Рішення
від 02.03.2020 по справі 922/3918/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3918/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Ремтехкомплект" (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, пров. Купянський, 3, код ЄДРПОУ 39750355) , Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про стягнення 199 976,03грн. за участю учасників справи:

позивача - Железнякова І.М.;

першого відповідача та другого відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Ремтехкомплект" (перший відповідач) та Фізичної особи ОСОБА_1 (другий відповідач) - 199 976,03грн. заборгованості за кредитом, а також покласти на відповідачів судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконання першим відповідачем договору банківського обслуговування від 11.02.2016 в частині здійснення своєчасної оплати та договором поруки № Р1554817198363656399 від 0904.2019, укладеним між позивачем та другим відповідачем за виконання зобов`язань першим відповідачем, які випливають з кредитного договору, з посиланням на ст.ст.526, 527, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

09.01.2020 від представника першого та другого відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме відправити на адресу першого та другого відповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати до суду. Також представник першого та другого відповідача зверувся до суду з клопотанням про надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву, в задоволенні якого судом було відмовлено з підстав його необґрунтованості.

14.01.2020 представник першого та другого відповідача звернувся до суду з клопотанням про врегулювання спору за участю судді, в задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено протокольну ухвалу від 28.01.2020.

Крім того, представник першого та другого відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження

В судовому засіданні 28.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про задоволення клопотання представника першого та другого відповідача, продовжено строк підготовчого провадження до 0.03.2020 та відкладення підготовчого засідання на 06.02.2020.

28.01.2020 на адресу суду від представника першого та другого відповідача надійшли письмові пояснення на позов, в яких останній посилається на надання позивачем неналежних доказів в підтвердження надання кредитних коштів та їх заборгованості, оскільки первинні документи бухгалтерського обліку, а саме виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України повинні формуватися за підписом керівника та головного бухгалтера, чого в даному випадку позивачем не зроблено. Оскільки означені банківські виписки по особовому рахунку першого відповідача сформовані в електронній програмі банку, ці виписки є електронними доказами та повинні відповідати вимогам, що передбачені ст.96 Господарського процесуального кодексу України.

20.02.2020 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій останній проти доводів представника першого та другого відповідача заперечує, посилаючись на те, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Як зауважив позивач, виписка по рахунку формується банківськими комплексами та підписується представником банку, довіреність якого міститься в матеріалах справи, якою передбачено право працівника підписувати виписки по рахунку. Також, позивач зазначив, що з наданих виписок по рахунку вбачається, що перший відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що в свою чергу свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Оскільки відповідачем відзиву на позов надано не було, суд в судовому засіданні 25.02.2020 зазначив, що дана відповідь на відзив є письмовою заявою позивача, яка підлягає задоволенню та долученню до матеріалів справи, про що було постановлено протокольну ухвалу.

В цьому ж судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник першого та другого відповідача проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

11.02.2016 Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Ремтехкомплект" (перший відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в установі Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач), відповідно до якої перший відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 11.02.2016 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

За умовами даного договору позивач встановив першому відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, відповідно до п.3.2.1.1.8 Умов, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інші факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (п.3.2.1.1.6 Умов).

09.04.2019 в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між позивачем (кредитором) та Фізичною особою ОСОБА_1 (другий відповідач, поручитель) укладено договір поруки № Р1554817198363656399, відповідно до умов якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов`язань за договором-приєднання до: 1.1.1 розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.1.4.2.2 Угоди - 21% річних; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.2.3 Угоди - 42% річних; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.4.15 Угоди в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту, відповідно до п.3.2.1.4.11 Угоди 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 200 000,00грн. Якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності другого відповідача, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

За умовами п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.4.1 договору, сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою цей договір припиняє свою дію.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав першому відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200 000,00грн., що підтверджується банківською випискою за період з 26.06.2019 по 06.11.2019 та довідкою банку № 08.7.0.0.0/191106101203 від 06.11.2019, відповідно до якої з 11.04.2019 розмір ліміту складає 200 000,00грн.

Перший відповідач кредитний ліміт не погасив, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 199 976,03грн. заборгованості за кредитом, 25 194,81грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 18 597,50грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

При цьому позивач, скориставшись своїм правом самостійно обирати спосіб судового захисту та визначення розміру позовних вимог, просить суд стягнути лише суму заборгованості за кредитом в розмірі 199 976,03грн.

