Ухвала

від 10.03.2020 по справі 180/1669/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 березня 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-551 ск 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 навирок Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2019 року щодо нього вкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12016040330000384,

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вказане судове рішення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.

Так, відповідно до ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Проте засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першоїта апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлюватий визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, вирок Дніпровського апеляційного суду від4 грудня 2019 року засуджений просить скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Разом з цим, в обґрунтування незаконності судового рішення, засуджений, серед іншого, посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей433,438КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Також на порушення ч.3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі не зазначено про бажання засудженого ОСОБА_4 брати участь у касаційному розгляді.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється тільки на засудженого, який тримається під вартою.

На порушення вказаної норми, до касаційної скарги не долучено її додатків в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК України, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Керуючись ст. 429 КПК України, Суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 навирок Дніпровського апеляційного суду від 4 грудня 2019 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі, якщо недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк не будуть усунуті, то скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3