Постанова

від 05.03.2020 по справі 910/13555/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Справа№ 910/13555/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кочури В.В. дов. Від 02.01.2020р.

від органу ДВС: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 (повний текст складено 10.12.2019р.)

за скаргою на дії виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №910/13555/18 (суддя Данилова М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК" Будімперія"

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про стягнення грошової суми в розмірі 124 529,16 грн,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" №77 від 13.11.2019р. на дії виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Приватна науково - виробнича компанія "Інтербізнес" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки державний виконавець незаконно наклав арешт на всі кошти боржника (відповідача), а не в межах суми стягнення за рішенням суду, що мало вплив на подальше здійснення господарської діяльності підприємством.

Позивач та відділ ДВС про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представників у судове засідання не направили, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 21 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 серпня 2019 року, позов задоволено.

Стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "БУДІМПЕРІЯ" - 124529,16 грн та судовий збір в розмір 1868,00 грн.

На примусове виконання рішення Господарським судом міста Києва 16.10.2019 був виданий відповідний наказ, який пред`явлений позивачем до виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вітюком І.Д. від 29.10.2019 було відкрито виконавче провадження № 60433018.

У цей же день державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника у якій він, керуючись ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", постановив "накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах): Всіх рахунках боржник, та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику".

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав скаргу на дії виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у якій просив суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Вітюка Іллі Дмитровича по винесенню постанови Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 29.10.2019 ВП 60433018.

- зобов`язати державного виконавця Вітюка Іллю Дмитровича Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві скасувати неправомірну постанову про арешт коштів боржника від 29.10.2019 ВП 60433018.

Оскаржуваною eхвалою Господарського суду міста Києва від 04 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги з посиланням на те, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з вимогами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 4 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до приписів ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що однією із засад здійснення виконавчого провадження, зокрема, є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Так, статтею 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права.

Відповідач, оскаржуючи постанову державного виконавця, посилався на те, що вона порушує його права, оскільки нею накладено арешт на всі кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, що унеможливлює та блокує подальше здійснення господарської діяльності підприємством.

Однак, вказані доводи відповідача не відповідають змісту оскаржуваної ним постанови державного виконавця, у якій накладено арешт на кошти що містяться на "всіх рахунках боржника", а не на "всі кошти боржника". При цьому у вступній частині постанову зазначено суму стягнення - 126 397,16 грн.

Доводи скаржника про те, що оскаржуваною постановою блокується його господарська діяльність, не підтверджуються жодними доказами, зокрема, ним не надано доказів того, що при виконанні даної постанови банківськими установами були заблоковані кошти боржника в сумі більшій, ніж сума стягнення за виконавчим документом.

Крім цього, як встановив суд першої інстанції, відповідно до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження ВП №60433018 станом на 04.12.2019 року є завершеним, отже, на час розгляду скарги судом першої інстанції чинність арешту була припинена.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та наведені норми чинного законодавства, місцевий господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача на дії державного виконавця.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 грудня 2019 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.03.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук