Постанова

від 04.03.2020 по справі 906/1345/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Справа № 906/1345/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (м.Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (м.Одеса)

про стягнення 252945260,45 грн.

за участі представників:

позивача - Соботний Р.В., довіреність №230318/3 від 23.03.18р.

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015р. у справі №906/1345/15, яке набрало законною сили, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Чапаєва, буд. 7, ід. код 35880849) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, Одеська обл., м.Одеса, Приморський р-н, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ід. код 20971504): 206115000,00грн. заборгованості за кредитом; 22529306,71грн. заборгованості за відсотками; 10437534,25грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2851217,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; в стягненні 10043278,34грн. процентів та 968923,54грн. пені за несвоєчасну сплату процентів відмовлено.

На примусове виконання вищезазначеного рішення було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 визнано наказ Господарського суду Житомирської області від 08.12.2015р. у справі №906/1345/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Чапаєва, буд. 7, ід. код 35880849) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, Одеська обл., м.Одеса, Приморський р-н, проспект Гагаріна, буд.12-А, ід.код 20971504) - 206115000,00 грн. заборгованості за кредитом; 22529306,71 грн. заборгованості за відсотками; 10437534,25 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2851217,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги факт набуття ПАТ "Імексбанк" в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - будівлі та споруди стадіону "Чорноморець" відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №6134, а також враховуючи, що вказаним іпотечним договором було передбачено забезпечення ряду зобов`язань, в тому числі і зобов`язань ТОВ "Будкомплекс "Приморський" за договором про відкриття кредитної лінії №31/14 від 19.08.2014р. (із урахуванням додаткових угод) щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", дійшов висновку, що зобов`язання боржника за договором про відкриття кредитної лінії №31/14 від 19.08.2014р. (із урахуванням додаткових угод) на теперішній час є припиненими.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (т.3, арк.справи 2-17).

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що заявником не було отримано вимогу про усунення недоліків порушення та попередження про звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки вказані документи повернулися без вручення, тому позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки (нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" загальною площею 80289,00 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 62403 кв.м.) відбулося в рахунок погашення інших зобов`язань, відмінного від того, що є предметом розгляду даної справи.

Також зазначає про невірне посилання заявника на ч.4 ст.36 Закону України, оскільки звернення стягнення відбулося в рахунок погашення заборгованості зобов`язань за кредитними договорами інших боржників, відмінних від ТОВ "Будкомплекс "Приморський".

У зв`язку з цим, апелянт зазначив, що стягувачем було звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, відмінними від тих, що є предметом розгляду даної справи, а тому зобов`язання ТОВ "Будкомплекс "Приморський" перед стягувачем за кредитним договором не є погашеними, а також є дійсними та обов`язковими до виконання.

В обґрунтування власної позиції апелянт посилається, зокрема, на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018р. у справі №918/539/17, якою було встановлено факт погашення заборгованості лише за кредитними договорами, укладеними з ТОВ "ТБА "Промбуд", ТОВ "Круїз Делюкс", ТОВ "Компанія по торгівлі", ТОВ "Мережа готелів Чорне море" внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014р.

Крім цього зазначає, що на час розгляду заяви боржника повне погашення вимог кредитора (стягувача) за рахунок продажу предмета іпотеки не відбулося та, посилаючись на ч.5 ст.590 Цивільного кодексу України вказав, що у випадку нестачі вартості предмета іпотеки для задоволення всіх вимог іпотекодержателя після позасудового врегулювання, кредитор має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника, в тому числі, й із такого, яке є предметом іншого договору забезпечення.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №761/17280/16-ц, від 12.04.2018р. у справі №2-478/11, від 31.10.2018р. у справі №607/20767/14-ц, постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду, від 04.04.2018р. у справі №914/1316/16, від 13.06.2018р. у справі №916/1889/17, від 14.11.2018р. у справі №910/2535/18, від 19.06,2019р. у справі №904/9795/16, від 14.08.2019р. у справі №904/4356/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц.

На підставі викладеного просить суд ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019 року у справі №906/1345/15 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ "Будкомплекс "Приморський" про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 про стягнення з ТОВ "Будкомплекс "Приморський" на користь АТ Імексбанк заборгованості таким, що не підлягає виконанню - відмовити; стягнути з ТОВ "Будкомплекс "Приморський" на користь АТ Імексбанк суму сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2020р. апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 - залишено без руху. Запропоновано апелянту - Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку - протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

03.02.2020р. (вх.№901/20) на адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою суду від 10.02.2020р. поновлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 04.03.2020р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене на 04.03.2020р. судове засідання, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому законом порядку.

При цьому, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020р. було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому представники сторін мали можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Отже, сторони не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи №906/1345/15, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими їй процесуальними правами не скористалися.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів, а явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.03.2020р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив суд її задоволити, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 скасувати та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до положень статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В пункті 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015р. у справі №906/1345/15, яке набрало законною сили, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Чапаєва, буд. 7, ід. код 35880849) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, Одеська обл., м.Одеса, Приморський р-н, проспект Гагаріна, буд. 12-А, ід. код 20971504): 206115000,00грн. заборгованості за кредитом; 22529306,71грн. заборгованості за відсотками; 10437534,25грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2851217,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; стягненні 10043278,34грн. процентів та 968923,54грн. пені за несвоєчасну сплату процентів відмовити.

