Постанова

від 04.03.2020 по справі 925/1245/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. Справа№ 925/1245/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.03.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 (повний текст складено 02.01.2020)

у справі №925/1245/19 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області

до Апеляційного суду Черкаської області

про зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області (далі, позивач або Управління) звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Апеляційного суду Черкаської області (далі, відповідач) про зобов`язання Апеляційного суду Черкаської області включити капіталізовані платежі в сумі 441 975 грн 98 коп. в проміжний ліквідаційний баланс.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги ОСОБА_1 , з яким стався нещасний випадок на виробництві, в результаті чого потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 15%. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим становить 441 975 грн 98 коп. Відповідач, який ліквідується відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах , на заяву позивача про включення вимог на суму капіталізованих платежів до проміжного ліквідаційного балансу, повідомив, що суми підлягають стягненню в судовому порядку.

24.12.2019 від Апеляційного суду Черкаської області до суду першої інстанції надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19 клопотання представника відповідача про призначення судової економічної експертизи задоволено. Призначено судову економічну експертизу у справі №925/1245/19, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлені наступні питання: чи входять до суми капіталізації витрати на лікування ОСОБА_1 .? Якщо так, то яка вартість цих витрат?; чи входять до суми капіталізації витрати на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення для ОСОБА_1 .? Якщо так, то яка вартість цих витрат?; який розмір капіталізації коштів необхідний для виплат ОСОБА_1 .?. Провадження у справі №925/1245/19 зупинено до завершення призначеної у даній справі експертизи.

Ухвала суду мотивована тим, що для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у межах даної справи, необхідні спеціальні знання та призначення у справі судової економічної експертизи із вищевказаних питань.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 10.01.2020 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду Черкаської області) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19 про призначення судової економічної експертизи у справі №925/1245/19.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, не з`ясував обставини, що мають значення для справи і, як наслідок, неправильно застосував норми процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню в частині призначення експертизи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- у порушення норм статей 99 та 234 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не навів обґрунтувань необхідності призначення у даній справі судової економічної експертизи, оскільки не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку капіталізації і чому таку перевірку суд не може здійснити самостійно шляхом дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, та не зазначив, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення судової економічної експертизи;

- жодна експертна установа не зможе дати чіткої відповіді на жодне з поставлених судом запитань. Капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю громадян здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000. Розрахунок витрат на оздоровлення потерпілого визначається із розрахунку середньої вартості витрат на оздоровлення, здійснених Фондом. Капіталізація коштів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Зазначені дані надаються Державною службою статистики України. Із вказаного вбачається, що неможливо визначити чітку суму капіталізованих платежів, оскільки жоден експерт не дасть відповіді на запитання, скільки проживе конкретний потерпілий та які можливі витрати на медичне забезпечення та лікування будуть здійснені Фондом у майбутньому, так само не зможе експерт встановити і періодичність звернень потерпілого за медичною допомогою в майбутньому.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 справу №925/1245/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №925/1245/19 апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19 залишено без руху. Роз`яснено Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

07.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №54 від 28.01.2020 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19, призначено до розгляду вказану апеляційну скаргу на 04.03.2020,

02.03.2020 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у яких позивач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду залишити без змін. У відзиві відповідач наголосив на тому, що позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку суми платежів, що підлягають капіталізації для ОСОБА_1 за кожний рік, у зв`язку з чим необхідним є призначення у справі судової економічної експертизи. Крім того, відповідач наголосив, що апеляційну скаргу підписана в.о. начальника управління Леоновим О.П., однак підтвердження того, що Леонов О.В. виконує обов`язки начальника управління позивачем не надано.

У судове засідання 04.03.2020 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, оскільки згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду в даній справі про призначення судової експертизи.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у даній справі та задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно пункту 1.2.3. Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) одним із видів експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом у даній справі про зобов`язання Апеляційного суду Черкаської області включити капіталізовані платежі в сумі 441 975 грн 98 коп. в проміжний ліквідаційний баланс, позивач в обґрунтування позовних вимог вказував, що здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги ОСОБА_1 , з яким стався нещасний випадок на виробництві, в результаті чого потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 15%. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим, становить, за розрахунком позивача, 441 975 грн 98 коп. (том 1, а.с. 13).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.11.2019 зобов`язано позивача надати обґрунтований розрахунок суми платежів, що підлягають капіталізації для ОСОБА_1 за кожний рік.

