Ухвала

від 05.03.2020 по справі 461/9140/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/9140/19

Провадження № 1-кс/461/1551/20

УХВАЛА

Іменем України

05.03.2020 р. м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

розглянувши погоджене з прокурором клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 14.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2020 року до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , в якому слідчий просив слідчого суддю накласти арешт на майно із забороною розпоряджатися та користуватися, а саме позбавлення права відчуження, видобування корисних копалин (піску), користування та розпорядження земельною ділянкою за кадастровим № 4623081200:12:000:0280 площею 4,3 га., цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами землі несільськогосподарського призначення - землі промисловостікотра розташована у селі Тростянець Миколаївського районну Львівської області.

Клопотання мотивоване наступним. 14.11.2019 на адресу прокуратури Львівської області надійшла заява про вчинення кримінального правопорушення від керівника ДП «Стрийське лісове господарство» ОСОБА_4 , в якій відображено відомості про те, що державною лісовою охороною ДП «Стрийський лісгосп» встановлено, що ТзОВ «Агробудсервіс» (с. Тростянець Миколаївський р-н., Львівська обл.) під розширення кар`єру піску для розробки Південно-Тростянецького родовища піску незаконно надано в оренду земельну ділянку площею 4,3 га (кадастровий номер 4623081200:12:000:0280) з земель державного лісового фонду на території Миколаївського району (вид.№1-6 кв. № 84) Роздільського лісництва ДП «Стрийський лісгосп». Дана земельна ділянка в встановленому законом порядку із земель Держлісфонду не вилучалася та не змінювалось її цільове призначення. В той же час, 09.07.2019 державним реєстратором ОСОБА_5 КП «Реєстрація майна та бізнесу» (Львів-Винники) здійснено державну реєстрацію речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 4623081200:12:000:0280 площею 4,3 га., як комунальну власність Миколаївської райдержадміністрації та зареєстровано договір оренди землі №32/1 від 18.09.2017 між Миколаївською РДА та ТзОВ «Агробудсервіс» на оренду земельної ділянки площею 6,5 га., в тому числі 4,5 га. лісів І групи Стрийського держлісгоспу під розширення кар`єру піску Південно-Тростянецького родовища піску. Вказані дії реєстратора є сумнівними, так як відповідно до вимог п.9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування. Пунктом 4 вказаної статті встановлено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. В той же час, з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що відділом у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастрі у Львівській області проведено державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки 08.10.2019. При цьому, державний реєстратор ОСОБА_5 при проведенні реєстрації речових прав на земельну ділянку 09.07.2019 уже зазначає кадастровий номер земельної ділянки та вказує дату державної реєстрації 08.10.2019.

Слідчий зазначає,що єсумнівними діїдержавного реєстратораВідділу уМиколаївському районіГоловного управлінняДержгеокадастру уЛьвівській областіщодо проведенняреєстрації вказаноїземельної ділянки.Відповідно доданих Витягуз державногоземельного кадаструвбачається,що Відділому Миколаївськомурайоні Головногоуправління Держгеокадаструу Львівськійобласті державнуреєстрацію земельноїділянки проведенона підставітехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.07.2019 року виготовлено сертифікованим інженером-землевпорядником ТОВ «НВП «ГЕО-ТРАНС» ОСОБА_6 . В той же час, відповідного дозволу на виконання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування не було надано. З експлікації земельних угідь вказаного витягу вбачається, що державним реєстратором вказана земельна ділянка відноситься до лісових земельних ділянок вкритих рослинністю. Однак, реєстратором проведено реєстрацію вказаної лісової ділянки, як землі промисловості.

Крім цього,як вбачаєтьсяз данихДержавного земельногокадастру таВідомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для - реєстрації земельної ділянки під кадастровим №4623081200:12:000:0280 площею 4,3га, став договір оренди землі №32/1 від 18.09.2007 року укладений між Миколаївської РДА та ТзОВ «Агробудсервіс», відповідно до якого товариству надано в оренду земельну ділянку площею 6,5 га, в т.ч. 4,5 га лісів І групи Стрийського держлісгоспу терміном на 20 років під розширення кар`єру _ піску для розробки Південно-Тростянецького родовища піску. Невід`ємною частиною даного договору являється кадастровий план земельної ділянки з її каталогом координат. Відтак, згідно договору оренди землі №32/1 від 18.09.2007 року ТзОВ «Агробудсервіс» на праві оренди належить земельна ділянка площею 6,5га під розширення кар`єру піску для розробки Південно-Тростянецького родовища піску. Вищевказану земельну ділянку за кадастровим номером 4623081200:12:000:0280 передано в користування ТзОВ «Агробудсервіс» згідно розпорядження голови Миколаївської РДА №379 від 11.05.2007 року із земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду.

