Рішення

від 06.02.2020 по справі 910/14761/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2020Справа № 910/14761/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши господарську справу

за позовом Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія НафтогазУкраїни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Еско-Експерт

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Київцентртепло

про стягнення 7 970 767,87 грн,

Представники сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еско-Експерт (далі - відповідач) про стягнення 7 970 767,87 грн (4 068 389,03 грн основного боргу, 1 083 527,47 пені, 542 502,90 грн трьох процентів річних, 2 276 348,47 інфляційних).

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

15.12.2015 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло було укладено договір № 1149/16-БО-41, предметом якого була передача у власність природного газу.

04.12.2018 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло було укладено договір № 18/2439-БО про переведення боргу, за умовами якого борг останнього перед позивачем за договором № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015 переведено на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 викликано у підготовче засідання, призначене на 12.12.2019, відповідача.

10.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 12.12.2019, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача забезпечив явку, надав усні пояснення, не заперечував проти залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло".

Ухвалою суду від 12.12.2020 на підставі ст. 50 ГПК України було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Київцентртепло" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (далі - третя особа), оскільки рішення у даній справі може вплинути на права і обов`язки вказаного товариства як сторони за договором від 04.12.2018 № 18/2439-БО про переведення боргу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 12.12.2020 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 14.01.2020.

14.01.2020 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

14.01.2020 закрито підготовче провадження.

Розгляд справи по суті призначено на 06.02.2020.

06.02.2020 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

15.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло (Споживач) укладено Договір № 1149/16 постачання природного газу (далі - Договір).

Згідно з п. 1.2 Договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та іншим споживачам.

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що Постачальник передає Споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 газ обсягом до 530 тис. куб. м.

За умовами п. 3.4 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

У п. 3.5 Договору сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печатками споживача примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа місяця, повертає Споживачу примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надає у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладення договору становить 7924,18 грн.

Пунктом 6.1. Договору оплата за природний газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У пункті 10.3 Договору сторони визначили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних становить п`ять років.

Згідно з п. 12.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 4 від 28.03.2017 до Договору п. 2.1 Договору доповнено абзацом у наступній редакції: постачальник передає споживачу в період з 01.04.2016 по 30.04.2017 газ обсягом до 200 тис. куб. м. .

Замінено з п. 6.1 оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 28.03.2016).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач, у свою чергу, прийняв імпортований природний газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016 на загальну суму 6 091 930,70 грн.

04.12.2018 між позивачем, як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю Київцентртепло , як первісним боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Еско-Експерт , як новим боржником, було укладено Договір про переведення боргу (Договір-2).

Пунктом 1.1 Договору-2 сторони визначили, що за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором постачання природного газу № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та змінює первісного боржника у зобов`язанні. Кредитор дійсним дає згоду на заміну первісного боржника у зобов`язанні новим боржником та на укладання цього Договору на встановлених у ньому умовах.

Пунктом 2.1 Договору 2 сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного Договору дорівнює 4 698 223,82 грн.

За цим Договором до Нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015 (п. 3.1 Договору 2).

Борг в розмірі 4 086 389,03 грн. залишився непогашеним.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 8.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку про його правильність, арифметичну вірність та відповідність вимогам ст. 232 Господарського кодексу України, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 083 527,47 грн. пені являються обґрунтованими і доведеними, та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2 276 348,47 грн. та 3% річних у розмірі 542 502,90 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається такими, що прострочили (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок суду інфляційних втрат є меншим від заявленого позивачем, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 152 132,29 грн. інфляційних, та 542 502,90 грн. 3% річних. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Еско-Експерт 4 068 389,03 грн. основної заборгованості, 1 083 527,47 грн. пені, 2 152 132,29 грн. інфляційних та 542 502,90 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еско-Експерт (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. Б, ідентифікаційний код 41653395) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основну заборгованість розмірі 4 068 389 (чотири мільйони шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 03 коп., пеню в розмірі 1 083 527 (один мільйон вісімдесят три тисячі п`ятсот двадцять сім) грн. 47 коп., 3% річних в розмірі 542 502 (п`ятсот сорок дві тисячі п`ятсот дві) грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмір 2 152 132 (два мільйони сто п`ятдесят дві тисячі сто тридцять дві) грн. 29 коп., судовий збір в розмірі 117 698 (сто сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн. 28 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2020.

Суддя О.Г. Удалова