05.12.2019 позивач на виконання вимог вказаної ухвали надав суду розрахунок суми капіталізованих платежів (том 1, а.с. 52-54).

У позовній заяві та вказаному розрахунку позивач зазначає, що єдиним нормативно-правовим актом, який регулює порядок проведення нарахування та сплати капіталізованих платежів є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000, яким він і керувався під час здійснення розрахунку. За розрахунком позивача загальна потреба в капіталізації коштів для ОСОБА_1 становить 441 975,98 грн, яка складається із: 269 230,05 грн (30 769,20 грн (сума капіталізації за рік) х 8,75 (очікувана тривалість життя потерпілого)) + 55 698,39 грн (133 676,21 грн (сума видатків по відділенню на лікарські засоби та вироби медичного призначення) : 21 (кількість осіб, які були забезпечені лікарськими засобами та виробами медичного призначення у 2018 році) х 8,75 (очікувана тривалість життя потерпілого)) + 117 047,09 грн (13 376,81 грн (середня вартість витрат на одного потерпілого, які були забезпечені лікуванням у 2018 році) х 8,75 (очікувана тривалість життя потерпілого)).

Отже, позивачем наданий детальний розрахунок суми позову, зазначено, з яких сум та виплат виходив позивач при здійсненні нарахування суми капіталізації, та якими нормами матеріального права при цьому керувався.

Відповідач, у свою чергу, контррозрахунку заявленої до стягнення суми суду не надав, а заявляючи клопотання про призначення у справі судової експертизи послався на те, що в розрахунок суми капіталізованих платежів включені лікарські засоби та вироби медичного призначення у сумі 55 698,39 грн та витрати на лікування - 117 047,09 грн, попри те, що ОСОБА_1 , починаючи з 22.01.2006, тобто з дня отримання травм, на лікуванні не перебував. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про необхідність призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої слід поставити наступні питання: чи входять до суми капіталізації витрати на лікування ОСОБА_1 .? Якщо так, то яка вартість цих витрат?; чи входять до суми капіталізації витрати на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення для ОСОБА_1 .? Якщо так, то яка вартість цих витрат?; який розмір капіталізації коштів необхідний для виплат ОСОБА_1 .?

Однак, колегія суддів зазначає, що вирішення поставлених питань не потребує спеціальних знань, а відповідні обставини можуть бути встановлені судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд вправі сам перевірити обставини, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх доводів та заперечень, з`ясувати, чи підлягають включенню до розрахунку суми капіталізованих платежів витрати на лікарські засоби та вироби медичного призначення, а також витрати на лікування.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів обґрунтувань необхідності призначення у даній справі судової економічної експертизи, оскільки не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку капіталізації і чому таку перевірку суд не може здійснити самостійно шляхом дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, та не зазначив, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення судової економічної експертизи.

Водночас, судом взяті до уваги доводи позивача із приводу того, що жодна експертна установа не зможе дати чіткої відповіді на поставлені судом питання. Так, капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю громадян здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000. Розрахунок витрат на оздоровлення потерпілого визначається із розрахунку середньої вартості витрат на оздоровлення, здійснених Фондом. Капіталізація коштів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Зазначені дані надаються Державною службою статистики України. Із вказаного вбачається, що неможливо визначити чітку суму капіталізованих платежів, оскільки жоден експерт не дасть відповіді на запитання, скільки проживе конкретний потерпілий та які можливі витрати на медичне забезпечення та лікування будуть здійснені Фондом у майбутньому, так само не зможе експерт встановити і періодичність звернень потерпілого за медичною допомогою в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у даній справі судової економічної експертизи, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню.

Стосовно доводів відповідача, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу, про те, що остання підписана Леоновим О.П., однак підтвердження того, що Леонов О.В. виконує обов`язки начальника управління позивачем не надано, колегія суддів зазначає, що згідно відомостей є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Леонов О.П. є керівником позивача, а відтак, в силу норм статті 56 Господарського процесуального кодексу України, був наділений повноваженнями на підписання апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області обґрунтованими, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у даній справі такою, що підлягає скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути здійснений за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2019 у справі №925/1245/19 скасувати.

Справу №925/1245/19 направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Матеріали справи №925/1245/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню з огляду на положення статті 286 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.03.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Т.І. Разіна