вони бігли, то у ОСОБА_10 і у ОСОБА_13 були в руках палиці. ОСОБА_17 була біля ОСОБА_13 і ОСОБА_10. Пізніше, вже після отримання травми він говорив із ОСОБА_10 і той сказав, що ОСОБА_13 влучила йому в око. Потім вони із ОСОБА_10 шукали ті палиці, знайшли їх і віддали ОСОБА_26 Під час пригоди ОСОБА_16 там не було.

Свідок ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_7, допитана в судовому засіданні в якості свідка, в присутності законного представника ОСОБА_20, суду пояснила, що 10.04.2017 року після прибирання вирішили пограти в гру Демон . Вона погналася за ОСОБА_21, потім повернулася. Бачила як ОСОБА_10 вдарив палицею по ногах ОСОБА_13, потім ОСОБА_13 кинула палицю по ОСОБА_10, однак вона не долетіла. ОСОБА_17 стояла між ОСОБА_10 і ОСОБА_13. Потім ОСОБА_10 присів чомусь і став плакати, ніхто не зрозумів, що сталося. Вони питали у ОСОБА_10 що сталося, однак він нічого не сказав. Хлопці відвели його, а вони вирішили піти до автобуса.

Свідок ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, допитана в судовому засіданні в якості свідка, в присутності психолога Новооріхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_25, суду пояснила, що 10.04.2017 року після прибирання вони з товаришами пішли погратися. ОСОБА_10 виламав гілку та вдарив її по ногах. Після цього вона кинула гілку в його сторону, але вона до ОСОБА_10 не долетіла. Тоді ОСОБА_17 стала між нею і ОСОБА_10, щоб той її не бив. ОСОБА_10 замахнувся на ОСОБА_17, а потім присів і сказав, що у нього болить око. Події відбувалися близько 14 год.30 хв., бо о 15 год.05 хв. мав приїхати автобус. ОСОБА_10 сам собі завдав пошкодження ока, коли замахнувся.

Малолітня свідок ОСОБА_16, допитана в судовому засіданні в якості свідка, в присутності законного представника ОСОБА_27, суду пояснила, що після прибирання хлопці і дівчата на подвір'ї школи бігали і грали в гру демон , з палками, обзивалися. Вона сиділа на погребі і все бачила. ОСОБА_10 палиця влучила в око, від чого він впав. ОСОБА_13 кинула палку, якою ОСОБА_10 влучило в око. Палка була невелика. Це трапилось не від того, що він сам перечепився і сам себе вдарив. ОСОБА_13 стояла поряд. Вона бачила момент, як ОСОБА_13 кинула палицю і попала в око ОСОБА_10. Палиці в руках були і в інших дівчат. У ОСОБА_10 в руках теж була палиця, вони ганялися один за одним. ОСОБА_10 присів і схопився за око. В той день вони прибирали на території школи, з ними була вчитель ОСОБА_11 Після прибирання вчитель сказала, щоб ті, хто місцеві йшли додому, а не місцеві - чекали автобус. ОСОБА_11 це сказала і пішла в приміщення школи, а вони пішли по речі до класу. ОСОБА_11 сказала чекати автобус на території школи, нікого із вчителів при цьому з ними не було.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що позивач по справі ОСОБА_9 її мати. Подія відбувалася давно. Вона пам'ятає, що це було в післяобідню пору. Мати сказала, що ОСОБА_10 ледь не вибили око. Вона зі своїм чоловіком забрали ОСОБА_10 і повезли до лікарні. У ОСОБА_10 було опухше око, він плакав. В палаті лікарні ОСОБА_10 розповів, що ОСОБА_13 погналася за ним з граблями та держаком вдарила в око. ОСОБА_10 поклали в очне відділення лікарні.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює вчителем в Новооріхівській школі. 10.04.2017 року було прибирання шкільної території згідно наказу по школі. Після третього уроку, приблизно об 11 год. 30 хв. пішли прибирати. Приблизно о 14-00 год. після прибирання всі діти (місцеві) були відпущені додому, а решта чекали на автобус. Після прибирання шкільного подвір'я вона знаходилась в приміщенні школи, в кабінеті. Приблизно через 45-50 хвилин їй зателефонувала шкільний психолог ОСОБА_25 і сказала, що ОСОБА_10 щось попало в око. Підійшли ще й інші вчителі, розпитали ОСОБА_10 як він себе почуває і подзвонили матері, яка приїхала в школу і забрала ОСОБА_10. Потім через 2-3 години подзвонила мати ОСОБА_10, сказала, що ОСОБА_10 погано і вони будуть звертатися в лікарню. ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_13 попала йому палицею в око. Діти казали, що це трапилося біля погребу на території школи. Коли діти прибирали, вона наглядала за ними. Після закінчення роботи мала відпустити дітей. Вона була класним керівником ОСОБА_10. Після вказаної пригоди ОСОБА_10 в окулярах в школу не ходив, звільнення від фізкультури в нього не було. Знає, що у ОСОБА_10 у четвертому класі була травма того ж ока, однак, що там було вона не знає. Вона спостерігала за дітьми, які чекали автобуса. На подвір'ї школи були і місцеві діти, не тільки ті, яких привозять.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 суду пояснила, що вона працює вчителем у Новооріхівській школі. 10.04.2017 року у школі було прибирання після третього уроку, приблизно після 11 год. 30 хв. Вся школа була на прибиранні подвір'я. Після прибирання місцевих дітей відпустили додому, за іншими приглядали. Бачила, що діти гралися, палиць в їх руках не бачила. Потім вона почула в школі розмову про її ученицю ОСОБА_13 ОСОБА_13 і так дізналася що трапилося. Говорили, що ОСОБА_13 вдарила ОСОБА_10 палицею в око. Це сталося приблизно через сорок хвилин після того як закінчилось прибирання. ОСОБА_13 казала, що вони гралися, але не визнавала той факт, що вона спричинила ушкодження ОСОБА_10. ОСОБА_10 тер око. Потім вона поспілкувалась із матір'ю ОСОБА_10, яка забрала ОСОБА_10 додому. Пояснення діти писали самостійно.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заступником директора Новооріхівської школи. Згідно наказу директора, на подвір'ї школи проводилось прибирання. Після прибирання вона дізналася про нещасний випадок, у якому було пошкоджено око ОСОБА_10. Вона очолювала комісію із розслідування нещасного випадку. Під час цього вони опитували дітей, які бачили саму подію. Також діти написали письмові пояснення. Діти самі писали пояснення у неї в кабінеті або в кабінеті секретаря, їм ніхто нічого не диктував. На той час була така думка, тому такий акт і склали. При першому розслідуванні тиску з боку ОСОБА_9 не було.