При наданні вищевказаної земельної ділянки порушено вимоги законодавства в частині надання земельної ділянки площею 4,5га із земель лісового фонду - ліси І групи Стрийського держлісгоспу (4,3га ліси на території Бродківської сільської ради та 0,2га ліси І групи Стрийського держлісгоспу на території Миколаївської міської ради.

Відтак, слідчий вказує, що всупереч вимогам п.7 ст. 122, п.9 ст. 149 ЗКУ Миколаївською РДА незаконно передано ТзОВ «Агробудсервіс» у користування оренду земельну ділянку площею 6,5га на території Бродківської сільської ради та Миколаївської міської ради Миколаївського району із земель лісового фонду - ліси І групи Стрийського держлісгоспу, що перебували у користуванні ДП «Стрийське лісове господарство» (Роздільське лісництво, виділ №2 кв.84), внаслідок чого неправомірно виведено із лісогосподарського використання ділянку площею 4,5га.

Окрім цього, органом досудового розслідування досліджено правдивість виконання підписів службових осіб у розпорядженні Миколаївської РДА Львівської області та у договорі оренди землі та встановлено, що підписи від імені посадових осіб виконанні не ними, що підтверджується висновком судового експерта ОСОБА_7 Львівського НДЕКЦ МВС України №10/7/120 від 18.02.2020.

На даний час на вищеописаній земельній ділянці ведуться активно роботи із видобутку корисних копалин (піску). Таким чином, досудове розслідування приходить до висновку про те, що вищезазначена земельна ділянка незаконно набута в оренду та на ній протиправно здійснюється видобування корисних копалин (піску), і саме на цю земельну ділянку було спрямоване кримінальне правопорушення.

Слідчий зазначає, що на даний час виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на земельну ділянку з метою збереження речового доказу.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Власник майна на підставі ч.2 ст. 172 КПК України про розгляд клопотання не повідомлявся.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

14 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019140000000134 внесено відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно дост.170КПК арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10ст. 170 КПК України).

Відповідно дост. 131 КПК Українипри застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбаченихст. 170 КПК Українита не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права користування завданням кримінального провадження.

В клопотанні зазначено, що Миколаївською РДА незаконно передано ТзОВ «Агробудсервіс» у користування оренду земельну ділянку площею 6,5га на території Бродківської сільської ради та Миколаївської міської ради Миколаївського району із земель лісового фонду - ліси І групи Стрийського держлісгоспу. На підтвердження викладеного, слідчий долучив лист Державної екологічної інспекції у Львівській області, висновок експерта №10/7/120 від 18.02.2020, протокол огляду від 06.02.2020, договір оренди землі №32/1 від 18.09.2007, розпорядження Миколаївської РДА Львівської області №169 від 11.05.2007.

В той час, суду не надано доказів визнання недійсним, на підставі статей 203, 215 ЦК України, договору оренди, відповідно до якого земельну ділянку передано у користування ТзОВ «Агробудсервіс». Лист Державної екологічної інспекції у Львівській області не є достатнім доказом на підтвердження обставин, викладених у клопотанні щодо необхідності накладення арешту. Інших доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.

В матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що майно може бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено. Разом з тим, накладення арешту на вищезазначене майно, призведе до обмеження господарської діяльності ТзОВ «Агробудсервіс».

Окрім того, відомості у кримінальному провадженні №12019140000000134 в ЄРДР внесені за ч.2 ст.364 КК України «Зловживання владоюабо службовимстановищем». Слідчому судді не доведено зв`язок необхідності накладення арешту на земельну ділянку із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 369, 376, 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019140000000134 від 14.11.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1