За таких обставин, загальна сума заборгованості першого відповідача перед позивачем складає 199 976,03грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, а отже з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, позивач просить суд стягнути солідарно з першого та другого відповідача заборгованість за кредитним договором від 11.02.2016 у розмірі 199 976,03грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст.1067 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (другий відповідач) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобов`язання за договором, перерахувавши першому відповідачу на його поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду:

- копію анкети-заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил банківських послуг, а також копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", що підтверджує факт укладення кредитного договору;

- копію довідки про розміри встановлених кредитним лімітів, а також копію виписки по рахунку 2600, з якої вбачається наявність дебетового сальдо на поточному рахунку першого відповідача, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом та з яких вбачається відсутність погашень на теперішній час. Сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта є сумою кредитних коштів, які були надані першому відповідачу.

Суд зазначає, що за приписами п.п.З, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст.41 Закону України "Про Національний банк України" та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Особовий рахунок це рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів (п.п.12 ч.3 ст.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, далі Положення).

Підпунктом 11, 14 ч.3 ст.1 Положення визначено, що операція банку це дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку, а первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, як особові рахунки та виписки з них (ст.59 Положення).

Особові рахунки, відповідно до ст.60 Положення, є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Статтею 5 розділу 7 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, які містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем надано суду належні та допустимі докази, що підтверджують факт надання першому відповідачу кредиту та наявності його заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, заперечення першого та другого відповідача щодо надання позивачем неналежних банківських виписок по особовому рахунку першого відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що перший відповідач факт наявності заборгованості не спростував, доказів відсутності заборгованості на суму 199 976,03грн. суду не надав, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що перший та другий відповідачі не надали суду належних доказів виконання зобов`язань за кредитним договором від 11.02.2016, в матеріалах справи докази погашення заборгованості також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з першого та другого відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 199 976,03грн. є цілком обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору 2 999,64грн. покладаються на першого та другого відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 73, 74, 86, 129, 231, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд - Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Ремтехкомплект" (перший відповідач) та Фізичної особи ОСОБА_1 (другий відповідач) - 199 976,03грн. заборгованості за кредитом, а також покласти на відповідачів судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням першим відповідачем договору банківського обслуговування від 11.02.2016 в частині здійснення своєчасної оплати та договором поруки № Р1554817198363656399 від 0904.2019, укладеним між позивачем та другим відповідачем, в забезпечення виконання зобов`язань першим відповідачем за договором банківського обслуговування від 11.02.2016, з посиланням на ст.ст.526, 527, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

09.01.2020 від представника першого та другого відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме відправити на адресу першого та другого відповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати до суду. Також представник першого та другого відповідача зверувся до суду з клопотанням про надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву, в задоволенні якого судом було відмовлено з підстав його необґрунтованості.

14.01.2020 представник першого та другого відповідача звернувся до суду з клопотанням про врегулювання спору за участю судді, в задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено протокольну ухвалу від 28.01.2020.

Крім того, представник першого та другого відповідача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження

В судовому засіданні 28.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про задоволення клопотання представника першого та другого відповідача, продовжено строк підготовчого провадження до 02.03.2020 та відкладено підготовче засідання на 06.02.2020.

28.01.2020 на адресу суду від представника першого та другого відповідача надійшли письмові пояснення на позов, в яких останній посилається на надання позивачем неналежних доказів в підтвердження надання кредитних коштів та наявності заборгованості, оскільки первинні документи бухгалтерського обліку, а саме виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України повинні формуватися за підписом керівника та головного бухгалтера, чого в даному випадку позивачем не зроблено. Оскільки, як вважають відповідачі, означені банківські виписки по особовому рахунку першого відповідача сформовані в електронній програмі банку, ці виписки є електронними доказами та повинні відповідати вимогам, що передбачені ст.96 Господарського процесуального кодексу України.

20.02.2020 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій останній проти доводів представника першого та другого відповідача заперечує, посилаючись на те, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Як зауважив позивач, виписка по рахунку формується банківськими комплексами та підписується представником банку, довіреність якого міститься в матеріалах справи, якою передбачено право працівника підписувати виписки по рахунку. Також, позивач зазначив, що з наданих виписок по рахунку вбачається, що перший відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що в свою чергу свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Оскільки відповідачем відзиву на позов надано не було, суд в судовому засіданні 25.02.2020 визначив, що дана відповідь на відзив є письмовими поясненнями позивача, що були прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи, про що було постановлено протокольну ухвалу.

В цьому ж судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник першого та другого відповідача проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

11.02.2016 Приватним підприємством Виробничо-комерційна фірма "Ремтехкомплект" (перший відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в установі Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач), відповідно до якої перший відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 11.02.2016 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

За умовами даного договору позивач встановив першому відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, відповідно до п.3.2.1.1.8 Умов, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інші факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (п.3.2.1.1.6 Умов).