Отримання тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_10 підтверджується висновком експерта Лубенського міжрайонного відділення бюро СМЕ ГУОЗ Полтавської облдержадміністрації №254 від 09.08.2017 року ( т.1 а.с.11-13), виписним епікризом №3902/239 Лубенської КЦМЛ (т.1 а.с.15).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №71 від 28.09.2019 року 10 квітня 2017 року у ОСОБА_10 мала місце поверхнева травма правого ока у вигляді ерозії рогівки, яка супроводжувалася травматичним розширенням зіниці (мідріазом). Дана травма утворилися від безпосередньої дії в цю анатомічну ділянку тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути "паличка розміром з олівець", гілка дерева та ін., більш детальне судження про обставини травмування правого ока неможливе. Зважаючи на поверхневий характер травми, відсутність будь-яких тілесних ушко¬джень м'яких тканин правого ока, обличчя чи волосистої частини голови, дані неврологіч¬ного огляду дитини від 11 квітня 2017 року (при якому описані зміни неврологічного ста¬тусу, які не є притаманними для черепно-мозкової травми), отже, переконливих даних про наявність у нього струсу головного мозку не виявлено, тому даний діагноз при оцінці ступеня тяжкості не враховувався. Тілесні ушкодження у вигляді поверхневої ерозії рогівки правого ока з травматичним мідріазом відносяться до легких, що причинили короткочасний розлад здоров'я. На даний час у ОСОБА_10 виявлене ніжне невелике помутніння на рогівці правого ока та незначний мідріаз, які є наслідком поверхневої травми - ерозії рогівки від 10 квітня 2017 року і лікування не потребують. Погіршення гостроти зору у дитини пов'язане з наявністю міопії обох очей, що є самостійним захворюванням і в причинно-наслідковому зв'язку з ерозією рогівки не пере-буває. Виникнення судинного головного болю та вегето-судинної дистонії може бути пов'язане з морфологічними змінами організму дитини, діагностованими під час прове¬дення комп'ютерної магнітно-резонансної томографії головного мозку, а не з поверхне¬вою травмою рогівки правого ока. Характер травми свідчить про те, що вона не могла утворитися при "надмірно¬му терті ока власною рукою" (т.2 а.с.179-185).