На примусове виконання вищезазначеного рішення було видано наказ.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.Greece), від 19.03.1997р.).

Водночас, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р.; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р.; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено ч.3 ст.327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як встановлено ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5)резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6)дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Аналіз вищезазначених норм права та зміст наказу Господарського суду Житомирської області №906/1345/15 від 08.12.2015р. дають підстави для висновку про те, що при видачі вказаного наказу місцевий господарський суд врахував усі вимоги закону.

Судовий наказ містить резолютивну частину, яка відображена у рішенні Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015р. у справі №906/1345/15, яке набрало законної сили.

Згідно ч.ч.1,2,4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Як встановлено ч.2 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку доводи заявника про визнання спірного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, зводяться до того, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський", які виникли із договору про відкриття кредитної лінії №31/14 від 19.08.2014р. та підтверджені рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015р. у справі №906/1345/15, є припиненими, що, на думку заявника, свідчить про відсутність будь-яких обов`язків боржника перед стягувачем (Банком) по виконанню вимог наказу Господарського суду Житомирської області №906/1345/15 від 08.12.2015р. про стягнення коштів. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що Банк вжив заходи щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєструвавши за собою право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець» , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська (вул.Енгельса), буд.1/20, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Місцевий господарський суд погодився з доводами заявника про припинення зобов`язання боржника перед стягувачем по виконанню спірного наказу та визнав наказ Господарського суду Житомирської області №906/1345/15 від 08.12.2015р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 206115000,00грн. заборгованості за кредитом; 22529306,71грн. заборгованості за відсотками; 10437534,25грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2851217,61грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд першої інстанції застосував положення частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» , відповідно до якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, у тому числі й щодо тієї суми боргу, що не була погашена за рахунок предмета іпотеки.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про припинення зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу Господарського суду Житомирської області, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про припинення іпотеки, якою забезпечено виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський", які виникли із договору про відкриття кредитної лінії №31/14 від 19.08.2014р. та підтверджені рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015р. у справі №906/1345/15, на примусове виконання якого видано спірний наказ.

Згідно ч.ч.1,3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Наявна в матеріалах справи копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018р. не містить відомостей про державну реєстрацію припинення іпотеки після того, як 19.03.2018р. за Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець» , загальною площею 80289,00 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Маразліївська, буд.1/20 (т.2, арк.справи 27-35).

Враховуючи відсутність доказів про державну реєстрацію припинення іпотеки, відсутні правові підстави вважати припиненим зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" перед Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/1349/15 від 03.12.2015р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин положення частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку» .

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час звернення заявника з вимогою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Посилаючись на вказану норму Закону, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами у даній справі має місце завершення позасудового врегулювання спору.

Заявник не надав належних, допустимих та достовірних доказів про те, що внаслідок державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем було погашено заборгованість за кредитним договором між ПАТ "Імексбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський".

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №117869361 від 21.03.2018р. таких відомостей не містить.

Колегія суддів звертає увагу, що Рівненським апеляційним господарським судом у постанові від 16.01.2018р. у справі №918/539/17 встановлено: "Позивачем до заяви про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки було додано усі документи, передбачені вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відтак, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, погашеною є заборгованість лише позичальників ТзОВ "ТБА "ПРОМБУД", ТзОВ "КРУЇЗ ДЕЛЮКС", ТзОВ "КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ" та ТзОВ "МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ"".

Аналогічні факти встановлено і постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №907/600/17 від 23.01.2018р., а також було враховано Центральним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 16.01.2020р. у справі №916/2238/17.

Акціонерне товариство Імексбанк було учасником обох цих справ, а предметом їх розгляду був, зокрема, Іпотечний договір.

Преюдиційним може бути судове рішення, навіть для учасників провадження, де суб`єктний склад сторін не є повністю тотожнім, однак чітко стосується конкретного учасника або встановлює певну обставину (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.08.2017р. у справі №6-490цс17).

Колегія суддів враховує зазначені факти як преюдиційні.

Отже, встановлені вказаними судовими рішеннями обставини щодо отримання відповідних вимог Банку лише чотирма юридичними особами, є наслідком звільнення Банку від доказування вказаних обставин.

Крім цього, колегія суддів приймає до уваги правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц, Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі №914/1316/16, від 13.06.2018р. у справі №916/1889/17, від 14.11.2018р. у справі №910/2535/18, від 19.06,2019р. у справі №904/9795/16, від 14.08.2019р. у справі №904/4356/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц.

Таким чином, заявник не довів наявності обставин, які входять до переліку відповідних підстав, наведених в статті 328 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Встановивши відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає помилковим висновок Господарського суду Житомирської області про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський".

Відповідно до положень ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, а саме - ст.328 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дана ухвала підлягає скасуванню в порядку п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд заяви та апеляційної скарги на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський".

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" задоволити.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 26.12.2019р. у справі №906/1345/15 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплекс "Приморський" (65012, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул.Чапаєва, буд.7, ід.код 35880849) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м.Одеса, пр-т.Гагаріна, 12А, код ЄДРПОУ 20971504), від імені і в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, 2102,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 10.03.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Дужич С.П.