В судовому засіданні учасники справи як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідачів, зазначали, що в даній справі необхідно встановлювати ті ж самі обставини, що і в кримінальній справі та фактично надавати оцінку одним і тим же самим доказам, враховуючи що на даний час розслідування кримінального провадження триває.

З даною позицією сторін суд не погоджується, враховуючи наступне.

Як зазначалося вище, з приводу події, що мала місце 10.04.2017 року, коли ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, слідчим Лубенського ВП внесено відомості до ЄРДР за № 12017170240000517 та станом на час розгляду даної цивільної справи досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває.

Згідно ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Відповідно до ч.2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Статтями 290, 292 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання в тому числі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності передбачене главою 38 КПК України.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (ст. 498 КПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, станом на час події 10.04.2017 року малолітня ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8 мала повних 11 років.

Таким чином, у разі встановлення у кримінальному провадженні № 12017170240000517 того, що саме ОСОБА_13 завдала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_10, слідчим або прокурором має бути складено та направлено до суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ч.1 ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння; 2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; 3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Згідно ч.2 ст. 501 КПК України якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених у пункті 1 або 2 частини першої цієї статті, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні примусових заходів виховного характеру і закрити кримінальне провадження.

З наведеного вище убачається, що обов'язковою умовою, як для відшкодування шкоди, завданою малолітньою особою, так і для застосування до даної малолітньої особи примусових заходів виховного характеру є встановлення того факту що мало місце суспільно небезпечне діяння.

При цьому факт вчинення суспільно небезпечного діяння підлягає встановленню в кримінальній справі в межах розгляду судом клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

Таким чином, у даній цивільній справі суд не може ні встановити факт, що мало місце суспільно небезпечне діяння у діях ОСОБА_13, ні визнати, що даний факт не мав місця, оскільки він має кримінально - правову природу та згідно чинного законодавства (КПК України), підлягає обов'язковому встановленню виключно у межах кримінальної справи.

Іншими словами, суд не може в межах цивільної справи встановлювати обставини, які підлягають обов'язковому з'ясуванню у кримінальній справі, оскільки вони мають кримінально - правові наслідки.

Встановлено, що станом на час вирішення даної справи, у провадженні суду не перебуває кримінального провадження № 12017170240000517 про застосування відносно ОСОБА_13 примусових заходів виховного характеру, а тому у суду відсутні підстави для зупинення провадження відповідно до п.6 ч.1 ст. 254 ЦПК України.

Крім цього, у даній справі докази на підтвердження факту спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень ОСОБА_10, як підстави цивільно правової відповідальності, без прийняття рішення у кримінальному провадженні № 12017170240000517 є недостатніми.

Вищезазначені висновки суду також підтверджуються і можливістю розгляду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру відповідного цивільного позову потерпілого, що відповідає вимогам ст. 129 КПК України, якою передбачено, що постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому, сама по собі тривалість досудового розслідування не впливає на дані висновки суду.

Позивач не позбавлений права за наявності відповідних підстав у майбутньому заявити даний позов як в межах кримінального провадження, так і по цивільній справі.

Враховуючи вищезазначені висновки суду про недоведеність події суспільно небезпечного діяння ОСОБА_13, відсутні підстави і для задоволення позову в частині позовних вимог ОСОБА_9 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяних їй особисто.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_9, місце проживання АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) у власних інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 до Новооріхівської ЗШ І-ІІІ ст. ім. О.Г. Лелеченка Лубенської районної ради Полтавської області (місце знаходження с. Новооріхівка Лубенського району Полтавської області, вул. Леонтовича, 16, код ЄДРПОУ 23547296), Лубенської районної ради Полтавської області (місце знаходження м. Лубни Полтавської області, вул. О.Бекетова, 19, код ЄДРПОУ 21072647), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_10, місце проживання АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_11, місце проживання АДРЕСА_2), третя особа відділ освіти, сім'ї, молоді і спорту Лубенської районної державної адміністрації (місце знаходження м. Лубни Полтавської області, вул. О.Бекетова, 19, код ЄДРПОУ 02145576), про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.03.2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А. Іващенко